Догрався до QA. Історія гейм-тестувальника Frogwares, який увійшов в IT без курсів і з першого разу

Спочатку були ігри

Як і у багатьох майбутніх геймерів, мій ігровий досвід починався з ігор на 8-бітної приставці Zhiliton (собаку з гри Duck Hunt досі ненавидять всі хто пам’ятає) і комп’ютерів «пошук-1». Потім були герої-2/3, Fallout-1 і дві частини, і так далі. 

Приблизно у 2005 році відбулося знайомство з Lineage-2, World of Warcraft. Як тоді водилося, грали всі на піратках, знайомилися один з одним, були сервера як локальні Київські, так і з Дніпра.

З 2003 року я працював у друкарні спершу помічником друкаря, а потім — друкарем. З 2007- го змінив кілька місць роботи за тим же профілем, але в Warcraft грав майже завжди з перервами, і вже на офіційних серверах — оскільки були вже свої доходи, і хотілося грати там, де хоча б 80-90% всього працює. 

З часом у нас організувалася своя команда — 7-8 знайомих з Києва і божевільний 45-річний гравець з Бобруйська для рейдової 10-ки. І так склалося що я був рейд-лідером, командиром, головним або допоміжним танком. Грали ми цим складом понад рік, потім розійшлися. Хтось закинув захоплення, хтось міняв сервер або став грати в іншу гру.  

Шлях до Gamedev

З одним із сокомандників я дуже сильно здружився, і якось на зустрічі він мені говорить: 

— Уявляєш, Саня (ще один член нашої команди) влаштувався гейм-тестувальником в компанію українську, взяли практично без досвіду.

— Клас, я теж хочу, вже набридла і друкарня, і зарплата не дуже, — відповів я.

На той момент у мене вже було двоє дітей, і витрати на сім’ю стрімко зростали.

Після бесіди я написав Сані питання про можливе працевлаштування. Але через те, що я без досвіду в тестуванні й розробці, то з плюсів було знання англійської й розуміння того, що таке взагалі гра, що в ній добре, а що — погано. А потім відбувся дуже смішний діалог. 

— Пиши CV.

— Що???

— Ну, CV!

— Не зрозумів.

— Резюме!

— А, а що писати? — запитав я, адже мій трудовий досвід і освіта не має ніякої ваги в цій індустрії.

— Пиши все, особливо про ігри: в які багато грав, які любиш, які жанри подобаються, ну і потім всю класику про високу мотивацію і здатність до навчання.

— Ок, ща скину тобі — почитаєш.

Через 15 хвилин Саня повернувся з відповіддю.

— Це не годиться! — написав він.

— Чого?

— Помилок тьма, води багато, на тему мало — резюмував друг і порадив щось поправити, а щось — видалити. 

У пошуках навичок

Друг мені чітко розписав, що треба знайти в Інтернеті й освоїти — Початкова література з теорії тестування, життєвий цикл бага, перебіг процесів в IT-розробці, методології та інше.

І я посилено почати освоювати нові знання, паралельно запиваючи все вітамінами для поліпшення пам’яті, бо за останні років 10 відвик взагалі особливо вчити щось кардинально нове. 

Пройшло до тижня, і мене запросили на співбесіду в офіс Frogwares.

Домовилися про зустріч, якраз був вихідний на роботі, і після занять в залі я поїхав в офіс Frogwares. Приїхав я, як завжди, заздалегідь, а у Сані якраз була перерва. Він підбадьорив мене, і відправив до HRу. Мене зустріли, завели в невеликий кабінет, і почалася співбесіда.

Співбесіда

На співбесідах до цього я був дуже давно, хвилювався, потіли долоні. Почалося все з досить загальних питань, але в якийсь момент в кабінет зайшов чоловік невисокого зросту, з невеликою щетиною, блокнотом і ручкою, і активно почав конспектувати мої відповіді в блокнот. Це був Вітя — Lead QA в Frogwares. У якийсь момент він сказав:

— Зрозуміло, достатньо. Англійської твого вистачить для початку роботи, Тепер давай поговоримо про баги. Які баги ти бачив, коли грав в ігри? 

Далі було ще пару більш технічних питань, на які я зміг знайти більш-менш виразні відповіді. А потім пішло тестове завдання.

У цій же кімнаті стояв комп’ютер, на ньому — гра, в ній — баги, багато багів. Ну, Вітя і каже:

— У тебе є година часу, шукай баги, пиши їх на листочок паперу, але подібно до того, як ти їх заводив би в баг.

Він побажав мені удачі й пішов працювати, адже час ліда коштує дорого. 

Тестове завдання

Я почав грати в цю гру, і перші два бага я записав відразу, не чіпаючи мишку. Річ у тому, що коли Вітя мені показував гру, я бачив, як він навмисне не робить певні дії або обходить певні області. У цьому я в підсумку чесно зізнався, бо починати знайомство з перспективним керівником з брехні не бачу сенсу. 

Через хвилин 7-10, я знайшов перший краш (непередбачене завершення роботи програми, коли гра раптово закривається — один з найстрашніших видів багів) в житті (навмисне), гра закрилася. Віті не було, час цокав, а клацати що-небудь на чужому комп’ютері не те, що дозволили, для мене було занадто дико і неправильно. 

Саня відповів, що перебувати в оупенспейсі, де ведеться розробка, не можна. І відправив назад в кабінет тестування, а сам пішов шукати Вітю. Гру ми перезапустили, але ненадовго. Я знайшов ще краш, і ситуація повторилася. 

По закінченню відведеного мені часу повернувся тімлід Вітя, ми з ним обговорили більшість того, що я знайшов, як шукав баги і визначав їх відсутність. Тут же я розповів про баги, які побачив, ще коли Вітя гру запускав.

Далі пішло питання:

— Тобі Саня говорив, де тут які баги? 

— Ні, — відповів я чесно. Адже перевірялося моє мислення, майбутній фундамент для кар'єри та роботи. І якщо обдурити тут, воно потім спливе, і гірше буде.

Я сприйняв це як належне. Так було справедливо. Я зізнався Віті, що ця співбесіда була найцікавішою подією в моєму професійному житті років за 10. Він дуже здивувався такій реакції на відмову — адже подібне зустрічається нечасто. Саме тоді я зрозумів, що можу далі шукати роботу в цій сфері. 

Пошуки роботи

Я повернувся додому, розповів все дружині. Вона мене підтримала і сказала, що вірить в мої сили. Наступні пару днів нічого не шукав, ходив на роботу в друкарню. Але тут раптово мені написав Саня.

У той же вечір ми сиділи в пивній, і Саня мені розповідав про баги на прикладі пивного келиха — які бувають, що таке фікс, недофікс тощо.  Через пару днів подзвонила HR, щоб з’ясувати, коли я можу вийти на роботу.

На наступний же день я написав заяву про звільнення з друкарні. Його фото у мене досі десь в пам’яті на телефоні зберігається, як переломний момент в житті.

Робочі game-будні

У свій перший день я приїхав відразу з потрібними документами. Разом з Санею зайшли в оупенспейс, де він мене знайомив з колегами по відділу. Це були й здорові бородаті хлопці, і дівчатка, і не бородаті хлопці. Дуже дружно прийняли, провели разом стендап з кавою і паніні, і пішли працювати. 

Робоче місце моє — біля Сані, він же був моїм ментором. Перше, що треба було зробити, — зареєструватися у всіляких системах інфраструктури, потім — читання техдокументації для новеньких. 

Паралельно у мене взяли документи для копій. І робила це офіс-менеджер, тому що мій перший день був останнім робочим для HR.

Раніше я ніколи не працював з великим обсягом даних, і читання техдокументації було досить непростим заняттям. Запам’ятати намагаєшся відразу все, а на виході не пам’ятаєш нічого. Ще й через години 4-5 в голові каша і біль. 

Через кілька днів Вітя дав пораду: коли не засвоюється інфа, корисніше буде грати, і щоб розслабити голову від документів, і щоб знайти цікаві баги.

Десь через тиждень я почав активно репортити баги різного ступеня тяжкості: як прості візуальні, так і всякі системні, а ще потішні. 

Далі пішли перевірки системні, навчання складання чек-листів, планування свого часу, співпраці з колегами з інших відділів. Частенько доводилося обійти весь офіс, щоб дізнатися по гарячих слідах хто і що поміняв, і звідки новий баг з’явився. 

Що в підсумку?

Я почав працювати в Frogwares в 32, а в 35 вже побував ментором у одного з нових колег по QA. Начебто успішно. Зупинятися на досягнутому поки не планую, репортити припиняти теж.

І ще — у мене ростуть двоє синів, які вдома часто вишукують баги в тих іграх, які ми розробляємо. Син, іноді заглядаючи в монітор, каже, що знайшов баг. Але я відповідаю, що це не баг, а фіча. 

Читайте головні ІТ-новини країни в нашому телеграмі

По темі

Читайте головні ІТ-новини країни в нашому телеграмі

«And it’s never too late to work in IT». Модератор Sky News і Amazon увійшов в IT незважаючи на ейджизм і упередження. Історія гейм-тестера Ubisoft

По темі

«And it’s never too late to work in IT». Модератор Sky News і Amazon увійшов в IT незважаючи на ейджизм і упередження. Історія гейм-тестера Ubisoft

«Син каже:“тато, ти пропустив баг». А я кажу, що це не баг, а фіча». Як айтішники EPAM, Intetics і Frogwares виховують дітей

По темі

«Син каже:“тато, ти пропустив баг». А я кажу, що це не баг, а фіча». Як айтішники EPAM, Intetics і Frogwares виховують дітей

Під капотом World of Tanks. Інсайди з офісу розробки найстарішого геймдева України — «Першої Студії»

По темі

Під капотом World of Tanks. Інсайди з офісу розробки найстарішого геймдева України — «Першої Студії»