Дизайнерка Надія Сєдіна із Запоріжжя підняла тему в LinkedIn про пошук роботи з прифронтового міста та надала декілька порад, на що варто наголосити під час співбесіди. У коментарях айтівці поділилися власними історіями.
Дизайнерка Надія Сєдіна із Запоріжжя підняла тему в LinkedIn про пошук роботи з прифронтового міста та надала декілька порад, на що варто наголосити під час співбесіди. У коментарях айтівці поділилися власними історіями.
«Іноді я просто дивувалась. Спілкуєшся з рекрутером годину, класно проходиш співбесіду, чуєш натяки, що «ви нам підходите», і вже уявляєш себе в новій команді. А потім кажеш: «Я із Запоріжжя». І все. Обличчя ейчара змінюється, голос втрачає інтонацію, а через кілька днів тобі приходить стандартне: «Вибачте, ми обрали іншого кандидата». Були й ті, хто говорив прямо: — «Ви з прифронтового міста? Нам це не підходить».
Чоловікам часто відмовляють через ризик мобілізації. А мене футболили через локацію, хоча я одразу пояснювала: я мобільна, завжди на зв’язку, в мене є ecoflow на випадок відключень — працювати можу звідки завгодно. Але і це не працювало».
Надія надала декілька порад, що допомагає саме їй під час пошуку роботи:
Крім цього, радить шукати компанії з цінностями, які вам близькі. І головне — не здаватися. «Бо якщо ми можемо працювати під звуки сирен і вибухів, то вже точно впораємось із будь-яким завданням», — підкреслила дизайнерка у своєму дописі в LinkedIn.
Ось декілька історій, якими поділилася в коментарях під дописом Надії.
«Я з цим знайомий ще з 2022, коли казав локацію „Харків“. Один ейчар зізнався, що компанія наймає людей лише з локацій від Києва і далі на захід до Закарпаття. Скептично відносились навіть тоді, коли фронт змістився подалі від міста», — написав QA Engineer Антон Г.
«Розумію вас, бо теж із Запоріжжя і шукаю роботу. На щастя в лоб не відмовляли за це, але я декілька хвилин на кожному інтерв’ю розповідаю як саме я енергонезалежна тощо. Але іноді й правда таке враження, що після спілкування з рекрутером відмова через те, який сенс брати мене на роботу — завтра прибʼє ракетою і шукати нову людину. А те що люди за межами України теж помирають в молодому віці (аварія, хвороба, напад грабіжника інше) то на це ніхто не зважає. У нас навпаки стресостійкість зашкалює. Ми гнучкі та готові долати будь-які перешкоди», — поділилася Python Developer Ольга Магеря.
«Ви з прифронтового міста? Окей, ми вас ощасливимо офером попрацювати на нас безплатно, а тоді, може, приймемо на роботу. Все одно ваше життя не має жодної цінності й перспективи, раз ви досі не виїхали. Оцініть, як ми вас облагородили нашою пропозицією!» От щось таке відбулося зі мною одного разу», — розповіла Неля Л, Marketer та Media Buyer.
«Чесно вам сказати, такі вимоги тепер чи не до всіх українців. А ще часто в вимогах стоїть: „Надамо перевагу українцям за кордоном“. І тут неважливо, з Харкова ти, чи Львова, є в тебе екофлоу чи немає: (А прикрашає цю конструкцію заробітна плата в смішну суму, на яку, на думку замовника, ці українці мають виживати в Європі. Печаль…», — IT Recruiter Оксана Фатєєва.
