Айтішник створив AI-камеру для велосипеда, витративши на неї всі заощадження. Нині він - провідний AI-розробник в Ajax Systems і мріє підкорити космос

Хто такий Валдіс Герасимяк

 IT було цікавим хлопцю змалечку. «Я з малих років знав, що буде інженером. Мій дідусь викладав предмети з електромеханіки в університеті, був професором», — ділиться айтішник.

Електроніку, за словами Валдіса, він любив ще зі школи. У 13 років хлопець разом з товаришем реалізували свій перший проєкт — апгрейднули простенькі рації, щоб можна було звʼязуватись один з одним на відстані у два кілометри, щоб мати прямий звʼязок без телефона, який тоді використовували для доступу в інтернет (тяжкі часи dial-up).

Далі було навчання в університеті — вибір хлопця зупинився на Одеській політехніці за напрямом «Електромеханічні системи автоматизації та електропривод». А одразу після випуску він пішов на роботу, щоб можна було зрозуміти на практиці, як управляти електродвигунами за допомогою електроніки.Потім зацікавився нейронними мережами в hardware і останні 6 років розвивається в цьому напрямку. 

Зараз інженеру 34, він Lead Deep Learning Engineer та Head of Deep Learning Team команди по AI в Ajax Systems, та не полишає думки про власну справу, винаходи та розробки.

Вищої освіти недостатньо

Валдіс зізнається, що під час його навчання в університеті мало чого давали з сучасного IT, а інженерні дисципліни та машинобудування було дуже мало розвинуто в Україні. 

«Тобто, апріорі те, що ти вивчаєш з машинобудування в університеті, в реальному житті в Україні ти майже ніколи не зробиш», — згадує він.

Але, за словами інженера, людина, яка знає, чого хоче, і прагне розвиватись навіть в такому випадку візьме для себе все корисне з навчальних програм, а решту витягне з курсів та самонавчанням. В той час, як говорить Валдіс, таких курсів тоді не було.

Хлопець додає, що для цього йому дуже пощастило з колективом на першій роботі. 

Від найму через фриланс до власного стартапу

Після університету Валдіс працював в одеській компанії TEEMP до осені 2014 року, де займався дослідженнями в галузі електромобілів та електровелосипедів. Як говорить інженер, за копійки у колишній лабораторії в підвалі гурток однодумців створював дуже круті речі — силову електроніку до електрокарів, системи рекуперації на основі суперконденсаторів та системи управління мотор-колесами.

Наступні чотири роки була робота в київському NIK-electronics, де він ще більше поглиблювався в апаратне та програмне забезпечення, а також займався своїми проєктами по підключенню електровелосипеда до інтернету, інерційної навігації, БМС та управлінням електродвигуном. На NIK-electronics Валдіс створював доповнювачі для старих газових та теплолічильників, щоб їх можна було апгрейднути та під'єднати до Інтернету. 

Згодом Валдіс перейшов на фріланс та зацікавився AI.

Назустріч AI

Штучний інтелект, за словами Валдіса, почав йому «траплятись на очі» ще з 2016-го року, коли AI почав набирати обертів серед інженерів. Він зрозумів, наскільки потужні речі можна робити. 

Наближатися до AI Валдіс почав з вивчення Python для того, аби розпочати роботу з Machine Learning. До цього інженер писав код на С/С++, стандартній мові програмування для Embedded інженерів. Далі Валдіс познайомився з багатьма розробниками штучного інтелекту на мітапах та хакатонах, почав навчатись та поглиблюватись в AI.

Спочатку інженер вчився самотужки та відразу робив пет-проєкти, використовуючи такі напрями як Object Detection, Segmentation, Depth Estimation. Лише згодом, коли вже не вистачало знань, пройшов стенфордський курс з машинного навчання CS231n та курс з Computer Vision від Georgia Tech. Збагативши знання, він почав робити щось для себе і частину напрацювань з машинного зору втілив потім у свій стартап. Так за 2 роки практики та теорії інженер вже міг застосовувати свої знання для побудови власного AI/hardware стартапу.

Валдіс має значний досвід у специфічному напрямку AI-Embedded — більше десяти років досвіду у конструюванні приладів та їх програмування допомогли збудувати унікальний набір навичок та нішеву експертизу у напрямку інженерії девайсів з «вбудованими» нейромережами, і зараз він дивиться в сторону поєднання цих підходів з новітніми нейромережами на кшталт GPT та Stable Diffusion.

Сон про велосипед та AI

За словами Валдіса, колись у 2018 році йому наснився велосипед, який сам їздив. Інженер вхопився за цю ідею. У київській мейкерській студії HackLab разом з друзями він розробив прототип та навіть представив його на виставці Maker Faire у Києві. Але згодом на початку 2019 року зрозумів, що йому дуже важко буде довести задум до повноцінного MVP. 

Якось, переміщаючись велосипедом по Києву, Валдіс потрапив у ДТП, хтось підрізав ззаду і він впав. Обійшлось без серйозних ушкоджень, але, як каже інженер, то був як дзвоник. Цей випадок підштовхнув його до ідеї розробити камеру, яку можна буде встановити позаду велосипеда. За задумом, вона повинна працювати на кшталт відеореєстратора, а також за допомогою штучного інтелекту сканувати ситуацію на дорозі, щоб розпізнавати небезпечні ситуації та попередити про них звуковими та світовими сигналами. 

Прототип такої камери ROTheM з вбудованим в неї штучним інтелектом Валдіс розробив та зібрав самотужки. Використані у ній нейромережі базуються на Object Detection та Depth estimation, AI-технологіях, які розпізнають об'єкти на дорозі та відстань до них.

Будні стартапера

Інженер представив прототип ROTheM у 2019 році на Lviv IT Arena, а також на WebSummit в Лісабоні та на CES 2020 у Лас-Вегасі. Тоді він не пройшов відбір в українську команду стартаперів на CES 2020, але поїхав представляти свій виріб сам власним коштом. 

Дехто навіть був готовий просувати його серед комʼюніті, але потрібен був продукт, може, MVP, а не прототип. Після повернення Валдіс шукав інвесторів, і, хоча ідея та прототип їм подобались, віри в те, що люди будуть купляти подібні пристрої, було мало. 

Робота в новій компанії та воскресіння розробки

Провівши пів року без роботи в презентаціях стартапу, в інженера закінчились гроші. За два з половиною роки, за словами Валдіса, він витратив на розробку, поїздки та виготовлення прототипів близько $20 000 власних заощаджень. Тому, коли в середині 2020-го гостро стало питання пошуку роботи, подався на вакансію та став частиною команди однієї з найбільших українських tech-компаній Ajax System. Валдісу сподобався дух стартапу та винахідництва в компанії, тут він зміг реалізувати набутий раніше інженерний досвід.

Паралельно Валдіс оновив soft ROTheM, самотужки зробив пʼять прототипів та взяв на озброєння data-driven approach — коли чим більше даних, тим краще продукт. 

Прототипи Валдіс роздав друзям, які багато їздили на велосипедах, а отримані відео використав для навчання нейромережі.

На сервері, розташованому вдома, за допомогою кількох залучених на фрілансі спеціалістів вони разом створили labeling team, розмаркували датасети. 

Свій ROTheM Валдіс облаштував кастомною камерою та Raspberry Pi, нейроприскорювачем та великим акумулятором. Коштувало все це близько $100, а ціна самого гаджета становила $250.

Наприкінці 2021 року інженер вже планував наступну ітерацію гаджета, більш компактного та покращеного, а також невеличке серійне виробництво з прицілом продажів у США, де ринок був більш підготовлений до такого пристрою. Там при ціні велосипеда у близько $1000 люди могли купити гаджет за чверть вартості велобайка. В Україні ж сам байк коштував зазвичай не набагато дорожче. Але почалась повномасштабна війна.

Зустрів війну із паяльником

Ранок 24 лютого 2022 року за словами Валдіса, він зустрів із паяльником: о 5 ранку приводив до ладу прототип, паяв динаміки та мікрофон.

Компанія Ajax релокувала своїх співробітників на Захід України, тож Валдіс перші кілька місяців на початку повномасштабної війни був у безпеці. Думки про виїзд та підкорення американського ринку довелось відкласти. Хардверний стартап він згорнув. 

Він не полишає думок в майбутньому робити Hardware стартапи. І вважає, що працювати в IT — це круто.

Чому IT — джекпот

Валдіс дав 5 порад усім, хто хоче знайти себе в IT. І не важливо, яку саме сферу для розвитку ви оберете. 

По-перше, майте терпіння. Об хардвер-джуну вирости до рівня, коли він зможе заробляти нормальні гроші, знадобиться 2-3 роки постійних особистих вдосконалень. Тобто, якщо не працює soft, то переробляєш код, а якщо код з багами в хард-пристрої, то горять транзистори, треба бігти на радіоринок, купляти нові, молитись, щоб вони не згоріли, потім цілий день переробляти всю електроніку, а вони знов згоряють через тиждень. 

По-друге, треба бути готовим, що проєкт буде з вами цілодобово. «Ти на роботі, щось робиш, і вдома, і на вихідних також цим займаєшся, тож, це треба дуже любити», — пояснює Валдіс. Він розповідає, що «чистих» software engineer, за його словами, дуже мало. Багато кодерів «полюбляють щось робити руками», і, на його думку, якесь хардверне хобі має майже кожен з них, подібне він бачив в Hacklab.

По-третє, експериментуйте. Саме зміна професій та робота за покликом серця допомагає Валдісу перезавантажуватись та не вигоріти за стільки років. Тепер він зізнається: навіть коли він відпочиває, через день-два руки самі тягнуться щось робити. «Я йду туди, де мені цікаво», — каже хлопець.

По-четверте, не нехтуйте фізичними вправами. Спорт допомагає не лише тримати форму, а й бути у фокусі в тому числі і в роботі. 

По-п’яте, фатахуйте. «Я не можу не розробляти стартапи,  як не можу не думати ідеями, які в мене час від часу зʼявляються», — зазначає інженер. Основний рецепт від вигорання — реалізовувати ідеї так, щоб вони приносили гроші, якими можна було б фінансувати наступні ідеї.

Наразі Валдіс мріє про найшвидшу перемогу і створення таких проєктів, що були б корисними людям.  Найперше бажання, яке озвучує Валдіс, щоб закінчилась війна і Україна перемогла. А про себе він говорить, що мріє, щоб його розробки були корисні людям не тільки на землі, а й у космосі.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

«Тиснеш кнопку й підриваєш російські танчики». Колишній учитель історії, а нині гейм-девелопер Innovecs створив гру, що допомагатиме українцям вивільнити емоції

По темi

«Тиснеш кнопку й підриваєш російські танчики». Колишній учитель історії, а нині гейм-девелопер Innovecs створив гру, що допомагатиме українцям вивільнити емоції

«Рослини мене заспокоюють та відволікають». Історія Technical Product Support Lead в Uklon, що створив оранжерею вдома, аби переключатися від роботи

По темi

«Рослини мене заспокоюють та відволікають». Історія Technical Product Support Lead в Uklon, що створив оранжерею вдома, аби переключатися від роботи

Незрячий студент-кібербезпеківець обрав компʼютер замість масажу. Історія молодого айтішника, який попри ваду може влаштувати кривдникам спам-атаку та знає все про кіберзахист

По темi

Незрячий студент-кібербезпеківець обрав компʼютер замість масажу. Історія молодого айтішника, який попри ваду може влаштувати кривдникам спам-атаку та знає все про кіберзахист

«Тиша мирного життя часто викликає невпевненість і тривогу». Історія демобілізованого фаундера стартапу Noplag, який воював 1,5 роки

По темi

«Тиша мирного життя часто викликає невпевненість і тривогу». Історія демобілізованого фаундера стартапу Noplag, який воював 1,5 роки

26-річний дизайнер втратив ноги на війні проти росії. Зараз він готується до «Ігор Нескорених», пише книгу та жартує над собою в TikTok. Ось історія незламного «Терена»

По темi

26-річний дизайнер втратив ноги на війні проти росії. Зараз він готується до «Ігор Нескорених», пише книгу та жартує над собою в TikTok. Ось історія незламного «Терена»