В четвер, 3 листопада, Верховна Рада ухвалила закон № 4353 «Про поштовий зв’язок». Якщо закон підпише президент Володимир Зеленський, у галузі з’явиться потужний регулятор. Це вже розпалило достатньо серйозний скандал між приватним та державним поштовими операторами. Дійшло навіть до натяків на торгівлю наркотиками. Детальніше розбирався кореспондент dev.ua.
В четвер, 3 листопада, Верховна Рада ухвалила закон № 4353 «Про поштовий зв’язок». Якщо закон підпише президент Володимир Зеленський, у галузі з’явиться потужний регулятор. Це вже розпалило достатньо серйозний скандал між приватним та державним поштовими операторами. Дійшло навіть до натяків на торгівлю наркотиками. Детальніше розбирався кореспондент dev.ua.
Новим законом визначений перелік універсальних послуг, граничну вартість яких встановлює держава, а саме: прості листи до 50 грамів, рекомендовані (реєстровані) листи до 50 грамів, картки та марки. Законом пропонується встановити фіксовану кількість універсальних послуг, які буде надавати призначений оператор поштового зв’язку.
«Щодо закону — він дозволяє позбавитись папірців, „бандеролєк“ та всієї радянської спадщини. Вводить електронну марку (художні залишаються, бо я знаю, ви їх цінуєте), поштомати, кур'єрські послуги і т. п., а також дозволяє виконати зобов’язання України по Асоціації з ЄС. Це майже найліберальніший закон у Європі, і, на відміну від переважної більшісті європейських операторів, Укрпошта не буде отримувати ні гривні субсидій з бюджету. Це наш вибір і ми доведемо, що сильні, — написав в день прийняття закону очільник „Укрпошти“ Ігор Смілянський. — Закон суттєво зменшує регулювання та ставить „стоп“ контрабанді. Не все буде прямо завтра, але протягом року, як закон буде набувати чинності та з’являться технічні можливості, ви побачите його в дії».
Мінінфраструктури також закон сподобався.
«Ще один крок до цивілізації. Памʼятаєте часи, коли ми перемотували касети олівцем, бо це було швидше? От саме з того часу і до сьогоднішнього дня ми з вами жили за нормами поштового звʼязку, — написав про новий закон заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм.
«Щойно Верховна Рада 263 голосами ухвалила новий Закон «Про поштовий зв’язок». Ми рушили від старих обшарпаних поштових скриньок до поштоматів з QR-кодами, і нарешті зможемо забути, які на смак поштові марки, бо будуть нові електронні.
Окрім того, новим законом визначено (до того закон таких слів навіть не знав!), що таке і як мають працювати:
До того ж, нарешті зʼявилась відповідальність пошти за неналежне виконання своїх обов’язків стосовно нових послуг і, звісно, відповідальність користувачів за збитки, завдані компанії, якщо у відправленні будуть заборонені речі», — написав Мустафа Найєм.
Співвласник «Нової Пошти» Володимир Поперешнюк написав про новий закон у Facebook.
«Новий закон № 4353 «Про поштовий зв’язок» — черговий цвях у труну нашої економіки!
Внутрішній агресор у Верховній Раді наніс удар по цілій галузі — впровадив регулятора для контролю та нагляду за поштовими послугами!
Цей акт агресії був здійснений під прикриттям євродиректив, хоча вони стосуються лише універсальних поштових послуг, на кшталт поштових карток чи простих листів, які надає виключно Укрпошта!
Мова про підміну понять та брудну маніпуляцію. Ну дуже вже комусь хочеться контролювати-регулювати!..
… Ви багато знаєте успішних та інноваційних галузей, що розвиваються під наглядом держрегулятора?»
Під постом в коментарях CEO інвестфірми William Invest Expert Віктор Медвідь припустив, що закон приймали саме «під компанію», на що Володимир Поперешнюк відповів «згоден».
Тут варто згадати, що раніше основну проблему нового закону в колонці на «НВ» описала директорка з правових питань групи компанії «Нова пошта» Інна Хомич: суть саме в розширених повноваженнях регулятора.
«Поширення державного нагляду (читайте — контролю) Комісією (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку) на всі послуги поштового зв’язку, а не лише на універсальні послуги, є необґрунтованим — як мінімум, такий підхід суперечить зобов’язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС та Директиві 97/67/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15.12.1997.
Директива 97/67/ЄС передбачає повноваження національного регулятора щодо забезпечення дотримання стандартів надання лише універсальних послуг (загального обслуговування). Норм щодо необхідності запровадження контролю стосовно послуг, які не входять до переліку універсальних, у Директиві 97/67/ЄС не міститься», — пише Інна Хомич.
Оновлено 06.11.2022:
Після публікації з нами зв’язалися представники компанії «Нова пошта» та надали більш повну позицію пані Інни Хомич. Публікуємо основне:
«Під егідою імплементації галузевої Директиви 97/67/ЄС у нашому випадку ігноруються задекларовані державою принципи дерегуляції та положення цієї ж Директиви. По-перше, відповідна галузева євродиректива передбачає здійснення регуляції з боку держави лише щодо універсальних послуг, а це так званий пакет доступних базових поштових послуг (пересилання простих та рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей, відправлень для сліпих і посилок без оголошеної цінності до 10 кг), що надаються призначеним оператором поштового зв’язку — на сьогодні це «Укрпошта». Новий закон, натомість, поширює контроль на усі поштові послуги усіх учасників ринку.
По-друге, країна впевнено крокує курсом дерегуляції бізнесу, а новий закон створює ще одного мега-регулятора, який буде перевіряти вже перевірену роботу учасників галузі. Адже роботу приватних операторів контролюють і Держпродспоживслужба, і Антимонопольний комітет, і податкова, і Держпраці та ін. І цей мега-регулятор також матиме повноваження застосовувати санкції до усіх поштових операторів.
Важливо зауважити, що Нова пошта, Meest Express, Delivery та інші поштові компанії сформувалися, проходили стадію становлення та реалізувались як потужні учасники ринку саме завдяки дерегуляції… Лише коли скасували ліцензування та спростили вхід у ринок, відбувся стрибок у розвитку поштової галузі, що і стало драйвером росту для e-сom.
По-третє, закон мав врегулювати наболіле питання ММПО (місце міжнародного поштового обміну). Останні 7 років ця категорія була у «сірій зоні». Нормативні документи, що регулювали порядок їх відкриття, погодження чи закриття, втратили чинність. Доступ на ринок ММПО був закритий, а ті вісім компаній, що мали їх, неможливо було притягнути до відповідальності — немає правової підстави. Цю прогалину активно і використовували у контрабандних схемах недоброчесні підприємці. І було б зрозуміло, аби держава вирішила для боротьби із нечесними оборудками залишити ММПО тільки призначеному оператору — «Укрпошті». Але між читаннями з’явилось дуже дивне формулювання: відправлення в ММПО може робити тільки призначений оператор і той, хто має код Всесвітнього поштового союзу. З приватних операторів на даний час такий код має лише одна компанія… Процедури отримання коду ВПС на сьогодні немає, і незрозуміло, хто взагалі його може отримати. Складається враження, що це зроблено для того, аби його ніхто і ніколи не зміг отримати».
Втім, історія так просто не завершилась. Під постом Мустафи Найєма процитували наведений вище пост Володимира Поперешнюка, на що відреагував вже сам глава «Укрпошти» Ігор Смілянський. «Можете дати посилання хоч на 1 статтю закону де хтось щось може зробити з Новою Поштою? Чи Ви з того анекдоту? Карузо цей Ваш гімно. Що чули? Ні, Рабінович наспівав», — написав Смілянський.
Після чого написав великий коментар-відповідь, який ми приводимо повністю, бо вважаємо досить цікавим:
«Можна відповісти Карузо? Який, до речі, вважає, що всі мають платити 1 гривню податків, але бюджет якось наповниться під час війни? Чисто гіпотетична ситуація: якийсь поштовий оператор вводить таку круту послугу (яка вимагається клієнтами на ринку) анонімні пересилання. Чисто гіпотеза, ні на кого не натякаю 🙂 Законно? Так. Регулятора ж немає. Потім цей чудовий продукт, в поєднанні скажімо з поштаматами, стає чудовим механізмом продажу наркотиків. Але ж поштовий оператор тут ні до чого. Так? Ну так співпало 😉 І останній аргумент. А давайте Нацбанк закриємо. Нафіг він треба як регулятор. Ну реально ж заважає нормальним банкірам підприємцям мити кошти (попит же на ринку є на таку послугу, нафіга заважати? Так?). Або зібрати депозити і зникнути. Ну хай то ринок все відрегулює, як каже пан Поперешнюк. Ну так що, розженемо всіх тих поганих регуляторів?»
