Бренд-менеджер Вадим Буря на своїй сторінці в LinkedIn описав власний гіркий досвід влаштування на роботу до маркетингової компанії MTProject. Чоловіка не взяли на відкриту позицію, бо він чесно зізнався, що погано знає російську мову.
Бренд-менеджер Вадим Буря на своїй сторінці в LinkedIn описав власний гіркий досвід влаштування на роботу до маркетингової компанії MTProject. Чоловіка не взяли на відкриту позицію, бо він чесно зізнався, що погано знає російську мову.
Виявляється, компанія працює переважно з російськомовними клієнтами, тому знання цієї мови для роботодавця виявилося критичним.
«Співбесіда була на посаду адміністратора в консалтинговій компанії; знанням англійської мови натомість у мене не особливо цікавились. Сама ситуація: через телефон мені було повідомлено, що ставка по посаді складає 26 000 грн, а до обов’язків входитиме спілкування з іноземними клієнтами (далі спробую навести максимально точну цитату): «прєімущєствєнно европєйскімі, с которіми мі стараємся говоріть на іхнєм язіке, но так как клієнті у нас бівают с такіх стран, как Літва і Грузія, напрімєр, то мі говорім с німі на руском», — розповідає чоловік.
Прийшовши на саму співбесіду, виявилося, що грошей платитимуть значно менше, пише Вадим. «Ставка насправді складає не 26, а 16 тисяч, але можна добити цю суму бонусами за «дисципліну» (де все зводиться до мікроменеджменту, дрескоду, «затриматись на подовше» після робочого дня та виходом на роботу суботами), а також невеликими бонусами за мінімум закритих угод і ще чимось по мєлочі», — розповідає він.
Чоловік додає, що спеціалістка, на ім’я Олександра, яка проводила співбесіду, повідомила, що «погано знає українську» та попросила його перейти на російську мову.
«На що я відповів, що це не є проблемою, але я погано володію російською, після чого та сказала, що може іноді щось перепитувати й, узгодивши це, продовжили розмову далі. Озираючись назад, відмічу, що обговорення йшло радше про умови роботи, ніж про саму роботу та обов’язки, але це вже таке», — пише фахівець.
Після співбесіди сторони дали одне одному час, щоб подумати та домовились зв’язатися пізніше ввечері, але відповіді до означеної години чоловік так і не отримав. Пізніше він вирішив перепитати, чи є якісь апдейти щодо його кандидатури.
Відповідь Вадим проілюстрував скриншотом із переписки.
«На мою думку, тут ситуація красномовніша, ніж слова про неї, проте зазначу лиш, що подібні зашквари абсолютно не робили б подив при найманні на посаду на якого-небудь „перекладача з російської“, наприклад, або якщо це сталося б десь на болотах московії — питань не було б зовсім. Але — коли ми в Україні, а роботодавець вимагає знання російської мови як єдиного критерію для прийняття на роботу, то це сприймається як, м’яко кажучи, недоцільне та дискримінаційне ставлення до працівників, які не мають цієї мовної компетенції», — каже фахівець.
