Співзасновник Glovo Саша Мішо — один з небагатьох топ-менеджерів великих міжнародних компаній, який, попри повномасштабну війну і безпекові ризики, є частим гостем в Україні. Але цього разу ми мали можливість поговорити з ним не тут, а в Барселоні, а саме — у штаб-квартирі Glovo.
Співзасновник Glovo Саша Мішо — один з небагатьох топ-менеджерів великих міжнародних компаній, який, попри повномасштабну війну і безпекові ризики, є частим гостем в Україні. Але цього разу ми мали можливість поговорити з ним не тут, а в Барселоні, а саме — у штаб-квартирі Glovo.
Журналіст dev.ua відвідав Glovo Startup Campus 2026 — програму резиденції для стартапів з різних країн, учасниками якої стали три українські стартапи — RankinAI, PickPad та Getpin. Вони отримали змогу запітчити тут свої продукти і пройти менторську програму від Glovo.
Наше ж видання поспілкувалося з Сашею Мішо про найбільші виклики в Україні та Європі, “плюси” і “мінуси” роботизованої доставки і застосування ШІ у бізнес-процесах компанії. Про все це і не тільки — у інтерв’ю з кофаундером Glovo.
— Uber надихав мене та Оскара (П’єра, кофаундера Glovo — Ред.), коли вони лише починали впроваджувати свій сервіс поїздок. Більше того, вони дали нам натхнення створити Glovo — хоч це і не та сама сфера діяльності: ми почати доставляти речі замість перевезення людей по місту. Але в цілому я думаю, що це дивовижна компанія.
Впевнений, що ця угода буде логічним продовженням всього того, що ми вже почали будувати для Glovo та України.
Ми створили в Україні потужну компанію, і це один із п’яти найкращих ринків для Glovo — він надзвичайно успішний і зростає двозначними показниками. Тому я вірю, що це лише закріпить безперервність того проєкту, який ми реалізуємо в Україні. Гадаю, що навколо цього можуть відбуватися лише позитивні речі.
— Як ми вже зазначали, ні Оскар, ні я не очолюємо і не обговорюємо викуп компанії менеджментом.
Угода підлягає тривалому узгодженню з регуляторними органами, і її завершення очікується в другій половині 2027 року.
Як вже оголошувалося, 14 ринків Delivery Hero продаються американському фонду, який згодом шукатиме для них постійного покупця.
Це створює багато нових можливостей, але ще зарано робити якісь припущення.
— Як тільки з’явилися новини про вторгнення росії, нашою першою природною реакцією тут, у головному офісі, була думка про закриття бізнесу в Україні. Ми розглядали цей крок, адже не були впевнені, що банківська система повноцінно працюватиме, і що ми зможемо отримувати і виконувати замовлення, а також платити гроші нашим співробіникам. Є багато речей, які ми вважали тут, у головному офісі, раціональними.
Але команда з Києва зателефонувала нам, і генеральна директорка сказала: «Давайте знову запускатися! Бізнес хоче працювати, кур'єри хочуть виконувати замовлення, а споживачі хочуть отримувати свої товари». Звичайно, ми проконсультувалися з українським урядом, і вони сказали: «Так, ми хочемо, щоб ви дійсно продовжували інвестувати в наш ринок». З того дня ми звикли — безпека є найважливішим фактором, але нам доведеться адаптувати бізнес в Україні до місцевих потреб і сценаріїв.
Тому ситуація сьогодні глобально нічим не відрізняється від того, що ми мали рік чи два тому — ми адаптувалися тоді, будемо адаптуватися і зараз. За останні кілька місяців справді зросла кількість атак. Очевидно, що це може вплинути на наш бізнес, на бізнес наших партнерів і на наших кур'єрів. Але найважливіше — це безпека, тому ми в першу чергу виходимо з цього. Ми переконані, що зрештою Україна переможе, і це той ринок, у який ми повинні продовжувати ґрунтовні інвестиції.
Загалом же запуск Glovo в Україні я вважаю однією з найяскравіших подій моєї глобальної кар'єри. Я був там, коли ми запускалися. Я був там на першій річниці. Мій мобільний постійно нагадує мені про різні події з України, показуючи спогади з фотографій. Навіть зараз, під час війни, я повертаюся з України зарядженим енергією, просто провівши там кілька днів.
І вторгнення росії, я переконаний, мало на меті не тільки військові цілі. росіяни хотіли зупинити той швидкий економічний розвиток, який ми бачили в Україні. росія не могла бачити це у сусідній країні і порівнювати зі своїми власними недоліками і проблемами.
— Думаю, на початку все ж було складніше, адже тоді ми зіштовхнулися з багатьма проблемами, які вирішували вперше. Нам довелося змінити багато операцій і технологій. Наприклад — клієнт замовляє щось, і ми це забрали в роботу, але відбувається масований удар, і ми повинні зупинити це замовлення, а також дати клієнту можливість повернути свої гроші. Тож нам довелося змінити багато речей у роботі на самому початку повномасштабного вторгнення.
Окрім того, емоційно це був дуже важкий час для України, адже нелегко було звикнути до того, що таке відбувається щодня. Це, звісно, не значить, що сьогодні стало легше, бо нинішній час також емоційно виснажливий через постійні атаки. Це ускладнює життя бізнесу і всіх українців.
Україна — стійка країна. Ми — компанія, яка працює в Україні, і ми також стійкі. Тож будемо працювати, щоб там не було.
У нас є зобов’язання, а наша платформа є рятівним колом для багатьох невеликих українських бізнесів, які продають онлайн. Їм потрібна наша діяльність. Дохід кур'єрів також залежить від нашої діяльності. Тож ми повинні зосередитися на тому, щоб наша платформа працювала максимально ефективно за нинішніх важких обставин. Але повторю ще раз — безпеку ми ставимо на перше місце.
— Ми працюємо на 21 ринку, і наша операційна модель сформована так, щоб відповідати законодавству кожної з цих юрисдикцій. Наразі в Іспанії всі 25 000 кур’єрів, які використовують додаток Glovo, мають трудові договори.
Загалом же Європа ще 2024 року прийняла окрему директиву про працевлаштування на онлайн-платформах, яка поширюється на всі країни-члени ЄС. Цей акт встановлює загальне регулювання того, як платформи мають працювати зі своїми співробітниками.
Водночас, директива дає кожній окремій країні багато гнучкості для тлумачення деяких юридичних моментів та національного регулювання. І саме на національному рівні існує велика невизначеність, бо жодна з країн ЄС на сьогодні не здійснила повноцінну імплементацію цієї директиви у національне законодавство.
Думаю, у країнах ЄС нам потрібно буде досягнути консенсусу між урядом, профспілками та онлайн-платформами, щоб все працювало за тими правилами, які би влаштували всіх. Але якогось універсального рішення для всіх країн не буде, як не буде і однакового регулювання. Тож нам потрібно адаптуватися та дотримуватися стандартів кожного окремого ринку.
Наразі найжорсткіше регулювання ринку праці у світі, мабуть, діє якраз в Іспанії. Жодній компанії ще не доводилося працевлаштовувати 25 000 людей за 6 місяців, але ми це зробили.
Попри все, бізнес знову йде добре — тому це показує, що ми дуже адаптивні. І там, де потрібно адаптуватися під місцеві реалії — ми будемо це робити.
Ми вважаємо, що оптимальне рішення полягає в тому, щоб надати працівникам максимальну гнучкість і автономію — вони повинні самі обирати, скільки і як працювати. Водночас, працівники не повинні бути позбавлені соціальних гарантій, які мають надаватися платформами. А для цього потрібна нормативна база.
Україна якраз нещодавно прийняла законопроект про цифрові платформи. На мою думку, він є дуже позитивним, адже охоплює саме те, про що я сказав: надає працівникам повну гнучкість, але водночас вирішує питання щодо оподаткування.
Glovo гарантує виконання своїх зобов’язань, щоб українська держава мала цей дохід. Думаю, впровадженням цього законопроєкту Україна демонструє сучасний підхід і вчергове доводить, що добре вирішує справи.
— Ми провели не одні випробування з доставки роботами та дронами. Але це лише тести, пілотні проєкти.
Я не думаю, що в короткостроковій перспективі роботи замінять людей. Але я вважаю, що десь вони можуть бути доповненням до праці людей.
Наприклад — у тих містах, де відстані короткі, а тротуари підходять для роботів. Бо ж не всюди ці тротуари є, і не всюди вони підходять. Я думаю, що справді будуть реалізовуватися сценарії, коли роботи можуть бути корисними. Але сьогодні люди справляються з доставкою краще та обходяться дешевше.
Що стосується дронів, то вони будуть дуже корисними в малонаселених районах або на приміських територіях — там, де відстань досить велика, але де живе не так багато населення. У таких районах складно залучити кур'єрів і в цілому налаштувати там роботу. Тож, гадаю, у найближчій перспективі дрони будуть дуже корисними саме у таких малонаселених районах.
— Сама технологія існує вже сьогодні, ніщо не заважає її використовувати. Роботи існують і можуть здійснювати доставку, дрони теж. Але сам користувацький досвід у таких сценаріях поки не такий вже й чудовий. Роботи матимуть проблеми, аби доставити їжу безпосередньо до вашої квартири. Вони ще не працюють так швидко, як люди. Для ресторанів чи магазинів це теж матиме свої складнощі — вони ще не знають, що з цим робити і як порозумітися з роботами. Я думаю, тут існує ще дуже багато речей, які потрібно покращити, щоб зробити ці технології конкурентоспроможними. Але базові технології існують сьогодні, і доставка у світі здійснюється за допомогою роботів — це вже є реальністю, а не чимось фантастичним.
Те саме з дронами. Доставка дронами здійснюється, але це актуально в районах з приватною забудовою — щоб там було місце, куди вони можуть або скинути вантаж, або приземлитися. Ми ж так чи інакше працюємо, в основному, у густонаселених містах. Тож для моєї квартири в Барселоні доставка дронами не дуже актуальна.
Попри все — ці технології точно будуть розвиватися і на нинішньому етапі роботи та дрони можуть де-не-де доповнювати людей. Як тільки ці технології стануть більш масовими, вартість їх використання значно знизиться, і цей досвід стане ще кориснішим.
— Я би назвав, напевно, близько п’яти напрямків, де ШІ для нас показує найбільшу ефективність. Перш за все, протягом багатьох років ми використовуємо машинне навчання та ШІ для покращення наших власних алгоритмів — це допомагає визначити, коли кур'єр збирається завершити своє замовлення, де він буде в місті у конкретний момент часу, о котрій годині в цьому ресторані буде готова їжа і так далі. Дуже багато таких процесів ШІ допомагає оптимізувати, і, як наслідок, покращити нашу роботу. Ми робимо це вже багато років, і робитимемо далі.
Також ШІ дуже корисний у підтримці клієнтів, адже 80% того, що запитують люди — це одні й ті самі сценарії. Штучний інтелект краще реагує на це, ніж людина, робить менше помилок і є ефективнішим. Тож перший рівень клієнтської підтримки у нас забезпечує ШІ, а у разі потреби якісь складніші кейси переходять до людини. Все це допомагає забезпечити кращий сервіс, більшу ефективність, і, зрештою, економить гроші.
Третє, на що я хотів би звернути увагу — ми зараз надаємо ШІ-інструменти нашим партнерам: місцевим підприємствам, роздрібному бізнесу, ресторанам і так далі. Адже ми зацікавлені, щоб вони працювали краще — як наслідок, краще працюємо і ми. Такі ШІ-інструменти допомагають їм керувати своїм меню, визначати і пріоритезувати те, що продається краще і так далі.
Звичайно, ще один напрямок, де ШІ відіграє ключову роль — це робота наших айтівців.
70% коду наших програмістів у Glovo генерується за допомогою ШІ.
А ми говоримо про приблизно 350 програмістів у цьому офісі, які набагато пришвидчили свою роботу. Це не значить, що завдяки ШІ ці 350 людей стануть нам непотрібними — ні, просто кожен з них може створювати набагато більше коду. Я тільки за, якщо 100% коду буде створювати ШІ, а люди просто керуватимуть різними ШІ-агентами. Разом це підвищує ефективність не тільки конкретного розробника програмного забезпечення чи аналітика даних, а й усієї команди.
Ну і врешті — ШІ у нас в компанії використовують абсолютно всі співробітники для оптимізації своєї власної роботи, і я тут не виняток теж. Я використовую ШІ щодня, щоб знаходити інформацію і перевіряти її — це економить мені дуже багато часу, коли я делегую штучному інтелекту деякі задачі.
