Фрілансери в законі. Чи справді закон, що легалізує працю вільнонайманих працівників, на користь їм та державі?

Хто такі фрілансери

Фрілансерами називають вільнонайманців, які самі шукають собі проєкти і можуть одночасно працювати на декілька фірм. Загалом в країні таких кілька мільйонів. 

У компанії Freelancehunt ствердують, що розвитку фрилансу в Україні сприяють світові тренди, зокрема, перехід бізнесу в онлайн. Також наголошують, що дуже багато користувачів долучились до сервісу пошуку роботи у форматі фріланс у кризові роки. Чимало фрілансерів і серед айтішників, дизайнерів, копірайтерів тощо. Згідно літнього опитування Freelancehunt, серед опитаних спеціалістів-розробників  майже 65% заробляють на фрілансі до $500. Половина з них — це Junior-програмісти. Middle-розробники одержують від $500 до $2000. Senior-спеціалісти заробляють переважно від $3000. Для 55,5% опитаних розробників фріланс не є основним джерелом доходу. Професія розробника однозначно залишається «чоловічою», бо серед опитаних спеціалістів лише 10% — дівчата. До речі, минулого року цей показник був ще меншим — 7%. 

Спеціальність обирає переважно молоде покоління: 27,69% фрілансерів віком від 18 до 23 років і 25,85% — від 24 до 29. Цікаво, що є розробники 48+ — таких, за даними опитування, було 4,92%. Як показало дослідження, на фрілансі більшість програмістів рівня Middle — їх 43%, Junior — 37% і Senior — 20%.

Новий договір

Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості», який ухвалила  Верховна Рада, передбачає введення нової особливої форми трудового договору — договору з нефіксованим робочим часом в Україні,  легалізував роботу фрилансерів. 

Трудові договори з нефіксованим робочим часом — це альтернатива договорам цивільноправового характеру, завдяки яким працівник зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців та мати базові соціальні гарантії (лікарняні, відпустки, достатній рівень заробітної плати тощо). 

«Ми хотіли вивести такі трудові відносини з-під тиску КЗоТу, — пояснює голова комітету соціальної політики ВР Галина Третьякова логіку закону про фріланс. За її словами, роботодавець не повинен платити штраф за те, що договір не оформлений за стандартами Трудового кодексу.

Депутатка каже, що документ розрахований насамперед на домогосподарства, ІТ-галузь, людей, які задіяні в інтелектуальній праці, повʼязані з авторським правом, та тих, хто отримує роялті.

Обов’язки роботодавця

Аби укласти новйи договір, роботодавець має бути суб’єктом малого або середнього підприємництва, мати не більше 250 працівників, а ще розмір заробітної плати працівника, з яким укладається договір, не може перевищувати вісім мінімальних заробітних плат або 52 000 грн.

Документ передбачає, що роботодавець самостійно визначатиме час залучення працівника до виконання роботи та її обсяг — у договорі мають бути визначені спосіб і термін повідомлення працівника про наявність роботи та інтервали, під час яких можуть вимагати працювати (базові години та дні). 

Також роботодавець не може забороняти фрилансеру виконувати роботу за іншим трудовим договором в іншого роботодавця.

Зарплату мають виплачувати за фактично відпрацьований час, але не менше ніж за 32 години протягом календарного місяця. 

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом в одного роботодавця не може перевищувати 10% від загальної кількості договорів у цього роботодавця. Це стосується роботодавців з кількістю працівників від десяти осіб.

Обов’язки фрілансера

Максимальна кількість робочого часу для виконання роботи не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість робочих днів — шести. 

Працівник зможе відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагатиме виконання роботи поза межами базових днів та годин, або якщо його буде повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Якщо працівник протягом календарного місяця виконуватиме роботу менш як 8 годин, йому має бути виплачена заробітна плата не менше ніж за восьмигодинний робочий час.

Що каже юрист

dev.ua попросив роз’яснити основні положення документу юриста, аби краще розуміти плюси та мінуси такого документу. 

Законопроект № 5161, перебував на розгляді ВР ще з лютого 2021 року. Така «затягнутість» з його прийняттям, на думку автора, полягає в певній контроверсійності його положень та потенціалу для недобросовісного його використання роботодавцями. Варто нагадати читачам, що по суті, цей новий закон повторює ідею запровадження трудових договорів з нефіксованим робочим часом, які раніше вже пропонувались у деяких проектах Трудового кодексу, що в минулому виносились на розгляд ВР (але, як ми добре знаємо, не були прийняті).

Якщо говорити дуже спрощено, за договором з нефіксованим робочим часом роботодавець гарантує працівникові лише певну мінімальну кількість годин роботи (а саме 32 години протягом календарного місяця), які будуть оплачені йому, навіть якщо фактично жодної роботи не було виконано (роботодавець не дав завдань).

Сторони заздалегідь домовляються про мінімальний строк повідомлення роботодавцем про наявність роботи і максимальний строк відповіді працівника щодо можливості таку роботу виконати. Така робота оплачується за ставкою, узгодженою сторонами (в тому числі, в певних випадках, за правилами надурочних робіт).

Новий закон встановлює, що кількість договорів з нефіксованим робочим часом не може перевищувати 10% загального числа загальної кількості трудових договорів, стороною яких є певний роботодавець.

Щодо оцінки запропонованих змін, вона неоднозначна.

В умовах воєнного часу в багатьох роботодавців обсяг діяльності (і відповідно роботи, яку вони можуть надати працівникам) різко скоротилися, а передбачуваність і планування проектів стали або неможливі зовсім, або доступні лише в досить короткій часовій перспективі.

Тому зараз основна концепція zero hours contracts є актуальною та на часі. Накагадаємо, цю концепцію можна коротко сформулювати так: «є робота — вона оплачується, нема — працівник залишається доступним в режимі „низького старту“ без необхідності йому за це платити (окрім мінімуму в 32 години, що в умовах повної зайнятості є менше, ніж один робочий тиждень)».

Чим може бути для пацівника вигідний договір з нефіксованим робочим часом?

По-перше, можливістю отримувати хоча б мінімальний дохід (навіть якщо нема ніякої роботи) та, потенційно, більший дохід у випадку збільшення обсягів роботи у даного роботодавця, при цьому користуючись соціальними гарантіями для працівників.

По-друге, використовувати договір з нефіксованим робочим часом як тимчасовий плацдарм, поки не знайдеться постійна робота та/або поєднувати їх з трудовими чи цивільно-правовими договорами в інших роботодавців/замовників.

По-третє, після 12 місяців роботи за договором з нефіксованим часом працівник може ініціювати своє переведення на звичайний строковий чи безстроковий трудовий договір і роботодавець буде зобов’язаний розглянути таку можливість, та у випадку негативної відповіді, обґрунтувати відмову.

Основні недоліки документу в наступному.

• непередбачуваність (ні в плані доходу, ні в плані годин зайнятості, які майже повністю залежать від роботодавця та його потреб);
• менша захищеність (дозволяється вносити в договори з нефіксованим робочим часом додаткові підстави для звільнення).

Фріланс-біржа Upwork заблокувала акаунти користувачів із рф і білорусі

По темi

Фріланс-біржа Upwork заблокувала акаунти користувачів із рф і білорусі

Які банки обирають для розрахунку фрілансери та замовники послуг: рейтинг

По темi

Які банки обирають для розрахунку фрілансери та замовники послуг: рейтинг

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram