💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Вікторія ГорбікТаке життя
8 листопада 2023, 12:28
2023-11-08
«Коли ми говоримо про бронювання, то завжди є дилема, що врятувати — Україну чи економіку». Велике інтерв'ю з головою правління Odesa IT Family
Одеса стала пʼятим містом-мільйонником по Україні за кількістю айтівців, які там живуть, це 4%. У місто переїхали багато спеціалістів з інших регіонів, зокрема, з Херсону та в регіоні працюють крупні гравці IT-бізнесу. Але організувати роботу Одеського IT-кластера з першого разу не вдалось.
IT-спілку в Одесі та інших містах регіону в бесіді з dev.ua представив голова правління Odesa IT Family Максим Бастіон, головний координатор з керування талантами в DataArt. Він розповів про діяльність спілки, складнощі, з якими стикається IT-бізнес та фахівці регіону і напрямки розвитку індустрії.
22 жовтня спільноті Odesa IT Family виповнилось три роки. Це, так би мовити, друга реінкарнація IT-кластера, попередня спільнота проіснувала близько двох років, але «не злетіла», як каже Максим Бастіон. Причина, на його думку, була дуже проста — тоді великі компанії не приєднались, а маленькі не побачили для себе конкретної користі.
Зараз Odesa IT Family до ГО «ІТ-КЛАСТЕР ОДЕСИ» взагалі не має ніякого відношення і спеціально не називалися кластером, щоб не асоціюватись з минулою не дуже вдалою спілкою, бути «не про бізнес, а про взаємну підтримку та допомогу».
Порівнюючи IT-спільноту Одеси з іншими містами-мільйонниками — Києвом, Харковом, Львовом і навіть Дніпром, Максим Бастіон зазначив, що зараз «місто біля моря» має певні відмінності. Зокрема, до Odesa IT Family входять найбільші компанії регіону, але багато маленьких компаній, які не є частиною спільноти, вони вважають своєю аудиторією.
«У нас менша кількість компаній — регулярних учасників, хто платить внески, якщо порахувати кількість компаній, але ми представляємо більшу кількість інженерів регіону, якщо порахувати кількість інженерів, які працюють з нашими компаніями в Одесі. Серед тих, хто приходить на наші конференції, на вебінари, представників малих компаній більше, тому ми для них в основному це все і робимо», — зазначив голова спілки.
Взагалі разом із партнерами Odesa IT Family налічує вже понад 20 компаній. Протягом 2023 року до спільноти доєдналися 3 організації, серед яких IT-компанія, стартап-акселератор і вищий навчальний заклад. Проте є також компанія, яка заявила про свій вихід у зв’язку з завершенням роботи юридичної особи в Україні — це AB soft. Щодо кількості айтівців, які безпосередньо закріплені за офісами у Одесі, то їхня кількість в IT Family зменшилася на 30% від довоєнних показників, хоча загальна кількість IT-фахівців в регіоні збільшилась. У компаніях-учасницях Odesa IT Family наразі приблизно 8000 співробітників. До початку повномасштабного вторгнення в регіоні було близько 13 500 айтівців. Наразі кількість IT-фахівців в регіоні складає близько 15 500 за рахунок людей, які переїхали з сусідніх невеликих міст, зокрема, з Миколаєва та Херсона.
Приблизно 20–30% компаній-учасниць — продуктові. Розповідаючи про структуру напрямів діяльності IT-компаній, Максим Бастіон відзначив, що багато чув, як великі компанії, які займаються IT-сервісом, називають аутсорсерами, але, за його словами, компанії в спільноті Одеського регіону нічого спільного з аутсорсом не мають, це інженерні компанії, бізнес яких будується навколо консультування у складних інженерних софтверных проєктах.
Як стати учасником
Усі члени Odesa IT Family зобов’язані сплачувати вступний і щорічний членські внески, які використовуються для реалізації проєктів і програм, організації івентів, рекламні та менеджерські витрати, забезпечення матеріально-технічної бази та утримання виконавчих органів спілки.
Вступний членський внесок дорівнює розміру щорічного членського внеску пропорційно до кількості календарних днів, що залишилися до кінця поточного кварталу року, в якому ухвалили рішення про прийом кандидата до IT Family.
Розмір щорічного членського внеску для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначається пропорційно до кількості залучених таким членом спілки фахівців в Одеській області на початок поточного року.
Але долучитися до спілки можуть також і окремі айтівці, вкладаючи не лише фінанси, а й власну експертизу, та отримати допомогу і підтримку від інших учасників та експертів.
Реалії в умовах війни
З початку повномасштабного вторгнення досить сильно від обстрілів російських ракет постраждала Одеська політехніка, де були розбиті понад 200 вікон. IT-спільнота регіону разом із партнерами допомагали збирати кошти на ремонт.
Увечері 5-го листопада Одеський національний художній музей значно постраждав через ракетну атаку рф. Також влітку під час обстрілу росіянами Одеси постраждав офіс IT-компанії KeepSolid, одного із лідерів VPN-ринку.
Деякі компанії розглядають можливість переформатувати діяльність на military-tech, для розробок, що допомагають українським захисникам, волонтерять окремі інженери, але, за словами голови правління Odesa IT Family, ніхто з компаній зараз в цьому напрямку участь не бере.
Про допомогу
Спілка допомагає компаніям регіону поширити корисну для них інформацію, яка стосується складних питань, проводить опитування, вебінари та конференції, запрошує експертів.
Зокрема, перед початком повномасштабного вторгнення учасники звертались за допомогою у складанні Business Continuity Plans (BCP), плану на випадок форс-мажору. Прописували заходи на випадок, коли неможливо працювати в офісі, знаходитись у місті чи в країні, готували пояснення для клієнтів, як компанії готові до цих ситуацій, коли і як зможуть відновити роботу, надати гарантії, що клієнти отримають стабільний сервіс після кожного з форс-мажорних випадків, інформацію про втрати тощо.
Про ринок і клієнтів
Розповідаючи про ситуацію з клієнтами і пошуком замовлень, Максим Бастіон зазначив, що зараз ринок складний. Якщо раніше спостерігався дефіцит на рику праці, то наразі ринок дуже насичений IT-фахівцями та IT-компаніями.
Якщо раніше було легко пропонувати IT послуги, тому що клієнту складно було самому розвʼязати свої проблеми через карантинні обмеження, ріст попиту на цифровізацію, та дефіцит експертів, то зараз ринок праці в регіонах, де розташовані офіси клієнта, дуже насичений інженерами через великі скорочення в технологічному секторі минулого року, і він може набагато легше знайти експертів, які йому потрібні.
«Будь-який продаж зараз промивається як золото, запитів багато, але процент контрактів з них значно менший ніж раніше, тобто потрібно ще більше цінувати кожного клієнта», — зазначив голова правління спілки.
На словах, як він відзначає, абсолютно всі підтримують Україну, але водночас є компанії, які переводять критичні частини бізнесу за кордон, або, як у випадку з AB Soft, навіть весь бізнес, хтось не хоче розміщувати нові команди в Україні. Їх можна зрозуміти, бо це бізнес і для деяких клієнтів це все що у них є і вони просто бояться.
Є, звісно, і клієнти, у яких представники — вихідці з України, і які дуже підтримують нас, та готові розміщувати замовлення саме в Україні, але їм теж потрібні гарантії, що ми все зробимо добре та вчасно і всі дуже стараються виправдати такі очікування.
Показники завантаження окремих одеських компаній замовленнями дуже відрізняються, можуть доходить до 90–95%, але це більш за рахунок старих клієнтів, зокрема, такі показники надав DataArt.
Про мобілізацію
Одним із ключових питань, яке впливає напряму на стабільність бізнесу стала мобілізація та можливість бронювання фахівців. За словами голови правління спілки, не всі клієнти, але деякі з них просять показати, у кого з команди є ризик бути мобілізованим. Якщо серед таких є ключові фахівці, їх можуть просити замінити на інших, в найкращому випадку, на тих, хто не підпадає під мобілізацію, або на тих, хто взагалі не в Україні, щоб замовники почували себе впевненими. Бронювання могло б допомогти розв’язувати цю проблему, але бронювання в IT-сфері, як говорить Максим Бастіон, не працює.
В Odesa IT Family зазначають, що нова система бронювання виглядає на порядок легшою, оперативною та відкритішою за стару недосконалу, але критерії для бронювання персоналу є наразі основною проблемою. Мінімальний вік бронювання, наявність військово-облікових документів і недефіцитної військово-облікової спеціальності (ВОС) — все це стає тим блокером, через який бронювання дійсно критичного персоналу унеможливлюється. Наприклад: більшість ІТ-фахівців мають спеціальності звʼязку, які є дефіцитними.
Обійти це обмеження можна тільки, призначивши такого спеціаліста на посаду директора, або заступника директора підприємства. Але що робити, якщо кількість такого персоналу перевищує 50 осіб? Окрім цього, обмеження в можливості бронювання лише 50% від загальної кількості військовозобовʼязаних на підприємстві автоматично ставить під ризик інші 50% персоналу. Бронювати ФОПі взагалі неможливо, а вони досі складають більшість галузі.
Усі розуміють, що зараз інший фокус уваги і все робиться заради нашої перемоги, тому ми маємо економити на всьому іншому в країні, але для клієнтів стабільність сервісу — це дуже важливий фактор.
Усі намагаються переконувати, але чим далі, тим складніше це робити, якщо брати до уваги вищу насиченість ринків праці IT-фахівцями в світі, ніж в минулих роках.
За статистикою, яку надали кілька одеських компаній, у спілки немає інформації про заброньованих IT-фахівців. Щодо IT-спеціалістів які служать в лавах ЗСУ, то представники з кожної IT компанії долучені до служби, наприклад 46 співробітників (це близько 4%) серед співробітників Capgemini, тобто скоріш за все зараз 4-6% це середній процент залучених до лав ЗСУ від усіх представників IT-сектору (мається на увазі від загального складу жінок і чоловіків), але точних даних немає.
Максим Бастіон акцентує на тому, що великі інтернаціональні компанії можуть собі дозволити розміщувати нові команди в будь-яких країнах світу, тому якщо зустрічається дуже обережний клієнт, то вони можуть запропонувати різні варіанти (наприклад, частину команди розмістити в Україні, а решку в інших країнах). А для маленьких компаній розпочинати новий бізнес набагато складніше, бо, якщо стартувати в Україні зараз, може не вистачити часу, та зусиль, щоб побудувати довіру нових клієнтів, до того що ми спроможні надавати стабільний сервіс. Так це великий виклик для представників невеликого та середнього IT бізнесу.
Про працевлаштування
В Одесі багато компаній заявили, що переходять в «Дія.City», а відповідно, переводять частину співробітників на гіг-контракти, зокрема, Capgemini, які переходять наступного року. Багато інших компаній поки не збираються переходити на гіг-контакти. Зараз ще більшість компаній, які працюють лише з ФОП.
Odesa IT Family регулярно проводить зустрічі зі всіх питань, які турбують учасників спільноти, проте темі працевлаштування присвячують, мабуть, більше уваги, ніж до інших. За словами представників спілки, вони неодноразово запрошували з цих питань представників Мінцифри та інших експертів, аби учасники володіли актуальнішою інформацією. Зокрема, 6 жовтня провели воркшоп на тему гіг-контрактів.
Що робити початківцям в IT
Odesa IT Family влаштовує періодичні заходи для нетворку та обміну інформацією для початківців в IT, щоб допомогти їм працевлаштуватись в умовах насиченості ринку. Також в межах цієї ініціативи проводять вебінари та інші заходи з корисними порадами щодо працевлаштування, створення резюме та CV, інтегрують студентів у робочі групи та запрошують представників компаній, щоб вони могли розглядати таланти на ранніх етапах.
І невеликі показники працевлаштування, зокрема, 10% від усіх випускників IT Generation голова правління спілки називає адекватною статистикою, порівнюючи ці цифри з кількістю випускників ЗВО, які працевлаштувались за спеціальністю.
«Не треба вважати, що всі 100% повинні отримати роботу, але чим більше людей завдяки таким проєктам отримають можливості, тим краще», — говорить він.
Для людини, яка хоче знайти роботу одразу після навчання, Максим Бастіон радить напрацьовувати практичний досвід у будь-яких проєктах, навіть в безплатних, зокрема, волонтерською діяльністю або роботою у державних або інших компаніях з невеликими зарплатами, де за невелику зарплату буде можливість далі вчитися та здобувати навички.
Про плани та перспективи розвитку IT-галузі
Говорячи про перспективи українського IT, голова правління одеської IT-спільноти бачить два варіанти, які напряму повʼязані з війною:
Якщо війна продовжиться і українці навчаться захищати свою країну і свою експертизу так, щоб інвестори не боялись сюди направляти гроші, це точно допоможе країні вийти на довоєнні темпи зростання.
Якщо війна закінчиться, то для урядовців основним завданням буде не відновлення IT-індустрії, а відбудова України в цілому. Найпростіший і найшвидший спосіб для цього — залучити якнайбільше інвестицій та відкривати кордони для будь-якого бізнесу. Важливо в цей час не зламати те, що ми встигли збудувати за ці роки в IT галузі.
«У цілому відкриття кордонів може дуже підвищити конкуренцію це вже буде боротьба капіталів. Маленьким та середнім IT компаніям може бути дуже складно, тож якщо ми хочемо, щоб український бізнес, та стартапи розвивались, то потрібно подумати як їм допомогти, та як їх захистити, можливо через якісь вільні економічні зони. Можливо „Дія.City“ зможе стати такою вільною економічною зоною для IT галузі», — акцентує Максим Бастіон.
«Мені цікаво створити глобальну компанію рівня Snapchat чи Facebook». Як 26-річний одесит керує командою зі 160 айтішників
Микита Нагаткін — засновник і CEO одеської IT-компанії Digis. В свої 26 років, він керує командою із 160 спеціалістів. Нещодавно хлопець потрапив до списку Forbes «30 до 30». Як підприємець намагається збудувати власну глобальну імперію, читайте в нашому матеріалі.
«Більшість співробітників ІТ-компаній виїхали». Як живуть ІТ-кластери на третій місяць війни
Як почувають себе IT-кластери на третій місяць війни? Звідкись виїхали практично всі айтішники, а десь прибуло спеціалістів більше ніж удвічі. А десь навіть формуються нові спільноти.
Ми вирішили опитати спільноти, та з’ясувати, як змінилось їхнє життя, кількість людей і компаній, їх заробіток та як щодо мобілізації айтішників. Опитавши 17 кластерів, відповіді ми отримали від п’яти: Львівського, Закарпатського, Полтавського, Чернігівського та Одеського. Правда, останній заявив, що вони проводять особисте дослідження сумісно з IT Ukraine Association, результати якого будуть опубліковані окремо.
Решту відповідей ми приводимо далі — про те, як живуть у теперішній ситуації ІТ-спільноти.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі