Щоденний звіт про події космічної індустрії за 1-7 листопада. На Місяці хочуть побудувати атомну заправку для роботів. Харківські астрономи виготовлять мініатюрну версію супутникового телескопа. А Макс Поляков обіцяє більше пусків і ще одну ракету.
Щоденний звіт про події космічної індустрії за 1-7 листопада. На Місяці хочуть побудувати атомну заправку для роботів. Харківські астрономи виготовлять мініатюрну версію супутникового телескопа. А Макс Поляков обіцяє більше пусків і ще одну ракету.
New Space стає впливовою силою
Після тижня спілкування на Астронавтичному конгресі в Дубаї космічному товариству знадобився перепочинок. Саме тому тиждень, що минає, був не дуже багатий подіями. Однак, dev.ua поспілкувалися з деякими учасниками Конгресу, які повернулися на батьківщину, і дізналася цікаві подробиці події.
У порівнянні з Конгресом 2018 року, який проходив у Вашингтоні, склад учасників оновився більш ніж на половину. І це говорить не тільки про активність коронавірусу, але й про динаміку розвитку SpaceTech. Серед учасників виявилася велика кількість невеликих приватних фірм і стартапів із власними розробками і фінасуванням, чого не було раніше, коли безроздільно домінували компанії Old Space і космічні агентства. Погляди космічного співтовариства зараз спрямовані на місяць. Місячна тематика в тому чи іншому вигляді була присутня на 30% стендів учасників. Якщо раніше найпопулярнішою темою були стартові послуги, то тепер їх замінили доставка вантажів на місяць і місячні ровери. Популярними на Астронавтичному Конгресі цього року також були проекти космічних кораблів для далеких місій з ядерними руховими установками і горизонтальні (літакові) старти для виведення на орбіту невеликих супутників. Багато місця на конгресі в Дубаї займали стенди арабських компаній. Але більшість з них збирали контакти фахівців, мабуть, розраховуючи надалі скористатися їхніми послугами. На відміну від домагань США на Марс, арабський світ заявив про наміри досліджувати Венеру.
Макс Ткаченко в Дубаї представляв команду Pilgrim Engeneering, яка запропонувала проєкт твердотільного торієвого ядерного реактора для використання в космосі. У порівнянні з урановими, перевагами установок цього типу є більш безпечний перебіг реакції і простота конструкції, які полегшують його експлуатацію.
Такий реактор можна було б використовувати на Місяці для енергопостачання та обігріву обладнання безпілотних місій. Реактор потужністю 10 кВт дозволить одночасно обслуговувати до десятка місячних роверів і допоможе їм пережити довгу і холодну місячну ніч, зберігши дані і техніку.
Таку форму взаємодії з іншими місіями засновник Space Hub назвав місячним коворкінгом. Це місце повинно бути забезпечене енергією, теплом, виділеною лінією зв’язку і захисним куполом від спалахів сонячної радіації.
Бізнес-модель будується на можливості полегшення корисного навантаження, що доставляється на Місяць. Передбачається, що власникам роверів буде вигідніше купити обслуговування у коворкінгу, ніж доставляти на місяць додаткові акумуляторні батареї. Адже вартість доставки вантажу на місяць зараз становить $1,2 — 1,3 млн.
Будівництво самого реактора хочуть замовити в США, де законодавство дозволяє приватним компаніям подібні розробки. Його вартість в Pilgrim Engeneering оцінили в $6 млн і розраховують на попередні замовлення від зацікавлених сторін. Орієнтовний термін реалізації проекту-2025 рік.
Firefly готується до наступного старту
На цьому тижні виконавчий директор Firefly Aerospace Том Маркусик дав інтерв’ю порталу Spacenews, розповівши про результати розслідування аварійного першого пуску ракети Alpha у вересні, а також про найближчі плани компанії. За його словами, причиною відключення одного з двигунів ракети став несправний електричний роз'єм.
Це досить легко і просто виправити. Ми нічого не робимо з ракетою, очікуємо заміни електричного роз'єму і деяких дрібних деталей, щоб поліпшити роботу системи
На цьому тижні ряди космічного холдингу Полякова поповнив полковник ВПС США у відставці Джейсон Мелло з 23-річним стажем роботи на посадах, пов’язаних з обороною, розвідкою і запуском космічних станцій. Його остання посада — головний спеціаліст з досліджень і технологій в управлінні наукових досліджень ВПС США.
У структурі Firefly Мелло зайняв посаду президента дочірньої компанії Firefly Space Transportation Services (STS) і буде відповідати за продажі послуг з доставки вантажів РН Alpha і посадковим модулем Blue Ghost державним і комерційним замовникам.
Наприкінці цього тижня Firefly Aerospace почне випробування першої, а потім і другої ступенів наступної ракети, яка має стартувати в січні. Якщо пуск буде успішним, то в 2022 році Firefly планує ще чотири запуски Alpha. Один з них виконають за програмою NASA Venture Class Launch Services.
Зараз компанія Макса Полякова працює над космічним буксиром, який буде готовий на початку 2023 року. Крім того, Firefly нещодавно завершила критичний аналіз конструкції місячного посадкового модуля Blue Ghost, який також повинен стартувати у 2023 році в рамках комерційної місії NASA Lunar Payload Services.
І все ж, головною подією для розвитку компанії має стати партнерство в розробці більшої версії ракети-носія середнього класу Beta, здатної виводити на орбіту до 10 тонн корисного навантаження, тобто на порядок більше, ніж Alpha.
Сподіваюся, в найближчі кілька місяців ми зможемо оголосити про потенційне стратегічне партнерство в розробці бета-версії. У дусі людської консолідації та об'єднання, є хороші шанси, що Beta стане мультиінституційним проектом розвитку
Участь у сонячних експериментах
На цьому тижні стало відомо, що Радіоастрономічний інститут НАН України (РІ НАНУ) разом Центром космічних досліджень Польської академії Наук (ЦКМ ПАН) займуться обробкою даних, отриманих спектрометром-телескопом STIX, встановленим на міжпланетній космічній станції Solar Orbiter.
Сама станція була розроблена Airbus Defence&Space на замовлення Європейського космічного агентства і в лютому 2020 року виведена на орбіту американської РН Atlas V.
Завдання Solar Orbiter, обертаючись на геліоцентричній орбіті з перигелієм всередині орбіти Меркурія, спостерігати недоступні з Землі полярні області Сонця. Апарат повинен вимірювати параметри внутрішньої геліосфери і фіксувати накопичення магнітної активності, які можуть привести до потужних сонячних спалахів і вивержень.
Робота станції допоможе відповісти на питання, пов’язані зі створенням геліосфери, що захищає нашу Сонячну систему від міжзоряного вітру. У тому числі про виникнення сонячного вітру, випромінювання енергетичних частинок і вплив внутрішніх процесів на Сонце на мінливість геліосфери.
Solar Orbiter ще не вийшла на робочу орбіту. На це потрібно 3,5 року. Але вже отримує і передає на Землю дані. ЄКА ними поки не ділиться. Але в міру збільшення обсягу переданої інформації, до її розшифровки підключать польських і українських вчених.
Тим більше, що РІ НАНУ, разом з іншими українськими організаціями має досвід створення обладнання для експериментів зі спостереження за динамікою радіаційних поясів Землі під час сонячної та магнітосферної активності.
У 2009 році такий телескоп електронів і протонів «Степ-Ф» був виведений на орбіту в складі російського наукового супутника «Коронас-Фотон». Однак, пропрацював менше ніж рік через помилки в розрахунках енергопостачання супутника.
Зараз в РІ НАНУ ведуть роботи над мініатюризацією свого приладу, щоб розмістити його на кубсаті з довжинами сторін 10 см. Експеримент буде проведений також спільно з ЦКМ ПАН. Однак, подробиці цього проєкту поки невідомі.
