Керівнику підприємства важливо знайти відповіді на три запитання:
- Які системи та дані є критично важливими для діяльності компанії?
- Як буде виявлено інцидент безпеки?
- Як швидко компанія зможе відновити свою роботу?
Якщо чітких відповідей на ці запитання немає, це ознака того, що підприємству ще потрібно зміцнювати свою готовність до кіберзагроз.
Кібербезпека тісно пов’язана зі здатністю підприємства забезпечувати безперервність діяльності, захищати дані клієнтів і партнерів та зберігати довіру. Якщо інформаційні системи компанії стають недоступними, працівники втрачають доступ до важливих даних або компрометуються облікові записи клієнтів, наслідки можуть зачепити не лише IT-інфраструктуру, а й продажі, фінансові потоки та обслуговування клієнтів.
Що показують дані за 2026 рік?
З оприлюднених даних, упродовж січня-вересня 2026 року CERT-UA зафіксувала та опрацювала 4839 кіберінцидентів, що на 22,4% більше порівняно з аналогічним періодом в 2025 році, протягом якого було опрацьовано 3955 таких випадків.
Головною мішенню зловмисників залишаються місцеві органи влади — на них припадає 37% усіх зафіксованих інцидентів. На другому місці урядові організації (22%), далі — сектор безпеки та оборони (9%) і енергетичний сектор (8%).
Серед основних зафіксованих кіберзагроз в Україні — фішингові кампанії (24,2%), спрямовані на викрадення облікових даних, зокрема до месенджерів Telegram, Signal та інших онлайн-сервісів, а також розповсюдження шкідливого програмного забезпечення (44,9%) під виглядом легітимних застосунків, документів і програмних оновлень.
Європейські тенденції — в тому ж напрямі. Спостереження Tet по кіберзагрозах для клієнтів компанії також доводять, що важливою є не тільки кількість атак, а й їхній масштаб. Якщо порівняти перше півріччя 2026 року з аналогічним періодом 2025 року, кількість зафіксованих Tet DDoS-атак зросла на 6%, а кількість атак, потужність яких перевищувала 50 Гбіт/с, збільшилася більш ніж у 13 разів. DDoS-атаки можуть порушувати роботу вебсайту та онлайн-сервісів підприємства, обмежуючи їхню доступність для клієнтів. Тому підприємствам важливо оцінювати не лише захист від таких атак, а й здатність забезпечувати безперервну роботу.
Поряд із доступністю цифрових послуг важливою є й безпека щоденних каналів зв’язку. Електронна пошта залишається одним із найпопулярніших каналів, через який компанії стикаються із шахрайством та іншими загрозами. У першому півріччі 2026 року Tet опрацював понад 80 мільйонів електронних листів, з яких майже 60% становив спам. У свою чергу 24,5% повідомлень надходили з джерел, включених до міжнародних списків блокування. За цей самий період рішення з безпеки Tet заблокували понад 103 000 спроб перейти на шахрайські сайти.
Ці дані підкреслюють, що кібербезпека підприємства має охоплювати не лише комп’ютерну мережу, а й захист електронної пошти, безпеку облікових записів користувачів та цифрові інструменти, якими працівники користуються щодня.
Кібербезпека — це відповідальність всієї команди, не тільки IT-відділу
Найважливіше — це не те, чи придбало підприємство рішення з безпеки. Важливо розуміти, чи регулярно компанія оцінює ризики, чи знають працівники, як діяти в разі виникнення потенційної кіберзагрози, та чи готове керівництво ухвалювати рішення під час інциденту. Саме ці фактори допомагають перетворити технічні рішення на реальний захист підприємства.
З чого почати? Насамперед, визначити, які системи та дані є критично важливими, якими будуть наслідки їхньої недоступності та як швидко підприємство має бути здатним відновити роботу. А саме:
- Визначити критично важливі дані та процеси. Чітко знати, де зберігаються дані клієнтів і фінансова інформація, які системи потрібні для продажів, управління проєктами, бухгалтерського обліку та обслуговування клієнтів.
- Усвідомити ціну простою та як з нього виходити. Зрозуміти для себе, яку тривалість перерви в роботі підприємство може собі дозволити (і чи може дозволити взагалі) та які процеси слід відновлювати першочергово.
- Оцінити поточний рівень безпеки. Слід провести інвентаризацію використовуваних пристроїв, систем, хмарних сервісів та прав доступу користувачів. Перевірити, чи оновлюється програмне забезпечення та чи знають в колективі, хто відповідає за безпеку кожної важливої системи. Якщо IT-послуги надає зовнішній постачальник, відповідальність та порядок реагування мають бути чітко визначені.
- Забезпечити базовий захист. Багатофакторна автентифікація, обмежені права доступу, регулярні оновлення програмного забезпечення та надійне георезервування бекапів мінімізують декілька суттєвих ризиків. Їх слід доповнити захистом електронної пошти, кінцевих пристроїв та мережі відповідно до потреб підприємства.
- Забезпечити моніторинг та реагування. Підприємство має бути здатним помічати підозрілі дії, своєчасно їх оцінювати та обмежувати поширення інциденту. Залежно від розміру підприємства та профілю ризику може знадобитися централізований моніторинг безпеки, спеціалізовані рішення для захисту або підтримка зовнішніх фахівців (SOC).
- Перевірити здатність відновлювати роботу. Наявність резервних копій сама по собі не гарантує успішного відновлення. Тому слід регулярно перевіряти, чи можливо відновити дані та системи, а також визначити відповідальних за ухвалення рішень, комунікацію та підтримку критичних процесів під час інциденту.
- Навчати працівників та оцінювати ризики постачальників. Працівники мають знати, як розпізнати підозрілі повідомлення, перевіряти незвичні запити на оплату та повідомляти про можливий інцидент. Водночас необхідно оцінювати практики безпеки зовнішніх постачальників послуг, їхні права доступу та відповідальність за усунення інцидентів.
Кібербезпека — це сфера, де немає універсальних рішень для всіх підприємств. Обираючи рішення, слід враховувати розмір компанії та галузь її діяльності, використовувані IT-системи, тип опрацьовуваних даних, вимоги нормативно-правових актів та можливі наслідки кіберінциденту.
Малим та середнім підприємствам також не обов’язково впроваджувати всі можливі рішення одночасно. Однак важливо визначити пріоритети, усунути найсуттєвіші ризики та забезпечити відновлення критичних процесів.
А якщо підприємство не має власної команди з кібербезпеки, доцільно розглянути підтримку зовнішніх фахівців в оцінці ризиків, тестуванні безпеки та моніторингу.