💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Ігор Вишневський Зброя
23 вересня 2024, 09:00
2024-09-23
Наші дрони «летять» у Британію: як вітчизняні виробники БПЛА можуть вийти на тендери «Рамштайну» і який ефект це матиме для галузі
Минулого тижня Міноборони повідомило нерядову для українських виробників БПЛА новину — їх допускають до тендерів, організованих «Коаліцією дронів» у межах так званого формату «Рамштайн». Оскільки сама «коаліція» включає 16 держав, а «Рамштайн» є спільним майданчиком для десятків країн, які надають військову допомогу Україні, то такий крок для вітчизняних виробників дронів може сприйматися як шанс отримати велике замовлення і згодом масштабуватися. А заодно — і голосно заявити про себе не лише в Україні.
Минулого тижня Міноборони повідомило нерядову для українських виробників БПЛА новину — їх допускають до тендерів, організованих «Коаліцією дронів» у межах так званого формату «Рамштайн». Оскільки сама «коаліція» включає 16 держав, а «Рамштайн» є спільним майданчиком для десятків країн, які надають військову допомогу Україні, то такий крок для вітчизняних виробників дронів може сприйматися як шанс отримати велике замовлення і згодом масштабуватися. А заодно — і голосно заявити про себе не лише в Україні.
Перший тендер, до якого отримали доступ українські виробники, оголошено Міністерством оборони Великої Британії на дві позиції: виробництво FPV-дронів і дронів-перехоплювачів. Водночас пропозиції щодо FPV-дронів приймаються до 14 жовтня, а для дронів-перехоплювачів — до 11 листопада. Зі слів заступниці міністра оборони з питань цифровізації Катерини Черногоренко, уже акумульовано близько 50 мільйонів євро, що дасть змогу закупити орієнтовно 20 000–30 000 дронів.
«Нам важливо, щоб українські виробники мали можливість конкурувати із західними компаніями й отримувати контракти, які зможуть підтримати їх виробництво та дадуть змогу масштабувати його» — зазначила Катерина Черногоренко в коментарі для dev.ua.
Ми дізналися, що тендер відбуватиметься у два етапи. Перший включатиме оцінку поданих письмових тендерних пропозицій, другий — співбесіди з виробниками. Після етапу співбесіди визначена кількість учасників тендеру отримають контракти.
Як зазначають у Міноборони, оголошений тендер є другим тендером у межах роботи Коаліції дронів (і першим для українських виробників). Його фінансування відбувається зі Спільного фонду для закупівлі FPV-дронів, який адмініструється Великою Британією та збирає внески від членів Коаліції. Інші країни не мають повноважень оголошувати тендери з коштів Спільного фонду, проте мають можливість закуповувати дрони у власних чи українських виробників і передавати їх Силам оборони України.
Більшість українських компаній-виробників лише промацують грунт після цих заяв, аналізуючи, чи зможуть взяти участь у нинішньому тендері, і які кроки їм треба зробити, аби мати таку можливість на майбутнє. Журналісти dev.ua поговорили з вітчизняними виробниками БПЛА, щоб розуміти їхні очікування від виходу на міжнародний ринок у такий спосіб, а також оцінити нинішню ситуацію з держзамовленням на їхню продукцію.
Хочеться. Та і не особливо колеться
Усі опитані нами компанії-виробники дронів бачать позитив цього кроку, але ставляться дещо по-різному — хтось із неприхованим оптимізмом, а хтось — із певною часткою скепсису.
«Ідея хороша та корисна. Подивимося на імплементацію», — коротко заявив dev.ua технопідприємець і партнер проєкту AeroDrone Дмитро Шимків. Єдине, але найвагоміше, що спиняє його компанію від участі в такому тендері — те що вона не виробляє конкретні типи дронів, які були заявлені, а саме — FPV і перехоплювачі.
Розробник БПЛА, голова правління альянсу «Нова енергія України» та командир спецпідрозділу ударних дронів «Білий орел» Валерій Боровик, заявляє про потенційну готовність брати участь у подібних тендерах. Але знову ж таки — після детального ознайомлення з їхніми умовами.
Фото з Facebook-сторінки Валерія Боровика
Однозначно планує розглянути таку можливість і компанія Vyriy Drone. Засновник і керівник компанії Олексій Бабенко підтвердив це dev.ua. «Ніяких секретних кроків немає — потрібно просто подати потрібний пакет документів», — зазначив він.
Складнощі не лякають
Олексій Бабенко наразі не бачить особливих складнощів чи перешкод у цьому процесі. «Так, можливо, для когось буде незвичним великий пакет документів, бо не всі звикли так працювати», — робить висновки він.
Валерій Боровик теж поки не бачить великих перепон на цьому шляху. Щоправда, прогнозує, що можливо для цих завдань компанії доведеться найняти окремого спеціаліста.
«У нас є значний досвід роботи з грантовими заявками, де, окрім організаційних питань, також треба було розв’язувати питання постійної звітності. Тож вже зараз розуміємо — під цей проєкт, найімовірніше, нам треба буде окремий спеціаліст», — робить висновки Боровик.
З його слів, серед складностей, які теоретично спіткатимуть українських виробників, може бути мовний бар'єр. «Окрім того, потрібно відповідати великій кількості критеріїв і вимог із боку оператора цього проєкту — як щодо організаційних питань, так і стосовно самої продукції. Можливі також складнощі з вчасним виконанням всіх необхідних процедур, зокрема — виробництва, адже озвучені дедлайни доволі стислі», — додав голова правління альянсу «Нова енергія України».
Водночас засновник TAF Drones Олександр Яковенко поки ставиться до новини з обережністю, зазначаючи, що на практиці українські виробники можуть стикнутися з необхідністю отримання великої кількості дозволів, а також складністю проходження процедури комплаєнсу. Проте засновник TAF Drones підкреслив, що поки не вивчав нові умови, тож остаточну думку з цього приводу сформує пізніше.
Довгострокові наслідки зі знаком «плюс»
Співзасновниця та СОО акселератора Defence Builder Катерина Безсудна констатує — зараз українські компанії можуть виробляти більшу кількість дронів, ніж держава здатна закуповувати. Тож, на її думку, беручи до уваги закритий експорт військових технологій і технологій подвійного призначення, подібні ініціативи із залученням іноземного капіталу дозволять виробникам залучити більше коштів не лише для збільшення й оптимізації виробничої потужності, а й розробки нових продуктів.
Катерина Безсудна з розробкою Buntar Aerospace. Фото з її LinkedIn
Водночас, зі слів Катерини Безсудної, це релевантно лише для компаній, чиї продукти витримають конкуренцію зі стандартами якості та тактико-технічними характеристиками іноземних компаній-лідерів, що є додатковою мотивацією українських виробників до підвищення конкурентоспроможності власних виробів.
«Оскільки закупівлі відбуваються не за законодавством України, то й обмеження з маржинальності не будь діяти. Також участь в ініціативі збільшить рівень обізнаності іноземних партнерів про якість і позитивний бойовий досвід використання українських дронів, що за умови відкриття експорту дозволить вітчизняним виробникам залучати іноземні контракти й отримувати ще більші операційні бюджети на розробку та виробництво», — робить висновки СОО Defence Builder.
Зі слів Валерія Боровика, участь у таких тендерах буде сприяти впізнаваності компанії на Заході, а також збільшенню виробництва.
«Адже це — паралельне фінансування додаткових обсягів випуску продукції, яке надасть інший „фінансист“. Відповідно, можна завантажити підприємство, і надалі коштом отримання більшого прибутку розширити власну лінійку або покращити якість продукції. Бачу однозначний позитив і впевнений, що той, хто буде перемагати в цих тендерах, отримає суттєвий зиск», — прогнозує голова правління «Нової енергії України» та командир спецпідрозділу «Білий орел».
З тим, що цей крок може мати довготривалі позитивні наслідки для індустрії, погоджується й керівник компанії Vyriy Drone. А ще — це шанс вразити іноземних партнерів.
«Ми зможемо показати, що в нас дешева та конкурентна продукція. Але всі про це й так знають. Якщо ж після цього якусь з українських компаній покличуть, умовно, на навчання країн НАТО, це буде більш потужний буст: всі різко зрозуміють, що вони (маю на увазі партнерів), просто безпорадні на тлі українців. Якщо ж цього не станеться, то, можливо, будуть думати, що придбали дешеву українську продукцію», — зазначив Олексій Бабенко.
Закордонні тендери — це добре. Але що з державним замовленням?
Зі слів СОО Defence Builder Катерини Безсудної, державні закупівлі дронів зараз відбуваються за двома постановами КМУ: № 256 та № 1275. При цьому, як пояснює Безсудна, постанова № 256, що діє до березня 2025 року, пропонує спрощену процедуру з додатковими джерелами фінансування, але з обмеженнями по маржинальності.
«Вона виявилася досить ефективною, хоча має свої обмеження. Натомість постанова № 1275, без обмежень за дохіднісю й із тривалістю договорів до трьох років, містить недостатньо чіткі норми, що ускладнює її використання», — коментує СОО Defence Builder.
Катерина Безсудна переконана — Україна має перевагу у швидкості адаптації, а ініціативи на кшталт «Коаліції дронів» можуть сприяти змінам процесу закупівель дронів і зробити його зручнішим для виробників. «Однак важливо продовжувати оновлювати процедури, щоб вони відповідали швидким змінам на полі бою й сучасним потребам фронту», — каже вона.
Як констатує Валерій Боровик, за весь час фінансування виробництва дронів, ті процедури, які є в державі, не набули повної прозорості й зрозумілості.
Дрон оса виробництва компанії «Перший контакт». Фото Defence Express
«Думаю, що в нас мало виробників, які до кінця розуміють логіку ухвалення рішень щодо закупівлі не просто того чи іншого дрона, а певного типу дронів», — вважає розробник БПЛА.
Як приклад він наводить ситуації, коли для певних ділянок фронту закуповується дуже багато FPV-дронів, але велика частина з них там не використовується через повні перешкоди у вигляді ворожих РЕБ-систем. На думку Валерія Боровика, потрібно провести аналіз усього того озброєння серед дронів, що розташований на складах і не використовується.
Він також висловив думку, що часто виробники дронів стикаються з певною тенденційність у виборі того, що замовляє держава. «Вибір того чи іншого дрона чи компанії має бути повністю обгрунтований. Зрозумілість процедур і заявок від Генштабу потребує вдосконалення і прозорості, щоб чиясь компанія-виробник не обиралась за „дружніми“ бізнес-зв’язками, а винятково за якістю продукції й тим конкретним запитом, який стоїть на передовій», — робить висновки голова правління альянсу «Нова енергія України».
Ще один фактор, який вважає важливим Валерій Боровик на нинішньому етапі — це синхронізація виробництва дронів і навчання відповідних спеціалістів, які б могли ними управляти.
«Інколи таких фахівців підготувати не встигають — наприклад, для дронів літакового типу з фіксованим крилом. Такі дрони закуповуються менше, тому що немає достатньої кількості підготовлених екіпажів. Держава повинна розуміти: поки виготовляються дрони, потрібно навчати відповідну кількість пілотів», — робить висновки він.
Але головне, на чому акцентує Валерій Боровик — це відсутність чіткої перспективи державного замовлення на тривалий період. «На рік уперед, а краще — на декілька років. Бо якщо в тебе замовлення на три місяці, то незрозуміло, що потім робити з людьми й виробництвом. Хвилює і стабільність 100% бронювання для учасників виробництва дронів на кожному його етапі й на весь період контрактування», — резюмує Боровик.
Своєю чергою Олексій Бабенко, засновник і керівник Vyriy Drone, вважає, що зараз ситуація в Україні з цим параметром покращується.
Фото зі сторінки Vyriy Drone у LinkedIn
«У четвер пройшов перший тендер ДСЗІ — Vyriy Drone виграв п’ять із шести лотів. Ціни були нижчими, ніж будь-коли в державних закупівлях. На мою думку, всі закупки FPV-дронів треба проводити за тендерною процедурою — виграють і держава, і військові», — переконаний виробник БПЛА.
На українських виробників чекає покроковий гайд за тендером
Водночас у п’ятницю Міністерство оборони України підготувало покрокову інструкцію щодо того, як вітчизняним компаніям-виробникам зареєструватись для участі в тендері «Коаліції дронів» на сайті Міноборони Великої Британії. Також у Міноборони допустили, що в майбутньому такі тендери будуть доступні й на інші типи дронів українських виробників.
«Предмет оголошення тендерів залежить від потреб Сил оборони України та Генерального штабу, а також від спроможностей партнерів. Міністерство оборони працює над тим, щоби розширити масштаб наступних тендерів і на інші типи дронів, які відповідатимуть потребам України на полі бою», — зазначили в Міністерстві оборони.
Окрім того, щоб повідомити додаткові деталі стосовно вимог, а також дати можливість потенційним учасникам поставити запитання, 25 вересня та 2 жовтня оборонне відомство планує провести онлайн-конференції для учасників тендерів на закупівлю FPV і дронів-перехоплювачів.
«Тренд з виходом за кордон — це нормально, ним мають користуватися не лише компанії, але і держава». Чому українські виробники дронів все частіше відкривають виробництва за межами України
23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА
Про важливість безпілотників та, відповідно, операторів вже говорять дуже багато та скрізь. Військові чекають, що штати БпЛА в бригадах мають розширити, особливо після оголошення створення «Сил безпілотних систем».
До переліку із зібраних нами закладів, які навчають операторів БПЛА, додалась ще одна 23-тя в цьому списку школа. Додаємо школу операторів USMT та оновлюємо інформацію по іншим закладам.
Якщо ви знаєте, хто ще навчає пілотів для безпілотників, пишіть на пошту [email protected].
(оновлений текст від 22 липня 2022)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
