Мріяв стати футболістом, але тепер працюю в Google. Як потрапити на роботу до техгіганта. Історія киянина, який ризикнув. І не шкодує

Саші Сабову 29 років. Він вже 8 років працює за кордоном. У його резюме є рядок з IBM, а тепер він працює в Google, куди потрапив лише з другої спроби. 

dev.ua поговорив з українцем, який працює в одній з провідних корпорацій світу і дізнався, як простий хлопець з українського Василькова досяг таких висот. Також Саша дав рекомендації тим, хто мріє повторити його шлях і опинитися в одній з топових технологічних компаній у світі.

Залишити коментар
Мріяв стати футболістом, але тепер працюю в Google. Як потрапити на роботу до техгіганта. Історія киянина, який ризикнув. І не шкодує

Саші Сабову 29 років. Він вже 8 років працює за кордоном. У його резюме є рядок з IBM, а тепер він працює в Google, куди потрапив лише з другої спроби. 

dev.ua поговорив з українцем, який працює в одній з провідних корпорацій світу і дізнався, як простий хлопець з українського Василькова досяг таких висот. Також Саша дав рекомендації тим, хто мріє повторити його шлях і опинитися в одній з топових технологічних компаній у світі.

Спочатку був футбол

Я народився в Німеччині в родині українських військових — батько тоді служив на одній з радянських авіабаз у Східній Німеччині. Прожили ми там недовго, і менше ніж через рік ми всією сім'єю переїхали в Васильків під Києвом. Ще в 5-му класі я вирішив, що хочу бути програмістом, оскільки  кращий друг мого батька працював програмістом в Німеччині, і він завжди дуже захоплююче розповідав про свою професію. Саме він посадив цю ідею в мою голову.

Олександр Сабов (фото з особистого архіву)

У 13 років я забув про це і сильно захопився футболом. У якийсь момент я грав у місцевій команді і просив батьків віддати мене в спортивний інтернат, де зможу займатися футболом весь свій час. Батькам ця ідея не сподобалася, і я продовжив вчитися в школі, де в цілому було складно розвиватися. Не скажу, що власний розвиток тоді мене сильно цікавив, але усе ж.

Пристрасть до математики та фотографії

Коли мені було 14 років, вчитель запропонували кільком учням поїхати до Білої Церкви на підготовку до олімпіади з математики з професором КПІ. Там я дізнався що після 9-го класу можна піти вчитися в ліцей при КПІ, і моїм батькам ця ідея дуже сподобалася. У 2009 році закінчивши ліцей, я набрав 197,5 з 200 балів з математики, і мене запросили вчитися на бюджет на Радіофізичному факультеті Університету ім. Т. Шевченка. Власне, тут і почався мій шлях програміста і, частково, фотографа. 

Я досить швидко розібрався з HTML і зверстав перший вебсайт, на якому виклав свої аматорські фотографії. Так я почав підробляти весільним фотографом — адже це відмінна робота для студента, яка практично не заважає вчитися і дає достатньо грошей щоб злізти з батьківської шиї.

Андрей Дегтярев новый Ciklum VP Engineering – о том как работал в Google и вернулся в Украину из Лондона
Андрій Дегтярьов, новий Ciklum VP Engineering — про те, як працював в Google і повернувся в Україну з Лондона
По темі
Андрій Дегтярьов, новий Ciklum VP Engineering — про те, як працював в Google і повернувся в Україну з Лондона

Перша IT-робота

На другому курсі університету всіх студентів, хто добре себе  зарекомендував, запросили стажуватися в обчислювальний Центр Університету ім. Т. Шевченка. Нам тоді сказали, що на вибір є два напрямки: Microsoft.NET і Open Source Web. Ми з приятелем вирішили зайнятися вебом, і це було одне з кращих рішень в моєму житті. Ми потрапили в команду, де п’ять старших студентів робили софт для університету, а іноді й для інших компаній. Ми тусувалися там після пар, і це було більше схоже на клуб за інтересами, ніж на роботу. Часто ми вирішували проблеми, які ще не були описані на stackoverflow. Наприклад, як зробити, щоб анімація на Айпад давала мінімум 30 фпс (він тоді тільки вийшов). Пам’ятаю, як мені довелося прочитати книгу по CSS, щоб зрозуміти — мою проблему з його допомогою вирішити не вийде. Платили нам небагато, але ми б там працювали і безкоштовно.

Олександр Сабов (фото з особистого архіву)

Нашим відділом керувала людина, яка була одержима JavaScript. Вже в 2010 році він говорив що скоро на JavaScript можна буде писати код під будь-які системи. У той час хлопці здали власний MVC фреймворк на одній з перших версій Node.js так як Express.js тоді тільки створювався. Я пам’ятаю, як вони малювали стрілки від контролерів до моделей, а ми з другом не розуміли абсолютно нічого, але було дуже цікаво. В кінці третього курсу, в 2012 році, керівника відділу запросили в Яндекс, і він пішов, забравши з собою ще кілька хлопців. Наш клуб розпався, але ми продовжуємо спілкуватися донині. Чотири людини з нашої колишньої команди виїхали з України і зараз працюють в Facebook, Uber або Google.

Освіта замість " Яндекс»

В цей же час я вирішив закінчити кар'єру фотографа і влаштувався на роботу в Cogniance (тепер Star) на позицію Front End Developer. Я хотів потрапити саме туди після надихаючої розповіді про свою роботу від Володимира Агафонкіна, творця Leaflet. Проходячи співбесіди, я знав, що рекрутер питатиме про мої очікування щодо зарплати. Коли я був фотографом, то брав близько 1 000-1 500 грн за зйомку, і за рік у мене виходило заробити близько 30 000 грн. І ось коли мені подзвонив рекрутер, я набрав повні легені повітря і нахабства, і попросив 10 000 грн ($1 200), що було величезними грошима для мене. 

Через якийсь час мені надіслали лист з деталями і запропонували $1 300, на що я з величезною радістю погодився. Там я трохи більше року поєднував навчання і роботу,  і після отримання диплома потрібно було вирішувати, що робити далі. У травні 2013 року я пройшов співбесіду в київський офіс «Яндекса», і в цей же час нашу з другом заявку на навчання в RWTH Aachen (найбільший технічний університет Німеччини) схвалили. Вибір був не з простих, але я вирішив вчитися далі і отримати диплом MSc. Software Systems Engineering. 

Освіта була практично безкоштовною, але за квартиру й харчування потрібно було платити. Рахунок у банку з накопичених в Україні $6 000 повільно, але впевнено йшов до нуля, і через кілька місяців після початку навчання ми пішли шукати свою першу роботу в Німеччині. Ми влаштувалися HiWi (hilfskraft-помічник) в дослідницьких частинах університету, і я займався візуалізацією логістичних процесів на фабриці за допомогою WebGL. Працював 16 годин на тиждень і отримував за це приблизно 500-600 євро на місяць. Цього було достатньо, щоб спокійно довчитися і платити за всіма рахунками. 

Після закінчення університету я вирішив залишитися в Німеччині. Попередньо оновивши резюме, я написав своєму знайомому з Google, який зробив мені рекомендацію. На жаль, через кілька тижнів я з тріском провалив співбесіду. На той момент у мене вже була пропозиція від IBM на позицію Front End Developer, і я вирішив його прийняти.

Заглянуть в сердце IT. Что делают в R&D крупнейших IT-компаний Украины — опыт EPAM SoftServe Сiklum и не только
Заглянути в серце IT. Що роблять в R&D найбільших IT-компаній України-досвід EPAM, SoftServe, Сiklum і не тільки
По темі
Заглянути в серце IT. Що роблять в R&D найбільших IT-компаній України-досвід EPAM, SoftServe, Сiklum і не тільки

Не в Google, так в IBM

Несподівано для самого себе замість розробки ПЗ я почав займатися прототипуванням, і мені це дуже сподобалося. У IBM я відразу пройшов 3-х місячне навчання в Остіні (Техас) і дуже скоро вивчив мову дизайнерів, зрозумів як вони мислять, і, сподіваюся, можу сказати, що теж став дизайнером. Трохи пізніше моя роль була перейменована в UX Engineering, так як ця назва краще описує рід діяльності. Ми придумували концепти інтерфейсів, анімацій і того, як користувачі з усим цим взаємодіятимуть, і на основі кращих ідей створювали прототипи для тестів з користувачами. Такий підхід дозволяє відпрацювати ідеї ще до того, як програмістам потрібно буде почати їх реалізовувати. 

Команда IBM SPSS Statistics на врученні премії Red Dot award, Олександр Сабов в центр (фото з особистого архіву)

У IBM мені платили близько 65 000 євро на рік, і до цих грошей іноді приходили різного роду бонуси (не фіксовані). Після сплати податків виходило приблизно 3 500 євро на місяць, чого цілком вистачало на комфортне життя з дружиною на півдні Німеччини. 

Команда IBM Health Corps, з котрою 3 тижні працював над програмою з відкритим кодом для супроводу хворих на рак, Олександр Сабов другий праворуч (фото з особистого архіву)

Друга співбесіда в Google

У 2019 році я вирішив рухатися далі і почав шукати нову роботу. Кілька місяців я готувався до співбесід і оновлював портфоліо. Влітку мені відповіли з Google, і призначили співбесіду на позицію UX Engineer у Варшаві.

Співбесіду по телефону на цей раз я пройшов без проблем, і мене запросили на наступний етап. Різниця в співбесіді між Software Engineer і UX Engineer в тому, що перед запрошенням в офіс є ще один додатковий раунд з домашнім завданням. На вибір даються кілька нетривіальних проблем, і потрібно вирішити й задокументувати одну з них. Я витратив одні вихідні й вислав моє рішення рекрутеру, а через кілька тижнів мене запросили на співбесіду до Варшави. Там на мене чекало п’ять інтерв’ю. 

Перша співбесіда була з UX дизайнером. Я розповідав про свій досвід дизайну і відповів на кілька запитань на цю тему. На другому тестували мої лідерські якості, ставлячи різного роду поведінкові питання. Дві наступні співбесіди проводили UX Engineers, і тут мені потрібно було писати код. Мені дали кілька цікавих проблем з користувальницьким інтерфейсом, і в цілому я був задоволений результатом. Останнім було класичне Software Engineering інтерв’ю з алгоритмами. Мені дали нескладне завдання, яке поступово ускладнювали, і я мав вирішити його на дошці будь-якою зручною мовою програмування. 

Коли я виходив з офісу, то думав, що роботу я не отримаю. Проводжаючий мене до ресепшена інтерв’юер на прощання сказав, що внутрішні відчуття часто не збігаються з результатом співбесіди. Так і вийшло. Через кілька тижнів я отримав пропозицію від Google і вирішив прийняти його, незважаючи на те, що зарплату пропонували трохи нижче, ніж інші роботодавці в Німеччині.

10 курсов для подготовки к техническим собеседованиям по Java Python SQL
10 курсів для підготовки до технічних співбесід з Java, Python, SQL
По темі
10 курсів для підготовки до технічних співбесід з Java, Python, SQL

Про роботу в Google

Коли я міняв роботу, то вирішив, що хочу знову займатися розробкою production систем, адже коли працюєш над прототипами, то весь твій код йде на звалище після закінчення тестів з користувачами. І в Google я отримав саме те, що хотів. Код рев’ю на високому рівні, дизайн документи, в яких грамотно описуються пропозиції, зручні Dev Tools тощо. Перші кілька місяців мені здавалося, що я знову в університеті — адже підхід до створення коду тут часто академічний. За це іноді доводиться платити швидкістю розробки, але на виході виходить надійна система, яку приємно підтримувати і розвивати. 

Я влаштувався на роботу, як UX Engineer в Google Cloud, але недавно перейшов на Software Engineering,  вона краще описує те, чим я займаюся кожен день. Я створюю інтерфейси в Cloud Console і як раніше застосовую всі ті знання, що я отримав, працюючи з дизайнерами. Я впевнений, що будь-яким талантам тут знайдеться застосування, і кожен може підлаштовувати роботу трохи під себе. Адже можна брати на себе завдання, які ближче твоєму набору навичок.

Зараз я керую розробкою невеликого проекту, і зовсім недавно приймав двох талановитих студентів на літньому стажуванні. Працюю в основному з дому, але нещодавно у нас відкрився новий офіс і я планую з’являтися там кілька разів на тиждень. В офісі працює новий ресторан і кав’ярня що не може не радувати. У Google кожен сам визначає свій графік роботи й ніхто не контролює години й навантаження. Два рази на рік всі підводять підсумки виконаної роботи, і за хорошу продуктивність і позитивний вплив нагороджують підвищенням зарплати. Команди часто самі вирішують, чим хочуть займатися,  і планування роботи відбувається водночас знизу вгору і зверху вниз.

Олександр Сабов (фото з особистого архіву)

Про зарплати в Google і секрет успіху

Зарплати в Google завжди трохи вище ніж на локальному ринку. Середній Розробник (L4) в Польщі починає з $70 000 — $80 000 на рік, і якщо відняти приблизно 32% податків, то вийде $4 000 — $4 500 на місяць. При переході на більш високі рівні L5 + зарплата помітно збільшується. У Німеччині на момент співбесіди в Google мені пропонували €85 000 в іншій компанії.

Ось кілька корисних посилання, які допомогли мені підготуватися до uxe співбесіди:

Front End Engineering:

Algorithms:

Як я вже говорив, в співбесідах на UXE упор йде саме на Front End Engineering.

Как рассчитать зарплату украинского программиста: формула СЕО Intetics
Як розрахувати зарплату українського програміста: формула СЕО Intetics
По темі
Як розрахувати зарплату українського програміста: формула СЕО Intetics

А тут — кілька порад для тих, хто хотів би працювати в Google

  1. Будьте T-shaped. Станьте експертом в якомусь одному домені і знайте як все влаштовано в суміжних.
  2. Не нервуйте і слухайте співрозмовника. Не зациклюйтеся на проблемах, а працюйте над ними разом так як ви б це робили на роботі з колегою.
  3. Вивчіть англійську. На співбесіді і в подальшій роботі дуже важливо вміти викладати думки англійською.
  4. Практикуйтеся програмувати на дошці або аркуші паперу. Писати код маркером не так просто як може здатися і без підготовки будуть проблеми. 
  5. Отримайте рекомендацію. У Google приходить величезна кількість заявок і без рекомендації є ймовірність що ваше резюме не помітять.

А як там, за кордоном? 

Багато хто дивується, коли дізнаються, що ми переїхали з Німеччини в Польщу, але після майже двох років життя у Варшаві я можу сміливо сказати, що це в цілому чудове місто. Компактне, досить зелене й швидко розвивається. Квартиру тут знайти нескладно, і ціни на нерухомість не такі захмарні як, скажімо, в Мюнхені й Цюріху. З іншого боку, рівень культури тут не дотягує до західних сусідів, і це особливо відчувається на дорогах. Варшава і Київ чимось схожі, але за останні кілька років ситуація з пробками в Києві настільки погіршилася, що всі достоїнства міста поступово втрачають сенс.

В умовах пандемії я дійшов висновку, що ідеальне місце для життя — це невелике європейське село. Там буде прекрасна природа, чисте повітря і вся потрібна інфраструктура, включаючи школи, автобуси, супермаркети, велодоріжки тощо. Всі плюси сучасних міст — тільки без пробок і смогу. 

Как айтишнику повысить зарплату? Мастер-класс от разработчика который дорос до $20 000 в месяц
Як айтішнику підвищити зарплату? Майстер-клас від розробника, який доріс до $20 000 на місяць
По темі
Як айтішнику підвищити зарплату? Майстер-клас від розробника, який доріс до $20 000 на місяць
Воркейшн: 8 важных советов от опытных воркейшеров в IT
Воркейшн: 8 важливих порад від досвідчених воркейшерів в IT 
По темі
Воркейшн: 8 важливих порад від досвідчених воркейшерів в IT
В Украине самая низкая часовая ставка IТ-разработки в регионе
В Україні найнижча годинна ставка ІТ-розробки в регіоні
По темі
В Україні найнижча годинна ставка ІТ-розробки в регіоні

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал — dev.ua | IT України.

Читайте також

Google оприлюднив топ запитів 2021 року. Що найчастіше шукали українці?
Google оприлюднив топ запитів 2021 року. Що найчастіше шукали українці?
Google оприлюднив топ запитів 2021 року. Що найчастіше шукали українці?
IT-компанії — це бульбашка? Чекати на крах ринку  чи ще зарано хвилюватися?
IT-компанії — це бульбашка? Чекати на крах ринку чи ще зарано хвилюватися?
IT-компанії — це бульбашка? Чекати на крах ринку чи ще зарано хвилюватися?
Про мильну бульбашку на технологічному ринку говорять давно, і хоча капіталізація IT-корпорацій продовжує зростати, аналітики допускають кінець їх монополії. Більш того, кожні 30 років список найбільших глобальних компаній оновлюється майже повністю. Чи вдасться Apple, Meta (Facebook) і Amazon зламати цей тренд? 
«Софія Київська» отримала лист для «штабу Талібану». Нібито від Google
«Софія Київська» отримала лист для «штабу Талібану». Нібито від Google
«Софія Київська» отримала лист для «штабу Талібану». Нібито від Google
Бажане за дійсне. Джуніори часто видають себе за міддлів. Чому так відбувається і що з цим робити?
Бажане за дійсне. Джуніори часто видають себе за міддлів. Чому так відбувається і що з цим робити?
Бажане за дійсне. Джуніори часто видають себе за міддлів. Чому так відбувається і що з цим робити?
Повідомленням про те, що кадровий ринок в IT-галузі перегрітий, вже нікого не здивуєш. Айтішники потрібні всім, і чим досвідченіший, матеріший — тим краще. І в цьому випадку молоді фахівці не упускають можливостей видати бажане за дійсне й запропонувати свою кандидатуру щойно увійшовшого в IT junior-фахівця замість такого бажаного middle. Простими словами: кандидати намагаються обдурити рекрутерів, видаючи свої скіли як більш просунуті й досвідчені.  Чи часто таке трапляється в компаніях? Пів року тому ми писали, що middle часто видають себе за senior. Але таке практикують й на початку кар'єри айтішників.  dev.ua поспілкувався з українськими IT-рекрутерами і HR-фахівцями, і з’ясував, що амбіцій молодому поколінню, яке щойно прийшло в IT,  —  не позичати.

Обговорення

Коментарів поки немає.