Не відношу себе до поколінь, бо народився я ще за часів совка… Але живу так, наче мені поки ще 20–23, десь приблизно. Не став суперсерйозним, як багато з моїх однолітків, які, якщо і сміються, то лише десь на бухічі з пахабних анекдотів. І це не про інфантильність — у мене є дружина, діти, за яких я відповідаю. Це про життя. Його треба жити й кайфувати.
Але до теми допису — тупих людей є і в 20 років, і в 30, і в 40, і в 50. Вік узагалі рідко впливає на розум прямо. І хай у мене полетить каміння, але я б краще працював в оточені молодих, які інакше дивляться на життя, більш сучасно, більш прогресивно й тягнув я б до них. Бо за своїми дітьми я бачу, що вони на порядок розумніші за моє покоління, набагато більше розвинені, зі своїм світоглядом. Зараз напишуть, що я ейджист.
Але, як показує практика — перевчити людину, яка робить щось по-своєму 20 років важче, ніж навчити людину робити як треба з нуля. І в цьому молодь має перевагу. Не у всіх галузях, але в сучасних — без варіантів.