Щороку 11 січня відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці. До цієї дати Forbes Ukraine разом з організацією INSCIENCE, що популяризує науку та доказову медицину, склали список «15 українських лідерок у науці» — вчені, що працюють у сферах біології, фізики, історії, соціології, кліматології, астрономії, математики та наукомісткому бізнесі.
Щороку 11 січня відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці. До цієї дати Forbes Ukraine разом з організацією INSCIENCE, що популяризує науку та доказову медицину, склали список «15 українських лідерок у науці» — вчені, що працюють у сферах біології, фізики, історії, соціології, кліматології, астрономії, математики та наукомісткому бізнесі.
В Україні збільшується кількість можливостей для жінок у науці, розповіла Forbes співзасновниця INSCIENCE Анна Орєхова. «З’являються спеціальні стипендії, менторські програми для підтримки науковиць, а гендерних упереджень загалом стає менше», — говорить вона. Але це ще не перемога. Чим вищий кар’єрний щабель у науці, тим менший там відсоток жінок, каже Орєхова. «До прикладу, серед чинних академіків НАН України — 155 чоловіків і всього 7 жінок», — говорить вона.
Процес складався із 6 етапів. Спочатку склали перелік критеріїв для потрапляння до списку, а також сформували сфери.
52 експерти та експертки отримали від INSCIENCE прохання номінувати у список науковиць. Результат першого кола опитування — лонглист із 64 вчених.
Першу оцінку провели експерти другого кола — вони оцінили усіх номінанток за критеріями від 1 до 10 балів.Було сформовано шортліст із 50 науковиць, який передалидо оцінки журі.
Кандидатки, що отримали найвищі бали від журі, склали список «15 українських лідерок у науці».
Сфера досліджень: соціологія гендеру, соціальна структура суспільства, гендерні відносини та гендерна політика тощо.
Один із проєктів Марценюк — соціологічні дослідження «Невидимий батальйон», що тривали з 2015 по 2023 рр. і вивчали інтеграцію жінок у ЗСУ. У вересні 2023-го Марценюк стала лауреаткою премії Емми Ґолдман, яка присуджується за досягнення та внесок у дослідження фемінізму та нерівності.
Сфера досліджень: соціальна структура суспільства, соціальна нерівність, міжгенераційна класова й освітня мобільність, гендерні дослідження в соціології.
Професорка і докторка соціологічних наук Світлана Оксамитна викладає у Києво-Могилянській Академії курс «Вступ до гендерних студій».
Оксамитна називає своїми заслугами впровадження гендерної тематики у вищій освіті та започаткування напрямку гендерних студій у НаУКМА, який виховав покоління нових дослідниць і дослідників. Оксамитна викладає в академії із початку 1990-х, її курс «Вступ до гендерних студій» стартував наприкінці десятиліття.
Сфера досліджень: клітинна біологія, біологія розвитку, репродуктивна біологія.
У 2020-му українська біологиня, професорка клітинної біології та фізіології в Школі медицини Вашингтонського університету Поліна Лішко стала стипендіаткою премії Мак-Артура, відомої як «грант геніїв».
Лішко отримала премію за «дослідження клітинних процесів, що керують заплідненням ссавців, та відкриття нових шляхів для контрацепції та лікування безпліддя», йдеться на сайті Мак-Артура.
Сфера досліджень: генетика, молекулярна біологія, стресостійкість рослин на молекулярному і клітинно-біологічному рівнях.
Алла Ємець — завідувачка відділу клітинної біології та біотехнології «Інституту харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України». Її напрямок — фундаментальні дослідження стресостійкості рослин на молекулярному і клітинно-біологічному рівні.
Наукова новизна її досліджень — зʼясування ролі цитоскелета рослин у сприйнятті та передачі клітинних сигналів у відповідь на дію стресових чинників довкілля.
Сфера досліджень: теорія чисел, комбінаторна геометрія.
У липні 2022-го професорка Політехнічного університету Лозанни Марина Вязовська стала другою жінкою в історії, яку було нагороджено найпрестижнішою світовою відзнакою з математики — медаллю Філдса.
Вязовська відзначена низкою престижних міжнародних відзнак, зокрема — орденом «За заслуги» першого ступеня. Також є однією з організаторок Міжнародного центру математики в Україні, що відкрився влітку 2023-го.
Фокус досліджень: застосування алгебраїчних методів у математичній фізиці, зокрема в симетрійному аналізі диференціальних рівнянь.
У липні 2022-го у Парижі фундація L’Oréal та UNESCO відзначили 45 видатних науковиць. Однією із них стала українка Олена Ванєєва — докторка фізико-математичних наук та заступниця директора з наукової роботи Інституту математики НАН України.
Результати досліджень Ванєєвої допомогли спростити та оптимізувати задачі пошуку симетрій — вона спеціалізується на застосуванні алгебраїчних методів у математичній фізиці, і зокрема в симетрійному аналізі диференціальних рівнянь.
Сфера досліджень: геліофізика та фізика Сонячної системи, спектроскопія та поляриметрія малих тіл.
Бельська — завідувачка відділу малих тіл Сонячної системи у Науково-дослідному інституті астрономії Каразінського університету. Вона вивчає фізику астероїдів, комет і обʼєктів Сонячної системи, розташованих далеко за орбітою Нептуна. У 2021-му Бельська очолила комісію з вивчення астероїдів у Міжнародному астрономічному союзі (МАС), ставши першою українкою, що отримала у ньому керівну посаду. МАС було засновано 100 років тому, він обʼєднує 12 000 науковців та науковиць.
Сфера досліджень: фундаментальні задачі фізики сегнетоелектриків, сегнетоелектриків-напівпровідників, сегнетомагнетиків, мультифероїків, параелектриків-іоників.
Професорка Ганна Морозовська — докторка фізико-математичних наук, професорка Інституту фізики НАНУ. Одна з найцитованіших вчених, що працюють в Україні. За даними наукометричної бази Scopus її роботи процитовані майже 12 000 разів.
Сфера досліджень: соціокультурні аспекти історії України XVI–XVII ст.
Інтерес до історії Яковенко, класична філологиня за освітою, вперше відчула, працюючи після закінчення університету в історичному архіві. Науковиця почала самостійно вивчати дисципліну: почала з історії України Миколи Маркевича, потім були праці Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Грушевського
Яковенко працює над першим україномовним перекладом праці «Ab urbe condita» римського історика Тіта Лівія.
Сфера досліджень: історія українського бізнесу, урбаністика та повоєнна відбудова.
Кандидатка історичних наук Тетяна Водотика досліджує розвиток українського підприємництва в ХІХ–ХХ століттях. Авторка декількох книжок про історію українського бізнесу. Остання — «Виклик, шанс, зміна. Історія українського підприємництва» — вийшла у 2023-му.
Інший напрямок наукових досліджень Водотики — урбаністика. Вона — академічна директорка магістерської програми «Урбаністика та повоєнна відбудова» у KSE.
Сфера досліджень: сорбційні, іонообмінні та мембранні процеси, очищення водних розчинів стічних вод і технологічних розчинів від забруднювачів.
Співзасновниця компанії, що виробляє фільтри та системи очищення води, «Екософт». Тетяна відповідає за екологічну складову, а її син Андрій — CEO, що відповідає за технічну частину.
У компанії Мітченко досліджувала сорбційні, іонообмінні та мембранні процеси, а також методи очищення стічних вод. Вона винайшла і запатентувала суміш для фільтрів, що очищає воду одночасно від заліза, марганця, жорсткості, органіки, алюмінія та амонія — у той час, як конкуренти встановлювали по окремому фільтру для кожного забруднювача.
Сфери досліджень: методи перевірки програмного забезпечення на основі специфікацій, аналіз вихідного коду та програмної документації.
Наталія Стулова — провідна дослідниця компанії MacPaw, однієї з найбільших українських продуктових компаній.
Стулова навчалась у Київському політехнічному інституті, потім — у Мадридському технічному університеті, де отримала Ph.D за напрямком «Програмне забезпечення, системи та обчислення». Коли почалось повномасштабне вторгнення, Стулова закінчувала роботу у Берні й планувала повернення у Дніпро. Нині науковиця працює у Швейцарії.
Сфера досліджень: біотехнологія мікроорганізмів, генетика дріжджових організмів.
Українська компанії Enzym займається виробництвом дріжджів, натуральних кормових добавок для тварин і розробкою продуктів для здорового харчування. Візія компанії — стати глобальною біокомпанією до 2032 року, розповідала голова наглядової ради компанії Олена Вовк. Перший крок на цьому шляху — створення у 2015-му центру R&D, який очолює біотехнологиня та генетикиня Олена Красовська.
Сфера досліджень: кліматологія, фізика хмар та опадів, полярна метеорологія.
У 1997-1998 рр. Краковська була однією із чотирьох жінок-зимівниць на антарктичній станції «Академік Вернадський». За визначний особистий внесок у здійснення наукової діяльності в Антарктиді науковиця була нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
У 2022-му журнал Nature назвав Краковську однією з десяти людей, що формували науку цього року.
«Краковська зробила помітний внесок у дослідження змін клімату на глобальному та регіональному рівнях», — каже еколог Віктор Карамушка.
Сфери досліджень: аграрна економіка, продовольча безпека, торгівля і моделювання.
З січня 2022-го аграрна економістка Марія Богонос очолює Центр досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки. Спеціалізація Богонос — аналіз впливу сільськогосподарської та торговельної політик, прогнозування та моделюванні ринків продовольства та економіка органічного та природно-орієнтованого сільського господарства. Науковиця регулярно випускає прогнозні оцінки розвитку аграрних ринків.
