Вікторія Горбік Війна 5 лютого 2024, 18:24

У Раді зареєстровано три альтернативні законопроєкти про мобілізацію. Чи є відмінності

Сьогодні на розгляд Комітету були подані три альтернативні законопроєкти про мобілізацію, допрацьовані з урахуванням пропозицій та зауваження кожним ініціатором. Ось що про них відомо.

Залишити коментар

У Раді зареєстровано три альтернативні законопроєкти про мобілізацію. Чи є відмінності

Перший проєкт

Законопроєкт № 10449-1 від 02.02.2024, подав народний депутат Георгій Мазурашу.

Згідно з його дописом у Facebook, у законопроєкті щодо мобілізації чи, як він пише, щодо «посилення рабовласництва», він спробував скорегувати критично негативні урядові пропозиції в бік здорового глузду. Ось що він пише щодо змін у документі:

«Ну, якщо ми реально хочемо вирішити питання зміцнення обороноздатності, забезпечення армії, покращення ситуації з ротацією і поповненням ЗСУ, категорично не можна демонструвати ставлення до громадян „як до рабів“! Навпаки — треба в самій армії категорично змінити ставлення до воїнів на гідне, а в тилу припинити полювання на людей — зафіксувати, що призивають лише реально готових фізично і морально (за письмової згоди), а інші ніж будуть поповнювати ряди „відказників“ і т. п., нехай працюють на економіку — в тилу, або навіть за кордоном, якщо тут немає роботи з оплатою, яка дозволяє мінімум забезпечувати себе і сімʼю (а взагалі оптимально щоби вистачало і на волонтерство, підтримку ЗСУ). І це, переконаний, оптимально. Ні, не ідеально, а саме мудро й оптимально».

Другий проєкт

Ініціатором проєкту закону № 10449-2 від 05.02.2024 року стала група депутатів, зокрема, Дмитро Разумков, Оксана Дмитрієва, Любов Шпак, Ольга Саладуха, Валерій Божик, Дмитро Микиша, Роман Бабій, Володимир Козак, Аліна Загоруйко та Ольга Коваль.

Як йдеться у пояснювальній записці до проєкту закону, ключовими відмінностями пропонованого законопроєкту від основного є:

Виключено норми, які фактично перекладають на органи місцевого
самоврядування, місцеві державні адміністрації, поліційних, Державну прикордонну службу та роботодавців функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП), оскільки такі функції є непритаманними вказаним суб’єктам.
З метою недопущення банкрутства суб’єктів господарювання і
надмірного тиску на них пропонується встановити, що в одного підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання не може бути залучено понад 30% транспортних засобів, що перебувають у власності такого підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання.
Перекласти бюрократичний обов’язок з громадянина на державу –
електронний кабінет для кожного призовника, військовозобов’язаного, резервіста створюється органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (ТЦК та СП, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України), відомості, необхідні для доступу до електронного кабінету надаються громадянину шляхом вручення повістки, водночас громадянин може самостійно звернутись в ТЦК та СП для отримання відомостей для доступу в електронний кабінет.
Уточнено, що після оголошення мобілізації чи її продовження громадянин зобов’язаний з’явитись до ТЦК та СП для уточнення облікових даних виключно у разі отримання повістки.
Чітко закріплюється принцип, що повістки вручаються виключно
особисто у спосіб, що дозволяє ідентифікувати особу, якій вручається повістка, як наслідок, забороняється вручення повісток через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або на електронну пошту.
Виключено вимогу до громадян України віком від 18 до 60 років мати
постійно при собі військово-обліковий документ, оскільки паспорт громадянина України є достатнім документом для ідентифікації особи.
Фіксувати на відео- чи аудіозапис процес вручення повістки дозволено як працівникам ТЦК та СП, так і громадянам України.
Працівники ТЦК та СП при врученні повістки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посаду, а також пред’явити службові посвідчення.
Зберегти чинні на сьогодні підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Передбачити квоту на бронювання для тих категорій працівників, для яких такої квоти не визначено в основному законопроєкті: працівників патронатної служби у 30% і в органах місцевого самоврядування у 30%, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Службі судової охорони, в судах, інших державних органах та установах системи правосуддя та органах досудового розслідування — до 70% кількості військовозобов’язаних.
Зберегти вік у 27 років, з якого особа підлягає мобілізації.
У зв’язку з необхідністю належного запровадження новел законопроєкту передбачити, що норми про базову загальновійськову підготовку і базову військову службу набирають чинності через рік після припинення або скасування воєнного стану.
Передбачити звільнення за власним бажанням військовослужбовців, які під час дії воєнного стану вислужили не менше 24 місяці, з яких протягом не менше восьми місяців брали безпосередню участь у воєнних (бойових) діях, перебуваючи у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України (на відміну від пропонованих в основному проєкті 36 місяців вислуги під час дії воєнного стану незалежно від місця проходження служби).
Виключити статтю про заходи стосовно «ухилянтів», оскільки її норми порушують Конституцію України.
Передбачити для народних депутатів України місячні відрядження у
райони ведення бойових дій для проходження військової служби.
Надання військовослужбовцям, які більш ніж рік прослужили в умовах
воєнного стану, право на відпустку протягом 60 днів.
Передбачити, що військовослужбовець, який перебуває у районах
ведення бойових більше 6 місяців, підлягає обов’язковій ротації.
Передбачено ширший перелік підстав для звільнення від проходження
базової військової служби (звільнення від проходження такої служби осіб, які самостійно виховують дітей, утримують осіб з інвалідністю, інші пільгові умови, які на сьогодні є підставою звільнення від проходження військової служби).
З метою усунення явної дискримінації уточнено, що вимога до кандидата
в прокурори мати досвід військової служби або базової військової підготовки не поширюється на жінок чи чоловіків, які мають відстрочку від проходження військової служби або базової військової підготовки або визнані непридатними для військової служби.
Закріплення права на обчислення вислуги років військової служби на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) у таких випадках:
участь у бойових діях у воєнний час, під час дії правового режиму воєнного стану в України; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
Закріплення норми, згідно з якою розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, види, розміри та підстави виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, види, розміри та підстави виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення визначаються законом. До набрання чинності відповідним законом, який установить розміри вказаних складових грошового забезпечення, такі розміри встановлює Кабінет Міністрів України.
Закріплення розміру одноразової грошової допомоги (далі — ОГД), що виплачується в період дії воєнного стану у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби, не може становити менше 15 000 000 гривень. Особи, які раніше отримали ОГД в меншому розмірі зможуть отримати донарахування до вказаної суми.
Краще врегулювання питання дострокового присвоєння чергового військового звання, а саме пропонується, що під час дії воєнного стану, стану війни або відсічі збройної агресії проти України заохочення у виді дострокового присвоєння чергового військового звання може бути застосовано вдруге та втретє за вказаних у законі умов.

Третій проєкт

Законопроєкт № 10449-3, зареєстрований сьогодні 5.02.2024 року, ініціював Олексій Гончаренко. Депутат поділився основними змінами, які запропоновані в проєкті закону № 10449-3, зокрема:

Демобілізація через 18 місяців служби, звільнення — протягом трьох місяців з дня подання рапорту (за бажанням) — стосується і контрактників, і мобілізованих.
Ротації — не більше 3 місяців на нулі, далі відведення на відновлення.
Строковики — протягом 1 місяця з моменту прийняття закону — відстрочка в 1 рік
Відстрочка від мобілізації тих, хто здобуває рівень освіти, вищий за вже здобутий, а також, аспіранти (всіх форм навчання), докторанти та ті, хто вчиться на інтернатурі.
Засуджені, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, а також які звільненні від відбування покарань на підставі закону про амністію або акту про помилування можуть мобілізуватись за бажанням (крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 402-406, 408-411, 426 — 433, 437 — 442 КК України)
Прибрано — норми про обмеження право користуватись рахунками, керування машинами, картками через рішення суду. Уявіть потік звернень, які будуть надходити в суд. Тому пропоную штрафувати тих, хто ухиляється, як воно зараз і передбачено.

Законопроєкт про мобілізацію

25 грудня 2023 року на сайті українського парламенту опублікували поточний варіант законопроєкту № 10378 про мобілізацію, у якому пропонується низка змін.

27 грудня ввечері відбулась нарада з представниками Міноборони, на якій обговорювали норми законопроєкту з мобілізації, що суперечать Конституції. Про це розповів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, вдалося досягти певних домовленостей.

Голова Національної поліції України Іван Вигівський виступив проти ідеї надати поліційним повноваження роздавати повістки військовозобов’язаним без участі військових згідно із законопроєктом.

2 січня 2024 року заступниця голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук із фракції «Слуга народу» заявила, що в оригінальному вигляді законопроєкт про мобілізацію не буде виноситися на голосування у ВР.

В Асоціації IT Ukraine назвали найбільш критичні ризики для держави та суспільства в разі прийняття оновлених законопроєктів про мобілізацію.

Айтівці прокоментували законопроєкти про зміни в мобілізації.

9 січня 2024 року Антикорупційний комітет Ради визнав, що законопроєкт про мобілізацію містить корупційні ризики.

Станом на ранок 9 січня 2024 року в Раді було зареєстровано п`ять версій законопроєкту про мобілізацію: один від Кабміну й чотири альтернативних від народних депутатів.

10–11 січня депутати обговорювали документ у комітеті та консультувались із військовими. За підсумками консультацій законопроєкті спочатку повернули уряду на доопрацювання, а згодом і зовсім відкликали. Нещодавно ЗМІ повідомляли, що Міноборони подало до Верховної Ради проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби з доопрацюваннями.29 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що сподівається на «справедливий» закон про мобілізацію від військового керівництва і назвав «неправильною» ситуацію, коли представники ТЦК розшукують на вулицях «хлопців, які не приходили до військкоматів».

30 січня Кабінет міністрів затвердив новий законопроєкт про мобілізацію і скерував його до Верховної Ради. Ось, що написано у новому варіанті документа, картка якого вже зареєстрована на сайті парламенту.