Верховна Рада прийняла в другому читанні закон «Про віртуальні активи». Або, як заведено говорити в профільній тусовці, легалізувала крипту в Україні. Тепер ініціативу має підписати президент. І поки немає ніяких підстав вважати, що цього не станеться найближчим часом.
Верховна Рада прийняла в другому читанні закон «Про віртуальні активи». Або, як заведено говорити в профільній тусовці, легалізувала крипту в Україні. Тепер ініціативу має підписати президент. І поки немає ніяких підстав вважати, що цього не станеться найближчим часом.
«Загальна капіталізація криптоіндустрії перевищила $2 трлн. Вражаючий оборот, як для сектора економіки, який існує менше 10 років», — написав у своєму Telegram-каналі міністр цифровий трансформації Михайло Федоров.
Як він вважає, створюється топова юрисдикція (Україна), де у криптокомпаній будуть прозорі умови взаємовідносин з державою, зручна робота з регулятором і вигідне оподаткування.
Редакція dev.ua вирішила опитати учасників ринку і дізнатися у них, що вони думають про нову державну ініціативу.
Першопроходець в сфері аукціонів держмайна на базі Blockchain в Україні, а нині засновник нової компанії по віртуальним активам Rarify.tech Лаша Антадзе вважає, що головна перевага, яку може отримати криптоіндустрія від прийняття закону «Про віртуальні активи» — це поява правового поля для володіння цими самими цифровими активами.
Керуючий партнер ЮК «Юскутум» Артем Афян розмірковує схожим чином.
Правова визначеність, за його словами, дозволить зрозуміти, як враховувати віртуальні активи. Юрособи зможуть брати їх на баланс, можуть випускати свою крипту.
Як розповідає Афян, вводяться правила для професійних гравців: біржі, обмінники. Це означає, що такі гравці зможуть працювати з іноземними банками, отримувати гроші, а не працювати, постійно посилаючись на сіру схему.
«А коли юрособи зможуть працювати з криптою, це означає, що в ринок зайде більше грошей», — міркує юрист. Наприклад, через нові фонди.
Засновник Kuna Exchange Михайло Чобанян теж вважає, що можливість відкриття рахунку в українських банках для учасників криптоіндустрії — це плюс.
«Навіть мій майданчик зможе це зробити», — уточнює він. З іншого боку, як каже Чобанян, навряд чи варто очікувати, що на подібних банківських рахунках обертатимуться великі гроші.
Лаша Антадзе вважає, що легальний статус захищатиме користувача криптоактівів у майбутньому.
«Він може піти до суду і боротися за своє право власності. Але ми повинні пам’ятати, що в кращому випадку ми можемо захищати своє право, якщо сторона, яка його порушує, ідентифікована. Через технічні властивості блокчейна виконання судового рішення про повернення самого активу може не здійснюватися», — підкреслює він.
Ще один плюс, за словами Антадзе — це можливість капіталізації для компанії у сфері віртуальних активів.
«Цю перевагу ми отримали взагалі на глобальному рівні, оскільки сьогодні більшість фірм в інших країнах не можуть покласти цифрові активи на баланс і з цим підняти вартість компанії», — підкреслює він.
Не у всіх учасників індустрії прийняття законопроєкту про крипту викликає ейфорію.
«Чим більше я спілкуюся з нашими чиновниками, тим більше розумію, що всі ці закони — це, звичайно, марна річ», — підкреслює засновник Kuna Exchange Михайло Чобанян.
На думку Чобаняна, крипта в Україні розвинена якраз тому, що держави не було в грі. А якщо в якійсь сфері з’являється держава, сфера починає вмирати.
«Закони — це завжди обмеження. А обмеження — підрізання крил тим людям, які творять», — каже він.
Лаша Антадзе додає, що нова законна можливість може стати головним інструментом для відбілювання грошей.
«Не думаю, що у регуляторів є ресурс на контролювання цих потоків. У підсумку цифрові активи можуть стати додатковим засобом для корупції. Адже новий закон наділяє державу роллю активного спостерігача та активного гравця», — підкреслює Антадзе.
Михайло Чобанян вважає, що держава як регулятор нової сфери зіткнеться банально з кадровим голодом. Хто піде займатися криптой до державного органу? Де взяти таких людей? Адже всі профі, яких насправді одиниці, добре заробляють, і їм не хочеться лізти в цю гру.
Артем Афян також говорить про те, що залишається ще дуже багато недоробок.
Наприклад, немає податкового законопроєкту в прив’язці до проєкту про віртуальні активи.
«А значить, радість ще не настала», — підкреслює юрист.
В принципі, поки немає готових підзаконних актів.
«Є момент, який може багатьох збентежити. І це жорстка умова Нацбанку — крипта не визнається засобом платежу. Можна буде нею розплачуватися через шлюзи — проводити оплату через гривню», — резюмує Артем Афян.
