Про Херсон від херсонця 🔥

«Колекціонування — як релаксант: знімає стрес і допомагає розрядитися». Програмістка Innovecs знайшла власний спосіб психотерапії. Ось її лялькова історія

Тетяна Шаровецька, Software Engineer (Java) в Innovecs, любить кодити й колекціонувати ляльки. Де б Таня не жила, колекція завжди з нею. Зараз вона — за кордоном, але хобі незмінне. Наразі в її колекції — 18 ляльок від кількох брендів. Усі вони стоять на полицях у новій домівці та продовжують надихати у складні моменти. 

Про особливу систему мотивації, колекціонування та «внутрішню дитину» Таня розповіла dev.ua.

Залишити коментар
«Колекціонування — як релаксант: знімає стрес і допомагає розрядитися». Програмістка Innovecs знайшла власний спосіб психотерапії. Ось її лялькова історія

Тетяна Шаровецька, Software Engineer (Java) в Innovecs, любить кодити й колекціонувати ляльки. Де б Таня не жила, колекція завжди з нею. Зараз вона — за кордоном, але хобі незмінне. Наразі в її колекції — 18 ляльок від кількох брендів. Усі вони стоять на полицях у новій домівці та продовжують надихати у складні моменти. 

Про особливу систему мотивації, колекціонування та «внутрішню дитину» Таня розповіла dev.ua.

Як я стала Java-програмісткою

Я хотіла працювати в ІТ ще зі шкільних років. Тому пішла навчатися в технічний університет на спеціальність «комп’ютерні науки». Спочатку завершила Львівський фізмат, а потім КПІ. Завжди орієнтувалася на технічну сферу. Раніше думала, що стану аналітиком чи займатимуся Data Science, але виявилося, що це мене й не дуже цікавить. Програмування ж мені відразу сподобалося. На той час я добре орієнтувалася в Scala та вивчала Java. 

На третьому курсі подала заявку на Summer Internship від InnoCamp, що на базі компанії Innovecs.

Пройшовши відбір, розробляла перший навчальний проєкт під керівництвом ментора. Пізніше мені довірили й комерційний проєкт. Так я потрапила в корпоративні системи. 

Відтоді вже третій рік, як працюю в Innovecs. Зараз жартую, що прийшла сюди на три місяці стажування, а лишилася на три роки.

Колекціонування як релаксант

Моє хобі — колекціонувати ляльки. Займаюся цим із серпня 2021 року. У такий спосіб відновлюю свій енергетичний баланс. Таке відчуття, наче моя внутрішня дитина з утіхи плескає руками, коли несе коробку з лялькою. І так щоразу, коли в колекції з’являється нова героїня. Чому саме ляльки? Це естетичне задоволення — мені подобається, як вони виглядають, їхня фігура, обличчя.

Мене це якось по-особливому надихає та дарує радість. Колекціонування як релаксант, знімає стрес і допомагає розрядитися.

А ще для мене це певна система винагород. Така була традиція — після складання екзамену в університеті купую собі ляльку. З досвіду скажу, що це працює. 

Зараз же купую ляльки як додатковий мотиватор для роботи. Певною мірою моє хобі допомагає не зациклюватися на труднощах і швидше долати виклики. Як тільки я застопорилася і не можу знайти рішення — роблю паузу на каву, дивлюся на стінку з ляльками, мозок відпочиває, і зазвичай з’являється кілька варіантів розв’язання проблеми, які ще не спробувала. Так підсвідомість складає відповідний пазлик для важливого рішення. Звичайно, усе залежить від обставин і настрою. Зрештою, на проєкті я не одна і завжди можу звернутися за допомогою до колег — і завжди добре мати такі маленькі хитрощі самомотивації. 

Ляльки релокуються разом зі мною. До війни я зберігала їх у квартирі в Києві. Коли евакуювалася, встигла кинути у валізу лише одну ляльку, свою фаворитку.

Решту залишила з думкою, що хай би тільки спробували їх розбомбити :) Ще одна лялька стояла на робочому столі в офісі, її подарували колеги з департаменту. Пізніше повернулася і забрала свою колекцію. Зараз я переїхала за кордон. Уся колекція гарненько помістилася в пакет. Тепер ляльки красуються навпроти мого робочого місця поряд із книжками.  

Не Барбі єдиними

У моїй колекції зараз 18 великих ляльок формату 6:1 та ще декілька 12:1. Більшу частину купувала сама, кілька подарували батьки, колеги й друзі. Переважно це одна марка — TM & MGA Entertainment Dolls, у нульові вони були відомі за своїм брендом Bratz, який вони, до речі, нещодавно перевипускали. Наприкінці 20-х вони запустили два доволі успішні бренди, на яких, власне, і зосереджена моя колекція: Rainbow High і L.O.L. Surprize!.

Мої улюблениці — це Rainbow High, які, власне, і займають більшу частину колекції. Ідея цього бренда в кольорах веселки, тому кожна лінійка містить шість ляльок відповідно до кольорів веселки (не у всіх країнах вирізняють окремо блакитний і синій кольори).

Кожна лінійка — це інтерпретація веселки в різних тонах, наприклад, у кислотних, пастельних, навіть чорно-білих.

Мене захоплюють їхні скляні очі, схожі до тих, що були в іграшках з дитинства. На мою думку, вони більш живі, у порівнянні з намальованими. Ще більшої реалістичності їм надають шарніри, які більш розвинені, ніж у колишніх іграшках. Що мене радує — з кожним випуском вони стають більш якісними. І, звісно, ж окремим пунктом деталізація. Нерідко на ляльках можна побачити зменшені версії одягу від доволі розповсюджених брендів.

Неймовірно продуманий стосовно деталей бренд L.O.L Surprize!. Вони на ринку на кілька років довше за Rainbow High. Перша їхня лінійка у вигляді кульок із лялькою та сюрпризами з’явилася ще у 2016 і доволі швидко знайшла відгук в аудиторії. Згодом вийшли й збільшені «дорослі» варіанти у форматі 6:1, це десь 20–30 см. Власне, вони й підкорили моє серце в цьому бренді.

Кожна лялька є певною презентацією якогось явища, персони, періоду, виду спорту, жанру кінематографа, професії тощо. Та, на жаль, вони й досі не випустили програмістку, чим я достатньо обурена! І власне, у кожній можна знайти велику кількість деталей-пасхалок, які, на мою думку, усе ж спрямовані на більш дорослу аудиторію. Доволі цікаво знаходити ті паралелі. Так, наприклад, є лялька, образ якої є втіленням картини Піта Мондріана «Композиція червоного, жовтого, синього і чорного», чи ж та, що має алюзію до Іванки Трамп і критики стосовно довжини її спідниці.

Нерідко прототипами стають реальні персони. У мене є ляльки, створені за образами Мадонни та Бейонсе. 

Хотілося б звернути увагу на їхні фігури. Попри те, що вони належть до так званих «пуголовок», пропорційність цих ляльок мені дійсно подобається, вони далекі від ідеалізованих Барбі, у них є широкі стегна, є те, що ми називаємо «ляшками», і талія пропорційна до ширини плечей. Мені це подобається, такі фігури здаються ріднішими для мене.

Маю ще декілька з інших брендів, таких як Hairdorables, Harry Potter Mattel та Na!Na!Na! Surprize!. Загалом ринок лялькового мистецтва доволі різноманітний зараз, і кожен може знайти те, що до вподоби — від цих модельних Integrity Toys до вже звичної всім Барбі.

Перевірка терпіння на оаках

У мене є одна лялька, якій я сама пришила волосся. Купила її зовсім випадково. Раніше коли щось не виходило на роботі, я купувала собі кіндер. В один із таких днів, окрім кіндера, побачила на магазинній полиці ляльку. Вона мені дуже сподобалася, але поки донесла додому, усе її волосся повідпадало. Тоді я вирішила пришити його самостійно. Якраз на той момент я завершила займатися в’язанням, і ця робота була останньою. У моменти, коли мені здається, що я не маю терпіння, я дивлюся на цю ляльку, і повторюю собі, що в мене терпіння таки є. І я досягну цілей. 

Лялькам можна не лише пришивати волосся, але й перефарбовувати під власні смаки або й змінювати молд — форму обличчя та фігуру.

Є таке мистецтво оаки — коли змінюють вигляд ляльки. Роботи деяких художників є просто геніальними.

Спочатку це було неофіційним мистецтвом у світі попкультури. Потім розвинулося настільки, що хороші оаки робить сам Mattel і продає для знаменитостей, які займаються колекціонуванням ляльок, як, наприклад, Брітні Спірс. Ціни сягають десятків тисяч доларів. І ти дивуєшся, чому ж воно таке дороге! 

Хобі та бізнес

Інформацію про виробництво ляльок та особливості брендів я черпаю від блогерів. У вільний час переглядаю їхні YouTube-канали, читаю статті. Найбільше слухала одну з росіянок, але оскільки вона живе у світі без війни, я відмовилася від неї.

Зараз цікавлюся каналами американських блогерів. А ще хорошим джерелом є Twitter. 

Надихнутися можна й на виставках колекціонерів ляльок. Минулого року в листопаді одна з таких проводилася в Києві. Там майстри презентували свої колекції й оаки.

У Польщі є музей лялькового будинку, здебільшого всі експонати у вінтажному стилі. Та я не дуже ними захопилася. Є невеличкий scary moment щодо їхнього волосся. У сучасних вінтажних ляльок волосся зроблене з канекалону. А раніше лялькам кріпили волосся людей. Інакше кажучи, у вас на полиці може стояти вінтажна лялька з волоссям людини, яка похована в Німеччині. Таких можна знайти на антикварних ринках. У колекціонуванні я більше орієнтована на ляльки, які випущені після 2019 року. 

Якось промайнула думка, чи змогла б працювати в бізнесі, пов’язаному з цією сферою. Дійшла висновку, що все ж таки я більше споживач. Програмування мені вдається найкраще. Ще до війни планувала вести українськомовний блог про своє хобі, але зараз я відклала цю ідею до кращих часів. 

Де навчитися стріляти як обрати зброю та скільки коштує таке хоббі: гайд від айтішника-стрілка
Де навчитися стріляти, як обрати зброю та скільки коштує таке хоббі: гайд від айтішника-стрілка
По темi
Де навчитися стріляти, як обрати зброю та скільки коштує таке хоббі: гайд від айтішника-стрілка
«Майже щоразу беру гітару коли запускаю довгий білд»: історія айтівця-музиканта який понад 10 років грає у джазовому бенді
«Майже щоразу беру гітару, коли запускаю довгий білд»: історія айтівця-музиканта, який понад 10 років грає у джазовому бенді
По темi
«Майже щоразу беру гітару, коли запускаю довгий білд»: історія айтівця-музиканта, який понад 10 років грає у джазовому бенді
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram




Електробайки по-українськи між Києвом та Лос-Анджелесом в «СКШ»

Дивіться, чим живе Delfast під час війни в Україні

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни. 
Спорт, сім'я, канабіс, меми та фінансова подушка. Що допомагає айтішникам долати стреси та надихатися під час війни
Спорт, сім'я, канабіс, меми та фінансова подушка. Що допомагає айтішникам долати стреси та надихатися під час війни
Спорт, сім'я, канабіс, меми та фінансова подушка. Що допомагає айтішникам долати стреси та надихатися під час війни
Війна залишила відбиток на житті та психіці кожного українця. Зриви, депресії, апатія, поганий настрій і нав’язливі сумні думки стали супутниками всіх, хто побачив і відчув війну. А вимушені переїзди, розлука з родиною або відокремлена робота на самоті тільки підсилюють цю тенденцію. Розкажіть нам, як ви справляєтесь зі стресами та поганими думками під час війни, які інструменти використовуєте, як відволікаєтеся? 
«Майже щоразу беру гітару, коли запускаю довгий білд»: історія айтівця-музиканта, який понад 10 років грає у джазовому бенді
«Майже щоразу беру гітару, коли запускаю довгий білд»: історія айтівця-музиканта, який понад 10 років грає у джазовому бенді
«Майже щоразу беру гітару, коли запускаю довгий білд»: історія айтівця-музиканта, який понад 10 років грає у джазовому бенді
«Навколо IT» — нова рубрика, в якій ми збиратимемо все корисне для життя айтішника, яке не стосується його роботи. Виявляється, у айтішників найрізноманітніші хобі. Ми вже писали про айтішників-бігунів, плавців, художників, музикантів, танцівників, і навіть заводчика собак.  Герой сьогоднішнього матеріалу — айтішник-музикант Олексій Пономарьов. Він у минулому працював електроніком на заводі Антонова, а зараз займається фронтендом і грає на гітарі у музичному джазовому гурті Tompsons Band. 
Як поводитися і що робити, коли мій світ навкруги мене рушиться і здається, що майбутнього нема: поради психолога
Як поводитися і що робити, коли мій світ навкруги мене рушиться і здається, що майбутнього нема: поради психолога
Як поводитися і що робити, коли мій світ навкруги мене рушиться і здається, що майбутнього нема: поради психолога
Коли стикаєшся з жахливим і неочікуванним, першою реакцією є шок. Він триває від пари годин до кількох днів. А потім повертаються базові емоції і можливий вихід у різні стани. Як жити в такій реальності, пояснює практичний психолог вiд MeClee Катерина Панасюк, яка як і тисячі інших українців виїхала з різних міст, тікаючи від війни.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.