У столичному ліцеї імені Сервантеса працює нетиповий вчитель інформатики — 25-річний випускник КПІ Руслан Циганков, який не боїться експериментів. Він став справжнім кумиром школярів — на його уроки діти йдуть з посмішкою. Недавній студент шукав роботу системним адміністратором, а знайшов посаду вчителя інформатики.
У столичному ліцеї імені Сервантеса працює нетиповий вчитель інформатики — 25-річний випускник КПІ Руслан Циганков, який не боїться експериментів. Він став справжнім кумиром школярів — на його уроки діти йдуть з посмішкою. Недавній студент шукав роботу системним адміністратором, а знайшов посаду вчителя інформатики.
«Чотири року тому я був у пошуках роботи. Мій друг запропонував мені піти працювати вчителем інформатики у школі. Спочатку було лячно, бо я мав лише досвід роботи вожатим у таборі. Але я поборов себе та пішов, і це було одне з моїх найкращих рішень. — розповідав він в інтерв’ю oboz.ua — Памʼятаю, у перший день прибігло багато учнів до кабінету, щоб подивитися, хто прийшов. Потім я завойовував їхню повагу та інтерес, адже я для них був ніхто. Налагоджував та будував стосунки. Згодом усе прийшло до норми. Головне — я був собою».
25-річний сисадмін влаштувався вчителем інформатики в столичну школу і став зіркою TikTok. Айтівець випадково зрозумів, що педагогіка — його покликання.
«Я закінчив КПІ за спеціальністю Системи технології кібербезпеки. Але якось це ж вчити дітей, це треба знати, як це робити. Для того, щоб бути вчителем, вже не обов’язково мати педосвіту. І тоді тебе беруть на роботу, як спеціаліста на один рік контракти підписуєш», — каже він.
За рік у вчителюванні Руслан відчув своє покликання — його уроки, кажуть дітлахи, ніхто не прогулює. Його спосіб зацікавити навчанням — бути оригінальним.
«От ми проходимо велику тему Photoshop. І для того, щоб це було їм цікавіше, окрім практичних, іноді я їм кажу: давайте так, сьогодні на практичній роботі замість цієї практичної роботи, ви будете робити меми зі мною, використовуючи усі інструменти, які ми до цього вивчили», — розповідає педагог.
Хлопець зізнається, що наразі матеріально-технічне забезпеення школи залишає бажати кращого. «На мою думку, треба спочатку забезпечити школи всім необхідним. У мене в кабінеті навіть немає електронної дошки. Проєктор працює на стіну, але я не скаржусь. Мені ще пощастило, бо прямо перед тим, як я прийшов, моя школа виграла якийсь конкурс, і нам передали 22 ПК з моніторами, клавіатурами та мишками. Щоб робити те, про що ви сказали, треба почати з простого — щоб у кожній школі були хоча би сучасні компʼютери і навчальна програма. Там буде й результат і успіхи», — каже він.
Окрім інформатки, Руслан викладає фізику. Як зазвичай проходять уроки фізики можна побачити у вчительському Тіktok. З підручних матеріалів Руслан майструє конструкції, щоб унаочнити закони фізики. Деякі відео Руслана Ігоровича набрали по кілька мільйонів переглядів.
«Я по приколу вирішив, що можна знімати. І якось воно пішло. Але це не обов’язково. Головне — це любити працювати з дітьми. Я думаю, секрет у тому, що я на відео — такий, як у житті. Я поводжусь там так само, як на уроках. Я не роблю себе ідеального. Я показую все як є. Щодо аудиторії, то думаю, що половина — це діти. Тому я відповідально ставлюся до того, що показую, в усіх соцмережах.», — каже він.
Руслан ще й волонтер, допомагає фронту. Тому його кабінет — як музей військових артефактів. Серед бойових прапорів та шевронів ЗСУ знайшлось місце і його особливій відзнаці. «Це подяка від учнів за те, що, на їх думку, за версією учнів школи, я є найкращим вчителем у цьому році. І вона написана від руки», — каже він.
Таке визнання надихнуло Руслана взяти участь у цьогорічному конкурсі вчителів Global teacher prize, що багато років влаштовує громадська організація «Освіторія».
