МХП — українська компанія міжнародного масштабу, яка працює у сферах агро- та харчових технологій. Ви точно знаєте його за брендом «Наша Ряба» і, найімовірніше, куштували курочку та ковбаску марки «Апетитна» чи сосиски «Бащинський».
МХП — українська компанія міжнародного масштабу, яка працює у сферах агро- та харчових технологій. Ви точно знаєте його за брендом «Наша Ряба» і, найімовірніше, куштували курочку та ковбаску марки «Апетитна» чи сосиски «Бащинський».
Але ви навряд чи ще знаєте, що за виробництвом цих і багатьох інших продуктів холдингу стоять такі технології, як Big Data та штучний інтелект. І саме завдяки великим даним і їхній своєчасній обробці курочка вам смакує.
Заінтригували? А тепер давайте копнемо трохи глибше, і дізнаємося, які саме дані обробляє МХП і яка з цього реальна користь.
Наталія Кондратенко, директор глобальних центрів експертизи ІТ МХП, згадує, що компанія почала збирати Big Data десь 5 років тому.
«Ідея була в тому, що дані будь-коли знадобляться, але тоді ми точно не знали, що будемо з ними робити», — підкреслює вона.
Два роки дані накопичували та повернулись до запитання «Що робити?».
«Приєднали алгоритми Deep learning і штучний інтелект і почали відокремлювати закономірності, побачили, як узагалі пташники працюють. Нас цікавило, які технологічні показники, як коректно працює наше обладнання, як якісно працює персонал, як заздалегідь запобігати виникненню ситуації, що може негативно вплинути на показники та якість продукції», — згадує Наталія.
Дивовижно, але виявилося, що на якість і смак м’яса курки впливає не тільки такі очевидні речі, як клімат-контроль у пташнику, якість підстилки, режим харчування тощо. Це тільки частина чинників впливу. Є ще таке поняття як happiness курки. І його також треба враховувати.
«Ми не тільки вимірюємо стандарти та показники, але й настрій у пташнику. Нам важливо знати, які чинники викликають занепокоєння серед птахів», — каже Наталія Кондратенко.
Уже зрозуміло, що збирати дані про життя птиці й обробляти їх — це може бути корисно для бізнесу. Але на практиці треба було вирішити ще одну більш складну задачу. Як ці спостереження імплементувати у виробничий процес?
У МХП десятки сотень пташників. І перше, що потрібно було зробити — це обладнати їх різноманітними датчиками. Власне, це і буде базис для збору Big Data.
«З кожного пташника збирається надзвичайно велика кількість даних. Навіть у свій час збирали аудіо, відео, звук» — підкреслює Наталія.
А коли дані зібрані й оброблені, треба зробити так, щоби кожний працівник ними міг користуватися. Це нові знання, які він отримає за тривалий час праці в компанії. Але якщо прийшов новий працівник, як його оперативно навчити, якщо він немає попереднього досвіду?
І тут у технічних спеціалістів МХП з’явилася ідея: треба створити віртуального помічника. Проєкт отримав назву Smart Technologist Assistant. Але в компанії його кличуть як «віртуальний зоотехнік».
Якщо зовсім просто — це внутрішній застосунок для співробітників, зі зручним і цікавим інтерфейсом. Це як Siri, але у світі птахівництва. Асистент зоотехніка, який своєчасно підкаже, що відбувається не за планом.
«Цей асистент може сказати: у вас у пташнику „гарний настрій“ або зверніть увагу десь на секції А1 трохи волога підстилка», — розповідає Наталія.
На фото вище — як виглядає інтерфейс «Віртуального зоотехніка»
«Під капотом» віртуального зоотехніка — система, прокачана штучним інтелектом і взаємозв’язками, на які б звернув увагу далеко не кожен працівник, навіть досвідчений.
«Наприклад, як прописати модель кореляції між тим, як працює сільгосптехніка поруч чи інше обладнання, як настрій у курки змінюється? Узагалі деякі події іноді здаються непов’язаними, але ШІ каже, є кореляція, і ми можемо на це вплинути. Про деякі чинники ми взагалі не могли подумати — що вони можуть впливати на якість м’яса, але вони впливають», — підкреслює топменеджер МХП.
Добре, з якістю м’яса зрозуміло. Сучасні технології дійсно можуть покращити смак курки. Але впровадження таких складних рішень коштує грошей. І кожний бізнес буде звертати увагу, як швидко повернеться така інвестиція.
У випадку с МХП і віртуальним зоотехніком усе зійшлося — технології та фінанси. Це не просто експеримент, який не має на меті покращити показники бізнесу. Це робочий інструмент, який ще й допомагає заощаджувати.
«Ми добре рахували гроші, оскільки суттєва інвестиція. Її окупність була на рівні до трьох років. Доволі швидко», — розповідає Наталія.
Вартість розробки — фінансування двох років інтенсивної повноцінної роботи команди з бізнес-постановників і команди розробки на чолі з головним архітектором продукту: архітекторів даних, бізнес-аналітиків, консультантів, datascientists.
«Оцінка результатів цієї роботи — якщо враховувати ефект у майбутньому — це просто колосально», — підкреслює Наталія Кондратенко.
Адже застосування цього ІТ-рішення покращило збереження птиці, збільшило рівень однорідності курки та точність прогнозування ваги. А в обсягах усього виробництва, — це дуже суттєва сума. Вчасна реакція на інцидент у пташнику, контроль за станом показників життєдіяльності — і рівень здоров’я курки виріс.
«Ми не просто створили Віртуального зоотехніка та поклали на поличку. Ми організували окрему ІТ-команду під цей продукт, на чолі з product owner, який формує стратегію розвитку з потреб бізнесу та визначеної ними пріоритетності: що буде насамперед у системі, що буде в другу, що потрібно для його зручності», — наголошує Наталія.
Команда працює над UI/UX-застосунком, що працівникам із кожним разом було все зручніше їм користуватися. А для того, щоб його вдосконалювати, спеціалісти проєкту збирають фідбек та оброблять його.
Після того, як ми в редакції dev.ua узнали про успіхи «Віртуального зоотехніка», відразу запропонували ще одну ідею його розвитку. Якщо там уже прослідковуються елементи гейміфікації, то чому б і самому Зоотехніку не стати мобільною грою? Кожен охочий зможе спробувати збудувати свій віртуальний пташник, слідкувати за порядком і робити птахів happy.
Хто знає, може, така гра колись і з’явиться. А ви б, до речі, у таке грали? Пишіть нам у коментарях.
