Хочете будувати кар’єру в Data Science та AI? Vodafone Big Data Lab відкриває новий набір —>
Ігор Вишневський Історії
21 жовтня 2026, 09:00
2026-10-21
Материнство — ризик для професії? Три історії жінок в ІТ про повернення з декрету і супутні виклики
В українському ІТ повернення з декрету для багатьох молодих матерів не завжди є чимось на 100% гарантованим — на жаль, може виявитися, що повертатися просто немає куди через закриття проєкту чи скорочення посади. Звісно, тут дуже багато залежить від компанії та її соціальної відповідальності — і позитивних прикладів все ще більш ніж достатньо. Але постійне урізання бюджетів, оптимізація штатів та жорстка конкуренція на додачу до турбулентності воєнного часу перетворили декретну відпустку для багатьох айтівиць на зону високого професійного ризику.
В українському ІТ повернення з декрету для багатьох молодих матерів не завжди є чимось на 100% гарантованим — на жаль, може виявитися, що повертатися просто немає куди через закриття проєкту чи скорочення посади. Звісно, тут дуже багато залежить від компанії та її соціальної відповідальності — і позитивних прикладів все ще більш ніж достатньо. Але постійне урізання бюджетів, оптимізація штатів та жорстка конкуренція на додачу до турбулентності воєнного часу перетворили декретну відпустку для багатьох айтівиць на зону високого професійного ризику.
Коли фахівчиня випадає з оперативної рутини навіть на півроку, не кажучи вже про рік і більше, вона часто повертається зовсім у новий ландшафт, де її минулих заслуг вже ніхто не пам’ятає, а за цей час проєкт може просто закритися. До того ж, технології так швидко рухаються вперед, що встигати за ними надзвичайно важко і випасти з професії на рік чи більше — може означати випасти з неї назавжди.
Для молодих матерів це створює ситуацію подвійного виснаження. З одного боку — цілодобова фізична й емоційна включеність у догляд за новонародженою дитиною, поганий сон, який, крім потреб власного малюка, багатьом суттєво псують і російські ракети та дрони, а також ускладнений блекаутами щоденний побут. З іншого — постійне фонове відчуття тривоги за власний професійний статус, яке все ж змушує заглядати у начебто неактуальні робочі чати, брати фріланс у години дитячого сну або принаймні намагатися тримати руку на пульсі нових технологій, аби не втратити кваліфікацію. Хтось же у побоюванні за власне місце не затримується у декреті надовго і повертається до роботи в ІТ, ледь відновившись від пологів. За таких умов вже не обійтися без допомоги бабусі чи няні.
Таким чином, молодим матерям, які працюють в ІТ, доводиться шукати власний баланс між правовими реаліями, вимогами жорсткого ринку та базовою потребою бути поруч із дитиною. І у всіх це виходить по-різному. Ми поспілкувалися з трьома представницями ІТ-сфери, які нині виховують малюків, і ось що вони розповіли. Їхній досвід і нинішні життєві обставини суттєво відрізняються, але питання комфортного і погодженого з роботодавцем виходу з декрету так чи інакше відіграє тут ключову роль.
“Я не хвилювалася, що мене звільнять чи мені буде нікуди повертатися”
Miltech Partnership Manager у Mate academy Анастасія Шкіря публічно відзначила політику свого роботодавця стосовно молодих матерів, які виходять з декретної відпустки.
“Знаєте, що допомогло мені спокійно насолодитися початком материнства? Це моя компанія Mate academy, яка створила чітку полісі, поки я була вагітна. Я знала, що мене чекають, і мала 4 місяці оплачуваного декрету. Далі, з 5-го місяця, я почала працювати в повільному темпі (4 дні на тиждень), а з 6-го повернулася до звичного графіку. Але всі 4 місяці я не хвилювалася, що мене звільнять чи мені буде нікуди повертатися”, — написала вона на своїй сторінці у LinkedIn. Водночас, у своєму пості Анастасія звернула увагу на те, що вона знає багато ситуацій, де оплачуваний декрет для працівниці становить лише два тижні.
У спілкуванні з dev.ua Анастасія Шкіря розповіла більше про своє материнство і повернення з декрету. З її слів, вона мала й іншу опцію — взяти ще два додаткових неоплачуваних місяці. “Могла з сьомого місяця так само повертатися на part-time, і потім вже — на full-time зайнятість”, — каже фахівчиня про інший варіант, який пропонує Mate academy, але який вона не обрала. Про те, чи могла би Анастасія провести у декреті рік і більше і зберегти своє місце — вона не знає напевно, але так чи інакше такого розвитку подій вона собі і не прагнула.
Анастасія Шкіря з малюком
Анастасія визнає — поєднувати роботу на full-time з материнством їй складно, але не настільки, як би це могло бути, адже в догляд за дитиною також активно включається її чоловік. Більше того, часу і зусиль від Анастасії потребує не тільки робота і маленька дитина, а й навчання у аспірантурі за кордоном, а також вивчення італійської та іспанської мов. “Я навчаюся в Італії, але у мене шестимісячна практика у Іспанії, тож ми на певний час переїхали”, — поділилася представниця Mate academy. Окрім всього іншого, вона раніше змушена була долати певні виклики зі здоров’ям дитини, пов’язані зі зниженням рівня тромбоцитів, а також проблеми з грудним вигодовуванням. І це було нелегко пройти.
Протягом певного часу з доглядом за дитиною допомогали також мати чоловіка та її власна. “Сама я би це точно не витягла. Десь на четвертому місяці приїздила мати чоловіка, і це дуже допомогло нам нарешті хоч трохи поспати. А на сьомому місяці — також моя мама. Але зазвичай ми все-таки справляємося самі, вдвох”, — констатувала представниця Mate academy.
Втім, найбільше Анастасію лякали не всі ці труднощі, а невтішна перспектива випасти з активного професійного життя і саморозвитку, звівши весь свій функціонал виключно до материнства. Наразі, судячи з усього, це їй поки не загрожує.
“Треба з новонародженою дитиною на руках ургентними темпами шукати собі якусь позицію”
Інший кейс виходу з декрету є не настільки оптимістичним. 35-річна проєктна менеджерка в ІТ на умовах анонімності розповіла dev.ua свою історію. В індустрії вона працює близько 8 років, і за цей час двічі виходила в декрет: якщо першого разу жодних питань з колишнім роботодавцем не виникло (це була компанія Sigma Software), то другий роботодавець “умив руки”, поставивши айтівицю у дуже складну ситуацію — і не тільки через гроші.
"Я перебуваю за кордоном і моя посвідка на проживання тут прив’язана до наявності у мене роботи. Мені цю посвідку треба обмінювати, тож по факту треба з новонародженою дитиною на руках дуже швидко, якимись ургентними темпами, шукати собі якусь позицію, бігати на співбесіди і проходити через цей “мрак” з самого початку. При тому що я працювала з цією компанією більше трьох років. На жаль, мені сказали — ми все розуміємо, але допомогти нічим не можемо”, — поділилася неприємною ситуацією айтівиця, для якої декрет завершився не лише щасливим материнством.
Вона уточнила, що нині перебуває в Польщі і не має статусу біженця чи тимчасового захисту в країнах ЄС, а натомість має посвідку на перебування. “Тепер мені треба в дуже поганому ринку, де найм дуже погано себе почуває, шукати нову роботу”, — констатувала айтівиця.
Вона не захотіла вказувати назву цієї компанії, зазначивши лише, що це аутсорс з приблизно 500 працівниками в різних країнах. “У мене весь цей час був польський ФОП, а та компанія, на яку я працювала — лише формально українська. Бо у неї є закордонна entity і вони не позиціонують себе як українці”, — зазначила проєктна менеджерка.
Спеціалістка згадує, що почала працювати з цим роботодавцем, коли її перша донька була ще маленькою — їй було півтора роки і вона навіть не ходила в садочок. Тоді айтівиця починала працювати part-time на погодинній основі, і роботодавця це влаштовувало. Потім вже вона включилася в роботу повноцінно і з високою інтенсивністю.
“Після буквально кількох місяців на part-time я майже відразу перейшла на full-time, і наступні декілька років працювала досить інтенсивно. Як у проєктного менеджера в мене було декілька проєктів паралельно, і декілька команд. Я дуже заздалегідь попередила їх про свій декрет. Ми зробили knowledge-трансфер на іншого менеджера, я всі свої проєкти передала. Проговорила ще раз, що не планую дуже довго бути відсутньою і хочу повертатися до них спочатку на part-time, а потім на full-time, коли дитині буде п’ять-шість місяців. Вони сказали: "Окей, будемо дивитися по проєктах", — переповіла обставини спеціалістка.
Але буквально через кілька місяців після народження дитини, коли фахівчиня звернулася до роботодавця, аби спланувати своє поступове повернення до робочої активності, їй відповіли, що станом на зараз для неї проєктів немає і, скоріше за все, до грудня їх теж не буде.
При цьому, як вважає менеджерка, робота, як і проєкти, насправді є — просто компанія розподіляє навантаження таким чином, щоб менша кількість людей хендлила більшу кількість проєктів.
“Я ж спілкуюся зі своїми колегами з цієї роботи. І у інших менеджерів, які залишилися працювати, в тому числі у тих, з ким я працювала разом, немає враження, що роботи немає”, — стверджує айтівиця, яка нині активно зайнята пошуком роботи, адже це створює дуже високий рівень стресу для її родини.
“Питання не тільки в грошах, питання в легалізації нашого перебування в іншій країні. В тому числі — в мене двоє малих дітей, які через мене тут легалізовані”, — нагадує вона.
На цьому фоні історія з її першим “декретним” роботодавцем — Sigma Software — виглядає геть інакше, але про це доводиться лише згадувати. “Жодного разу не відчувала ніякої дискримінації саме на основі того, що в мене маленька дитина. Компанія завжди дуже спокійно ставилися до потреби в гнучкому графіку — аби робота робилася. Всі були дуже friendly oriented. Знаю, що вони дбають про своїх співробітниць, бо всі, хто звідти йшов в декрет, завжди поверталися. Звісно, вони теж не завжди можуть гарантувати конкретну дату, коли знайдуть тобі проєкт, але якщо ти з ними на контакті, попереджаєш їх заздалегідь, і був full-time співробітником, то щось знаходиться”, — згадує проєктна менеджерка, яка нині, на жаль, перебуває геть в інших обставинах.
“Не маючи змоги працювати зараз, я в цей поїзд уже не застрибну”
Марина працює QA-інженером і виховує 8-місячну доньку. Не так давно вона повернулася до роботи після семи місяців відсутності у зв’язку з пологами та декретом. При цьому до роботодавця у неї немає жодних претензій — лише вдячність і взаємне розуміння. Водночас, тестувальниця каже — ринок настільки важкий, а продуктивність, яка виникла завдяки ШІ-інструментам, настільки пришвидшує робочі процеси, що затримуватися у декреті — це ризик дуже швидко залишитися неконкурентною.
“Роботодавець не висував жодних умов виходити на роботу якомога швидше. Навпаки — звучали фрази: "Коли будеш готова, тоді і повертайся, ми чекаємо на тебе”. Тому — жодного тиску. Але все дуже стрімко міняється у самій індустрії. Я була відсутня сім місяців. За цей час в процесах не сталося критичних змін, але дуже відчувається кардинальна зміна у продуктивності”, — каже Марина.
Навіть за ці сім місяців, як стверджує вона, темп роботи, виконання завдань та всіх процесів значно зріс.
“Зараз у менеджменту зовсім інші очікування щодо результатів і часу, який потрібен для їх досягнення. Розробка коду завдяки ШІ пришвидчилась, швидкість розробки колосально зросла, і так само зросли очікування, що результат буде значно швидше. Хлопці у команді самі код не пишуть, я, як тестувальник, працюю за хлопцями, і мені теж, відповідно, потрібно підлаштовуватись під нові процеси”, — констатує Марина.
Вона стверджує — вся професійна спільнота одноголосно говорить про те, що кількість робочих місць сильно зменшується і буде зменшуватися й надалі, адже штучний інтелект забере на себе багато “ручної роботи”. Тому до цього потрібно бути готовою вже зараз.
“Мене мотивував не роботодавець виходити на роботу, а саме зміни в індустрії”, — стверджує Марина.
За цих умов Марина прийняла рішення звернутися за послугами до няні, яка бере на себе догляд за дитиною на весь робочий день п’ять днів на тиждень. Само собою — це значні видатки для сімейного бюджету, і велику частину власної заробітної плати Марина, по суті, передає няні за можливість працювати в ІТ. Але іншого виходу спеціалістка наразі не бачить.
“Це значні витрати. У мене не топ-посада для того, щоб комфортно почуватись, оплачуючи місячну зарплату іншій людині. Але не маючи змоги працювати зараз, я через два роки, коли, умовно, дитина зможе піти в садок, уже в цей поїзд не застрибну", — пояснила свою ситуацію Марина.
Спеціалістка додала, що зараз відбуваються дуже стрімкі зміни, тож вона не може спрогнозувати, що буде відбуватися в індустрії навіть через рік.
"А я хочу зберегти за собою і місце, і сферу діяльності, бо мені подобається те, що я роблю, і я довго до цього йшла, багато вчилася і багато ресурсів і сил вклала. Тож дуже не хочеться втратити напрацьоване”, — каже Марина.
В її колективі така ситуація не є поодинокою — як стверджує тестувальниця, їхня продакт-менеджер теж вийшла з декрету доволі швидко. “У нас загалом 20 людей в продуктовій і технічній команді, і двоє людей, які швидко вийшли з декрету. Знаю, що є люди, які можуть організувати свій робочий день з дітьми, не наймаючи няню. Такі випадки є, але це дуже залежить від того, які умови роботи як в жінки, так і в чоловіка. У нас така ситуація, що ми обоє постійно повинні бути на зв’язку. І завжди може бути, що ми не можемо один одного підмінити з дитиною. Тому потрібно, щоб була людина, яка буде займатися дитиною постійно”, — додала Марина.
Ми також звернулися до українських ІТ-компаній з низкою запитань стосовно того, які фінансові та соціальні гарантії передбачені ними для вагітних працівниць та молодих матерів, чи виплачують вони додаткову матдопомогу при народженні дитини, що відбувається з контрактом спеціалістки, якщо вона вирішує взяти тривалу декретну відпустку і як вирішується питання, якщо за час декретної відпустки фахівчині проєкт закрився або команда змінилася?
Ми також запитали, чи існують у ІТ-компаніях програми м’якої адаптації після повернення з декрету та якою є політика щодо термінових лікарняних або вимушених пауз в роботі через хворобу дитини. І навіть про те, чи передбачена політиками компанії можливість брати декретну відпустку для чоловіків. Тож читайте про все це незабаром у окремому тексті.
