Конкурс - обирай кращий стартап та отримай навушники! 🎧

«Я мрію побачити, як людина вперше ступить на Марс». Як киянин, що започаткував онлайн-медіа в Україні, змінив ПриватБанк і Corezoid на космос

Сергій Даниленко вчився на одному курсі з Дмитром Дубілетом і Михайлом Рогальським, які згодом заснували разом із колегами Monobank. З ними Даниленко започаткував онлайн-медіа в Україні, а потім брав участь у розвитку ПриватБанку. З Олександром Вітязем, який створив Центр електронного бізнесу, він працював в Приваті та Corezoid. А зараз Сергій змінив вектор своєї уваги та вирішив розвивати власний космічний стартап і привернути увагу спільноти до космічної теми.

Хто ж він насправді, тридцятисемирічний Сергій Даниленко, киянин, аналітик із міжнародних відносин за освітою, що брав участь у технологічних проривах, «сірий кардинал», незамінний помічник чи винахідник.

Ми поспілкувались із ним і спробували зʼясувати подробиці про його життя та проєкт, який він запускає.

Залишити коментар
«Я мрію побачити, як людина вперше ступить на Марс». Як киянин, що започаткував онлайн-медіа в Україні, змінив ПриватБанк і Corezoid на космос

Сергій Даниленко вчився на одному курсі з Дмитром Дубілетом і Михайлом Рогальським, які згодом заснували разом із колегами Monobank. З ними Даниленко започаткував онлайн-медіа в Україні, а потім брав участь у розвитку ПриватБанку. З Олександром Вітязем, який створив Центр електронного бізнесу, він працював в Приваті та Corezoid. А зараз Сергій змінив вектор своєї уваги та вирішив розвивати власний космічний стартап і привернути увагу спільноти до космічної теми.

Хто ж він насправді, тридцятисемирічний Сергій Даниленко, киянин, аналітик із міжнародних відносин за освітою, що брав участь у технологічних проривах, «сірий кардинал», незамінний помічник чи винахідник.

Ми поспілкувались із ним і спробували зʼясувати подробиці про його життя та проєкт, який він запускає.

Освіта

У Київській мовній гімназії № 117, де вчився Сергій Даниленко, крім знань з англійської, німецької та французької, за його словами, до нього прийшло відчуття, ким він точно не хоче бути: математиком, істориком і філологом.

І в 16 років при виборі вишу зупинив свій вибір на Інституті міжнародних відносин, підрозділу Київського національного університету ім. Т.Шевченко, здебільшого через дисципліни, які там анонсували.

Сергій Даниленко та його кіт Геродот (Фото з власного архіву)

«Предмети там були просто космічні: нейролінгвістичне програмування в спічрайтингу, дипломатичний протокол та етикет, інтернет-журналістика, онлайн-медіа та інші, націлені на вміння працювати з інформацією», — згадує Сергій. За його словами, цей інститут дав змогу поєднати пласти знань із двох різних світів: гуманітарного та технологічного.

Він навчався на курсі разом із Дмитром Дубілетом, і на перших курсах вони разом починали робити студентську газету та, як би сказали зараз власні медіа-стартапи.

Медіа-стартапи

Тоді в 2004 році Дубілет запропонував ідею створити портал, де кожен міг би бути журналістом. У часи, коли існувала лише «Українська правда», «Обозреватель» та інші видання, де писати могли лише журналісти, а і близько не було social-networks, Facebook, Twitter та інших соцмереж, це було революційно.

«В Україні тоді взагалі ніхто такого не робив», — говорить Сергій.

Сергій Даниленко, 2007 рік, конференція з Інтернет-журналістики в Сеулі, Південна Корея (Фото з власного архіву)

І розповідає, що вони з однокурсниками кинули клич серед студентів «Журналістом може бути кожен» і на другому курсі університету створили портал громадянської журналістики «ХайВей» H.ua. Потім були сіті-гайд Gloss.ua, блог-сервіс HiBlogger.net, новинарне видання times.ua, спортивні видання tennis.ua та formula1.ua.

Сергій Даниленко, 2008 рік, презентація Інтернет-порталу ХайВей на конференції BlogCamp (Фото з особистого архіву)

Спершу сюди заходили студентські газети, але за кілька років організатори першого відкритого медіа в Україні видали понад 3000 редакційних посвідчень, які працювали за словами Сергія, «на ура» наряду з журналістськими, які могла видавати лише Національна спілка журналістів України.

«З ними пускали на конференції, в ложу преси на стадіон „Динамо“, а хтось навіть акредитувався у Верховну Раду», — згадує Сергій. 

Світ UMH group

За словами Даниленка, він зрозумів, що «у світі щось змінилось», коли в 2006 році він поїхав на одну з перших конференцій, де були кілька сотен редакторів і журналістів друкованих видань, і його бейджик «Експерт з інтернет-журналістики» викликав справжній бум.

Сергій Даниленко, за його словами, це його перша поїздка в США, 2012 рік, кампус Google, разом із другом Геною Корнєвим (Фото з особистого архіву)

«Це було так, наче ми просто бавились і стрибали назад на лівій нозі, а тут раптом усі прийшли та почали запитувати, а як це робити, які правила, куди все це буде розвиватись», — коментує він.

І далі, бувши на третьому курсі університету, проєкт Даниленка, Дубілета і компанії придбав «Український медіа-холдинг» мультимільйонера Бориса Ложкіна. На той час там були друковані видання, радіостанції й тільки починали зʼявлятись інтернет-медіа.

Сергій Даниленко, Burning man 2012, після якого він створив групу Burning Man Ukraine в Facebook (Фото з особистого архіву)

Так у складі UMH group зʼявилась окрема компанія Fine web, яка займалась медіапроєктами. Її засновниками стали однокурсники Сергій Даниленко, Дмитро Дубілет і Михайло Рогальський.

У 2013 році після навчання в лондонській MBA пішов з онлайн-медіа-проєктів у ПриватБанк Дмитро Дубілет. Потім до нього приєднався Михайло Рогальський. Сергій Даниленко залишався сам у Fine Web, поки медіахолдинг Бориса Ложкіна влітку 2013 року не був проданий Сергієві Курченку. У той же час журналісти почали масово звільнятись із видань, що входили в структуру. 

Сергій Даниленко, Burning man 2018 (Фото з особистого архіву)

«Я, як і мої партнери, вже виріс із проєктів студентських років, і відчув, що теж не хочу залишатись у межах цієї структури», — сказав він і в листопаді 2013 року вирішив звільнитись і почав передавати справи наступній команді.

ПриватБанк

За словами Сергія, він одразу отримав запрошення від Дмитра Дубілета в ПриватБанк. І хоча Даниленко спочатку вагався, («де я, а де банки»), після того, як він провів один день у гостях у Приваті за запрошенням друзів, сказав, що зрозумів, це не банк, а IT-компанія. 

Сергій Даниленко, просто фото з часів ПриватБанку, 2015 рік (Фото з особистого архіву)

«А я можу годинами говорити з програмістами. Мені цікаві бази даних, API, якісь шини, різниця і деталі роботи різних корбанківських систем і таке інше. Це мене драйвить», — пояснив Даниленко та погодився обійняти позицію маркетинг-директора, яким пропрацював в Приваті наступні три роки. Довелось переїхати з дружиною в Дніпро.

Він, як сам говорить, був у захваті від роботи в Приваті: система, налаштована до дрібниць, електронний документообіг, електронна система виставлення та контролю задач, дашборди, де одразу видно KPI людей.

Сергій Даниленко в ролі Маркетинг-директора ПриватБанку, виступ на пресконференції Visa, 2016 рік (Фото з особистого архіву)

«Таке враження, що ти пересів із Жигулі на Теслу», — акцентує Сергій.

За словами Даниленка, вони були, ніби внутрішня маркетингова агенція банку. Маркетингові фахівці дуже часто брали участь у міжнародних конференціях, це давало розуміння того, що відбуваєтсья в цілому у глобальній екосистемі, і занурювало у super Hi-Tech. З іншого боку стояли більш приземлені завдання на кшталт наради з приводу того, що зламався якийсь гвинтик у типографії.

Corezoid

Підготовка інформаційних матеріалів для хмарного рішення Corezoid, який винайшов і розвивав у стінах ПриватБанку Олександр Вітязь, Сергій називає одним з найцікавіших занять в процесі роботи.

Сергій Даниленко, на одній із конференцій, презентація Corezoid (Фото з особистого архіву)

І після націоналізації ПриватБанку в 2017 році Даниленко каже, що питання, чим далі займатись, в нього навіть не стояло. Вітязь одразу запросив його продовжити далі працювати над Corezoid в компанію Middleware і дозволив повернутись в Київ. А потім, як згадує Сергій, в його роботі мало що змінилось.

Сергій Даниленко, контактний центр уряду України — один із Corezoid-клієнтів (Фото з особистого архіву)

«Прокидаючись о третій ночі, в мене міг бути дзвінок з Австралією чи з Новою Зеландією, потім Азія, потім, власне, Україна, потім 7 годин різниці з Нью-Йорком, 10 — із Сан-Франциско», — згадує Сергій.

Сергій Даниленко разом з Олексієм Ільяшовим, Principal Data Architect, Tesla (Фото з особистого архіву)

В одній кімнаті квартири працював він, у сусідній дружина. Це було захопливо.

Сергій Даниленко з дружиною Дариною Даниленко на одній з ІТ-конференцій (Фото з особистого архіву)

Про Вітязя

Рушієм Corezoid і Middleware був і є Олександр Вітязь. І співпраця з ним гідна окремої розмови. Сергій говорить, що Олександр математик, до глибини душі винахідник і живе цікавістю, якою він заряджає підлеглих. За результатами опитування, левова частка відповідей співробітників Центру електронного бізнесу ПриватБанку, який заснував Вітязь, назвала цікавість проєктів, на якими вони працювали, основним, що їм подобалось в роботі.

Сергій Даниленко та Олександр Вітязь разом на конференції в ПУМБ (Фото Liga.net)

Сергій розповідає про нього, як про керівника, що «горить» справою, перебуває весь час у робочому режимі, буквально відповідає на листи в 95% випадків протягом 5 хвилин, але вимагає того ж і від підлеглих.

«Я був наелектризований увесь час. Але це було шалено цікаво», — згадує Сергій.

Візіонер, що міг розповісти людям із багатомільярдних корпорацій простими словами про те, куди вони рухаються, що вони роблять неправильно і як можна зробити краще, Вітязь, як говорить Даниленко,  завжди утримував увагу і підтримував залізну дисципліну, особливо що стосувалось культури відповіді клієнтам чи підготовки матеріалів.

Сергій Даниленко, на пресконференції, присвяченій запуску чат-боту «Укрзалізниці» на базі Corezoid, 2021 р., в ролі Маркетинг-директора Middleware (Фото з особистого архіву)

«Висловлювати особисту думку в колективі та не погоджуватись з Вітязем не було ніякого сенсу, бо в нього було власне бачення і він завжди дуже чітко знав, чого хоче», — пояснює Сергій.

Але чітких доручень із зрозумілими вимогами Вітязь не давав.

«Ідіть працювати в ЖЕК», — говорив, за словами Даниленка, Олександр Вітязь.

Мовляв, який сенс наймати класних людей і казати їм, що треба робити. Він був нетерпимий до будь-якої халтури.

Можна було, не сперечаючись, зробити по-своєму, і тут був ризик або влучити, або залишитись двічі винним.

Захоплення космосом

Працюючи в 2020 році в Corezoid, Сергій згадав про свою ще дитячу цікавість до космосу. Побачивши Роберта Зубріна, автора книги «Жага космосу», по телевізору, який розповідав про челенджі в цій сфері, разом з другом Дмитром Білашем вони зацікавились нею.

Сергій Даниленко разом з однокласником Владиславом Вакуленком, на відкритті виставки «Жага Космосу» в галереї Vakulenko, 2021 рік (Фото з особистого архіву)

І втрьох разом з Дмитром Плєшаковим вирішили викупити в Зубріна права на його книгу та видали її в українському перекладі, який допоміг зробити кримчанин Євген Мірошниченко. Усі кошти від продажів йдуть на ЗСУ.

Виявилось, що цікавість до космічної теми проявляє дуже багато людей в Україні. 

А наприкінці 2022 року Дмитро Білаш поділився із Сергієм ідеєю стартапа Finlook на стику fintech, банківської та космічної сфери. Він запропонував надавати послуги людям, які стурбовані станом нерухомості, у вигляді інформації про її зміни  за допомогою супутниковіх знімків. 

Від хоббі до бізнесу

У першу чергу Дмитро пропонував надавати знімки банкам, які зможуть їх використовувати для уточнення кредитного скорингу, при видачі кредитів аграріям і для моніторингу кредитних активів.

До цього Дмитро вже мав успішний досвід у заснуванні та запуску власного стартапу з машинного навчання та роботою з великими обсягами даних. І запропонував Сергію попрацювати над запуском Finlook.

Сергій Даниленко на відкритті виставки «Жага Космосу» в галереї Vakulenko, 2021 рік (Фото з особистого архіву)

«Це унікальна можливість спробувати поєднати моє хобі з чимось бізнесовим», — зазначив Сергій.

Зізнаючись, що він шукав якісь подібні варіанти застосувати свої скіли та компетенції у космічній сфері, але не знаходив їх в Україні. Тому пропозицію Білаша прийняв з радістю.

Як це буде працювати

Стартапери хочуть довести ідею до реал-тайм технології, коли банки, чи інші установи будуть надавати координати обʼєкту, а назад отримувати інформацію про Detected changes.

Частіше, якщо говорити про аграріїв, за словами Сергія, це будуть дані про фактичну площу посівів, в порівнянні з площею, що вказана в документах, виключивши лісопосадки, болота, пагорби, ями та інше, про  культури, що засівались, про площу зібраного врожаю в розрізі культур, погодні катаклізми чи біду з врожаєм, та про те, чи цілий актив.

Руйнація складу Amazon від Торнадо на супутниковому знімку (Фото Maxar Technologies)

«Є і більш наукоємні питання, які потрібно досліджувати, наприклад, факт внесення добрив, але тут необхідно навчитись помічати різницю у специфіці ґрунтів в різних регіонах України», — говорить Сергій.

За словами Даниленка, навкруги Землі обертається дуже багато супутників, в тому числі запущених Європейським Союзом, і знімки з деяких можна навіть вільно знайти в мережі. Є платні знімки та архівні, доступні приблизно з 2015 року, які можна аналізувати в періоді. Багато чого залежить від їх точності та свіжості.

Кому це потрібно

Майбутніми клієнтами стартапери бачать в першу чергу банки, які видають кредити, фінансові установи та страхові компанії. Хоча насправді це може бути будь-хто, хто керує нерухомістю або має багато обʼєктів. Сергій передбачає, що, скоріш за все, це буде працювати не в Україні, а в будь-які країні, яка розвивається, наприклад, Африка, Азія, Латинська Америка. 

«Це потрібно на територіях, які перебувають у землетрусо-небезпечних зонах, під загрозою цунамі, тайфунів тощо», — пояснює він.

Металевий дах елеватора, який відсвічує на сонці на супутниковому знімку (Фото з презентації Сергія Даниленка)

А пропозиції про співпрацю розсилає особистими повідомленнями через Linkedin, яким дуже пишається, там він назбирав уже більше 16 000 контактів.

Стартап вже має пілотний проєкт з одним із банків, якому він збирав інформацію про те, чи цілі його сонячні панелі.

Про гроші

Монетизацію стартапу розробники бачать через підписку від клієнтів на послуги моніторингу. 

Монетизувати стартап планують через модель підписки на API-запити. Як говорить Сергій, потрібно вивчити ринок, потреби та інтереси клієнтів, а потім зрозуміти, що можна робити як із безкоштовними, так і з платними знімками.

Сергій Даниленко в Каліфорнії, за його словами, це — його улюблене місце на Планеті, 2017 рік (Фото з особистого архіву)

Поки стартап тільки розпочався і розробники тільки досліджують дані та вкладають свій власний час. Сергій планує, що у стартапа на Product\Market fit піде рік, і залучати інвестиції засновники поки не планують.

«У сучасному світі для перевірки гіпотез практично будь-якому стартапу достатньо кількох тисяч доларів. Дивимось правило FFF (Friends, Family, Fools)», — пояснює Даниленко.

За його словами, стартап починається із власних ресурсів, без зовнішніх інвесторів. А учасники команди працюють на умовах оплати за конкретні вирішені поставлені задачі.

Що вже є зараз

Над проєктом зараз працюють близько 5 людей, з яких два засновники та 3 data scientist. Зараз розробники на етапі research, де вони потребують дуже багато консультацій від різних спеціалістів.

«Ми шукаємо навіть фахівців-агрономів, які знають досконало особливості поведінки ґрунту та рослин і зможуть про це розказати», — говорить Сергій.

Сергій Даниленко (Фото з особистого архіву)

Зокрема потрібні поради від спеціалістів зі супутникових знімків, які знають, де їх знайти, скільки вони коштують, якого типу бувають. Крім того, проєкту необхідні спеціалісти та консультації по Backend, які допоможуть розробити зручну та зрозумілу для клієнтів платформу,  де вони зможуть бачити і залишати заявки.

«Я мрію побачити, як людина вперше ступить на Марс», — говорить Даниленко.

За його словами, якщо він не може програмувати космічні апарати, то він може популяризувати космічну тему так, щоби людям було більш цікаво створювати не кидатися свинями по птахам у Angry Birds, а робити якісь речі, повʼязані з космосом.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Працюють за принципом monobank рекламуються в «Приват24» вважають «Дію» Web 3.0. Інтервю зі співзасновником найбільшої криптоспільноти України
Працюють за принципом monobank, рекламуються в «Приват24», вважають «Дію» Web 3.0. Інтерв’ю зі співзасновником найбільшої криптоспільноти України
По темi
Працюють за принципом monobank, рекламуються в «Приват24», вважають «Дію» Web 3.0. Інтерв’ю зі співзасновником найбільшої криптоспільноти України
Пристрій який встановлений у марсоході готує стрибок у космос? Навіщо MOXIE окиснює Марс
Пристрій, який встановлений у марсоході, готує стрибок у космос? Навіщо MOXIE окиснює Марс
По темi
Пристрій, який встановлений у марсоході, готує стрибок у космос? Навіщо MOXIE окиснює Марс
SpaceX Ілона Маска запустить Starlink для літаків у 2023 році
SpaceX Ілона Маска запустить Starlink для літаків у 2023 році
По темi
SpaceX Ілона Маска запустить Starlink для літаків у 2023 році
SpaceX Ілона Маска отримала оцінку в $137 млрд після нового раунду інвестицій
SpaceX Ілона Маска отримала оцінку в $137 млрд після нового раунду інвестицій
По темi
SpaceX Ілона Маска отримала оцінку в $137 млрд після нового раунду інвестицій
Космічний телескоп «Джеймс Вебб» назвали найкращим науковим проривом 2022 року
Космічний телескоп «Джеймс Вебб» назвали найкращим науковим проривом 2022 року
По темi
Космічний телескоп «Джеймс Вебб» назвали найкращим науковим проривом 2022 року
NASA запустило космічний апарат Capstone на орбіту Місяця. Він дозволить розрахувати орбіту для майбутньої американської навколомісячної станції Gateway.
NASA запустило космічний апарат Capstone на орбіту Місяця. Він дозволить розрахувати орбіту для майбутньої американської навколомісячної станції Gateway.
По темi
NASA запустило космічний апарат Capstone на орбіту Місяця. Він дозволить розрахувати орбіту для майбутньої американської навколомісячної станції Gateway.
Як фінтех-стартап запартнерився з ритейлером eStore та популярною криптобіржей

Історія про bill_line та checkout-сторінку

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
Айтішник не зміг оплатити житло на Airbnb картками ПриватБанку та monobank. У сервісі йому повідомили про санкції проти українських фінустанов. Що відбувається?
Айтішник не зміг оплатити житло на Airbnb картками ПриватБанку та monobank. У сервісі йому повідомили про санкції проти українських фінустанов. Що відбувається?
Айтішник не зміг оплатити житло на Airbnb картками ПриватБанку та monobank. У сервісі йому повідомили про санкції проти українських фінустанов. Що відбувається?
«Це стандартний театр»: що ексглава NASA думає про наміри росії полишити МКС
«Це стандартний театр»: що ексглава NASA думає про наміри росії полишити МКС
«Це стандартний театр»: що ексглава NASA думає про наміри росії полишити МКС
Потрібне щось надійне та стабільне в хаотичному світі? Зверніть увагу на гравітацію: вона була однакова завжди
Потрібне щось надійне та стабільне в хаотичному світі? Зверніть увагу на гравітацію: вона була однакова завжди
Потрібне щось надійне та стабільне в хаотичному світі? Зверніть увагу на гравітацію: вона була однакова завжди
Дослідники темної енергії довели, що одна з основних сил — гравітація — залишалася константою завжди. Це значить, що Ейнштейн був правий, а нам доведеться розбиратися, що саме стоїть за нинішнім розширенням Всесвіту. Universe Today публікує велику історію про це відкриття. dev.ua дає основне. 
1 коментар
Фрілансери отримали можливість виставити інвойс на оплату безпосередньо через Privat24
Фрілансери отримали можливість виставити інвойс на оплату безпосередньо через Privat24
Фрілансери отримали можливість виставити інвойс на оплату безпосередньо через Privat24

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.