За січень-вересень іноземні компанії, що надають електронні послуги українським споживачам, перерахували до бюджету 10,6 млрд грн ПДВ. Податкова служба відзначає приріст платників і зобов’язань порівняно з торішнім періодом.
За січень-вересень іноземні компанії, що надають електронні послуги українським споживачам, перерахували до бюджету 10,6 млрд грн ПДВ. Податкова служба відзначає приріст платників і зобов’язань порівняно з торішнім періодом.
Як свідчать дані в. о. очільниці ДПС Лесі Карнаух, оприлюднені у Telegram, кількість зареєстрованих платників-нерезидентів збільшилася на 13, а сума податкових зобов’язань — на 2,5 млрд грн. До найбільших платників цього року входять Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, eBay та інші глобальні сервіси. Податкова наголошує: ідея режиму проста — однакові правила для українського бізнесу й міжнародних гравців, щоб уникнути перекосів конкуренції та стабільніше наповнювати бюджет.
За інформацією ДПС, із 1 січня 2022 року в Україні зареєстровано 141 платника ПДВ серед нерезидентів, які продають фізичним особам електронні послуги на митній території України. Формат B2C-операцій охоплює, зокрема, доступ до цифрового контенту, програмного забезпечення, хмарних сервісів, реклами, підписок у маркетплейсах і стримінгу. У відомстві підкреслюють, що прозорі податкові правила змінюють культуру сплати, підсилюють довіру та зменшують стимули для «сірих» схем монетизації.
Показники дев’яти місяців 2025 року свідчать про стійку тенденцію: великі технологічні платформи переходять на плановий режим декларування, тоді як на ринку з’являються нові платники, які виходять із тіні. Для споживачів це означає більш прогнозовані умови користування сервісами, а для бюджету регулярні надходження навіть за умов воєнної економіки.
Це ПДВ на електронні послуги нерезидентів для фізичних осіб, запроваджений із 2022 року. Обов’язок реєстрації виникає, якщо протягом останніх 12 місяців обсяг постачання перевищує 1 млн грн. Механізм покликаний вирівняти правила гри для українських компаній і міжнародних платформ, які працюють на нашому ринку дистанційно, та забезпечити чесну конкуренцію й стабільні бюджетні надходження.
Раніше dev.ua писав про те, як із початку 2026 року платформи на кшталт Uklon, Uber, Bolt, Glovo, OLX та Prom.ua можуть самі утримувати податки з доходів своїх користувачів (водіїв, кур’єрів і приватних продавців тощо). Ставка становить 10% (5% ПДФО + 5% військового збору), а дрібні одноразові продажі до річного ліміту звільнятимуться. У держбюджеті-2026 вже закладено очікуване надходження в 14 млрд грн від нової моделі.
