Співзасновник Microsoft Білл Гейтс вважає, що протягом наступних 20 років штучний інтелект зможе перевершити людей у математиці, біології та інженерії. Водночас уже наприкінці цього десятиліття людству, на його думку, доведеться серйозно розв’язувати проблему контролю над дедалі потужнішими AI-моделями.
Співзасновник Microsoft Білл Гейтс вважає, що протягом наступних 20 років штучний інтелект зможе перевершити людей у математиці, біології та інженерії. Водночас уже наприкінці цього десятиліття людству, на його думку, доведеться серйозно розв’язувати проблему контролю над дедалі потужнішими AI-моделями.
Про це Гейтс розповів в інтерв’ю британському виданню The Observer. Він також попередив про масштабні зміни на ринку праці, ризики кібератак і біотероризму та запропонував розглянути оподаткування штучного інтелекту, щоб фінансувати підтримку людей, які втратять роботу через автоматизацію.
Гейтс назвав розвиток штучного інтелекту еволюційною подією, яка може докорінно змінити життя на Землі. Йдеться не просто про черговий технологічний стрибок, а про появу нового типу інтелекту, який не має тих самих біологічних обмежень, що й людський мозок.
«Найрозумніше створіння» — це поняття, яке, за словами Гейтса, зараз переосмислюється. На запитання, чи означає це, що люди перестануть бути найрозумнішими істотами на планеті, він відповів ствердно.
Водночас співзасновник Microsoft не вважає, що люди найближчим часом втратять усі переваги. За його прогнозом, наступні приблизно п’ять років можуть стати особливо продуктивним періодом для математиків: поєднання людського мислення з можливостями ШІ допоможе розв’язувати складні задачі та прискорить наукові відкриття.
Однак у перспективі наступних 20 років ситуація може змінитися. Гейтс припускає, що AI-системи перевершать людей у математичних проривах, моделюванні біологічних процесів та інженерному проєктуванні.
«Ми перебуваємо в надзвичайно переломний момент історії», — наголосив він.
Розмовляючи про розвиток ШІ, Гейтс згадав і власний досвід програмування. Він захопився написанням коду ще у 13 років, а згодом це захоплення стало одним із фундаментів його кар’єри та створення Microsoft. Проте наприкінці минулого року, за його словами, він зрозумів, що його особисті навички програмування фактично втратили колишню актуальність.
Гейтс також вважає, що час, коли людина могла претендувати на звання найкращого програміста у світі завдяки власним навичкам написання коду, вже минув.
Цей приклад ілюструє ширшу зміну, яку він прогнозує для економіки. Спочатку ШІ автоматизуватиме інтелектуальну роботу — від розробки та створення нових рішень до інших офісних професій. Згодом, із розвитком людиноподібних роботів, автоматизація поширюватиметься й на фізичну працю.
На думку Гейтса, це змінить не лише зайнятість і доходи людей. Робота протягом століть була для багатьох джерелом відчуття потрібності та сенсу життя. Якщо машини зможуть виконувати дедалі більше завдань, суспільству доведеться шукати нові відповіді на питання, що означає бути корисним і як люди мають організовувати своє життя.
Гейтс очікує, що протягом найближчих чотирьох років суспільство почне відчутніше бачити вплив штучного інтелекту на зайнятість. Він запропонував два можливі підходи до пом’якшення наслідків автоматизації. Перший — створити категорії робочих місць, зарезервованих виключно для людей. Другий — запровадити оподаткування ШІ. Логіка останньої пропозиції полягає в тому, що автоматизація може принести компаніям величезні прибутки, водночас збільшуючи витрати держав на соціальну підтримку, допомогу безробітним і перенавчання працівників.
Як один із варіантів Гейтс згадав податок на AI-токени — одиниці використання великих мовних моделей, за які бізнес платить постачальникам відповідних сервісів. Такі надходження могли б допомогти фінансувати соціальні програми в період масштабних змін на ринку праці.
«Система стимулів працює неправильно. Її принцип — найняти робота, звільнити людину й більше не озиратися», — так Гейтс описав проблему нинішньої економічної моделі.
За його словами, парадокс полягає в тому, що загальне багатство може зростати завдяки автоматизації, але доходи держави, необхідні для підтримки людей, водночас скорочуватимуться. Якщо компанії замінюватимуть працівників автоматизованими системами, податкові надходження, пов’язані з людською працею, можуть зменшитися саме тоді, коли потреба в соціальній підтримці зростатиме.
Гейтс вважає, що здатність урядів впоратися з цим протиріччям стане серйозною перевіркою якості державного управління.
Окреме занепокоєння Гейтса викликають ризики безпеки. Серед найближчих загроз він виділив кібератаки та біотероризм. За його оцінкою, потужніші AI-інструменти можуть допомогти зловмисникам знаходити вразливості в програмному забезпеченні та використовувати їх у масштабніших атаках. Гейтс вважає, що через недоліки архітектури сучасних систем у майбутньому можуть виникати численні інциденти, які порушуватимуть роботу інтернет-сервісів.
Ще небезпечнішим він назвав потенційне використання ШІ для створення біологічних загроз. У такому випадку наслідки можуть вимірюватися не лише тисячами жертв, а й мільйонами. Гейтс також звернув увагу на проблему контролю над самими AI-моделями. Наразі він не вважає втрату контролю над ШІ неминучою безпосередньою загрозою, однак попереджає, що зі збільшенням можливостей систем це питання ставатиме дедалі гострішим.
За його прогнозом, протягом трьох-чотирьох років проблема узгодження цілей ШІ з людськими інтересами та контролю над його поведінкою потребуватиме значно серйознішої уваги. Особливе занепокоєння викликає рекурсивне самовдосконалення — сценарій, за якого AI-системи використовують ШІ для поліпшення власних можливостей. Якщо цей процес прискорюватиметься, оцінювати ризики та забезпечувати належний контроль стане складніше.
Гейтс закликає уряди запроваджувати правила безпеки й контролювати випуск нових моделей. На його думку, США та Китай мають розглядати частину цих ризиків не як чергове технологічне суперництво, а як спільний виклик для людства.
Попри застереження, Гейтс не закликає відмовлятися від розвитку штучного інтелекту. Навпаки, він вважає, що суспільство має одночасно зменшувати ризики й прискорювати застосування технології там, де вона може принести найбільшу користь.
Серед таких напрямів він назвав охорону здоров’я, розробку ліків і сільське господарство. ШІ може допомогти скоротити черги в системах охорони здоров’я, прискорити наукові дослідження та зробити медичні послуги доступнішими. Гейтс також навів приклади використання AI-інструментів для підтримки фермерів в Індії. За його словами, ранні результати таких проєктів демонструють потенціал технології для розв’язання практичних проблем.
Він закликав уряди та технологічні компанії знайти баланс між інноваціями й безпекою: розвивати корисні застосування ШІ, але не ігнорувати ризики для суспільства. Головний виклик, за його оцінкою, полягає не лише в тому, наскільки потужними стануть майбутні моделі. Важливо й те, чи зможуть держави вчасно створити правила, які допоможуть розподілити переваги технології та пом’якшити її негативні наслідки.
«Потрібно прискорювати хороше й мінімізувати погане за допомогою законодавства», — підсумував Гейтс.
