«У мене немає рідного дому, я втратив одного з найрідніших членів сім'ї, тож поринув з головою в ІТ, як у психотерапію». Історія світчера, який втратив все, але зміг встати на ноги

З чого все починалось

Після школи я взагалі хотів поступати на психологію, психотерапію, можливо, навіть філософію, але мене занесло у фармацевтику. Напевно тому, що в я виріс у містечку хімічного напряму на Луганщині, а сам не знав, чого тоді хочу та не міг пояснити свій вибір батькам і собі самому, тож обрав Східноукраїнський національний університет та спеціалізацію фармація, бо було близько від дому. Поки я навчався у 2014 році для мене, як і для багатьох інших, почалась війна, але університет я попри все закінчив.

Потім була аспірантура з 2015 до 2017 року. Там було цікаво, але не вистачало того драйву, який я потім знайшов в IT. Я сидів сам у лабораторії й спілкувався лише з науковим керівником і трошки зі студентами під час викладання їм лабораторних занять як викладач-стажист.

До речі, тоді я зрозумів, що мені цікавіше навчати інших, пояснювати, ніж проводити досліди, тому було прийнято рішення кинути аспірантуру.

Через декілька років я отримав другу вищу освіту за спеціальністю «провізор», після чого вже міг працювати в аптеці. Але на той час науки мені вже вистачило, працювати й контактувати з людьми в аптеці я не хотів, тож я психонув, зробив «хід конем» і вирішив змінити все радикально — вступив бойовим медиком до армії за контрактом. Після закінчення контракту я взяв тайм-аут на кілька місяців, щоб подумати, що робити далі зі своїм життям і банально відпочити, бо відчував шалену втому, вигорання і втрату смаку до життя.

 Початок в IT, війна та втрата

Я завжди тяжів до техніки та технологій, та й копирсатися в дрібницях мені завжди подобалося. Отже, я вирішив направити свої стопи в IT. Зараз новачкам в IT дуже важко. Я намагався займатися фронтендом і бекендом, але мені не сподобалось. І мислення програміста, щоб писати програму, функції, бізнес-логіку і тому подібне, мені теж поки бракує, але я працюю над цим. Мене привабив інженерний фах у напрямі DevOps, і можна сказати, що тут мені одразу пощастило. Восени 2021 року я пройшов інтерв’ю, і мене взяли на інтернатуру з DevOps-інженерії в SoftServe без будь-якого досвіду і з майже нульовими знаннями, яка закінчилася на початку лютого 2022 року.

Ще в школі, у другому класі, в мене дуже рано, одного з перших, з’явився комп’ютер. Досі не розумію, де тоді, на початку нульових, батько знайшов гроші, щоб його купити. Але здебільшого я тоді використовував комп’ютер для розваг та ігор, а розуміння, що на цьому можна заробляти, у мене з’явиться значно пізніше.

Пошуки та перемоги

Від початку повномасштабної війни пройшло ще кілька місяців. Було волонтерство в госпіталі та допомога в евакуації. А ще через кілька днів я знов повернувся до IT, продовжив навчатись та вдосконалювати знання з окремих інструментів, які потрібні для DevOps-інженера, наприклад, Python, Linux і мережі.

Однієї інтернатури було недостатньо, бо 24.02.2022 року (до речі, мій день народження) різко зросли вимоги до кандидатів, а кількість проєктів та роботи значно скоротилася. Спочатку сам навчався, потім потрапив на стажування в кілька компаній. Закінчувалась одна інтернатура — починалась інша, закінчувався додатковий курс — починався інший. Іноді був навіть перетин у часі між цими стажуваннями. Якось справлявся, бо майже весь вільний час витрачав на навчання та роботу. Проте подальша співпраця не переросла в повноцінний офер через складний ринок, неготовність замовників та незрозумілу ситуацію в країні.

Паралельно з навчанням і стажуваннями я намагався знайти повністю фултайм роботу, розсилав резюме, відповідав на вакансії й ось через пів року мені дали омріяний офер у ПриватБанку, де я пропрацював наступні півтора року.

Я дуже круто виріс за цей час, за що вдячний своєму тімліду та хлопцям-колегам, вони вчили мене, вводили в курс справи, але в середині осені 2023 року мені довелося знов замислитися над пошуком роботи.

На пошук нової роботи мені знадобилося довгих шість місяців. На мої 100–200 відгуків надходили лише 15–25  відповідей із запрошеннями поспілкуватись, десь приблизно 5–10 запрошень на технічну співбесіду й у фіналі — лише один оффер як Cloud DevOps Engineer/Architect/Consultant у компанію, назву якої поки не можу оприлюднювати через NDA.

Що стосується грошей

Говорячи про гроші, можу сказати, що мої перші стажування наприкінці 2021 — на початку 2022 року були неоплачуваними. Потім ПриватБанк взяв мене на середню джуніорську зарплату. Суму та подробиці роботи там я не можу розповідати ще багато років. І через рік роботи в банку, оскільки підвищення оплати там мені не могли дати, довелося шукати нове місце з більшим заробітком, відповідно до моїх навичок, що зросли. Зараз я впевнений Middle, і моя зарплата входить у діапазон середньої зарплати для цієї категорії DevOps-фахівців.

Щодо планів на майбутнє

Можливо колись отримаю третю вищу освіту з психології чи навіть комп’ютерній інженерії, поки важко сказати. Також хочу навчитися програмувати, випрацювати таке мислення, писати код самому, стати повним фулстеком, але це — далекоглядні плани. Поки є, що вчити та відточувати до професіоналізму та автоматизації на рівень рефлексу.

Щодо DevOps-інженерії — в мені й досі говорить синдром самозванця, чим більше я вчусь, тим більше мені здається, що я нічого не знаю. Я хочу рости як професіонал, планую подальше навчання з дотичних до DevOps сфер, наприклад, з кібербезпеки та баз даних. 

Поради світчерам

Зараз ринок хоче запхнути все в одну людину, так би мовити, сеньора, на зарплату джуна і DevOps не є виключеннями. Так, ринок дуже важкий, але увійти в IT можливо, і я, можна сказати, цьому живий приклад. Ось, що б я порадив світчерам в цю сферу:

1. Насамперед — треба зрозуміти, що вам цікаво. Саме цікавий фах буде вам даватися найлегше, ви не будете вигоряти, і не будете відчувати, що ви працюєте і дуже втомлюєтесь.
2. Знання необхідні, але звертайте також увагу і на те, щоб пройдене навчання, за можливості, було підтверджено сертифікатами — чим далі, тим більше це стаж важливішим.
3. Раджу дослідити ринок і писати пет-проєкти. Для DevOps-інженерів це важкувато, але не неможливо.
4. Робіть ставку на дисципліну більше, ніж на мотивацію. Бо мотивація має властивість закінчуватися, а дисципліна виробляє навички та систематичність.
5. Те, що я б порадив і самому собі, особливо на початку пошуку роботи — не здаватись: якщо вам це дійсно цікаво і подобається, то робіть один раз, другий раз, третій, десятий і в врешті-решт все вийде. Результат дорівнює мотивація плюс час, плюс дисципліна, плюс бажання, плюс особливий фактор, який впливає саме на вас.
6. Раджу долучитися до профільних комʼюніті на популярних сайтах і платформах на кшталт DOU та Linkedin, Telegram-каналах AWS та Google Cloud, об'єднуватися, спілкуватися з однодумцями та обмінюватись досвідом.
7. Тіньова сторона DevOps — відповідальність за те, щоб інфраструктура, яку ти менеджиш, працювала завжди. Тобто, якщо вона зламалася вночі, то треба встати, полагодити або налаштувати так, щоб вона там сама лагодилася. До цього потрібно бути готовим.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

«Кажуть, що в IT платять гроші, туди лише треба увійти». Історія ветерана-світчера, який отримав на свої запити 87% ігнору і 13% відмов

По темi

«Кажуть, що в IT платять гроші, туди лише треба увійти». Історія ветерана-світчера, який отримав на свої запити 87% ігнору і 13% відмов

З моря в IT. Історія моряка який вимушено світчнувся в IT під час повномасштабного вторгнення. Тепер він заробляє вдесятеро менше, ніж раніше, але не жалкує про це 

По темi

З моря в IT. Історія моряка який вимушено світчнувся в IT під час повномасштабного вторгнення. Тепер він заробляє вдесятеро менше, ніж раніше, але не жалкує про це

«Я зрозумів, що курси ― це фігня». Колишній патрульний Нацполіції світчнувся в IT і завдяки self-learning дуже швидко став QA-тімлідом, перестрибнувши грейд Senior

По темi

«Я зрозумів, що курси ― це фігня». Колишній патрульний Нацполіції світчнувся в IT і завдяки self-learning дуже швидко став QA-тімлідом, перестрибнувши грейд Senior

«Вісім років коту під хвіст». Історія світчера, який опанував професію лікаря, а потім змінив фах на Web Developer і тепер підкорює IT 

По темi

«Вісім років коту під хвіст». Історія світчера, який опанував професію лікаря, а потім змінив фах на Web Developer і тепер підкорює IT

«В IT йдуть люди за легкими грошима, але тут немає легких грошей». Історія світчерки, яка вирішила перейти в IT після 20-річного розвитку в музиці

По темi

«В IT йдуть люди за легкими грошима, але тут немає легких грошей». Історія світчерки, яка вирішила перейти в IT після 20-річного розвитку в музиці