Український айтівець Олексій Борунов повідомив про реліз своєї настільної гри «Кіберпростір» про протистояння хакерів, розробників і тестувальників.
dev.ua поспілкувався з Олексієм і дізнався подробиці про проєкт.
Український айтівець Олексій Борунов повідомив про реліз своєї настільної гри «Кіберпростір» про протистояння хакерів, розробників і тестувальників.
dev.ua поспілкувався з Олексієм і дізнався подробиці про проєкт.
Мене звати Олексій, я понад 6 років працюю в ІТ-сфері. Мій шлях почався з QA-інженерії, де я пропрацював 2.5 роки, а згодом повністю перейшов в iOS-розробку, якій вже присвятив понад 3.5 роки (в LinkedIn Олексія вказано, що він працює в Ajax Systems — прим. ред.). Програмування для мене — не просто робота, а спосіб створювати нові, корисні та зручні продукти.
У вільний час я захоплююся настільними іграми. Граю з часів школи, і ця пристрасть лишається зі мною досі. Особливо люблю ігри, які поєднують динаміку, комунікацію та простоту правил — наприклад, «Вибухові кошенята» (разом із усіма доповненнями) та «UNO». Мені подобається можливість активно взаємодіяти з іншими гравцями, торгуватись, жартувати, створювати атмосферу живого спілкування — навіть попри те, що в реальному житті я майже ніколи не торгуюсь.
Проєкт «Кіберпростір» — це мій перший досвід створення власної настільної гри. Раніше я ніколи не займався геймдизайном, але ця ідея настільки мене захопила, що я взяв на себе весь процес: від концепції й механіки до фінального втілення. Окрема гордість — це ілюстрації, які були створені не нейромережею, а справжньою талановитою художницею, з якою мені пощастило попрацювати. Я дуже вдячний їй за візуальний стиль, що вдихнув життя у гру.
«Кіберпростір» — це вічна боротьба між розробниками та тестувальниками. І в грі, і в реальному житті.
Цей конфлікт добре знайомий кожному, хто працює в ІТ. У грі я також додав хакерів — як білих, так і чорних — адже вони нерідко перетинаються з розробниками у професійному середовищі.
Ідея виникла спонтанно. Я просто сидів у себе вдома, щось грав на приставці й думав, чим цікавим зайнятись. У якийсь момент мене осінило: чому б не перенести цей вічний протистояння між ІТ-професіями у формат настільної гри? І не просто гри, а такої, яка використовує знайому термінологію, стиль кіберпанку й атмосферу технологічного майбутнього. З того моменту я почав занотовувати ідеї карток, механік, фракцій та візуальних рішень.
Особливу увагу я приділив саме стилю. Мені пощастило: ще під час попереднього проєкту з аудіокнигами я співпрацював з художницею Даринкою, яка створювала для мене ілюстрації в арт-стилі, близькому до «Кіберпростору». Я написав їй у Telegram — і вже за кілька повідомлень вона погодилась стати ілюстраторкою гри. Так у мене з’явився не просто дизайнер, а партнер по візуальному світу гри.
Тематика ІТ для мене — абсолютно органічний вибір. Я сам працюю у цій сфері, стикався з типовими «боєвими» ситуаціями між девелоперами та QA-фахівцями. Саме цей досвід і надихнув мене перетворити професійний жаргон і внутрішні приколи на повноцінний ігровий всесвіт.
Фракції, які зараз є в грі — це результат мого особистого досвіду та спостережень за типовими «боєвими» ситуаціями в ІТ. Розробники, тестувальники, хакери — це ті ролі, які найчастіше стикаються у спільних проєктах, і тому саме вони стали основою для стартового набору.
Я свідомо не розпорошував увагу на десятки інших професій одразу. Головне завдання було — створити збалансований і цікавий базовий набір карт, а не 50 «сирих» колод без характеру. Тож почав з ядра — конфлікту між ключовими технічними фахівцями.
Але в майбутньому я планую доповнювати гру новими фракціями, які розширюватимуть ІТ-всесвіт «Кіберпростору». Це можуть бути дизайнери, бізнес-аналітики, проджект-менеджери та інші ролі.
Доповнення будуть виходити окремими колодами, і кожен гравець сам вирішуватиме, які професії додавати до своєї базової версії. Такий підхід дає гнучкість і дозволяє будувати власну конфігурацію гри, залежно від уподобань і стилю гри компанії.
Суть «Кіберпростору» — в розвазі, у втечі від буденності та зануренні в атмосферу постапокаліптичного світу кіберпанку. Це можливість абстрагуватись від реальних проблем і просто отримати задоволення від гри, де знайомі ІТ-професії перетворюються на фракції з унікальними можливостями та стилем гри.
Базова версія розрахована на 2–3 гравців, які грають по черзі в індивідуальному форматі. Проте в майбутньому я планую додати командні режими боїв — наприклад, 2 на 2 — завдяки доповненням із новими професіями. Таким чином, що більше фракцій має гравець, то гнучкіше він зможе формувати команди й налаштовувати гру під власну компанію. Це дасть змогу розширити ігровий досвід та ввести нові механіки взаємодії.
Мені давно хотілося створити щось фізичне — те, що можна потримати в руках, передати друзям, залишити як пам’ять. У часи блекаутів я особливо відчув, наскільки ми залежні від цифрових розваг, і як швидко вони можуть стати недоступними. Саме тоді ідея створити настільну гру набула нового сенсу: можливість зібратись із друзями чи колегами й провести час весело — без електрики, інтернету чи екранів — стала справжньою цінністю.
Щодо цифрової версії гри, то такі думки вже є. Але поки що я не маю достатньо знань у цій галузі, а для якісної реалізації потрібна ціла команда фахівців. На цей момент це перевищує мої можливості — і з точки зору ресурсів, і з точки зору часу. Але хто знає — можливо, у майбутньому «Кіберпростір» отримає й цифрову форму.
Над розробкою «Кіберпростору» працювала невелика, але дуже віддана команда з 2–3 людей. Я відповідав за ідею, геймплейні механіки, термінологію, структуру фракцій та загальну концепцію. Візуальну частину повністю створила Даринка — ілюстраторка, з якою я вже працював раніше. Вона намалювала майже сотню унікальних карток, а я в процесі переглядав ескізи, ревʼював і давав зворотний зв’язок. Завдяки її вмінню вловити стиль і атмосферу кіберпанку, гра отримала впізнаваний візуальний почерк.
Важливу роль у цьому процесі відіграла й моя дружина. Вона була моєю моральною опорою, підтримувала мене в найважчі моменти, коли здавалося, що нічого не встигається. Її віра в мене була не менш важливою за технічну роботу.
Усе створення гри тривало понад пів року. Приблизно за 1–1.5 місяці я розробив основну механіку та структуру гри, а ще близько 5 місяців пішло на ілюстрування карток — це була найбільш трудомістка частина. Так, використання штучного інтелекту могло б пришвидшити процес і зменшити витрати, але я свідомо обрав шлях «ручної» роботи. Бо саме жива творчість надає грі душу й характер.
Вартість розробки гри склала близько $2000. Основна частина бюджету пішла саме на ілюстрації — і я вважаю, що це були цілком виправдані інвестиції. Цей проєкт — не просто набір карток, а результат великої праці, натхнення й віри в ідею.
Гру «Кіберпростір» можна буде придбати за 600 грн. Основні майданчики для замовлення — це Rozetka, OLX (через бізнес-акаунт), а також напряму через Telegram-менеджера. Ми також намагалися вийти на контакт із великими магазинами настільних ігор, але, на жаль, подібні інді-проєкти часто лишаються поза їхньою увагою. Відповіді на листи або не надходили зовсім, або обмежувались формальностями. Тож вирішили рухатись далі самотужки.
Інструкція до гри доступна в цифровому вигляді через QR-код, який є в кожній коробці. Він веде на спеціальну сторінку з повним описом правил, лором гри, прикладами ігрових ситуацій, а також посиланнями на сервіси, де можна придбати гру. Завдяки цьому гравці легко можуть поділитись лінком з друзями або знайомими — достатньо просто переслати QR-код.
Перша надрукована партія склала 150 коробок, і вже в перший день вдалося продати 6 копій, що, як для повністю самостійного запуску, я вважаю гарним стартом. Сподіваюся, що зворотний зв’язок, рекомендації й активна спільнота допоможуть просувати гру далі — і ми якнайшвидше перейдемо до розробки доповнень.
У «Кіберпростору» вже є своя Telegram-спільнота, до якої може приєднатися кожен охочий. Там гравці можуть ділитися враженнями, висловлювати ідеї для покращення гри, обговорювати баланс та пропонувати нові фракції. Ми відкриті до зворотного зв’язку і справді дослухаємось — це частина духу інді-проєкту.
Ще однією перевагою є цифрова інструкція — вона доступна за QR-кодом і постійно оновлюється. Це дозволяє швидко реагувати на запитання гравців, вносити правки, додавати нові приклади, лор та інші матеріали. Тож кожен гравець завжди має доступ до актуальної версії правил.
Як я вже згадував, у майбутньому ми плануємо випускати доповнення з новими професіями. Які саме це будуть фракції — вирішуватимемо або самостійно, або разом зі спільнотою. Таким чином, розвиток Кіберпростору стане справжнім спільним проєктом.
Мені було б надзвичайно приємно, якби «Кіберпростір» став частиною живого спілкування в компаніях, стартапах чи на корпоративах. Адже саме для цієї аудиторії гра й створювалась — для людей з ІТ-середовища, яким знайомі внутрішні жарти, термінологія та професійні конфлікти, які ми обернули у фан.
Втім, я не обмежую себе лише однією темою чи нішею. У майбутньому цілком можливе створення інших ігор з новими світами, правилами й підходами. Все залежить від бажання рухатись далі, створювати й надихати. А поки — я з радістю спостерігатиму, як «Кіберпростір» оживає в руках гравців.
Зараз я активно шукаю контакти ігрових просторів, щоб домовитись про розміщення «Кіберпростору» у вільному доступі. Ідея проста: залишити одну-дві коробки гри, щоб будь-хто міг сісти, спробувати і вирішити для себе — чи це «їхнє». Це і безкоштовна реклама, і чесний спосіб дати гравцям відчути гру перед покупкою.
Що стосується турнірів та івентів, поки що хочу трохи зменшити темп після релізу, навести лад з логістикою та розповсюдженням, а далі — вже разом зі спільнотою приймати рішення про формат турнірів та інші активності. Бо, як я вже казав, спільнота — це серце «Кіберпростору».
Світ гри живий, лише якщо в ньому живуть люди. Саме тому я планую залучати гравців до прийняття ключових рішень: які фракції додавати, як змінювати баланс, які події проводити. Кіберпростір — це не просто коробка з картами, це спільна історія, яку ми пишемо разом.
І наостанок:
Я щиро радий, що мені вдалося пройти цей шлях — від ідеї до повноцінного релізу гри — без жодних сторонніх інвестицій. Кіберпростір був створений завдяки самоінвестиціям: я просто відкладав частину заробітної плати, вкладав у ілюстрації, друк, пакування — і крок за кроком збирав цей світ.
Дякую всім, хто дочитав цю історію до кінця. Дякую кожному, хто приєднався або ще приєднається до нашої спільноти. Запрошую вас у всесвіт кіберпанку, де професії — це фракції, а правила — це інструменти для веселого й розумного протистояння.
Бажаю всім гарного дня, натхнення, внутрішнього світла та безпечного неба — і зараз, і в нашому цифровому майбутньому.
