💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Олексій ДзюбаГаряченьке
14 серпня 2024, 09:02
2024-08-14
«Гетманцев говорить навішуванням ярликів на абсолютно легальних провайдерів в Україні». Інтерв'ю з топом ІнАУ про податки для малого/середнього телеком-бізнесу і тиск з боку великих гравців
31-го липня зазвичай тиха галузь телекому «вибухнула» після колонки в ЗМІ голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.
Справа в тому, що в Україні є майже 2000 ФОПів, які надають нам послуги домашнього інтернету. Представник ВР вважає, що вони не доплачують податки й не розвивають мережі належним чином. Малі провайдери у відповідь кажуть, що саме вони забезпечують швидке просування технологій на ринку і сплачують у бюджет точно не менше. І що загалом — це атака на них від великих гравців ринку.
Історія мала продовження 5-го серпня, коли «в гру вступили» кілька асоціацій, які підтримали думки Гетманцева. Ми зв’язалися з Олександром Арутюняном, членом правління Інтернет асоціації України (ІнАУ), яка представляє інтереси малих/середніх провайдерів і поговорили про «батл» з великими гравцями ринку, контраргументи щодо ідей Данила Гетманцева та які сценарії варто очікувати в цій історії.
— Коли вийшла колонка Данила Гетманцева, якою була ваша перша реакція?
— Я не був здивований. Це були постійні атаки позаочі, наприклад, за лаштунками конференцій. Завжди про це говорили великі гравці, коли десь зустрічалися на спільних зустрічах, що «ми вас доб’ємо рано чи пізно». Звісно, не в такому формулюванні, а натяками, проте всі все розуміли.
Це не «перша хвиля» і не перша атака. Зачепило те, що вони залучили пана Гетманцева та непрофільні, нетелекомівкіські асоціації. І викривили та подали пану Гетманцеву інформацію таким чином, що нібито це «сірий ринок інтернету», що ми нібито поза законом. Насправді це абсолютно не так, все в межах чинного законодавства. Нюанс полягає в тому, що мова йде про спрощену систему оподаткування, яка може бути не лише для ФОП, але і для ТОВ в тому числі.
Небезпека полягає в тому, що вони вклали, що бути на третій формі системи оподаткування це типу незаконно. Зачекайте, але ж це законно.
У цих регіонах великі провайдери ще й не скоро з’являться. Якщо «поприбивати» таких малих провайдерів, там не буде жодного інтернет-покриття.
Головне, що ми й весь ринок розуміє причину, чому зараз розпочалася найактивніша робота з боку великих провайдерів. Це не секрет, це компанії «В», «ДГ» та «К» (співрозмовник використовує манеру назв компаній подібно Данилу Гетманцеву у своїй колонці; ймовірно мова про компанії Vodafone, Датагруп та «Київстар» — ред.).
— Чому саме зараз пішла атака?
— Це можна побачити на аналітиці, яку робив наш колега, директор краматорського інтернет-провайдера Elite-Line Микола Кучерук (Олександр Арутюнян є співвласником телеком-компанії «Павутина» — ред.). Відключення світла прискорили величезний відтік абонентської бази від великих гравців. Вони не в змозі фізично швидко приймати рішення та перебудовувати мережі. У той час, як рішення під час повномасштабної війни потрібно приймати швидко, модернізуючи мережі й використовуючи найсучасніші технології.
Зараз черга на підключення до малих і середніх провайдерів катастрофічно-величезна. «Спонсор» цієї абонентської бази саме великі гравці, які втрачають клієнтів, тому що їхні мережі не працюють та не можуть працювати під час відключень світла. Коли вони побачили відтік бази, то зрозуміли, що з цим потрібно щось робити.
Але конкуренція є тим суттєвим важелем і локомотивом прогресу в будь-якій галузі. В Україні, до прикладу, найбільша конкуренція в світі, якщо рахувати на кількість громадян у відсотковому відношенні. Кількості учасників ринку немає аналогів у світі. Це і є тим «плюсом» для нашої країни: у нас найнижча ціна — найвища якість і сервіс обслуговування.
Великому бізнесу важко, але не через податки. Податки — це інструмент, який вони собі вигадали, щоб зробити нестерпним життя і зарегулювати діяльність невеликих гравців. Щоб ті наймали юристів, адвокатів, щоб можна було без проблем перевірки проводити й т. п. Тому що загальна система оподаткування — це не лише про податки, але і про адміністрування цих компаній.
Якщо у компанії працює 8–10 осіб та вона обслуговує кілька населених невеликих пунктів, оборот у неї малий, клієнтів небагато і валового доходу не вистачить на заробітну плату ще кількох бухгалтерів, юристів та адміністраторів. У такому випадку малий провайдер розуміє, що буде витрачати 100% прибутку не на реінвестиції в сучасні оптичні та акумуляторні системи, щоб під час війни працювати. Він повинен буде витрачати всі кошти на розширення штату для адміністрування всіх цих податків.
Такий провайдер або залишиться жити, але не зможе розвиватися і працювати під час відключень світла, або врешті-решт закриється. Якщо додати податкове навантаження, провайдер буде змушений підняти тарифи. А їх не всі абоненти зможуть платити, тому що під час війни велика кількість людей втрачає платоспроможність. Таким чином кількість абонентів буде зменшуватися, а провайдер не зможе збільшити свій валовий дохід.
Також погляньте на демпінг (заниження цін — ред.), який вмикають великі гравці. Вони або безплатно інтернет надають, або по 7 грн/місяць. Будь-який учасник ринку, який зараз працює на більш сучасних технологіях, ніж великі гравці, буде підіймати свої тарифи. Поруч із ним великі гравці будуть демпінгувати на ринку своїми величезними акціями.
— Ось я коли, скажімо, живу у великому місті й мене не влаштовує якість послуг, я шукаю нового провайдера. Коли немає якості послуг, абонента не повернеш.
— Ризик для великих міст справді менший, навіть якщо розрив в ціні збільшиться. Умовно, є невеликий провайдер, який працює на Борщагівці (спальний район Києва — ред.), обслуговує 300 будинків, встиг розставити акумуляторні системи, в його клієнтів все працює. Якщо він навіть підніме тарифи, різниця з великими компаніями-конкурентами збільшиться, але це велике місто, де живуть більш платоспроможні люди.
Однак мова йде, в першу чергу, про невеликі міста і села. Саме ці провайдери втратять найбільше. Умовно кажучи, там є невелика кількість гравців, поруч з якими є великі провайдери. І якщо перші почнуть підіймати ціни на свої послуги, місцева бабуся, яка підключила собі інтернет, щоб бачити інформацію про повітряні тривоги, відмовиться від послуг. Умовні 250 грн вона може заплатити, а 400 грн вже ні.
В той час, як у великих містах виникне проблема з адмініструванням. Переходить маленький гравець на «зелену» систему оподаткування, і йому відразу потрібні кілька бухгалтерів, юристів та економістів, щоб все це хоча б якось працювало. Він підніматиме ціну. І буде не в змозі протистояти демпінговим цінам великих операторів. Хтось з абонентів залишиться, але хтось відключиться. Такий провайдер буде втрачати й надалі.
Але невелика кількість абонентів означає малу рентабельність, немає великих цифр. Який шлях він би не обрав, буде втрачати потрохи. Це або підняття тарифів і його через 3-6 місяців чекає «смерть», або відсутність можливості підтримувати власну мережу та модернізувати її.
Що хочуть великі гравці зробити? Навіть якщо відразу не «вб’ють» малих і середніх провайдерів. Тому що малих можливо і «вб’ють», а середніх — ні. Вони зможуть досягнути бажаного для себе результату. Середні провайдери не матимуть грошей на стійкість і розвиток мереж.
— 5-го серпня в «гру вступила» Американська торгівельна палата (АСС), яка підтримала ініціативу Гетманцева і Федерація роботодавців України (ФРУ). Проти вас збирають коаліцію чи як?
— Це негалузеві, не телеком асоціації, а експертну оцінку вони дають саме телекомунікаційній галузі. Американська торгівельна палата пов’язана з інвестиційною компанією Horizon Capital, відповідно до Датагруп і «Волею». Останнім нескладно розповісти про свою «проблематику», тому АСС написала листа. ФРУ пов’язана з компанією «Київстар», яка входить до цього об’єднання і попросила написати листа без відповідної аргументації.
Пан Гетманцев забуває важливу річ. Я наведу приклад. З мобільного зв’язку великі компанії платять податки, питань немає. Але мобільний зв’язок — це платна послуга, вони її не дарують. На українському ринку є 3 мобільні оператори, а не 4000 (як телеком-провайдерів — ред.). Всі тримають свою ціну. І якщо хтось з них підіймає ціну на зв’язок, то роблять це приблизно одночасно з іншими, з різницею в місяці.
А тепер подивімось, як великі гравці надають послугу саме фіксованого зв’язку. Наприклад, у «Київстар» ця послуга безплатна, якщо ти купуєш мобільний зв’язок.
Який податок втрачає держава з цього? Весь. З нуля виходить нуль. Ось вам приклад, де держава втрачає. Чи збільшаться податки, якщо приберуть спрощену систему оподаткування? Ну стане менше гравців на ринку. Великі гравці збільшать свою абонентську базу і більше будуть надавати послуг за 0 гривень.
Буде не 4000 операторів, буде 1000 операторів. 1 млн абонентів піде до великих операторів, вони будуть в захваті. Великі оператори надають послугу «фіксИ» безплатно, якщо ти купуєш у них інші послуги. В податках буде нуль. Якщо раніше держава отримувала від малого і середнього бізнесу певну кількість податків, то від великих операторів отримуватиме нуль саме за послуги «фікси».
Те, що зараз відбувається — це виключно замовлення великих гравців ринку. Нічого про бюджет, про збільшення податків, про блага для держави мови немає. Гаслами, все завуальовано, дуже красивими цифрами. Зараз це майстерна пропаганда.
— Можливо це не зовсім коректно, але є такий термін «корисні дурні». Чи виглядає Гетманцев «корисним дурнем» в такому випадку?
— Я «свічку не тримав». У мене немає жодних доказів, чи було це певне матеріальне заохочення. І тому чи це «корисна дурість», чи, так би мовити, замовлення за гроші, я не можу коментувати.
Відповідно, він подивився і подумав, що це аргументовано. Оскільки держава зараз шукає додаткові надходження до бюджету, то, можливо, він і намагається це робити. Але «жебрак-телеком» в Україні з найнижчими цінами у світі. Об’єм нашого ринку загалом достатньо малий. Держава не заробить з цього ринку великі гроші.
Ситуація критична у 2 питаннях. Це витривалість телеком-мереж під час воєнного стану, що дуже важливо. З початку відключень світла, саме малі та середні провайдери побудували більше GPON-мереж, ніж великі гравці. Друге — малі та середні телеком-оператори працюють краще. Люди вишиковуються у велику чергу до них і готові платити більшу ціну, тому що це зараз працює.
Якщо до «Київстар» від малих і середніх операторів прийдуть абоненти, то кількість робочих місць загалом не збільшиться, а зменшиться. Тому що «Київстару» не потрібно буде наймати нових працівників для нових клієнтів, у нього і так все налагоджено. А провайдери будуть змушені звільнити своїх співробітників.
Ще один аргумент — великі гравці мають не українських власників. Гроші від малого і середнього бізнесу, маю на увазі прибуток, залишаються в Україні, тому що їхніми власниками є українці, які витрачають кошти всередині країни, підтримуючи економіку. Якщо ці кошти підуть до великих гравців, то потраплять до інших країн.
— З 1-го вересня 2023-го Мінцифра стала центральним органом в телеком-сфері. Яка її позиція щодо ситуації яка склалася?
— Потрібно запитати у самої Мінцифри. Я поки що не побачив офіційної позиції від неї (запис інтерв’ю відбувся 7-го серпня — ред.). Жодної офіційної заяви від заступника чи міністра я не бачив. Можливо, вони вивчають ситуацію. Можу сказати, що у багатьох інших питаннях Мінцифра суттєво допомагає учасникам ринку, аніж це робив Держспецзв’язок. З міністерством у провайдерів є повноцінний діалог. Якщо ми, скажімо, подаємо 10 пропозицій, то на 5 з них відгукуються. Мені здається, що це вагомий результат.
Можливо саме міністерству вдасться донести до інших, що коли порівняти галузь інтернету в Україні та Європі, то у нас можна створити невеликого провайдера і залишатися в рентабельності. Це породжує велику кількість гравців на ринку та конкуренцію. Відповідно покращується якість послуг, тому що всі конкурують, як наслідок маємо найнижчу ціну.
Подивімося приклад будь-якої європейської країни. Ціна на послугу там становить 30–50 євро і 2 місяці потрібно чекати на підключення. Якщо щось не працює, чекаєш 2 тижні на майстра. Тому що у місті надають послуги 2–3 провайдери, а загалом на країну їх з десяток, а не тисячі, як у нас.
— Тобто ІнАУ з Мінцифрою не контактував поки що?
— Ми зверталися і до Мінцифри, і до Офісу Президента, до Кабміну писали звернення.
— Які відповіді?
— Поки що відповідей не отримували (запис інтерв’ю відбувся 7-го серпня — ред.). Але вони й не обов’язкові. Це були прохання — «просимо зауважити, підкреслюємо, візьміть до уваги».
— Наскільки ефективним є таке звернення до президента? Він же не має керувати кожною галуззю в ручному режимі.
— Я розумію, що, скоріше за все, питання розкладаються за пріоритетами. Але, наприклад, коли ми зверталися з пропозиціями щодо бронювання, то отримали відповідь від Офісу Президента. Деякі наші пропозиції були враховані, коли ми в травні листувалися з ОП. Діалог є.
— Я читав, що ІнАУ збирає «круглий стіл». Ви готові безпосередньо обговорити з великими гравцями ситуацію?
— На останній конференції пан Савчук, голова правління ІнАУ, мав діалог з генеральним директором компаній «Датагруп» і Volia Михайлом Шелембою з цього питання. У них був певний батл. Подібні діалоги з великим гравцями відбувалися і раніше. У всіх своя позиція.
Раніше всі конкурували, але зараз через відключення світла та шалений відтік абонентів від великих гравців, є загроза щодо отримання доходу таких компаній. Відповідно, вони вирішили діяти більш активно. Вони маніпулюють до держави щодо системи оподаткування, а насправді проблема в сталості мереж. Великий гравець не може створити нормально працюючу мережу. Вони втрачають клієнтів через власну неповороткість та відсутність нових технологій у себе.
— Які два фінали може мати ця історія: найкращий і найгірший?
— Найкращий для нас, що як мінімум під час воєнного стану буде «заморожена» така ініціатива, тому що вона може підірвати сталість мереж. І після завершення війни всі сідають за «круглий стіл», обговорюючи нові правила гри на ринку.
Поганий варіант, який достатньо реальний, це пан Гетманцев готує законопроєкт у своєму комітеті та виносить його на розгляд. Депутати, не розбираючись в нюансах телеком-ринку і читаючи гасла від великих гравців, голосують за нього і з найближчої дати заборонять провайдерам працювати на спрощеній системі оподаткування. Далі будуть рухи по намаганню вижити.
До мене постійно звертаються інтернет-провайдери з усієї України з питаннями, що буде далі. У мене, на жаль, поки що немає для них відповіді. Я точно знаю, що сколихнеться все. Чи потрібно зараз це державі, я не дуже розумію. Якщо масово буде зростати вартість ціни на інтернет по всій країні, це може збурити населення. Я розумію, що під час війни у нас інструментів впливу на владу суттєво менше. Але рано чи пізно владі потрібно думати, чи варто під час війни «розхитувати човен».
Які візи за кордоном можуть оформити цифрові кочівники: великий гайд по Digital Nomad у 30+ країнах світу
Адвокат, старший партнер Адвокатського об’єднання OfficiumLaw, Костянтин Буяло, написав докладну статтю про те, де айтішники можуть отримати Digital Nomand — візу для фрилансерів та робітників, які працюють віддалено, що надає її власнику право на проживання у певній країні протягом тривалого періоду. Розповідаємо найважливіше зі статті Костянтина на DOU.
Які податки платять за кордоном айтішники з України, змінюючи податкове резидентство. Приклади Польщі, Швеції, Литви та Хорватії
Після закінчення 6 місяців безвізового перебування в Європі релоковані IT-спеціалісти, які здебільшого не оформляли посвідку на проживання в іншій країні, або ж навіть із нею, мають змінити податкове резидентство та платити податки в країні перебування (тільки Польща зробила виняток для України за бажанням). Звісно, компанії, що мають офіси за кордоном, оформлюють працівників у свої підрозділи там. А інші? Ми запитали про це айтішників. Кілька IT-спеціалістів розповіли, які податки платять у різних країнах.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі