Щотижневий звіт про події космічної індустрії за 6-12 грудня. Розповідаємо про відправку українського супутника в США, участь холдингу Noosphere Ventures у проєкті NASA DART, системи відділення космічних апаратів, як ще про один перспективний вид розробок Space Tech і стежимо, чим закінчиться черговий політ New Shepard Джеффа Безоса.
Щотижневий звіт про події космічної індустрії за 6-12 грудня. Розповідаємо про відправку українського супутника в США, участь холдингу Noosphere Ventures у проєкті NASA DART, системи відділення космічних апаратів, як ще про один перспективний вид розробок Space Tech і стежимо, чим закінчиться черговий політ New Shepard Джеффа Безоса.
Минулий тиждень пройшов під знаком українського супутника Січ-2-30, який 8 грудня літаком Turkish Airlines відбув з аеропорту Бориспіль в напрямку Будапешта, а потім в Маямі. У США після митних процедур його переправлять до космічного центру імені Кеннеді для підготовки до запуску і стикування з РН Falcon-9 SpaceX. Запуск призначений на 10 січня.
Про останні етапи підготовки супутника повідомили десятки ЗМІ і це однозначно позитивний факт. Тому що навіть на 31 — му році незалежності України далеко не усі жителі країни знають про існування колись потужної ракетно-космічної індустрії, яка дісталася Україні у спадок від СРСР і все ще має великий потенціал.
З поганого, в ДКАУ визнали, що супутник «Січ — 2-30» буде запущений не на орбіту висотою 668 км, а на нижчу-526 км. Такі умови контракту з SpaceX в рамках місії Transporter-3 з групового виведення космічних апаратів.
«На початку проєктування» Січ-2-30» планувалося використовувати для виведення на орбіту кластерний пуск ракет-носіїв Індії або Китаю. Однак компанія SpaceX запропонувала більш вигідні умови — якраз завдяки цьому вартість пускових послуг вдалося зменшити в кілька разів " — дізналися журналісти tech.liga.net у ДКАУ.
Економія на пускових послугах з $6 до $2 млн обернеться збільшенням просторового дозволу знімків з 7,8 м до 6,1 метра, і одночасно скороченням ширини захвату з 46,4 км до 36,5 км. Але головне, зниження орбіти зменшує термін активного існування супутника з п’яти до трьох років.
Факт, безумовно, неприємний. Але це ще раз говорить про те, що Україна повинна мати свої носії та власні пускові можливості.
Минулого тижня ще раз нагадав про себе космічний холдинг вихідця з України Макса Полякова. У Noosphere розповіли про свою участь в унікальній місії NASA-DART (Double Asteroid Redirection Test), що стартувала наприкінці листопада.
Як відомо, DART — це перша протиастероїдна місія в історії людства. Для її здійснення NASA направила півтонний апарат, який в жовтні наступного року на відстані 11 млн км від землі повинен зблизитися з астероїдною парою Dimorphos/Didymos A і спробувати змінити її траєкторію.
Для цього DART запустить іонний двигун і зіткнеться з 160-метровим астероїдом Dimorphos, який обертається по ретроградній орбіті навколо 780-метрового Didymos A. Результатом удару має стати зміна швидкості об'єкта менш ніж на 1%. Однак, за розрахунками вчених, надалі це призведе до значної зміни траєкторії руху всієї астероїдної пари.
Внеском групи Макса Полякова до цієї місії є супутникова камера Gecko, виготовлена дочірньою Dragonfly Aerospace (ПАР). Камера встановлена на супутнику LICIACube, що супроводжує DART. Його завдання зафіксувати для вчених і нащадків факт удару.
Якщо Gecko виконає своє завдання, Dragonfly зможе збільшити свій внесок у захист планети від астероїдів. Нині Європейське космічне агентство планує ще одну місію HERA, завданням якої стане запуск двох додаткових 6U CubeSats — Juventas і Milani, вони повинні будуть проаналізувати орбітальні зміни місії DART.
Більш ніж 60-річний досвід, накопичений українською космічною галуззю, дозволяє розвиватися не тільки у виробництві ракет і супутників, але і в більш вузьких сегментах. І не обов’язково в межах державного сектору. Приклад-компанія «Скай Енержі» з Дніпра, яка є піонером у співпраці з розміщення корисного навантаження зі SpaceX Ілона Маска.
«Скай Енержі» розробляє власні платформи для відділення супутників від ракет-носіїв. Таке обладнання кріпиться до адаптера верхнього ступеня ракети і після відділення від неї відповідає за доставку космічних апаратів на задані орбіти.
Давно минули часи, коли одна ракета запускала на орбіту один супутник. Технічні можливості дозволяють виводити на орбіту десятки й навіть сотні апаратів. Рекорд належить місії Transporter-1 SpaceX в січні 2021 року, коли одночасно було запущено 143 супутники.
Однак, перші кластерні (одночасні) запуски були до досконалості відпрацьовані на початку цього століття за участю українських фахівців в рамках програми «Дніпро».
«До того, як почав літати Falcon-9 Ілона Маска, у РН «Дніпро» практично не було конкурентів за кількістю виведених КА. Цьому проєкту також належить заслуга доведення до досконалості орбітальних параметрів. Замовники пускових послуг переконалися, що точність виведення РН «Дніпро» вимірювалася сотнею метрів, — стверджує директор ТОВ «Скай Енержі» Юрій Прокопенко.
За його плечима більш ніж 20-річний досвід роботи в Дніпровському КБ «Південне» та участь у проєктах Sea Launch («Морський старт») і «Дніпро». У 1999-2015 рр. в рамках програми «Дніпро» було здійснено 22 запуски (21 успішний) і виведено на орбіту понад 140 супутників, що належать власникам з-понад 20 країн.
Зараз «Скай Енержі» пропонує свої розробки європейським і американським стартапам, що розробляють легкі носії. Таким як ISAR Aerospace, Rocket Factory Augsburg, HyImpulse, EXOTRAIL SA, Launcher Space і деяким іншим компаніям, з якими ведуться переговори.
Як стверджує Прокопенко, «розробники легких носіїв не уявляють, з якими труднощами їм доведеться зіткнутися на практиці. Більшість власників КА не влаштовує стандартний розмір кубсата. Їм хочеться розмістити на супутнику якомога більше серйозного обладнання. Спостерігається тенденція до збільшення розмірності та ваги мікросупутників до КА легкого і середнього класу, тобто понад 40 кг. Однак, носії легкого класу мають обмеження по зоні корисного вантажу, і розмістити в цій зоні щось серйозне не завжди просто».
Зараз технології виробництва супутникових платформ вже не є надбанням держсектора економіки. У США і Європі на цьому ринку працюють відразу кілька компаній, що пропонують клієнтам, як в магазині — обрати відповідний сертифікований блок відділення. «Скай Енержі» планує зайняти гідне місце на цьому ринку і розширити пускові можливості стартапів за допомогою нових конструкцій супутникових платформ, що дозволяють здійснювати в тому числі кластерні пуски.
Прощаючись з другим тижнем календарної зими, згадаємо також про те, що в п’ятницю в Києві підсумки року, що минає, підводили учасники Координаційної ради з організації спільних робіт КБ «Південне» і наукових установ НАН України. У співпраці з академічною наукою:
А ще якраз в день виходу дайджесту Space Tech готувався до свого третього комерційного польоту корабель New Shepard від Blue Origin з 6 космічними туристами. Нинішній старт особливий тому, що місце у складі екіпажу займе дочка першого астронавта США — Алана Шепарда — Лора Шепард Черчлі. Слід віддати належне режисерському таланту Джеффа Безоса. Кожна місія New Shepard несе певну позитивну ідею. Так було коли, він дав здійснити мрію 82-річній Уоллі Франк, яка в молодості намагалася потрапити до складу місячної місії NASA, або коли дозволив 90-річному акторові Вільяму Шепарду, який колись грав роль капітана зорельота, відчути реальний стан невагомості. Цього разу місія New Shepard-об'єднання поколінь. Разом з Лорою Шепард до складу екіпажу увійшли бізнесмен Лейн Бесс і його син Кемерон.
В Україні поки немає власних династій космонавтів, але існує чимало династій ракетних інженерів і робітників, без яких процес освоєння космосу навряд чи був би можливий.
