«Після перемоги до 20% ІТ-фахівців, скоріш за все, захочуть виїхати з країни». Велике інтервʼю з CEO Вінницької IT-Асоціації

Про роботу спільноти

Розкажіть про IT-асоціацію, її створення, роботу та учасників

Бізнес-об'єднання Вінницька IT-асоціація функціонує з 2018 року, цьогоріч ми святкували 5 років нашій компанії. На сьогодні в асоціації 18 ІТ-компаній, які мають представництва на локальному ринку. 8 учасників входять в топ-50 IT-компаній по Україні, 14 з учасників — вінницькі компанії.

 

 

 

Наша діяльність суміжна з кластерною, але більш вузькоспеціалізована: кластер охоплює різні сфери взаємодії. Ми ж працюємо задля інтересів першочергово наших мемберів, тобто ІТ-компаній. Ми працюємо з владою, з освітніми структурами, залучаємо до співпраці представників з департаменту економіки, інших бізнес-об'єднань. Зараз почали активно розвивати напрямок міжгалузевої співпраці, зокрема з представниками агросектора і Вінницького агрокластера.

Наша візія — це розвинути Вінницю до такого масштабу, щоб вона входила не тільки в рейтинги топ-3 найкомфортніших міст України, а й в топ-3 найтехнологічніших українських міст.

Що в IT-асоціації Вінниці відбувається в напрямі military-tech рішень?

Зараз інформацію про military-tech ц публічний простір ні компанії, ні обʼєднання нічого не виставляють. Насампер тому, що половина з них — це замовлення від самого Генштабу. Інші половина — це власні рішення, але ділитись подробицями про них зараз не на часі.

Хтось запускає процес створення на базі власної компанії, хтось паралельно з основною діяльністю підтримує збори відповідних фондів. За минулий рік, лише через наш внутрішній фонд компанії задонатили близько 5 млн гривень. Звісно, є приклади допомоги у волонтерських проєктах із розроблення та зборів для різних military-рішень.

Про бронювання та мобілізацію

Як взагалі відбувається процес бронювання серед учасників ІТ-Асоціації? Чи є заброньовані айтівці?

Палки в колеса наразі ставлять буквально на кожному етапі. З бронювання в нас ситуація наступна. Є кілька компаній, зазвичай великих та міжнародних, в яких більше 700 співробітників. Такі компанії подавалися на визнання себе як критично важливе підприємство, щоб мати можливість забронювати ключових фахівців. За наявним досвідом процедура займала в них близько двох тижнів і кількох осіб вони мали змогу забронювати. І подібні кейси по кількох компаніях у нас є. 

Згідно з даними дослідження, яке проводили фахівці IT-асоціації, чверті опитаних айтівців нічого не відомо про бронювання та отримання дозволу на виїзд за кордон. Скоріш за все, це рядові співробітники компанії, які не дуже цікавляться цими процесами.

Усі інші, а це майже чверть, абсолютно незадоволені, радше незадоволені, або важко відповісти.

Які складнощі відчувають на собі компанії в процесі бронювання? Та що відбувається у випадку неможливості пройти процедуру?

У процедурі є халепа для певної кількості компаній — більшість юросіб працюють з ФОПами. Що стосується трудових договорів, то тут також на все гладко — це має бути підприємство з певним обсягом доходу, певними середніми зарплатнями, відповідними завданнями. Це теж трохи важко зробити, оскільки в нас також представлені досить невеликі команди, зокрема, до 50 людей або стартапи, які фізично ще не мають змоги підпадати під встановлені критерії.

Саме тут я бачу загрозу, особливо для маленьких компаній і стартапів, які тримаються по факту на кількох ключових людях. Якщо ключових людей мобілізують у великій компанії, в принципі там не дуже все зміниться, бо вже налагоджені процеси, системи управління тощо. Якщо це трапляється в маленькій компанії, наразі дуже великий ризик того, що вони просто перестануть існувати.

А що роблять в такому випадку джуни? Вони починають створювати свої стартапи, пробуватись на всіляких хакатонах, пропонують купу своїх рішень, але вистрелюють з них буквально одиниці. Крім того, стартап не може існувати лише на ентузіазмі кількох людей, він потребує вкладень, інвестицій.

У нас деякі компанії релокували свої центральні офіси до найближчих країн, це Польща, Молдова. У цьому насправді досить великий ризик того, що після відкриття кордонів, туди підійдуть всі інші співробітники.

Які шляхи вирішення проблеми бронювання та мобілізації ви бачите?

Наразі розглядається можливість організації процесу залучення спеціалістів компаній-учасників асоціації на аутстаф до підприємства, які є критично важливими. У такому випадку працівники зможуть виконувати свої функції, допомагати підприємствам, наприклад, захищати їхні системи від кібернападів тощо. А в результаті такі фахівці можуть підпасти під бронь тих самих підприємств, тим самим вберігши собі робочі місця. 

Це скоріш за все буде стосуватися спеціалістів дефіцитних спеціальностей з високим рівнем кваліфікації, наприклад, Data Science, який у нас у Вінниці не настільки сильно розвинений. Стартувати від мідла, а senior і team lead — це взагалі людина, на якій здебільшого тримається проєкт.

Але поки така можливість обговорюється тільки на міжкластерних зустрічах.

Про працевлаштування та Дія.City

Розкажіть, як зазвичай компанії кластера співпрацюють із найманими айтівцями?

За даними дослідження по ФОПам у нас працює близько 48% опитаних, кожен п’ятий, на гіг-контракті, а близько 25% — по трудовому договору. Усі інші — або непрацевлаштовані, або працюють за трудовою книжкою.

Як учасники асоціації відносяться до гіг-контрактів?

Тут також все залежить від компанії. Крім того, в Україні відносини з гіг-спеціалістами пов’язані з «Дія.City». Наразі це найкращі податкові умови для ІТ сектору.

Зараз на гіг-контракти переходять трохи активніше в надії в майбутньому отримати можливість бути заброньованими (наразі за інформацією від Мінекономіки законом не передбачено бронювання ФОП і гіг-контракторів — прим. ред.)

Але не все так гладко. Під час переходу на гіг-контракти необхідно подавати інформацію про всіх співробітників, і в підсумку компанії надають в доступ контактні і персональні дані працівників не будучі впевненими, як ці дані можуть потім бути використані.

Наскільки активно компанії переходять зараз до «Дія.City»?

Коли тільки вводили «Дія.City», то до першого релізу законопроєкту було дуже багато питань. Тоді всі кластери долучалися до спільних обговорень з Мінцифрою по внесенню правок. І ми влаштовували очні та онлайн зустрічі з представниками Мінцифри, запрошували юристів, щоб обговорювати ризики. 

Крім того, в перший рік повномасштабного вторгнення діяло скасовування на обовʼязкові аудити компаній, що спрощувало вхід в «Дія.City». Компанії-резиденти могли принаймні за це не переживати і просто займатися своєю роботою. Нещодавно перевірки вже поновили. 

Певна кількість компаній намагаються перейти в «Дія.City», щоб отримати ще один критерій до визнання підприємства критично важливим. 

Про виїзди, бенчі, завантаженість компаній проєктами та клієнтські ризики

Розкажіть про процедуру виїзду айтівців за кордон для участі у різних заходах: як це відбувається і які можливості існують зараз

Так, з виїздами зараз також відбувається халепа. Раніше виїхати для участі у конференції чи іншому заході можна було кількома шляхами:

1. За системою офіційного бронювання, яке давало можливість перетинати кордон.
2. Як офіційні представники бізнес-комʼюніті на міжнародних конференціях та заходах, таку змогу мали зазвичай C-позішн в компанії, зокрема, керівники, топ-менеджери тощо.
3. Волонтери за системою «Шлях». 

Зокрема, на саміт Future of Ukraine в Берліні в червні цього року в партнерстві з командою Why Summits ми змогли потрапити та подати великий список людей, які представляли Україну на конференції. А на Web Summit 2023 у Ліссабоні, попри наявність реферального запрошення на цю конференцію, партнерства з колегами з Харківського та Хмельницького кластерів, значного дисконту на вартість квитків, нашим представникам виїхати не вдалось. Наразі такий виїзд можливий лише в складі офіційної делегації від України, яка формується на базі або Мінцифри, або інших топ-структур. Подібні виїзди від асоціацій не рахуються і на наступний рік ми будемо планувати вже онлайн-можливості для участі у різних заходах.

Щодо можливості виїзду як волонтери, то раніше ми створили партнерство з Подільським благодійним фондом і кілька наших представників виїздили за кордон на власних автівках, мали можливість вирішити робочі питання, а на зворотному шляху привозили гуманітарну допомогу, амуніцію та інше. Наразі Державна прикордонна служба також зробила жорсткіші правила.

І обсяг ввезеного має бути в півтора раза вищим, ніж того, що ми возили минулого року. Це також ускладнило можливість виїзду наших представників.

Як це впливає на клієнтські відносини, чи збільшують це клієнтські ризики?

Айтівці по суті народ open-minded. Вони звикли побачитись, випити десь разом у барах, сходити на якусь бізнес вечірку, переговорити, а потім зафіксувати все обговорене діловим дзвінком і вже отак налагодити контакт. Тут не діють емейл розсилки або стандартні реклами, а в основному живе спілкування.

А якщо компанія не має змоги виїхати та взяти участь у заходах, то в чинних клієнтів виникають питання безпеки свого проєкту, не зважаючи на забезпеченість безперебійним інтернетом, Starlink та іншим.

Згідно з нашим цьогорічним дослідженням, близько 60% компаній все ще мають стабільний притік клієнтів.

Є великий ризик, що ці показники скоро зрівняються, і це може призвести до значного економічного застою в даній індустрії.

Кому легше, аутсорсерам чи продуктовим компаніям?

Для продуктових компаній треба розуміти сам продукт і на які ринки він орієнтований. Якщо це і внутрішньоукраїнський напрям, то в принципі тут проблем немає. Зокрема, у Вінниці є Ajax, Letyshops, які почувають себе в цілому стабільно.

Що стосується аутсорсингових компаній, то маленьким компаніям важко змагатись в медіаполі з гігантами на кшталт EPAM чи SoftServe, але поки вони всі тримаються на плаву. 

Як IT-компаніях асоціації йдуть справи з бенчем?

Згідно з результатами нашого дослідження, 83,3% вінницьких IT-компаній пропонують співробітникам бенч, але 63% відповіли, що час перебування на бенчі обмежений. Це додає співробітникам страху втратити роботу в будь-який момент, якщо ти не залучений в проєктах. Зазвичай таких фахівців залучають на внутрішні якісь проєкти, тому вони свій ресурс не дуже то й марнують. Але треба розуміти, що подібні внутрішні проєкти є не в кожній компанії.

Про вклад у розвиток галузі

Які ЗВО у Вінницькому регіоні випускають айтівців?

Більшість випускників IT-спеціальностей виходять із Вінницького національного технічного університету, який цьогоріч увийшов у двадцятку кращих українських ЗВО за всесвітнім рейтингом Webometrics. Потім за розподілом тих, хто працює, зазвичай ДОНУ імені Василя Стуса, там є досить така потужна кафедра технологій. 

Наскільки прямо чи опосередковано це впливає мені складно судити, але є здогадки, ще це може бути зумовлене тим, що люди таким чином хочуть мати собі запасних півтора року відстрочки від мобілізації. 

Також ми все ще спостерігаємо насправді, що є досить великий відсоток міграції наших спеціалістів до найближчих міст. Зокрема це Київ, тому що він близько і в Києві зарплатні вилки на порядок вищі, ніж у Вінниці.

Чи існують зараз у регіоні програми співпраці із ЗВО, школами, які б полегшували процес пошуку роботи початківцям в IT?

Насправді ринок наразі перенасичений IT-фахівцями настільки, що компанії бояться не те, що наймати, а втримувати тих, хто є. Проте, в нас така позиція, що не треба повністю забивати на цей освітній напрямок, тому що війна колись закінчиться перемогою 100%. І потрібно буде якось пояснювати молодим кадрам, чому тут ще перспективно працювати і залишатися.

Наразі ми проводимо серію ознайомчих заходів Open Days, коли компанія запрошує до себе в гості, розповідає про внутрішню кухню, показує своїх розробників, з якими можна також поспілкуватися, показує, офіси та плюшки, які вони пропонують тощо. Аудиторія таких зустрічей не лише студенти, але й спеціалісти, які зацікавлені, наприклад, в зміні робочого середовища. 

Скажіть, а взагалі компанії-учасники асоціації наймають джунів зараз?

Ну, сказати, що зовсім не наймають я не можу. Але це відсоток досить-досить впав. Ще з літа спостерігаються масові скорочення в компаніях і бізнеси стараються налагодити певні процеси з мінімальними затратами. Тому, звісно, залишають перш за все мультизадачних людей, які можуть самостійно оперувати якоюсь інформацією, знаходити, ресерчити, вчити інших. Початківці ж вимагають певних ресурсів.

Інтерни допомагають як робочі руки на певному проєкті, і після цього в когось з них є можливість залишитись в компанії. Так, в інтернатурі мова не йде про повноцінну зарплату, але це не безоплатне стажування. 

Серед учасників асоціації постійні щорічні інтернатури по Data Science пропонує зокрема Winstars.AI, компанія, яка займається рішеннями штучного інтелекту в основному для медицини. 

Крім того, є програми підготовки кадрів у інших компаній, зокрема EPAM University, Luxsoft, Вінницька IT-академія. Але тут потрібні люди з мінімальними навичками в IT, які можна далі розвинути або грамотно імплементувати в наявний проєкт. 

Про перспективи українського IT

Яке майбутнє українського ІТ ви бачите?

З досвіду того, що є на теперішній момент, український бізнес функціонує не завдяки, а попри. Дивлячись у майбутнє, об'єктивно ситуацію можна спрогнозувати по кількох векторах. Будуть як і мінуси, так і плюси. 

Після перемоги певний час, скоріш за все, кордони будуть закриті. Та як тільки їх відкриють, буде спостерігатись досить велика міграція ІТ-спеціалістів з країни.

І, щоб на це вплинути, будуть потрібні колосальні зусилля в першу чергу на рівні всієї держави.

Зараз зокрема з ЄС виділяються для України дуже великі інвестиції і цей протік буде продовжуватись після того, як війна закінчиться. Бо в результаті світові спільноти, хто допомагає зараз, захочуть все-таки через кілька років отримати назад свої інвестиції  принаймні за допомогою класних кадрів, продукції або збільшення свого вкладу. І нам потрібно підготуватись до цього процесу:

• впровадити стандарти інклюзії, щоб інтегрувати в соціум людей, які повернуться з фронту з психологічними та фізичними травмами;
• завести в країну цікаві та перспективні замовлення і підготувати умови для комфортного повернення кадрів з-за кордону;
• впровадити стандарти доступності та прозорі процеси на підприємствах;
• зменшити відсоток корупції в самій державі.

Що мені подобається в українській IT-індустрії, це те, що ми дуже мобільні та адаптивні, можемо працювати віддалено, підлаштовуватись під будь-які процеси, відмовитись від паперової документації. За минулий рік, який здавався-бо найскладнішим, ІТ галузь все ще залишилась «у плюсі» та навіть сплатила до держбюджету на 16% більше податків, ніж у 21-му. У складних воєнних умовах це гарний показник, проте потрібно комплексно попрацювати над його втриманням, а ще краще зростанням.   

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

Вінницькі студенти розробили Telegram-бота «Єномер» для зменшення телефонного шахрайства. Як він працює та до чого тут «Дія»

По темi

Вінницькі студенти розробили Telegram-бота «Єномер» для зменшення телефонного шахрайства. Як він працює та до чого тут «Дія»

«Є побоювання, що після подачі списків на бронювання спеціалісти отримають повістку». Топи Київського IT-кластера про рестарт організації та проблеми столичних айтівців

По темi

«Є побоювання, що після подачі списків на бронювання спеціалісти отримають повістку». Топи Київського IT-кластера про рестарт організації та проблеми столичних айтівців

«За організації можливості виїзду кількість тих, що не повернулися серед IT-спільноти, буде повністю відсутня». Голова НР IT Dnipro Community розповів про стан IT-галузі в регіоні

По темi

«За організації можливості виїзду кількість тих, що не повернулися серед IT-спільноти, буде повністю відсутня». Голова НР IT Dnipro Community розповів про стан IT-галузі в регіоні

Голова правління Chernihiv.IT: «У теорії, напевно, „єБронювання“ можливо, а на практиці, найімовірніше, буде мати місце зустріч із певним скепсисом»

По темi

Голова правління Chernihiv.IT: «У теорії, напевно, „єБронювання“ можливо, а на практиці, найімовірніше, буде мати місце зустріч із певним скепсисом»

«Коли ми говоримо про бронювання, то завжди є дилема, що врятувати — Україну чи економіку». Велике інтерв’ю з головою правління Odesa IT Family

По темi

«Коли ми говоримо про бронювання, то завжди є дилема, що врятувати — Україну чи економіку». Велике інтерв’ю з головою правління Odesa IT Family