Ірина Шубравська, Head of TA/HR, поділилася історією про те, як сучасні роботодавці ставляться до кандидатів з українських міст.
Вона передала зміст діалогів між рекрутером і кандидатом.
Середа.
Рекрутер: Доброго дня! Ваш профіль дуже вражає, можу запропонувати вакансію? Ось опис, чи готові поспілкуватися детальніше? Кандидат: (переглядає вакансію, з важливого — локація — ремоут). Доброго. Так. Рекрутер: Можете надати своє резюме? Кандидат: так, ось.
Пʼятниця вечір.
Рекрутер: Доброго дня. А в якій ви локації? Кандидат: Україна, називає місто. Рекрутер: Вибачте, замовник не розглядає найм в цій локації.
«Занавєс. Колеги, шо серйозно? Ось так ми „вриваємось“ у ринок роботодавця?», — запитує Ірина.
Вона припускає, що в таких ситуаціях рекрутерка не зробила першу роботу добре, і не з’ясувала критерії відбору, тобто не взяла коректно в роботу вакансію. «А також не читала профіль кандидата та не розуміє коректні дедлайни по зворотньому зв’язку і веденню взагалі комунікації», — зазначила фахівчиня.
У коментарях до допису айтівці зізнаються, що неодноразово потрапляли у схожі ситуації. Щобільше, дехто з українських компаній відмовляє у роботі кандидатам, що живуть в українських регіонах.
«У мене була така ситуація. Відповіли, що наймають тільки у Києві. Я сказала, що готова переїхати. Потім я пройшла три етапи рекрутменту і переїхала», — каже Ольга Ковтунович, IT Project Manager.
«Ха-ха-ха, в мене таке було», — зізнається Олександр Штонда, Fullstack / Frontend Developer.
Надія Сєдіна, Senior Graphic Designer, розповідає, що зараз активно проходить інтерв’ю з різними компаніями. «Я можу сказати одне: коли говорю, що я знаходжусь в Запоріжжі, емоції на обличчі в рекрутерів змінюються в момент, попри те, що вакансії з дистанційним форматом роботи. І я знаю декілька українських компаній, які на жаль бояться наймати людей з Запоріжжя/Харкова/Херсону тощо, а також наймати чоловіків, бо їх можуть мобілізувати», — розповіла вона.
«Але так само багато мiжнародних компанiй з офiсами в Українi не беруть ремоут із закордону для закордону, тут як кому зручно», — зазначає Станіслав Нікітченко, FullStack Developer.
«Я колись замислювався, а чи є такі кандидати, які відверто збрехали про свою локацію, вказали Польщу, живуть десь у Тернополі, і їх оформили за українським ФОПом?», — риторично поцікавився Валентин Беркатюк, Android Developer.
#Всратівакансії. ТОП-5 пропозицій про роботу, над якими глузують айтішники
Кількість вакансій в IT з початком війни скоротилася, та шедеврів серед них не поменшало. dev.ua зазвичай попросить дизайнерку Анну Лазурко, яка регулярно публікує у своєму LinkedIn вакансії з дивними та кострубатими описами та вимогами, робити добірку з таких «шедеврів». Ось тут можна почитати першу, другу та третю таку добірку.
Цьоготижнева добірка створена dev.ua за допомогою добре відомого у LinkedIn хештегу #всратівакансії. Насолоджуйтеся!
«Незнання англійської можна пробачити тільки двірнику». HR в LinkedIn запитала про те, навіщо публікувати вакансії англійською. Ось що відповіли айтішники
HR з Дніпра Любов Ковалевська в LinkedIn обурилася тим, що компанії виставляють вакансії на джоб-сайтах англійською мовою. Айтішники швидко пояснили, в чому справа.
«Сталася ситуація, якої не мало бути». Genesis втрапив у репутаційний скандал, дозволивши рекрутерам використовувати свій бренд для найму. На що жаліються кандидати
Розробник Нікола Щупило опублікував в LinkedIn сріншот переписки з рекрутеркою, що представилася від імені компанії IntellectoKids та холдингу Genesis, який викликав дискусію серед користувачів спільноти.