«Я мрію побачити, як людина вперше ступить на Марс». Як киянин, що започаткував онлайн-медіа в Україні, змінив ПриватБанк і Corezoid на космос

Освіта

У Київській мовній гімназії № 117, де вчився Сергій Даниленко, крім знань з англійської, німецької та французької, за його словами, до нього прийшло відчуття, ким він точно не хоче бути: математиком, істориком і філологом.

І в 16 років при виборі вишу зупинив свій вибір на Інституті міжнародних відносин, підрозділу Київського національного університету ім. Т.Шевченко, здебільшого через дисципліни, які там анонсували.

«Предмети там були просто космічні: нейролінгвістичне програмування в спічрайтингу, дипломатичний протокол та етикет, інтернет-журналістика, онлайн-медіа та інші, націлені на вміння працювати з інформацією», — згадує Сергій. За його словами, цей інститут дав змогу поєднати пласти знань із двох різних світів: гуманітарного та технологічного.

Він навчався на курсі разом із Дмитром Дубілетом, і на перших курсах вони разом починали робити студентську газету та, як би сказали зараз власні медіа-стартапи.

Медіа-стартапи

Тоді в 2004 році Дубілет запропонував ідею створити портал, де кожен міг би бути журналістом. У часи, коли існувала лише «Українська правда», «Обозреватель» та інші видання, де писати могли лише журналісти, а і близько не було social-networks, Facebook, Twitter та інших соцмереж, це було революційно.

І розповідає, що вони з однокурсниками кинули клич серед студентів «Журналістом може бути кожен» і на другому курсі університету створили портал громадянської журналістики «ХайВей» H.ua. Потім були сіті-гайд Gloss.ua, блог-сервіс HiBlogger.net, новинарне видання times.ua, спортивні видання tennis.ua та formula1.ua.

Спершу сюди заходили студентські газети, але за кілька років організатори першого відкритого медіа в Україні видали понад 3000 редакційних посвідчень, які працювали за словами Сергія, «на ура» наряду з журналістськими, які могла видавати лише Національна спілка журналістів України.

Світ UMH group

За словами Даниленка, він зрозумів, що «у світі щось змінилось», коли в 2006 році він поїхав на одну з перших конференцій, де були кілька сотен редакторів і журналістів друкованих видань, і його бейджик «Експерт з інтернет-журналістики» викликав справжній бум.

І далі, бувши на третьому курсі університету, проєкт Даниленка, Дубілета і компанії придбав «Український медіа-холдинг» мультимільйонера Бориса Ложкіна. На той час там були друковані видання, радіостанції й тільки починали зʼявлятись інтернет-медіа.

Так у складі UMH group зʼявилась окрема компанія Fine web, яка займалась медіапроєктами. Її засновниками стали однокурсники Сергій Даниленко, Дмитро Дубілет і Михайло Рогальський.

У 2013 році після навчання в лондонській MBA пішов з онлайн-медіа-проєктів у ПриватБанк Дмитро Дубілет. Потім до нього приєднався Михайло Рогальський. Сергій Даниленко залишався сам у Fine Web, поки медіахолдинг Бориса Ложкіна влітку 2013 року не був проданий Сергієві Курченку. У той же час журналісти почали масово звільнятись із видань, що входили в структуру. 

«Я, як і мої партнери, вже виріс із проєктів студентських років, і відчув, що теж не хочу залишатись у межах цієї структури», — сказав він і в листопаді 2013 року вирішив звільнитись і почав передавати справи наступній команді.

ПриватБанк

За словами Сергія, він одразу отримав запрошення від Дмитра Дубілета в ПриватБанк. І хоча Даниленко спочатку вагався, («де я, а де банки»), після того, як він провів один день у гостях у Приваті за запрошенням друзів, сказав, що зрозумів, це не банк, а IT-компанія. 

«А я можу годинами говорити з програмістами. Мені цікаві бази даних, API, якісь шини, різниця і деталі роботи різних корбанківських систем і таке інше. Це мене драйвить», — пояснив Даниленко та погодився обійняти позицію маркетинг-директора, яким пропрацював в Приваті наступні три роки. Довелось переїхати з дружиною в Дніпро.

Він, як сам говорить, був у захваті від роботи в Приваті: система, налаштована до дрібниць, електронний документообіг, електронна система виставлення та контролю задач, дашборди, де одразу видно KPI людей.

За словами Даниленка, вони були, ніби внутрішня маркетингова агенція банку. Маркетингові фахівці дуже часто брали участь у міжнародних конференціях, це давало розуміння того, що відбуваєтсья в цілому у глобальній екосистемі, і занурювало у super Hi-Tech. З іншого боку стояли більш приземлені завдання на кшталт наради з приводу того, що зламався якийсь гвинтик у типографії.

Corezoid

Підготовка інформаційних матеріалів для хмарного рішення Corezoid, який винайшов і розвивав у стінах ПриватБанку Олександр Вітязь, Сергій називає одним з найцікавіших занять в процесі роботи.

І після націоналізації ПриватБанку в 2017 році Даниленко каже, що питання, чим далі займатись, в нього навіть не стояло. Вітязь одразу запросив його продовжити далі працювати над Corezoid в компанію Middleware і дозволив повернутись в Київ. А потім, як згадує Сергій, в його роботі мало що змінилось.

«Прокидаючись о третій ночі, в мене міг бути дзвінок з Австралією чи з Новою Зеландією, потім Азія, потім, власне, Україна, потім 7 годин різниці з Нью-Йорком, 10 — із Сан-Франциско», — згадує Сергій.

В одній кімнаті квартири працював він, у сусідній дружина. Це було захопливо.

Про Вітязя

Рушієм Corezoid і Middleware був і є Олександр Вітязь. І співпраця з ним гідна окремої розмови. Сергій говорить, що Олександр математик, до глибини душі винахідник і живе цікавістю, якою він заряджає підлеглих. За результатами опитування, левова частка відповідей співробітників Центру електронного бізнесу ПриватБанку, який заснував Вітязь, назвала цікавість проєктів, на якими вони працювали, основним, що їм подобалось в роботі.

Сергій розповідає про нього, як про керівника, що «горить» справою, перебуває весь час у робочому режимі, буквально відповідає на листи в 95% випадків протягом 5 хвилин, але вимагає того ж і від підлеглих.

Візіонер, що міг розповісти людям із багатомільярдних корпорацій простими словами про те, куди вони рухаються, що вони роблять неправильно і як можна зробити краще, Вітязь, як говорить Даниленко,  завжди утримував увагу і підтримував залізну дисципліну, особливо що стосувалось культури відповіді клієнтам чи підготовки матеріалів.

«Висловлювати особисту думку в колективі та не погоджуватись з Вітязем не було ніякого сенсу, бо в нього було власне бачення і він завжди дуже чітко знав, чого хоче», — пояснює Сергій.

Але чітких доручень із зрозумілими вимогами Вітязь не давав.

Мовляв, який сенс наймати класних людей і казати їм, що треба робити. Він був нетерпимий до будь-якої халтури.

Можна було, не сперечаючись, зробити по-своєму, і тут був ризик або влучити, або залишитись двічі винним.

Захоплення космосом

Працюючи в 2020 році в Corezoid, Сергій згадав про свою ще дитячу цікавість до космосу. Побачивши Роберта Зубріна, автора книги «Жага космосу», по телевізору, який розповідав про челенджі в цій сфері, разом з другом Дмитром Білашем вони зацікавились нею.

І втрьох разом з Дмитром Плєшаковим вирішили викупити в Зубріна права на його книгу та видали її в українському перекладі, який допоміг зробити кримчанин Євген Мірошниченко. Усі кошти від продажів йдуть на ЗСУ.

Виявилось, що цікавість до космічної теми проявляє дуже багато людей в Україні. 

А наприкінці 2022 року Дмитро Білаш поділився із Сергієм ідеєю стартапа Finlook на стику fintech, банківської та космічної сфери. Він запропонував надавати послуги людям, які стурбовані станом нерухомості, у вигляді інформації про її зміни  за допомогою супутниковіх знімків. 

Від хоббі до бізнесу

У першу чергу Дмитро пропонував надавати знімки банкам, які зможуть їх використовувати для уточнення кредитного скорингу, при видачі кредитів аграріям і для моніторингу кредитних активів.

До цього Дмитро вже мав успішний досвід у заснуванні та запуску власного стартапу з машинного навчання та роботою з великими обсягами даних. І запропонував Сергію попрацювати над запуском Finlook.

Зізнаючись, що він шукав якісь подібні варіанти застосувати свої скіли та компетенції у космічній сфері, але не знаходив їх в Україні. Тому пропозицію Білаша прийняв з радістю.

Як це буде працювати

Стартапери хочуть довести ідею до реал-тайм технології, коли банки, чи інші установи будуть надавати координати обʼєкту, а назад отримувати інформацію про Detected changes.

Частіше, якщо говорити про аграріїв, за словами Сергія, це будуть дані про фактичну площу посівів, в порівнянні з площею, що вказана в документах, виключивши лісопосадки, болота, пагорби, ями та інше, про  культури, що засівались, про площу зібраного врожаю в розрізі культур, погодні катаклізми чи біду з врожаєм, та про те, чи цілий актив.

«Є і більш наукоємні питання, які потрібно досліджувати, наприклад, факт внесення добрив, але тут необхідно навчитись помічати різницю у специфіці ґрунтів в різних регіонах України», — говорить Сергій.

За словами Даниленка, навкруги Землі обертається дуже багато супутників, в тому числі запущених Європейським Союзом, і знімки з деяких можна навіть вільно знайти в мережі. Є платні знімки та архівні, доступні приблизно з 2015 року, які можна аналізувати в періоді. Багато чого залежить від їх точності та свіжості.

Кому це потрібно

Майбутніми клієнтами стартапери бачать в першу чергу банки, які видають кредити, фінансові установи та страхові компанії. Хоча насправді це може бути будь-хто, хто керує нерухомістю або має багато обʼєктів. Сергій передбачає, що, скоріш за все, це буде працювати не в Україні, а в будь-які країні, яка розвивається, наприклад, Африка, Азія, Латинська Америка. 

А пропозиції про співпрацю розсилає особистими повідомленнями через Linkedin, яким дуже пишається, там він назбирав уже більше 16 000 контактів.

Стартап вже має пілотний проєкт з одним із банків, якому він збирав інформацію про те, чи цілі його сонячні панелі.

Про гроші

Монетизацію стартапу розробники бачать через підписку від клієнтів на послуги моніторингу. 

Монетизувати стартап планують через модель підписки на API-запити. Як говорить Сергій, потрібно вивчити ринок, потреби та інтереси клієнтів, а потім зрозуміти, що можна робити як із безкоштовними, так і з платними знімками.

Поки стартап тільки розпочався і розробники тільки досліджують дані та вкладають свій власний час. Сергій планує, що у стартапа на Product\Market fit піде рік, і залучати інвестиції засновники поки не планують.

За його словами, стартап починається із власних ресурсів, без зовнішніх інвесторів. А учасники команди працюють на умовах оплати за конкретні вирішені поставлені задачі.

Що вже є зараз

Над проєктом зараз працюють близько 5 людей, з яких два засновники та 3 data scientist. Зараз розробники на етапі research, де вони потребують дуже багато консультацій від різних спеціалістів.

«Ми шукаємо навіть фахівців-агрономів, які знають досконало особливості поведінки ґрунту та рослин і зможуть про це розказати», — говорить Сергій.

Зокрема потрібні поради від спеціалістів зі супутникових знімків, які знають, де їх знайти, скільки вони коштують, якого типу бувають. Крім того, проєкту необхідні спеціалісти та консультації по Backend, які допоможуть розробити зручну та зрозумілу для клієнтів платформу,  де вони зможуть бачити і залишати заявки.

За його словами, якщо він не може програмувати космічні апарати, то він може популяризувати космічну тему так, щоби людям було більш цікаво створювати не кидатися свинями по птахам у Angry Birds, а робити якісь речі, повʼязані з космосом.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

Працюють за принципом monobank, рекламуються в «Приват24», вважають «Дію» Web 3.0. Інтерв’ю зі співзасновником найбільшої криптоспільноти України

По темi

Працюють за принципом monobank, рекламуються в «Приват24», вважають «Дію» Web 3.0. Інтерв’ю зі співзасновником найбільшої криптоспільноти України

Пристрій, який встановлений у марсоході, готує стрибок у космос? Навіщо MOXIE окиснює Марс

По темi

Пристрій, який встановлений у марсоході, готує стрибок у космос? Навіщо MOXIE окиснює Марс

SpaceX Ілона Маска запустить Starlink для літаків у 2023 році

По темi

SpaceX Ілона Маска запустить Starlink для літаків у 2023 році

SpaceX Ілона Маска отримала оцінку в $137 млрд після нового раунду інвестицій

По темi

SpaceX Ілона Маска отримала оцінку в $137 млрд після нового раунду інвестицій

Космічний телескоп «Джеймс Вебб» назвали найкращим науковим проривом 2022 року

По темi

Космічний телескоп «Джеймс Вебб» назвали найкращим науковим проривом 2022 року

NASA запустило космічний апарат Capstone на орбіту Місяця. Він дозволить розрахувати орбіту для майбутньої американської навколомісячної станції Gateway.

По темi

NASA запустило космічний апарат Capstone на орбіту Місяця. Він дозволить розрахувати орбіту для майбутньої американської навколомісячної станції Gateway.