💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉
Олексій ДзюбаВійна
28 липня 2022, 09:15
2022-07-28
«Мали R&D у Салтівці. Сьогодні вся Україна знає, що там відбувається». Історія харківського hardware-стартапу TenniRobo
Харків’янин Сергій Васильєв зібрав перший прототип TenniRobo у 2016 році. Пристрій виконує роль тренера з настільного тенісу: подає м’ячі з різними темпом і силою. Завдання тенісиста — навчитися відбивати найскладніші подачі. Винахідник зі стартапом планував вихід на Kickstarter на початок весни 2022-го року. Як саме повномасштабна війна змінила плани інженера та чим сьогодні живе його компанія — читайте в нашому матеріалі.
Харків’янин Сергій Васильєв зібрав перший прототип TenniRobo у 2016 році. Пристрій виконує роль тренера з настільного тенісу: подає м’ячі з різними темпом і силою. Завдання тенісиста — навчитися відбивати найскладніші подачі. Винахідник зі стартапом планував вихід на Kickstarter на початок весни 2022-го року. Як саме повномасштабна війна змінила плани інженера та чим сьогодні живе його компанія — читайте в нашому матеріалі.
SportTech-стартап
Сергію Васильєву 41 рік. У нього дві вищі інженерні освіти. Перша — виробництво електронних систем, здобута в Харківському авіаційному університеті. Друга — програмна інженерія за Харківського національного університету радіоелектроніки. Наш герой із посмішкою каже, що потрібна ще третя — у галузі економіки чи менеджменту.
У 2013 році Сергій захопився настільним тенісом і захотів обіграти своїх суперників. Але їм було цікаво грати відразу «на рахунок», але не відпрацьовувати рухи. Винахіднику хотілося мати робота, якого можна було би принести із собою, поставити, а після тренування забрати. Але це коштувало дорого.
Фото — Сергій Васильєв
На той момент на ринку був такий вибір: або примітивні роботи за високу ціну, або габаритні роботи з гарною функціональністю за незрівнянно великі гроші. «Середній сегмент для пересічного споживача був відсутній», — розповідав Сергій в одному з інтерв’ю.
Перша спроба у 2013 році розпочалася з того, що інженеру сподобалася ідея одного японця, який виклав в соцмережі свою версію робота-відра. Українець захотів її повторити. Зібрав перші прототипи, але так склалося, що на кілька років довелося залишити цю ідею.
У 2016 році Сергій знову повернувся справи. Перший прототип, який він зібрав у 2017 році, переміг у конкурсі виробників мікроелектроніки ST Embedded World Contest 2017. Тоді він зрозумів: проєкт потрібний людям. А коли опублікував кілька відео з TenniRobo на YouTube — люди почали цікавитися цінами та просити продати робота.
Працює спортивний робот ось так:
TenniRobo — це суміш hard і soft. Він має власне програмне забезпечення, яке завантажується в контролери електронної плати та мобільний застосунок. На створення пішло приблизно два роки. Спочатку Сергій працював самостійно, потім до проєкту долучився колега та різні підрядники.
«Робот уміє робити подачі, навіси, підрізання та моделює реальну гру», — розповідав рік тому інженер відомому співаку Володимиру Дантесу, який вирішив випробувати пристрій. Тоді ж прозвучала цифра в $6000 як вартість компонентів і збірки та вартість у $700.
Сергій почав «розкручувати» стартап: робота купили перші 50 клієнтів, сформувалася невелика черга на замовлення. А в серпні 2020-го року TenniRobo отримав $50 000 від державного Фонду стартапів. Однак усе змінилося 24 лютого 2022-го року.
Фото — Сергій Васильєв
Після 24 лютого
Наш офіс був у Північній Салтівці. Що там сьогодні відбувається знає вся країна.
Інженеру вдалося евакуюватися, зараз він за межами Харківщини. Повернутися додому можливості поки що немає — його будинок розташований за 2 км від окружної дороги, куди прилітають російські бомби.
Сергій розповів, що буквально минулого тижня вдалося додатково вивезти частину матеріалів та обладнання.
Вивезли станок із програмним керуванням, який ми купили до війни. Усе це звалено в коробках у відносно безпечному місці. Розпочинати якесь виробництво немає можливості.
Фото — зображення з відеореєстратора Сергія Васильєва
До початку повномасштабної війни стартап був готовий розпочати кампанію на Kickstarter. Було налагоджені деякі процеси й основа для виробництва, навіть встигли відзняти відео для кампанії з останньою версією робота, розповів Сергій.
Прототип збережено. Це майже фабрична версія. Зараз я тільки маю можливість працювати із софтом.
Винахідник розповів, що і до сьогодні періодично пишуть росіяни, які хочуть купити робота. Інженер спочатку відписував їм листами з фото ракет рф у Харкові. Потім випустив спеціальний апдейт для мобільного застосунку Android, де, якщо у вас увімкнено російську мову в застосунку, демонструються фото війни в Харкові.
Але потім я зрозумів, що зомбі не зміняться. Тому зараз перестав вступати в дискусії з ними. Просто кажу, що терористам нічого не відправляємо.
Стартапер каже, що продовжує працювати над проєктом, бо до нього є велика цікавість. У TenniRobo отримали пропозицію від однієї з європейських компаній щодо спільної інтеграції. Але здійснити це поки що неможливо через воєнний стан і заборону чоловікам на виїзд за кордон. Тому зараз залишається тільки чекати.
Фото — Північна Салтівка
Зараз у команді працюють, як каже Сергій, 2,5 людини. Це він і маркетолог Богдан. Ще один спеціаліст — Кирило Василенко, який працював в EPAM та є фанатом настільного тенісу — на ентузіазмі створював певні речі через веб. Решта команди — підрядники.
Розроблення ми завершили саме перед повномасштабною війною, тому підрядники відійшли. Багато зв’язків зруйновано. Потрібно було переходити до виробництва, але не встигли.
Стартап витратив грант від USF майже повністю, залишилася невелика частина коштів, яка була закладена на маркетинг. Зараз Сергій не планує їх використовувати, бо немає ніякої маркетингової діяльності. Фонд стартапів погодився продовжити компанії останній звітний період до кінця війни, тому інженер має надію витратити їх із розумом і користю.
Я вклав у проєкт власні декілька десятків тисяч доларів. Свого часу як розробник витратив декілька років.
Про те, скільки часу потрібно на відновлення — складне запитання, каже Сергій. Оскільки це залежить не тільки від нього, а ще й від здатності потенційних підрядників виконувати роботу. Велике запитання, чи залишиться в них виробництво та люди.
Фото — Сергій Васильєв
Якби було так: «Ось усе є, починай», то через 3–4 місяці компанія змогла б почати випускати роботів невеликими серіями. Але це зовсім не те, до чого вона йшла, каже винахідник. До того ж, почавши робити так, вона закриє собі дорогу на Kickstarter. Тому що, коли щось уже продається, воно не може бути представлено на майданчику для збору коштів.
А ще ми втратимо темп, і конкуренти встигнуть скопіювати та захопити ринок копіями, поки ми будемо виробляти в гаражі.
План на майбутнє
За допомогою Kickstarter у стартапі планували продавати декілька сотень роботів для початку. Це та кількість, яку давали змогу виробляти потужності.
На платформі добре те, що ти маєш змогу розтягнути процес виробництва. А маючи кошти, уже налагодити процеси з більшими потужностями та підрядниками, тому що в тебе вже одразу є вся сума.
Фото — Сергій Васильєв
Компанія вже навіть замовила 300 комплектів пластикових компонентів. Кілька тижнів тому Сергій тримав останню коробку, яку оформив до 24 лютого. Але це не всі деталі, що потрібні для виготовлення робота, додає він. І каже, що важливо самому бачити кожний елемент.
Сьогодні харків’янин займається розв’язанням «болючих питань» за проєктом від клієнтів. Одне з них — складність продукту — замовникам часто було не зовсім зрозуміло, як використовувати ту чи іншу функцію. Загалом це питання до мобільного застосунку, який за роки розроблення накопичив багато «милиць», пояснює винахідник.
Фото — Один з прототипів TenniRobo
Тому зараз уже наполовину зроблено нову версію застосунку. Я завжди знав, що до цього дійде, але треба було багато часу, який я вимушений був розподіляти на інші напрями. Оскільки зараз я нікуди «не поспішаю», то працюю із застосунком.
Після усунення «багів», стартапер має кілька ідей щодо функцій самого робота, які можна додати. Каже, що одна з них — революційна, але складна. Тому Сергій залишив її на потім, але якщо часу вистачить, то зробить.
Також у TenniRobo прораховували можливі варіанти виробництва. Але поки що цей напрям відклали — дуже багато невідомих.
Фото — Сергій Васильєв
Перед вікном моєї квартири розірвався град, у під'їзд поряд узагалі прилетіло. Там жити небезпечно.
Коли ситуація на фронті зміниться на краще, Сергій має надію відновити власне творіння. Перемогою України у війні він вважає звільнення всіх територій. А також — розуміння росіян, що вони накоїли. На жаль, на останнє здатні не так багато жителів рф.
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.
