«Армія SOS» розробила програмне забезпечення, що допомагає ЗСУ нищити цілі ворога. Називається ПЗ «Кропива» — застосунок для артилеристів, що прискорив роботу «богів війни» — безпілотників «Валькірія».
Forbes розповів, як працює розроблення.
«Армія SOS» розробила програмне забезпечення, що допомагає ЗСУ нищити цілі ворога. Називається ПЗ «Кропива» — застосунок для артилеристів, що прискорив роботу «богів війни» — безпілотників «Валькірія».
Forbes розповів, як працює розроблення.
«Кропиву» використовують 90–95% артилеристів, говорить волонтер і співзасновник «Армії SOS» Олексій Савченко. Завдяки розробленню час розгортання артилерійської батареї скоротився вп’ятеро, час на ураження незапланованої цілі — майже втричі, а час на відкриття контрбатарейного вогню — у 10 разів, як порівняти з радянськими обчислювальними машинами.
Розвідка й інші бійці вносять в Android-застосунок координати ворожої цілі, їх отримує найближча артбатарея, яка й завдає удару. «Завдяки „Кропиві“ в нас одна з найточніших артилерій у світі, американці захоплюються», — розповідає лейтенант, командир підрозділу 15-ї бригади артрозвідки Олег Берестовий.
Раніше координати цілі передавали через рацію. Артилеристи сідали за стіл, брали лінійку, планшетку, калькулятор і рахували 15–20 хвилин. «Тепер обчислення робити вручну не потрібно, і це значно прискорило виконання бойового завдання», — говорить Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.
З часом застосунок обріс функціями не тільки для артилеристів. У ньому щодня оновлюється лінія фронту. Військовий бачить, де стоїть ворог, а де свої, обмінюється позиціями, розвідданими, комунікує з командним пунктом. У функціональності є також навігатор, карта з точними висотами та низинами, відстань від одного обʼєкта до іншого, обчислення далекобійності гармати до обʼєкта.
Дані з «Кропиви» не зберігаються централізовано на серверах, щоби потім транслюватися на всі пристрої. На кожному планшеті є інформація тільки щодо необхідних йому позицій та озброєнь. «Якщо наш солдат потрапить до полону з планшетом, ворог не зможе отримати інформацію про всі підрозділи», — розповідає Савченко.
«Кропивою» користуються Сухопутні війська ЗСУ — бронетехніка, піхотні або розвідувальні підрозділи тощо. «Її простота, автономність і поширеність стали основою того, що вона найбільш потужно представлена у Збройних силах», — вважає Згурець.
«Армія SOS» не стала друкувати свіжі мапи. Натомість закупила планшети з Google-картами. На їхню закупівлю й обладнання картами пам’яті у 2014 році волонтери витратили менш ніж десяту частину донатів — 780 000 грн. Загалом того року фонд зібрав 11,9 млн грн.
Однак дуже швидко функціональності цивільних карт на планшетах військовим стало замало. Вони попросили додати вимірювання відстаней, автоматичні розрахунки тощо. Так «Кропива» стала одним із трьох фокусів фонду разом із безпілотниками «Валькірія» й обладнанням для радіоелектронної розвідки.
У 2017-му фонд передав «Кропиву» державі безоплатно. Проте на озброєння її офіційно не взяли й досі.
«Після 24 лютого планшети з „Кропивою“ почали виїжджати на фронт тисячами», — говорить Савченко. Потік запитів розподілили на три черги. Спершу на передову, потім — у зону бойових дій, а тоді вже на полігони. Черги на планшети з артилерійським софтом стоять по кілька днів.
«Армія SOS» закупила понад 6000 планшетів із початку повномасштабного вторгнення. Цифра не показує всі обсяги. Лише БФ Сергія Притули з 24 лютого закупив понад 2500 гаджетів, які пройшли «учєбку» в «Армії SOS».
Скільки сил кинув фонд, щоб упоратися з таким фронтом роботи, не розголошується. Загалом у штаті — понад 30 волонтерів. Раніше ж в офісі перебували одна-дві людини. Нарощувати команду складно з міркувань безпеки. «Брати людей із вулиці не можемо. Винятково тих, кого знаємо», — пояснює Савченко.
Застосунок, яким опікується «Армія SOS», — не єдиний у своєму роді. «Подібних продуктів є до десятка, — говорить директор фонду «Повернись живим» Тарас Чмут. — Багато військових сидять на «Кропиві». Хтось сидить на Delta, хтось — на GIS Arta. ПВОшники — на «Віраж-планшет».
«Кропива» та GIS Arta — розробки волонтерів, які почали допомагати армії у 2014 році. Delta, яка супроводжує бійців на полі бою, сповіщаючи про розташування сил супротивника та супутні небезпеки, розвиває держава. Нещодавно Центр інновацій Міноборони відкрив 11 вакансій розробників і тестувальників, щоби працювати над системою. «Поки що жодна з них не працює на системному, послідовному рівні», — каже Чмут.
Ще одна проблема — системи покривають потреби лише тактичного рівня: допомагають військовим швидше виконувати завдання безпосередньо на полі бою.
Міноборони тестувало у 2021 році «Дзвін», який мав закрити цю проблему, однак проєкт заморожено. «Дослідні зразки розроблені, протестовані, але наразилися на бюрократичні перешкоди, повʼязані з вартістю часу на розроблення, на підтвердження власності продукту тощо», — розповідає Згурець.
Однак прагнути до уніфікації софту й озброєння армії потрібно вже зараз, а не «після перемоги», вважає Чмут.
