Олексій Дзюба Історії 6 січня 2025, 10:24

«Ми будемо працювати для абонентів, а вони покажуть, де наше місце». Інтерв'ю із СTO компанії DVL про 33 000 батарей для мереж, відмову від 3G і впровадження 5G, французьких власників та амбіції щодо конкуренції на ринку

«Для мене — це проєкт життя», — каже в інтерв’ю dev.ua CTO DVL Сергій Терещук про свою нову посаду, плануючи на ній подальші плани розвитку компанії. Нещодавно створена після об'єднання компаній «Датагруп», «Воля» і lifecell, DVL сьогодні — це найбільша міжнародна телеком-група, яка присутня в Україні. Перед нею стоїть безліч викликів — від забезпечення безперебійної роботи мережі під час війни й бронювання фахівців до розвитку 5G та випуску на ринок нових продуктів. Ми зустрілися із Сергієм Терещуком і поговорили не лише про вищезгадані теми, але і про використання штучного інтелекту, ситуацію на телеком-ринку з малими й середніми провайдерами й амбіції в конкуренції з іншими мобільними операторами та компаніями.

Інтерв’ю відредаговано та скорочено для ясності.

1 коментар

«Ми будемо працювати для абонентів, а вони покажуть, де наше місце». Інтерв'ю із СTO компанії DVL про 33 000 батарей для мереж, відмову від 3G і впровадження 5G, французьких власників та амбіції щодо конкуренції на ринку

Інтерв’ю відредаговано та скорочено для ясності.

Про непрості перші місяці роботи та французьких власників DVL

— З вашого призначення минуло 100 днів (інтерв’ю записано наприкінці грудня, Сергій Терещук вступив на посаду у вересні — ред.) За цей період вам стало зрозуміліше, навіщо французькому мільярдеру бізнес у воюючій країні з туманними перспективами?

— Ці три місяці для нас були як три роки, тому що вони були турбулентними. Перша причина цього — об'єднання двох великих компаній. Це не лише lifecell, а й «Датагруп-Воля». Сама по собі «Датагруп-Воля» — велика. Був виклик розібратися зі структурами й об'єднати їх. Друга причина — технологічна складова. Потрібно було зробити аналіз і стратегію розвитку за короткий проміжок часу.

Головний же виклик, із яким ми стикнулися, пов’язаний зі сталістю мереж. Завдання № 1 для нас всіх полягало в тому, як забезпечити живлення та роботу мережі до 10 годин. Так, були стратегічні й операційні питання. І, звісно, бізнесові складові, про які ви запитуєте.

Питання, навіщо цей бізнес французам — просте і зрозуміле. Починаючи з 2020-го року, коли була пандемія COVID, всі зрозуміли, що телеком — це як залізниця чи дорога, тобто без нього неможливо жити. Під час повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що від телекому залежить наше життя. Телеком залишиться, буде розвиватися і має великий потенціал.

«Датагруп» і lifecell — дві великі компанії, які після об'єднання лише посилюють одна одну з боку технологій, організацій і продуктів, які можемо виводити на ринок для користувачів. «Датагруп-Воля» — це потужний оператор для B2B-сегменту, lifecell більше фокусувався на B2C.

Звісно, багато людей зараз виїхали з України, але ми очікуємо, що вони повернуться.

Звісно, багато бізнесів зараз призупинили роботу, але вони працюють і є потреба в телекомунікаціях. Ми очікуємо, що після завершення війни в Україну будуть заходити нові бізнеси, тому є потреба в телеком-сервісах. Тому одне з рішень — інвестувати (французам в українські компанії — ред.).

— Із самим Ксав'є Ньєлем, власником NJJ Capital, яка придбала українські компанії, ви бачилися?

— З Ксав'є ми не зустрічалися, але в нас були зустрічі з акціонерами, тобто представниками холдингу NJJ Capital, як із боку технічного, так і комерційного напрямів.

У вересні відбулася наша перша зустріч, де ми обговорювали плани з розвитку, об'єднання інфрастуктури та сервісів. У грудні ми мали другу зустріч, на якій погоджували плани на наступний рік. Ми зустрічалися у Варшаві.

Починав з еротики статки як в Ахметова є звязок з Unit City не каже чи покинув ринок рф. Хто такий Ксавє Ньєль який хоче купити lifecell

— Чи готові вони приїхати в Київ, до столиці воюючої країни?

— Ми дійсно запрошували колег. І очікуємо, що наступна зустріч, на початку 2025 року, уже буде в нас. Попередньо вони готові, і ми були б раді це зробити. Тому очікуємо їх в Україні.

— Вам із командою потрібно «спаяти» різні бізнеси. Чи є моменти, які проходять складніше, ніж ви очікували?

— Це не лише бізнеси. Потрібно «спаяти» дві окремі компанії та культури. Найголовніше — об'єднання організаційних структур. lifecell був частиною Turkcell — це одна структура. «Датагруп» — це була інша структура, «Воля» — третя. Великий виклик — зробити це під час повномасштабного вторгнення, коли люди працюють віддаленно, деякі з них — за кордоном. І нам потрібно це зробити за короткий проміжок час.

За останні три місяці ми погоджували з NJJ Capital і всередині компанії, як об'єднати ці організаційні структури. Наша ціль — збільшити ефективність роботи завдяки синергії. Тобто не завдяки зовнішнім компетенціям і співробітникам, а завдяки внутрішнім. Ми об'єднуємо комерційну, фінансову, технічну, організаційну структури.

Наступний крок, і ми вже його розпочали, це об'єднання технологічних мереж.

У «Датагруп» потужна оптична мережа. Зараз ми велику частину базових станцій lifecell переводимо з радіорелейних систем на оптичні канали.

Обєднана «Датагруп-Volia-lifecell» повідомляє про нові кадрові зміни у ключових напрямах компанії

— Скільки часу потрібно на завершення об'єднання?

— З січня 2025 ми розпочинаємо впровадження організаційних структур. Ціль — закінчити цей проєкт до кінця 2025. Ми розуміємо, що під час війни можуть бути зміни в будь-який момент. Навіть зараз, те, що відбувається — нам потрібні технічні спеціалісти, адже відбувається мобілізація, людей забирають до війська. Те саме стосується наших підрядників. Тому ситуація може змінитися. Технологічна складова вже виконується останні два місяці, там набагато простіше об'єднувати.

ЄБРР та IFC підтвердили що проінвестують $435 млн в обʼєднану компанію Датагруп-Volia-lifecell. Куди спрямують гроші?

Про проблеми з бронюванням фахівців

— Ви загадали мобілізацію. Коли DVL шукає фахівців, ви вказуєте в описі вакансії «бронювання»? Зрозуміло, що телеком — це критична інфраструктура.

— Бронювання — це абсолютно правильно. Але з іншого боку, важлива компетенція. Тих фахівців, які мають виїжджати на об'єкти й мати компетенцію працювати з оптичним обладнанням, просто немає на ринку.

Ми втрачаємо навіть тих співробітників, у яких закінчилося бронювання, і ми подали їх повторно на бронь. Ми також використовуємо компетенцію фахівців-підрядників. У них та сама ситуація. Є ті, хто заброньований і бронь закінчилася, і є незаброньовані спеціалісти.

Було декілька випадків, коли бригади виїжджали на об'єкт для відбудови й просто були мобілізовані. Критична ситуація пов’язана з людьми.

— Який вихід із цієї ситуації ви бачите?

— Забезпечення бронювання співробітникам, які працюють операторами у підрядників і в полях, займаються відбудовою радіомереж та оптичних каналів зв’язку. Тобто захистити людей, які могли б виїжджати на об'єкти.

Зараз ми завезли 33 000 батарей. У нас понад 10 000 об'єктів. На кожному з них будуть виконувати роботи: заміну, розширення чи додавання. Це фізичний виїзд на об'єкти, які розташовані по всій Україні. Розумієте, яка кількість фахівців для цього потрібна? Якщо ми будемо втрачати наших співробітників і підрядників, проєкт буде під загрозою, і ми будемо переглядати план.

— Яка частина фахівців заброньована?

— 19 грудня 2024 року закінчилось бронювання, ми мали подавати фахівців повторно. Оскільки база даних не працювала (через хакерську атаку рф — ред.), бронь продовжена ще на місяць. Після цього ми знову будемо подавати спеціалістів на перебронювання.

Що стосується конкретних даних, цієї цифри в мене немає, тому що вона змінюється постійно. Якщо говорити про загальну кількість, то це понад 1700 фахівців в об'єднаних компаніях, у технічній дирекції.

— Скільки з них займаються налаштуваннями мереж у полях?

— Якщо дивитися у lifecell, це 30%. Тобто ми плануємо використовувати цих фахівців, навчати й залучати, навіть якщо вони не мали компетенції зі встановлення батарей. У «Датагруп» цей відсоток більше, тому що їхня спеціалізація — фіксований зв’язок, прокладання кабелю й підключення. Це до 70%.

— Чи є синергія з державою в плані бронювання й чи зрозумілі вам усі її критерії щодо цього?

— Що стосується критеріїв, тут проблем немає. У нас є департамент, який займається бронюванням. Тобто вони співпрацюють із державними структурами. Питання виникають, коли не працює база даних, що в цей період робити? Це очікувати тижні чи, можливо, використовувати інший спосіб для отримання.

Які є альтернативи для забезпечення броні? Виникають непередбачені ситуації. Саме під час них і втрачаються співробітники.

Звісно, коли була можливість бронювати через «Резерв+» за дві доби, це було зручно та швидко. Коли це робилося в паперовому вигляді, це було довше місяця, і це проблема. Ми отримали статус критичного підприємства й максимально намагалися зробити бронь нашим співробітникам.

«Питання ухвалення економічного бронювання затягнулося підприємці готові до будь-якої моделі». Що відбувається з економбронюванням і чи є перспективи його впровадження?

— Як діяти, коли фахівця вже забрало ТЦК? Їхати за ним?

— Якщо людина потрапила в ТЦК і почала проходити ВЛК (військово-лікарську комісію — ред.), у нас немає ніяких можливостей забезпечити й повернути її. Тому ми заздалегідь намагаємось уникнути подібних випадків.

Про свій перехід з Ericsson до DVL

— Переходячи до вашої біографії. Як ви прийшли до посади технічного директора DVL? Був конкурс на посаду чи це було, наприклад, запрошення від CEO DVL Михайла Шелемби?

— Я працював в Ericsson із 2005 року. Прийшов у той час, коли Turkcell купив в Україні оператора «Астеліт» (оператор мобільного зв’язку в Україні, який працював під брендом life — ред.) Коли я приєднався до проєкту в Ericsson, це і був саме «Астеліт», я був тоді технічним керівником. Розпочав кар'єру з lifecell з 2005 року й із того часу, незважаючи на те, що працював в Ericsson 19 років у різних країнах, знав як команду, так і мережу lifecell, підтримуючи з ними зв’язок.

Щодо конкурсу на посаду, то коли відбуваються такі об'єднання, як DVL, то і готується заздалегідь команда під проєкт. Якщо до війни можна було залучати фахівців із-за кордону, то зараз це набагато складніше робити. Тому дійсно, у нас було обговорення з Михайлом Шелембою. Ми працювали раніше за проєктами «Датагруп». Він знав, що в мене є експертиза з мобільного напряму.

Коли стало зрозуміло, що угода з DVL буде закрита, запропонували приєднатися до команди. Це рішення було для мене неочікуваним, але я ухвалив його доволі швидко. Я був із lifecell протягом 19 років, для мене це було природно (прийняти пропозицію про перехід — ред.).

Покидати Ericsson не було проблемою. Генеральним директором компанії я був із 2022 року. У мене були плани з розвитку бізнесу й побудови команди. Цілі були виконані, тому це було природно — залишити Ericsson і приєднатися до DVL.

Посаду технічного директора групи компаній «Датагруп-Volia-lifecell» зайняв колишній топменеджер Ericsson в Україні

— Скільки днів узяли на роздуми?

— Це було питання годин. Я знав, що цей проєкт відбудеться. Повернувся з відповіддю до Михайла Шелемби швидко, тому що цей проєкт унікальний. У кожної людини має бути проєкт життя. Ти можеш пропрацювати в галузі, постійно виконуючи одну й ту саму роботу. Це дійсно проєкт мого життя, це успіх для мене.

— Чи немає «неустойки», яку DVL має заплатити Ericsson за те, що вас забрав?

— Такого взагалі не обговорювалося. Проблем із переходом не було. Навпаки, це дало можливість змінити структуру Ericsson локально й виростити нових менеджерів у компанії. Коли керівник іде, на його місце «підіймаються» інші фахівці.

Про 33 000 батарей для мережі

— У новині про ваше призначення ви згадали «забезпечення енергонезалежності мережі». 19 вересня була новина, що Lifecell зобов’язали доставити генератори на декількох базових станціях, щоби забезпечити зв’язок протягом трьох діб без електрики. Схожа історія є в «Київстар» і Vodafone. Наскільки це зараз велика проблема і якою вона буде взимку?

— Ми провели тендер і закупили 33 000 батарей. Зараз вони приїхали в Київ і ми починаємо розвозити їх по регіонам. Це саме стосується генераторів. Та частина генераторів, яку раніше замовили, уже встановлена. У січні ми очікуємо додаткові генератори. Але війна може внести корективи, тому що затримуються постачання. Завдяки виробникам і логістам ми отримали вчасно батареї.

Будуть модернізовані 10 000 об'єктів. На деяких із них батареї замінять повністю, тому що вони старі й не розраховані на роботу понад чотири години. На деяких об'єктах ми будемо просто додавати додаткову місткість.

— Це ті батареї, які тримають мінімум 8 годин заряду?

— На кожен об'єкт ми зараз ставимо по 5 літій-іонних новітніх батарей. Одна така підтримує близько 4,8 кВт/год. Споживання в нас до 3 кВт/год. Робота батареї 8–10 годин залежно від об'єкту.

UPD. Lifecell зобов’язали доставити генератори на декількох базових станціях щоби забезпечити зв’язок протягом трьох діб без електрики. Що про це говорять у компанії

— Зараз держава вимагає таку роботу мереж?

— Держава вимагає до 10 годин. Наше завдання — наблизитися до цього показника. Але це питання наявності батарей і їхнього встановлення. А також, щоби вони заряджалися, додавання додаткової місткості. Є об'єкти, до яких просто доїхати, а є ті, які перебувають на будівлях, є — на прифронтових територіях, де немає доступу до обладнання.

— Наскільки складно знайти 33 000 батарей?

— Це складно. Усі українські оператори замовляли батареї. lifecell раніше встановив 15 000 літій-іонних батарей. З новими загальна кількість буде 48 000 літій-іонних батарей. Перша частина — 6000 вже приїхала. До кінця 2024 року — це ще буде 7000. Наступна партія — на початку 2025 року.

— Це один виробник?

— Так. Їх загалом багато, але не всі можуть виготовити в такій кількості.

— Де саме ви закуповували батареї?

— В основному всі батареї виробляються в Китаї, й альтернатив цьому немає. Тим паче в такій кількості.

— Наскільки вони якісні?

— Абсолютно якісні. До проведення тендера батареї тестували наші технічні спеціалісти. До того ж на мережі вже працюють такі самі батареї. Тобто це не нове рішення, 15 000 таких батарей у нас уже були.

— Кількістю в 33 000 ви всю мережу покриєте чи ще потрібно буде докуповувати?

— Це був розрахунок, щоби модернізувати батареї на 10 000 об'єктах. У найближчому майбутньому ми будемо займатися їхнім встановленням. Навіть фізично розвести все — це завдання. Для розуміння, вага однієї батареї — 42 кілограми.

— На захоплених територіях росіяни під себе «перепрошивають» базові станції?

— У нас немає детальної інформації. Ми втрачаємо доступ до інфраструктури. Тож не знаємо, що з нею відбувається, тому що немає контролю й доступу до обладнання. Деякі базові станції фізично пошкоджені. Можливо, певне обладнання ворог використовує для своїх цілей.

— Держава може компенсувати подібні втрати?

— Думаю, що це питання всі будуть порушувати після завершення війни. Втрати великі несе кожен оператор. Це питання актуальне й усі зацікавлені отримати компенсацію. Але це питання післявоєнного часу.

Генератори та батареї. Скільки годин Lifecell Київстар і Vodafone можуть забезпечувати звязок під час блекаутів

Про 5G, 3G, аукціон радіочастот і штучний інтелект

— Як ви плануєте розвивати 5G в Україні?

— 5G можна розкласти на три складові. Для використання кінцевими споживачами (споживання відео підвищеної якості, для геймерів — віртуальна реальність тощо). Для бізнесу — це, наприклад, для створення автономних автомобілів чи видобувної промисловості (шахт). Третя складова — технологічна, коли місткості наявних мереж (4G) недостатньо, і ми їх розвантажуємо, отримуючи більшу якість.

Залежно від специфіки ринку та проникнення пристроїв, які підтримують 5G, оператор вирішує, коли впроваджувати технологію. Звісно, для України це ще зарано. У наші мережі таке проникнення складає 20%. А з іншого боку, ще не вичерпані можливості 4G.

Коли ми робимо планування й стратегію розвитку, то закладаємо в базисі готовність до впровадження 5G, але найближче — це через три роки.

Важливою також є доступність частот. Зараз їх використовують військові, вони недоступні. Коли це зміниться — питання часу.

— Від 3G уже почали відходити?

— Стратегічно — так, обов’язково. Тому що 3G-частоти переважно використовують для голосу. Ми їх будемо вивільняти й переводити для LTE 2100. Тут важливе питання — впровадження технології VoLTE, голос через LTE. Перший подібний проєкт зробили у Славутичі, Київської області. Там ми відключили мережу 3G, перевели абонентів на GSM, на VoLTE. Скарг від абонентів не було. У таких проєктах важливі правильне планування й аналіз абонентської бази, щоб не було впливу на абонентів.

І це не лише про частоти, але і про енергоефективність. Виключаючи 3G-обладнання, ми значно зменшимо енергоспоживання.

Цьогоріч мобільні оператори почнуть вимикати 3G-мережу в Україні.

Так оператори звільнять місце для 4G й забезпечать швидші та кращі послуги, пише Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК). Перед вимкненням 3G у конкретному регіоні оператори мають повідомити про це користувачів.

Відключення 3G не вплине на дзвінки та надсилання SMS. Однак для користування швидкісним інтернетом потрібно заздалегідь перейти на 4G, щоб «уникнути незручностей у майбутньому».

— Не так давно пройшов тендер із купівлі мобільними операторами частот. На ньому кожен оператор купував зручні йому частоти. Компанія задоволена його результатом?

— Для нас було зрозуміло, що лот № 2 — найбільш привабливий, тому що він розташований поруч із нашими наявними частотами. Для того, щоб їх використати, нам не потрібно додатково купувати обладнання. Ми можемо почати впроваджувати технологію LTE 2100 вже зараз.

Що стосується частот 2300 МГц і 2600 МГц, для них потрібно будувати окремий рівень технологій. Це додаткові обладнання, антени, сервіси тощо. Це дорогий проєкт і ми на нього не розраховували. Наша ціль була отримати лот № 2, щоб ми могли максимально швидко використовувати ці частоти.

На аукціоні радіочастот який сьогодні проводив НКЕК мобільні оператори торгувались за ліцензії. Як розподілились лоти та на скільки в підсумку поповниться бюджет

— Штучний інтелект — найважливіша технологія в моменті. Які плани в DVL стосовно її впровадження та розширення в роботі?

— Штучний інтелект і машинне навчання — це абсолютно правильні речі. Компанія використовує їх у рішеннях для обслуговування абонентів. Також ШІ цікавий для операційної діяльності компанії — обслуговування та планування мережі. Це дуже ефективно, коли з’являються нові технології й 5G зокрема.

Ми розглядаємо рішення на базі ШІ та машинного навчання, як зменшити енергоспоживання базових станцій мережі.

Ми працюємо з нашими постачальниками технічних рішень. Розпочинаємо пілотні проєкти. Так, це не повноцінний ШІ, але в цьому напрямі ми дійсно працюємо. У нас є команда, яка займається розробкою технічного рішення на базі машинного навчання, щоб керувати споживанням електроенергії. Така система має бути автономною й автоматичною, оскільки є великий ризик її використання під час блекаутів.

Про big data, малі телеком-оператори й амбіції щодо конкуренції

— CEO DVL Михайло Шелемба в одному з інтерв’ю розповідав про «аналіз big data трафіку абонентів для бізнесу». Які тут плани?

— Дійсно, є великі обсяги даних. Це важлива річ, тому що ти розумієш специфіку абонентів і можеш будувати тренди з розвитку бізнесу. Колеги з комерційного напряму дивляться на поведінку абонентів, аналізуючи, що їм потрібно й де вони перебувають. Це важливо для впровадження нових продуктів. Щодо наступних кроків розвитку, про це доцільно поговорити в другій половині 2025 року.

Зараз ми фокусуємось на операційній діяльності. Також ми дивимось, які нові сервіси виводити на ринок і що потрібно абонентам. Big data у цьому плані дуже корисна.

— Чи можливий новий бізнес-напрям DVL у цій сфері?

— Ми працюємо над новими продуктами і сервісами, але коли вони вийдуть на ринок, тоді ми зможемо говорити, на основі чого створені ці продукти.

— Про ситуацію на телеком-ринку. Малі та середні провайдери, що перебували на спрощеній системі оподаткування й зареєстровані як фізособи-підприємці (ФОП), мали вимушено з 1 жовтня перейти на загальну систему. Так податкова хоче отримати додаткові надходження до бюджету в розмірі 3–4 млрд грн на рік. Для багатьох із них — це поступова смерть. Наскільки це адекватна історія з боку ринку й держави щодо учасників цього самого ринку?

— Я не зможу прокоментувати це питання, тому що це фінансовий напрям та оподаткування.

— Тоді чи цікаво DVL, якщо хтось із таких провайдерів буде продавати бізнес, придбати його?

— Абсолютно. Тому що невеликі гравці будували мережі в невеликих містах. Це побудована інфраструктура. Під час і після війни велика проблема — побудувати мережу. Для кожного великого оператора це цікаво. Але гадаю, що це перспектива через роки. Наша ціль — стабілізувати той бізнес, який маємо. Це сталість, вивід нових сервісів, а потім можливе придбання невеликих, регіональних операторів.

«Гетманцев говорить навішуванням ярликів на абсолютно легальних провайдерів в Україні». Інтервю з топом ІнАУ про податки для малого/середнього телеком-бізнесу і тиск з боку великих гравців

— Коли lifecell належав туркам і його очолював Ісмет Язіджі — це одна історія. Зараз є DVL, яким управляє українська команда, і з боку в мене складається враження вашої зарядженості й активної конкуренції, тому що ви тут, на місці та знаєте всю ситуацію. І, здається, готові потрохи витіснити «Київстар» і Vodafone. Чи це так?

— В усіх з’явилася зарядженість. Тому що період очікування, коли відбудеться угода, мав вплив на компанію. Перехідний період — важкий. Коли вже була визначеність, зрозуміло, що потрібно «заряджати» команду й компанію. Прийшли «заряджені» люди, для кожного це вже проєкт життя.

Щодо конкуренції, у нас є плани, як ми будемо розвивати компанію. Ми будуємо їх на три роки вперед. На 2025 рік — це тактичні речі, які створюють базу на 2026 і 2027 роки. Це сталість мереж, покриття і місткість, додаткові послуги і їхня якість. Якщо ми реалізуємо ці плани, то буде змінюватися сприйняття оператора.

Ми будемо працювати для абонентів, а вони покажуть, де наше місце.

Тому прямої конкуренції немає, але є важка робота над планами.

Чи обжене lifecell-Datagroup-Воля Vodafone Ukraine і чи стане №2? Запитали про це і не тільки у СЕО Михайла Шелемби

— DVL — найбільша міжнародна телеком-група, яка присутня в Україні. Які зобов’язання це накладає на компанію?

— Те, що ми робимо, вийшло за межі України. Коли відбулася угода зі створення DVL, до мене зверталися колеги з Європи й із нашого ринку, запитуючи про очікування та плани. Це не лише технологічна складова, але і бізнес-розвиток, що ми будемо робити із сервісами. Ми перебуваємо у всіх на моніторингу. Усі очікують на наші наступні кроки.