Зелена енергетика, VR, ШІ, археологія чи гідрогелеві повʼязки. Інноваційні простори в 7 університетах, які відкривають нові кордони для навчання

КПІ

Нещодавно на базі науково-технічної бібліотеки імені Г. І. Денисенка в КПІ імені Ігоря Сікорського відкрилося перше в Україні мультифункціональне середовище Smart Shelter CLUST SPACE, яке становить собою центр креативності та інноваційне укриття.

Простір має окремі кабінети, невеликі індивідуальні простори для відеодзвінків, власну бібліотеку з місцями для зборів та ігрову зону. Приміщення буде коворкінгом, що працюватиме за будь-яких умов, а під час повітряної тривоги трансформуватиметься в укриття для здобувачів та співробітників університету, яке може вмістити близько 500 осіб.

Усе це стало можливо реалізувати завдяки благодійній підтримці партнерів: головним донором виступила компанія Freedom Holding Corp, також проєкт підтримали Міністерство освіти та науки України, ДСНС, КМДА та інші.

Будівництво CLUST SPACE тривало близько 5 місяців і коштувало партнерам близько $400 000, оскільки у подібного простору є багато спеціальних вимог, зокрема — унікальна автономна система вентиляції, акустичні панелі, автономне живлення, душові кабіни, інклюзивне середовище тощо.

Крім того, 14 грудня 2023 року в межах співпраці з Інжиніринговою школою Noosphere у КПІ відкрили сучасну науково-технічну лабораторію. На базі факультету «Електроніки» приміщення площею 200 м² обладнали мультиметрами, паяльним обладнанням, компʼютерами для програмування, інструментами для втілення студентських проєктів, інженерних хакатонів і наукових фестивалів. 

Крім того, Інжинірингова школа — це перший науковий простір КПІ, у якому впроваджено концепт розумного будинку. З телефона можна керувати освітленням і розетками. Також є мультизонний контроль температури та вологості.

Лабораторія зеленої енергетики — про відкриття надсучасної навчально-наукової лабораторії інноваційних технологій, яку відкрили на базі КПІ повідомили в листопаді 2023 року. Це простір для досліджень у напрямах альтернативної енергетики, зокрема, як застосовувати водень у транспортній та енергетичній галузях. Крім того, в лабораторії є авто на водні для практики та досліджень.

ДНУ

На технічних факультетах Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара у співдружності з ІТ-компаніями відкриваються спеціальні навчальні лабораторії. Ректор університету Сергій Оковитий розповів про інноваційні простори.

З 2015 року на базі ДНУ працює Інжинірингова школа Noosphere. Там студенти під керівництвом учених університету та менторів Noosphere можуть безоплатно розвивати власні ідеї на сучасному обладнанні й створювати власні проєкти за повної технологічної та маркетингової підтримки експертів Noosphere.

Зокрема, в науково-технічних лабораторіях Інжинірингової школи студенти ДНУ вже активно створюють власні розробки за напрямами робототехніки, електроніки, IoT та ігрових платформ. 

Серед найвідоміших проєктів:

• Wheel Keep — невидима охоронна система для велосипедів;
• «Марсохід» — робот із маніпулятором, двома камерами, акселерометром, гіроскопом, магнітометром, ультразвуковими датчиками, GPS і модулем телеметрії;
• Sense Bridge — передача тактильних відчуттів на відстані; 
• Illusion — проєкт із технологією доповненої реальності;
• Infusion Light — пристрій для лікарняних крапельниць, який відображає швидкість інфузії;
• IRobot — прототип студентського інтелектуального робота-маніпулятора.

Один із великих проєктів, що діють на базі NES у ДНУ, «Студентська ракета» — освітньо-інноваційна система космічних лабораторій для створення студентських інженерних і ракетно-космічних стартапів.

 

 

 

По суті, це єдина в Україні екосистема з проєктування, виробництва і стендового експериментального відпрацювання вузлів, агрегатів і літального апарату в цілому.

Noosphere Archaeology — проєкт із використанням сучасних інженерних технологій в археології, що допомагають археологам швидше й ефективніше проводити археологічну розвідку. Так, завдяки Noosphere Archaeology студенти профільних спеціальностей ДНУ здобувають практичні навички в умовах реальних розкопок.

 

 

 

Також наразі в ДНУ триває робота ще над двома високотехнологічними проєктами: «Смартукриття» у 1 корпусі (як продовження проєкту, запущеного в НТУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського) та відкриття лабораторії із кібербезпеки на кафедрі ракетно-космічних та інноваційних технологій нашого фізико-технічного факультету.

Житомирська політехніка

Інноваційний хаб у Державному університеті «Житомирська політехніка» був відкритий і створений у 2022 році вже під час повномасштабного вторгнення.

Інноваційний хаб «Житомирської політехніки» — екосистема для розвитку інноваційних проєктів, комерціалізації наукових досліджень, втілення підприємницької ініціативи викладачів, студентів та аспірантів. У просторі працюють лабораторії інформаційних технологій та кібербезпеки, прототипування, мехатроніки та робототехніки, воднева лабораторія та ін.

Серед основних напрямів діяльності хабу є розвиток співпраці з бізнесом, створення спільних програм підтримки молодіжного підприємництва, стартап-школа, акселераційні програми для технологічних стартапів.

У просторі розміщені лабораторії з різними станками, верстатами та іншим обладнанням:

• 3D-друк,
• LaserLAB,
• Металообробка,
• Деревообробка,
• Електроніка,
• VR&Creative LAB.

Основними партнерами хабу стали представники локального, регіонального та міжнародного бізнесу (Viseven, Sana, BGV Group Management та ін.) та органи влади та місцевого самоврядування (Агенція розвитку міста Житомира, департаменти та управління, економіки та регіонального розвитку та ін.). Крім того, хаб реалізує спільні програми у партнерстві з Ukrainian Startup Fund, Techosystem, The European Business and Innovation Centre Network (EBN) та іншими партнерами.

У межах інноваційного хабу засновану компанію «Науковий парк Житомирської політехніки» для комерціалізації наукових досліджень, практичного розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності, підтримки університетських спін-оффів. Науковий парк надає наукові послуги для бізнесу, надаючи можливість партнерам здійснювати наукові дослідження, що охоплюють широкий спектр тематик наукового та прикладного характеру — від проведення аналітичних досліджень до впровадження новітніх технологій, спрямованих на розвиток бізнесу та технологічних інновацій.

СумДУ

На базі Сумського державного університету працює інноваційна лабораторія Ulab. Зокрема, лабораторія працює над продуктами, що включають технології віртуальної та доповненої реальності, інноваційними програмними рішеннями для навчального процесу, розробкою ігор для різних платформ.

Ulab має власну хромакей-циклораму. У просторі студенти можуть долучитися до експериментів із VR-проєктами, монтажу відеоматеріалів, etc. Лабораторія відкрилась як власний проєкт університету, без сприяння зовнішніх стейкхолдерів. 

 

 

 

На базі Ulab СумДУ вже створювали проєкти:

• Футбольний VR-тренажер.
• AR в поверхневій математиці.
• Nempump AR — додаток ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш»»,
• Демонстраційна AR-модель будови валу.
• «Пізнавально-розважальний додаток для дітей від 5 до 12 років — «Сумин городок».
• AR-технології в контексті вивчення дисципліни «Інженерна графіка».
• Концепт арт-гри zombie go.
• Демонстрація автомобіля Varroc.

Києво-Могилянська академія

З початку повномасштабного вторгнення в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» не відкривали нових інноваційних просторів, але триває робота над реставрацією «Братських келій» (10-й корпус університету). Про це розповів декан факультету «Інформатики» Андрій Глибовець.

Це історична будівля, корпус якої повністю використовується факультетом інформатики. «Це двоповерховий будиночок, де колись жили монахи.
Він вже руйнувався і тому реставрується повністю від стелі до укріплення стін фундаменту», — повідомив Андрій Глибовець.

За його словами, в будинку буде велика аудиторія факультету «Інформатики» на 100 людей, лекційна, три комп’ютерних класи та одна лабораторія для вбудованих систем.

Роботи планують завершити так, щоб на 1 вересня 2024 року студенти вже могли там вчитись і користуватися приміщеннями.

На реставрацію виділила кошти партнер закладу українська криптобіржа WhiteBit. Кошторис $1 млн. За словами декана, половина цих коштів вже виділена, іншу половину — очікують.

Львівська політехніка

На базі Національного університету «Львівська політехніка» створили сучасну лабораторію, в якій виготовляють гідрогелеві повʼязки, призначені для лікування поранень та опіків — «Центр випробувань нових технологій виробництва засобів медичного призначення».

Інноваційну технологію виробництва медичних засобів розробили та запатентували фахівці університету.

 

 

 

Гідрогелеві повʼязки будуть виготовлятись в лабораторії з природніх матеріалів, вони можуть самостійно розкладатись після використання. До процесу виробництва долучаються і студенти.

Виробничі потужності Центру наразі кілька тисяч невеликих повʼязок за день. З початку повномасштабного вторгнення Центр відправив захисникам близько 230 000 гідрогелевих пов’язок.

Від початку повномасштабної війни до прифронтових лікарень і медичних частин відправили понад 230 000 гідрогелевих пов’язок.

Удосконалення технологічної лінії, закупівля обладнання та процес сертифікації готової продукції фінансувався з обласного бюджету. Торік Центр отримав  в межах Програми сприяння інноваційному та науково-технологічному розвитку у Львівській області 700 000 грн, повідомив очільник Львівщини Максим Козицький.

Військові можуть отримати партію пов’язок, звернувшись із запитом до Центру в Інститут хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка», розташованого на площі Святого Юра, ¾.

ЛНУ

На базі Львівського університету імені І. Франка інноваційні IT-лабораторії, як навчально-наукові осередки, відкриваються вже кілька років. Завдяки співпраці з IT-компаніями, зокрема, N-iX, GlobalLogic, Eleks, SQUAD, NeuroForge, Infopulse, EPAM тощо, за останні 5 років в університеті зʼявились такі простори:

• У 2018 році — Лабораторія робототехніки від SoftServe для дослідження, проєктування та створення робототехнічних систем на спеціалізованому обладнанні та інструментам.
• У 2019 році — Infopulse Data Science & Machine Learning Lab, спрямована на дослідження й застосування методів машинного навчання та аналізу даних.
• У 2020 році — лабораторія програмної інженерії High Performance Computing i Software Engineering спільно з компанією GlobalLogic. Тут тожна проводити дослідженнях у сфері програмування та розробці програмного забезпечення, адже є оснащене сучасними робочими місцями та інструментами.

 

 

 

З початку повномасштабного вторгнення на факультеті електроніки та комп’ютерних технологій було відкрито ще три інноваційні лабораторії:

• Лабораторія Інтернету речей (IoT) за сприяння компаній Indeema Software та Vakoms, тут є можливість досліджувати, проєктувати та розробляти системи інтернету речей, які забезпечують зв’язок та взаємодію між різними фізичними пристроями.
• Лабораторія сенсорної електроніки разом із компанією SiTime, для досліджень у галузі мікроелектроніки, фотоніки, нанотехнологій, а також дослідження матеріалів, що використовуються в сенсорах.
• Лабораторія AI Technologies спільно з ІТ-компанією ELEKS, для наукових досліджень у сфері розробки алгоритмів машинного навчання, комп’ютерного зору та обробки природних мов. Також, вона буде використовуватися для практичних занять і реалізації проєктів у галузі штучного інтелекту.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

Асоціація IT Ukraine разом із лідерами ІТ-галузі створили платформу Core Skills 2.0, яка допоможе покращити ІТ-освіту в університетах

По темi

Асоціація IT Ukraine разом із лідерами ІТ-галузі створили платформу Core Skills 2.0, яка допоможе покращити ІТ-освіту в університетах

UNIT.City відкриває безплатний простір для громадських організацій та освітніх ініціатив

По темi

UNIT.City відкриває безплатний простір для громадських організацій та освітніх ініціатив

Львівський студент розробив апку — універсальний помічник для викладачів і здобувачів освіти. Як працює застосунок UniSched

По темi

Львівський студент розробив апку — універсальний помічник для викладачів і здобувачів освіти. Як працює застосунок UniSched