HIMARS, ATACMS та Harpoon. Чи є в України зброя, яка може пошкодити «законну ціль» - Кримський міст? Давайте розбиратися
Хмари навкого Кримського мосту згущаються. І чи зможуть ВСУ вразити стратегічну ціль — питання відкрите. Давайте розбиратися.
Хмари навкого Кримського мосту згущаються. І чи зможуть ВСУ вразити стратегічну ціль — питання відкрите. Давайте розбиратися.
Хмари навкого Кримського мосту згущаються. І чи зможуть ВСУ вразити стратегічну ціль — питання відкрите. Давайте розбиратися.
Керченський міст — це транспортний перехід з рф до окупованого Криму через Керченську протоку.
Він складається із залізничного та автомобільного мостів, які розташовані поруч та сполучають Керченський півострів у Криму із Таманським півостровом у Краснодарському краї рф. Міст є найдовшим із будь-коли побудованих Росією: його загальна довжина перевищує 18 км.
Автомобільну частину мосту окупанти відкрили в травні 2018 року, залізничну — в грудні 2019 року для пасажирського і в червні 2020 року для вантажного транспорту. Вартість будівництва становить близько $3,6 млрд.
Ймовірність того, що російський міст, що сполучає агресора з кримом, таки є ціллю для української армії, існує.
По-перше, сервіс Google Maps демонструє координати Кримського мосту, якщо у пошуку ввести слово «Хімарс» (HIMARS) — назву американських реактивних систем залпового вогню, переданих Україні, повідомляє «Дивогляд».
Ну і другий натяк — слова екс-командувача НАТО Філіпа Брідлава. «Мене зовсім не дивує, що росіян турбує Керченський міст. Для них він надзвичайно важливий. Тепер, коли Захід надав Україні ракети „Гарпун“, я думаю, росіяни мають всі підстави турбуватися про те, що Україна може атакувати міст», — вважає генерал.
Він повідомив, шо є дипломованим інженером-будівельником і знається на будівництві мостів. «Всі мости мають свої слабкі місця, і при влучанні в потрібне місце Керченський міст може вийти з ладу на якийсь час. Але якби вони хотіли зруйнувати міст, потрібно було б більш цілеспрямоване бомбардування», — розповів він.
На думку Брідлава, такі дії з боку України були б цілком виправданими з огляду на те, що росія вторглася в країну не лише зі своєї території, а й з білорусі, Криму та Чорного моря і вбила тисячі людей.
І тим часом двоє солдатів Бундесверу, які, як повідомляє rnd.de, вкрали обладнання з різних казарм у землі Шлезвіг-Гольштейн, мабуть, планували висадити в повітря кримський міст між Кримським півостровом і російським півостровом Тамань. Згідно зі звітом, двоє солдатів обговорювали запланований вибух у той час, як їхні телефонні розмови прослуховували. Вони обговорили матеріали, необхідні для вибуху частини майже 20-кілометрового мосту, що з'єднує окупований Крим з Росією і таким чином гарантує постачання російських військ. Акція, за допомогою якої двоє чоловіків, мабуть, хотіли підтримати Україну, не пройшла стадію планування і раптово припинилася, коли їх обох заарештували. Прокуратура Кіля наразі проводить розслідування щодо солдатів за підозрою у груповій крадіжці. Повідомляється, що разом із десятьма іншими підозрюваними солдати неодноразово вривалися у федеральні установи та викрадали обладнання. На той час четверо підозрюваних перебували на справжній військовій службі в Бундесвері. Безпосередньо перед затриманням у ніч проти 22 травня чоловіки безуспішно намагалися проникнути в роту мінних водолазів на військово-морській базі Еккернферде. За даними поліції, за кілька днів планувалося виїхати з обладнанням в Україну.
До речі, ще в квітні секретар РНБО Олексій Данілов повідомив в інтерв’ю Радіо НВ, що Збройні сили України готові завдати удару по Кримському мосту за першої нагоди.
Окупанти посилено охороняють Кримський міст з суші, моря та повітря. Наразі до мосту стягнули до півострова бойові судна та радіотехнічні системи для захисту від можливих загроз.
Згідно із заявами російських офіційних осіб, міст через Керченську протоку охороняють війська рф та спецслужби, а також спецчастини Чорноморського флоту рф.
Крім того, міст «покривають» системи ППО, наприклад, російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф» та зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С», а також винищувачі «Су-30». Із моменту окупації рф активно розгортала в Криму схему протиповітряної оборони.
Це дійсно може бути. Я тут погоджуюся з генералом Брідлавом і з тими, хто говорить, що з точки зору міжнародного права, гуманітарного права, з точки зору взагалі права ведення воєнних конфліктів і логіки війни — це абсолютно легітимна ціль. Вона є воєнною, тому що росія використовує Кримський міст у першу чергу для мілітаризації Кримського півострова, і використовувала його активно до цього.
Зараз вони використовують міст для підвезення техніки, озброєння та великої кількості боєприпасів, яку застосовують для війни на півдні України. Тому це легітимна ціль.
Зараз у повномасштабній війні спостерігається стадія, коли ЗСУ знищують ближні лінії забезпечення ворога, ближню логістику і так звані ближні тили. Йдеться про нанесення протягом останніх тижнів серії ударів на сході та півдні України по складах боєприпасів та командних центрах військ рф.
А далі, щоб здійснювати не просто оборону, а переходити до контратак, критично важливо буде знищувати та переривати логістичне забезпечення військ противника на дальшій відстані, ніж ближній тил. Це дальші рубежі, понад 100 км, звідки може надходити таке забезпечення. Треба розбивати сили противника, і тільки це забезпечить успішний перехід до контратаки. І уже в цю лінію теоретично входить і забезпечення Кримським мостом.
Щоб знищувати логістичне забезпечення військ рф на дальніх рубежах, зокрема через Кримський міст, Україні потрібно, окрім «Гарпунів», мати на озброєнні американські реактивні системи залпового вогню HIMARS, обладнані далекобійними балістичними ракетами ATACMS з дальністю пострілу до 300 км, а також далекобійні системи артилерії максимальної дальності, як реактивної, так і ствольної.
Окрім цього, нам потрібна штурмова і тактична авіація, ударні безпілотники, зокрема, дрони-камікадзе.
Я так розумію, що вони бояться ракет з лазерним наведенням і тренуються таким чином прикривати Кримський міст димовими завісами та відбиваючими щитами. Скажу так, що в принципі це не врятує. Я зустрічав, деякі країни публікують вже список того озброєння, яке вони нам надали, у США там є такий рядок — ракети з лазерним наведенням, але немає зазначено типу ракет, не можна визначити характеристику».
Якщо реально в захисників будуть оперативно-тактичні ракети — ці тренування, які росіяни проводять на мосту зараз, не врятують. «До того ж вони в правильному місці тренуються. Вони розуміють, що міст ми, можливо, не будемо руйнувати, але з'їзд з мосту ми 100% виведемо з ладу, аби він припинив свою роботу як мостовий перехід.
Завдати удару по Кримському мосту не лише можливо, а й необхідно. Це б дозволило перервати поставки озброєння та техніки військам рф одразу на трьох напрямках фронту в Україні.
Це артерія постачання зброї і резервів з материкової росії до південного угруповання російських військ. Ми б закрили цю «лавочку» і забули б про постачання зброї та боєприпасів з боку Криму на Херсонський напрямок, і на Запорізький напрямок, і на Криворізький напрямок.
Не обов’язково його довбати, доки він не впаде. Він повинен перестати виконувати основну функцію мостового переходу між росією та Україною… Ми можемо вразити з’їзди з мосту — керченську розв’язку, там дуже велика розв’язка — можна знищити її вщент. Не буде з’їзду з мосту.
Неофіційно є домовленість, що Кримський міст не є об’єктом нападу. Наприклад, його можна було б бомбити авіацією і закрити цю тему. Але для того, щоб не створювати передумови для нових масових ударів Росії по Києву, по центрах ухвалення рішень, по інших містах України, Кримський міст вирішено до якогось часу не чіпати. І західні партнери, думаю, підтримують цю позицію, що міст поки що не варто бомбардувати, аби не провокувати росію на агресивні дії і погрози ядерною зброєю.
Наші ракетні засоби, навіть ті, які Україна отримала від Заходу, не дістають до мосту. А тому українській армії поки що буде складно завдати по ньому потужний удар. А одна або кілька ракет міст не знищать.
Такі мости знищуються ядерною зброєю. Хоча б вивести його з ладу, на якийсь момент позбавити можливості виконувати свої функції — для цього ще немає зброї. А коли у вас така зброя буде, то, гадаю, 10-20 MGM-140, аналог «Іскандера» — з ними ви можете вивести з ладу обидві нитки — автомобільну та залізничну — хоча б на один-два тижні.
Це було б реально, якби нам разом з HIMARS дали ще й ракети. А ракет поки немає. Нам дають керовані снаряди з дальністю до 80 км, але це не 300 км, які може дати оперативно-тактична ракета, яка може входити в боєкомплект. Такої зброї ми поки не отримали.
HIMARS може стріляти некерованими ракетами на відстань 30-40 км. Також, система стріляє керованими реактивними снарядами на 80 км. Але замість цих пакетів може заряджатися одна оперативно-тактична ракета — у неї дальність 300 км.
Україна могла б завдати удару по Кримському мосту новими ракетами більшої дальності ATACMS до систем HIMARS, або ж підійти ближче до цілі і скористатися «Гарпунами». «Щоб пошкодити прольоти мосту, не кажучи вже про те, щоб їх обрушити, можуть знадобитися тисячі фунтів вибухівки. Це більша вогнева потужність, ніж можуть забезпечити кілька вертольотів Мі-24 та винищувачів Су-27 з ракетами та некерованими бомбами або безпілотників Bayraktar ТБ2 із ракетами малої дальності.
Як відомо, протикорабельні ракетні системи Harpoon, ракети для установок HIMARS, додаткові гаубиці М777, снаряди до них вже поставляються Україні в рамках траншу на $1 млрд.
Станом на 8 липня США поставили в Україну: