Після енергетичних атак на Україну в 2022 році lifecell став перед критичним викликом: забезпечити зв’язок у моменти, коли енергії немає ніде. Найслабшою ланкою виявилися батареї живлення — їх і вирішили замінити. Але не просто замінити, а побудувати систему, що витримає блекаути, навантаження і… крадіїв.
Після енергетичних атак на Україну в 2022 році lifecell став перед критичним викликом: забезпечити зв’язок у моменти, коли енергії немає ніде. Найслабшою ланкою виявилися батареї живлення — їх і вирішили замінити. Але не просто замінити, а побудувати систему, що витримає блекаути, навантаження і… крадіїв.
Журналіст dev.ua побував на одному з техмайданчиків lifecell у Києві та на власні очі побачив, як відбувається встановлення нових батарей на базові станції.
До повномасштабної війни мережа lifecell працювала в мирному режимі: вимкнень електроенергії майже не було, і класичні свинцево-кислотні батареї цілком справлялися. Але коли почались системні блекаути, ситуація кардинально змінилась.
«Гелеві акумулятори мають життєвий ресурс 500–700 циклів. А коли електроенергія зникає кілька разів на добу — за місяць, новий комплект вбивається просто в нуль. Після цього батарея „вмирає“ і станція падає», — пояснює Євген Селівра, начальник департаменту радіомережі lifecell.
До того ж ці батареї заряджались дуже повільно: потрібно було до 10 годин, а в умовах нестабільного живлення — це неприйнятно. Часто світло знову зникало раніше, ніж батарея встигала зарядитись.
«При повторних відключеннях базова станція не витримувала навіть початку роботи. Тобто, після першого відключення вона може потримати, наприклад, 2 години, друге відключення — годину, третє — 30 хвилин і так далі», — підкреслює Селівра.
Як додає менеджер, це приводило до системних проблем, «сніжного кому», коли абоненти перепідключалися від станції до станції в міру їхнього затухання. Зрештою — дуже швидко могла лягти вся мережа у якомусь районі. Особливо швидко мережа «вигорала» таким чином на спальних масивах, де традиційно є величезне скупчення абонентів.
На одну базову станцію інженери lifecell встановлювали одну або кілька груп гелевих батарей, залежно від її навантаження. Комплектування однієї станції коштувало в межах 40 000–200 000 гривень.
І гроші та недовговічність — це ще не всі проблеми. Кожна така батарея важить десь 50–60 кг. Затягнути, наприклад, 4 таких на дах 20-поверхівки — непроста задача.
Інженери lifecell протестували кілька типів акумуляторів і зупинились на LiFePO₄ — літій-залізо-фосфатних. Вони помітно дорожчі ніж гелеві, але витримують понад 5000 циклів, можуть заряджатися менше ніж за годину, мають меншу вагу, і головне — дають набагато більшу автономність.
«Ми ставимо одну таку батарею замість чотирьох гелевих. І кілька таких нових батарей підтримують до 10 годин роботи базової станції. І в умовах інтенсивного навантаження — це критично», — пояснює Віталій Вістунов, керівник напрямку енергосталості радіомережі.
90% базових станцій мережі lifecell, визначених розпорядженням НЦУ, готові працювати до 10 годин.
Навіть у пікові години, коли сусідні станції вимикаються і трафік концентрується на одній точці — нові батареї витримують.
«У деяких районах Києва батареї тримали не більше 2 годин. А нові — вже працюють до 10. Це принципово інший рівень», — додає Селівра.
Нові батареї — це вже розумні пристрої, а не просто акумулятори з клемами. Це дозволяє контролювати їхній стан у віддаленому режимі на моніторі комп’ютера в реальному часі. Тому інженери завжди будуть бачити, наприклад, під час тривалих відключень, які об’єкти ще здатні потримати заряд через низьке навантаження, а які — потребують виїзду на місце бригади з генератором для підзарядки.
Підзарядка нових батарей відбувається набагато швидше: цей процес може займати одну годину у сприятливих умовах. Одна батарея розрахована на 100 ампергодин, а заряджатися вона може струмом 100 ампер максимально.
Швидка зарядка і велика тривалість роботи надає змогу заряджати батареї, наприклад, вночі, коли навантаження на енергосистему менше. А потім цей заряд можна використовувати протягом дня.
Через те, що батарея тепер — це розумний гаджет, в нього з’явилася можливість підігрівати себе самостійно під час морозів, що також позитивно відображається на ефективності їхньої роботи.
«Якщо мороз і батарея бачить, що її температура опустилася нижче 10 градусів, включається підігрів. Вони заряджаються й холодні, але зі слабким струмом», — підкреслює Вістунов.
lifecell уже закупив 48 тисяч нових батарей (48V по 100 ампер*годину). Це дозволило модернізувати більшість базових станцій. У Києві залишилось лише кілька десятків точок, які мають дообладнати найближчим часом. Загальна сума інвестицій у проєкт — 2 млрд грн. З них 1,5 млрд уже витрачено, ще пів мільярда — у процесі.
«Уже є багато областей по Україні, де ми виконали розпорядження НЦУ на 100% в межах відповідної області. Київ — велике місто, тому тут ще є сайти, які ми дообладнуємо. Десь — чекаємо доступу, десь — чекаємо погодження, щоб зайти на сайт», — пояснює менеджер lifecell.
Але модернізація — це не лише «встановити батарею». У щільній міській забудові доводиться ставити додаткові шафи, погоджувати проєкти з власниками будівель, монтувати все так, щоб не заважати життю людей. А терміни доставки обладнання — 4–5 місяців, що, звісно, також розтягує реалізацію.
У 2022–2023 роках частину акумуляторів просто крали. На старих батареях ми навіть можемо побачити надпис: «Вкрадено в lifecell». Він зроблений для того, щоб такий «товар» важче було перепродати на чорному ринку. Хоча, як додає Селівра, вандалів, як правило, швидко знаходили правоохоронні органи, бо вони мали звичку повертатися до місця крадіжки.
«Скажімо так, я не знаю кейсів, коли у фіналі не зловили вандалів. З другого-третього разу стає зрозуміло, за яким алгоритмом вони діють. Вони починають красти сусідні батареї, або їх здають. Люди ж бачать, що вони щось тагнуть», — каже Євген Селівра.
Щоб уникнути подальших крадіжок, lifecell оснастив кожну нову батарею GPS-трекером, контролером і захистом. Якщо хтось спробує витягти батарею без авторизованого підключення — вона не працюватиме. Шафа фіксує злом, спрацьовує сигналізація, і на місце виїжджає поліція.
«Усе обладнання повністю в мережі: ми бачимо кожну батарею, кожен сайт, і навіть температуру в шафі. Якщо щось не так — миттєва реакція», — пояснює Віталій Вістунов.
У lifecell понад 10 000 технологічних майданчиків по всій країні — саме на них розташовані базові станції мобільного зв’язку. Забезпечити їхню безперебійну роботу — навіть без доступу до електромереж — стало для компанії одним із головних завдань під час війни. Адже зв’язок важливий і для військових, і для цивільних.
Щоб виконати вимоги НЦУ щодо стійкості мобільних мереж, оператор з початку масових блекаутів запустив масштабну програму модернізації. Для базових станцій закупили 48 000 літієвих акумуляторних батарей. І вже встигли встановити 37 000.
Результат: запас автономного живлення мережі у 2025 році буде вищим у 199 разів порівняно з 2022-м. Інвестиції в енергонезалежність уже наближаються до 2 млрд грн.
У 9 областях модернізацію батарей вже завершено на 100%, в більшості інших, визначених розпорядженням НЦУ, для 90% базових станцій доступна автономна робота до 10 годин, як того вимагає держава.
