15% знижка до кінця березня! Рекламуйся в Telegram-каналі dev.ua 👉
Марія БровінськаІсторії
5 серпня 2022, 13:49
2022-08-05
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Григорій Клімов — директор з делівері і керівник великої Platform Engineering-практики в EPAM. Понад 10 років він будував свою кар’єру в українському офісі, але війна змусила його з родиною кардинально змінити життя. В березні Григорій з дружиною і трьома дітьми поїхали з рідного Харкова, деякий час провели в ЄС, а згодом — вирушили до Австралії. «Я мріяв жити в цій країні, коли піду на пенсію. Але війна підштовхнула до того, щоб прийняти рішення значно швидше», — каже Григорій.
Григорій Клімов — директор з делівері і керівник великої Platform Engineering-практики в EPAM. Понад 10 років він будував свою кар’єру в українському офісі, але війна змусила його з родиною кардинально змінити життя. В березні Григорій з дружиною і трьома дітьми поїхали з рідного Харкова, деякий час провели в ЄС, а згодом — вирушили до Австралії. «Я мріяв жити в цій країні, коли піду на пенсію. Але війна підштовхнула до того, щоб прийняти рішення значно швидше», — каже Григорій.
Ось його історія.
Початок війни та шлях за океан
Хоча про ризик загострення бойових дій говорили не один місяць, і ми разом з менеджерами готували ВСР для безпеки людей і безперебійної роботи бізнесу ЕРАМ, я не вірив у реальність загрози такого масштабу. Саме тому залишався з родиною у перший тиждень війни у Харкові, очікуючи, що війська відійдуть, та війна закінчиться.
Однак, коли у Харкові ситуація максимально загострилася, ми за декілька годин прийняли рішення їхати. Забрали дітей — у нас два сина 14 та 11 років і 2-річна донька — і поїхали. Перші місяці війни ми провели у Румунії: їхати туди мене запросив друг.
Військова ситуація не ставала кращою і вже за три тижні по приїзду у Румунію я почав думати, що варто змінювати локацію. Через потенційні економічні складнощі та особисті причини я не розглядав Європу.
Країну, де ми з родиною будемо жити довго, я обирав серед Сполучених Штатів, Канади та Австралії, адже вони більш енергонезалежні та мають потужні економіки.
Поспілкувавшись з менеджментом ЕРАМ, я отримав цікаву пропозицію для кар’єрного розвитку. В Україні я вибудував потужну Platform engineering-практику, а в Австралії тепер займаюсь створенням локальної delivery-організації. Офіс ЕРАМ в Австралії зараз налічує близько сотні експертів, багато з них — менеджери, які напряму співпрацюють з клієнтами. Моє завдання тут полягає в тому, щоб у команді з’явилося набагато більше інженерів і міцна технологічна експертиза.
Чому саме Австралія?
Колеги та друзі давно знали про моє захоплення Австралією. Вперше я побував тут 10 років тому, це було одне з перших моїх відряджень до клієнта ЕРАМ. Відтоді я відвідав багато країн, і все одно Австралія залишилась однією з найулюбленіших. Мене вразила природа: це мікс тропічної флори та чогось зовсім унікального, самобутнього.
А ще одразу впадає в око баланс роботи та особистого життя, якого дотримуються місцеві мешканці. Вони віддаються справам, але і достатньо часу проводять з родиною та на відпочинку.
Звісно, у Австралії є свої особливості. Лівосторонній дорожній рух і суворі штрафи, ціни вищі приблизно вдвічі, ніж в Україні, кардинально протилежні пори року та велика різниця у часі. Проте це економічно незалежна країна з глибокою демократією та розвиненим суспільством. Для мене це значні переваги. Також тут комфортно дітям: їм подобається місцева школа, адже система освіти гнучкіша, розклад — більш розслаблений.
Робочі моменти
У ЕРАМ використовують глобальні процеси, які з невеликими відмінностями діють у всіх локаціях компанії — а це понад 50 країн світу. Тому в плані роботи адаптація була досить простою. Але є і певні відмінності.
Наприклад, процес технічного інтерв’ю в Австралії складніший, тому що його проводять самі клієнти у декілька раундів.
В Україні ми повсякчас проєктні команди формуємо завдяки кредиту довіри та репутації, яку маємо у клієнтів. У Австралії створення таких стосунків із замовниками ще попереду.
Також для себе я відзначаю інший підхід менеджменту. Тут все відбувається повільніше, спокійніше, ніж ми звикли в Україні.
Специфіка місцевого ІТ-ринку
Загалом тут хороший рівень експертизи. Це зумовлено тим, що в Австралію, так само як і в США, їдуть найкращі фахівці, адже країна на законодавчому рівні не видає візи людям, які не мають підтвердженої кваліфікації і необхідного досвіду.
Тому сюди приїздять лише міцні спеціалісти, які успішно проходять інтерв’ю з клієнтами. З ними усіма продуктивно і комфортно працювати.
За моїми спостереженнями рівень технічних спеціалістів у Австралії відповідає рівню українців. Певна особливість для наших релокантів — специфічний місцевий акцент.
Якщо англійська не дуже впевнена, то знадобиться декілька місяців, щоб добре розуміти місцевих мешканців. Це спочатку може викликати складнощі.
В Австралії є дві основні схеми роботи: fulltime employee та contractor. Звична українцям форма роботи у якості ФОП — це якраз контрактори. В Австралії такі працівники не мають соцпакету, але у них висока зарплата, яка нараховується відповідно до кількості реально відпрацьованих годин. Відповідно, відпустки та лікарняні роботодавець не оплачує. А от fulltime employees заробляють менше, але мають оплачувані вихідні та лікарняні, різноманітні бенефіти та загалом непоганий соцпакет.
Статистично в австралійському офісі ЕРАМ fulltime employees зараз більше. Але це може змінитися, бо я чув про таку тенденцію: люди молоді та амбітні працюють за контрактом, а старші обирають стабільність і бенефіти фултайму.
IT-зарплати в Австралії
Кількісно ринок праці у Австралії менший, ніж в Україні. До того ж значної відмінності у заробітній платні у порівнянні до інших сфер немає.
Зазначу, що в Україні ІТ-фахівці дещо розбалувані розміром компенсації — і це варто визнати всім, хто виїхав за кордон. Отримувати таку саму зарплатню після сплати податків в інших країнах буде складно, на мою думку.
В той же час треба розуміти, що ціни будуть вищими: у супермаркеті в Австралії ви витрачатимете вдвічі або втричі більше, ніж звикли вдома.
Також в Австралії — прогресивний податок, в середньому він сягає 30-37%, та є спеціальна програма, яка називається superannuation: це коли тобі платять «пенсію» на спеціальний акаунт (дані кошти не можна витрачати до пенсійного віку). ЕРАМ платить 13% зарплати на такий акаунт щомісяця.
Місцевий колорит
Помітна особливість: місцеві мешканці вважають ввічливим готуватись, цінувати час і вивчати потенційного роботодавця. Всі, з ким я спілкувався на співбесідах, приходили вже знаючи достатньо про ЕРАМ.
Ще одна місцева специфіка: на співбесіди тут ходять у піджаках, сорочках та іноді навіть краватках. І неважливо, чи проходить інтерв’ю в офісі, чи онлайн. В офіс, до речі, також вдягаються досить офіційно. Лише п’ятниця — більш розслаблений в плані дрескоду день.
До речі, тут зберігається тенденція працювати в офісах. Пандемія коронавірусу зачепила і Австралію, але все ж таки не створила такого потужного тренду на віддалену роботу як, скажімо, в європейських країнах. Клієнти також у переважній більшості підтримують офісну роботу та іноді — частковий ремоут. Тому для роботодавців тут важливо мати красиві, комфортні офіси.
Менталітет і місцеві особливості
В Австралії дуже багато емігрантів. Питання лише в тому, як давно вони переїхали сюди. Тут люди з Китаю, Індії, островів Індонезії, Греції, Італії тощо. З цієї точки зору адаптуватися легко. До того ж до українців дуже привітне ставлення: допомагають з усіх боків. Є також українські культурні центри, які можуть організувати дозвілля для дітей.
Переїзд і адаптація всієї сім’ї у будь-якій країні — це виклик. Це треба розуміти одразу. Оформлення документів, банківських карт, водійських посвідчень, різного роду страхування, податкових документів, акаунтів у муніципальних та державних установах, віз і взагалі звикання до нового життя займають місяці і навіть роки. Як на мене, це треба прийняти і тоді буде легше адаптуватися.
Українцям, за моїми спостереженнями, в багатьох країнах все здається дуже повільним. Я теж такий, тому почав у Австралії робити багато процесів паралельно: це дозволяє оптимізувати час і не плити проти течії. Адже в цій країні справи роблять інакше.
Менталітет тут змішаний, я б його охарактеризував як британсько-американський. Тут позитивні, оптимістично налаштовані люди, як в США, але до деяких запитань вони підходять гнучкіше, як у Європі. Мені до вподоби така гнучкість та винахідливість, тому що оптимальності та досягнення цілей повсякчас можна досягнути лише таким шляхом. Це — мої особисті спостереження, які грунтуються на подорожах та відрядженнях до різних країн.
В Австралії є одна особливість, яка простежується майже у кожному процесі: для всього потрібні рекомендації.
Немає рекомендацій — немає житла, немає рекомендацій — немає нового клієнта, немає рекомендацій — немає візи.
Продовжувати можна довго: це місцева специфіка, яка спрацьовує у абсолютній більшості випадків.
Також щодо Австралії є розповсюджене упередження про дику і небезпечну флору і фауну. За моїми спостереженнями і досвідом, це скоріше міфи. Тут дійсно є багато дуже незвичних і унікальних видів, але вони загалом не являють загрози для життя. А змій ми і в Україні бачили. З історіями про акул, що їдять серфінгістів все взагалі цікаво: це трапляється так рідко, що отримує значний розголос у ЗМІ і тому ці випадки запам’ятовують.
Епілог
Як на мене, щоб комфортно відчувати себе у Австралії, треба бути захопленим цією країною. Не кожен готовий так далеко їхати від дому, але якщо ви хочете отримати досвід іншого життя і побачити неймовірну природу — це чудова країна. Для мене вона — найвдаліше місце, щоб розпочати все знову, зробити рестарт свого життя.
Які візи за кордоном можуть оформити цифрові кочівники: великий гайд по Digital Nomad у 30+ країнах світу
Адвокат, старший партнер Адвокатського об’єднання OfficiumLaw, Костянтин Буяло, написав докладну статтю про те, де айтішники можуть отримати Digital Nomand — візу для фрилансерів та робітників, які працюють віддалено, що надає її власнику право на проживання у певній країні протягом тривалого періоду. Розповідаємо найважливіше зі статті Костянтина на DOU.
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.
Половина українських IT-компаній не релокували своїх співробітників від початку війни: 5 важливих висновків з дослідження про переїзд бізнесу
У липні 2022 року Асоціація «IT Ukraine» разом із юридичною фірмою Sayenko Kharenko провели спільне дослідження «Релокація. Новий ІТ-ландшафт України». Ось найважливіші тези з його результатів.
Які податки платять за кордоном айтішники з України, змінюючи податкове резидентство. Приклади Польщі, Швеції, Литви та Хорватії
Після закінчення 6 місяців безвізового перебування в Європі релоковані IT-спеціалісти, які здебільшого не оформляли посвідку на проживання в іншій країні, або ж навіть із нею, мають змінити податкове резидентство та платити податки в країні перебування (тільки Польща зробила виняток для України за бажанням). Звісно, компанії, що мають офіси за кордоном, оформлюють працівників у свої підрозділи там. А інші? Ми запитали про це айтішників. Кілька IT-спеціалістів розповіли, які податки платять у різних країнах.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
