Програміст Джошуа Берд створив маленький дрон, якому для польоту потрібен лише один двигун. Більшість деталей він виготовив на 3D-принтері, а щоб навчити пристрій літати та змінювати напрямок, написав власне програмне забезпечення.
Програміст Джошуа Берд створив маленький дрон, якому для польоту потрібен лише один двигун. Більшість деталей він виготовив на 3D-принтері, а щоб навчити пристрій літати та змінювати напрямок, написав власне програмне забезпечення.
Про це Берд розповів на своєму YouTube-каналі.
Головна хитрість — незвичайний пропелер із рухомими лопатями. Коли двигун прискорюється, одна лопать трохи піднімається, а інша опускається. Завдяки цьому дрон може нахилятися в різні боки та змінювати напрямок польоту.
Але є нюанс. Щоб такий дрон літав, його двигун має змінювати швидкість обертання сотні разів на секунду, причому в точно визначений момент. Звичайний контролер двигуна не встигав за такими змінами та втрачав синхронізацію.
Тому Берд замінив його на інший, точніший контролер і переписав програмне забезпечення для керування двигуном. У результаті пропелер діаметром близько 15 см зміг розкручуватися майже до 20 000 обертів за хвилину, а двигун — прискорюватися та сповільнюватися 300 разів на секунду.
Але навіть після цього дрон не почав нормально літати. Перші випробування програміст проводив просто над власним ліжком. Пристрій постійно падав, врізався в перешкоди та ламався. А ще настільки сильно шумів і вібрував, що Берд жартував: сусіди, мабуть, думають, ніби він вмикає газонокосарку в себе в квартирі.
Виявилося, що через величезну швидкість лопаті пропелера починали згинатися. Утім, після заміни лопатей на жорсткіші сильна вібрація нарешті зникла.
Але залишалася ще одна проблема. Через особливості конструкції корпус дрона повільно обертався навколо своєї осі. Через це пристрій поступово втрачав розуміння, де в нього перед, а де зад. Тому коли розробник давав команду летіти вперед, дрон уже міг бути повернутий іншим боком і рухатися зовсім не туди, куди потрібно.
Тоді Берд встановив у кімнаті інфрачервоний маяк, а на дроні — датчик. Щоразу, коли дрон повертається в бік маяка, датчик вловлює його сигнал. Так пристрій розуміє, куди він повернутий, і може правильно виконувати команди.
Після кількох тижнів експериментів пристрій нарешті навчився самостійно злітати, утримувати рівновагу в повітрі та слухатися команд. Але він досі не може нормально орієнтуватися у просторі без інфрачервоного маяка.
Програмний код і файли для 3D-друку Берд уже виклав у відкритий доступ.
Раніше dev.ua писав, що студенти з Данії створили на 3D-принтері дрон, який може занурюватися під воду та знову злітати.
