У Гарвардському університеті пройшла 33 церемонія нагородження Шнобелівської премії (Ig Nobel Prize). Лауреатами премії стали 10 дослідницьких команд, що отримали як нагороду купюри номіналом 10 трильйонів доларів Банку Зімбабве, які не мають жодної цінності, крім колекційної.
У Гарвардському університеті пройшла 33 церемонія нагородження Шнобелівської премії (Ig Nobel Prize). Лауреатами премії стали 10 дослідницьких команд, що отримали як нагороду купюри номіналом 10 трильйонів доларів Банку Зімбабве, які не мають жодної цінності, крім колекційної.
Премію присуджують за найсумнівніші здобутки в різних галузях науки, які «спочатку смішать, а потім змушують задуматися».ʼ
Шнобелівська (або Ігнобельська) премія — пародія на престижну міжнародну Нобелівську премію. Назва премії походить від англійського слова ignoble, тобто негідний. Українською мовою її також іноді називають «Антинобелівська премія» або «Шнобелівська премія». Її вручають за досягнення, які «спочатку викликають сміх, а потім роздуми».
Премію заснував Марк Абрагамс і гумористичний журнал Annals of Improbable Research («Аннали неймовірних досліджень»). З 1999 року Шнобелівську премію вручають у десяти галузях — частина номінацій збігається з нобелівськими, а решту оголошують щороку окремо.
Премія в машинобудуванні дісталася вченим з Індії, Китаю, Малайзії та США за оживлення мертвих павуків, аби використати їх як механічні захватні інструменти. За словами вчених, лапи мертвого павука природним чином сидять у «закритому» стані, як стиснутий кулак, але їх можна витягнути, а захват розкрити, натиснувши. Використовуючи цей «некробіотичний» підхід, команда створила захватний пристрій на основі павука, який, крім іншого, міг захоплювати обʼєкти неправильної форми.
Біейто Фернандес Кастро зібрав команду, вибив фінансування та виміряв, як статева активність анчоусів впливає на змішування океанської води. Якщо точніше, то мова про біофізичну турбулентність, що виникає під час статевої активності цього виду риби.
Шнобелівську премію з хімії та геології отримав польський дослідник Ян Заласевич за спробу пояснити, чому багато вчених люблять лизати каміння. За словами Яна, вони роблять це, щоб покращити зір, а не відчути смак, тому що на мокрій поверхні мінеральні частинки видно краще, ніж на сухій.
В галузі медицини премії удостоєні дослідники зі США, Канади, Македонії, Ірану та Вʼєтнаму за використання людських трупів для дослідження того, чи однакова кількість волосинок у кожній з двох ніздрів.
Представник Південної Кореї Пак Син Мін отримав «Шнобеля» в галузі охорони здоровʼя за винахід Стенфордського туалету. Цей пристрій призначений для моніторингу стану здоровʼя на основі аналізу ваших відходів життєдіяльності за допомогою сучасних технологій, включаючи компʼютерний зір, а також (увага!) датчик анального відбитка.
Група вчених з Іспанії вивчали розумову діяльність людей, які вміють добре говорити, вимовляючи слова задом наперед. Марія Хосе Торрес-Пріоріс, Діана Лопес-Баррозо, Естела Камара, Сол Фіттіпальді, Лукас Седеньо, Агустін Ібаньєс, Марсело Бертьє та Адольфо Гарсія найняли для своїх експериментів двох чоловіків, які уміють говорити задом наперед, та ще 18 звичайних людей. Візуалізація мозку цих двох чоловіків показала збільшення об’єму сірої речовини та покращення функціонального зв’язку (білої речовини) у ключових частинах мозку, пов’язаних із мовою.
Методичне вивчення нудьги вчителів і учнів — звучить як добра тема для співробітників наукового закладу, де за означенням має бути нудно. Група вчених під керівництвом Кейті Тама довела, що кивання головою, споглядання пейзажу за вікном і малювання в зошиті є свідченням нудьги.
Стенлі Мілграм, Леонард Бікман і Лоуренс Берковіц премійовані за «експерименти на міській вулиці, щоб побачити, скільки перехожих зупиняються і дивляться вгору, коли вони бачать незнайомців, які дивляться вгору». Якщо цікавить результат — то чимало, 65%.
Премію отримав колектив дослідників із Франції, Великої Британії, Малайзії та Фінляндії за вивчення відчуттів, що виникають у людей, які повторюють те саме слово багато, багато, багато, багато і ще раз дуже багато разів.
В галузі харчування журі виділило експеримент японців Хомеї Міяшити та Хіромі Накамури, присвячений зміні смаку їжі при використанні електрифікованих паличок для їжі та соломинки для пиття. Накамура сказала — її недавнє дослідження показало, що можна підвищити солоність їжі за допомогою електричної стимуляції язика.
