Проєкт Near Protocol у новому інвестиційному раунді залучив $150 млн, про це повідомляє AIN.UA.
Ось історія проєкту від одного з його співзасновників, харків’янина Іллі Полосухіна.
Проєкт Near Protocol у новому інвестиційному раунді залучив $150 млн, про це повідомляє AIN.UA.
Ось історія проєкту від одного з його співзасновників, харків’янина Іллі Полосухіна.
Інвестиції нового раунду від Three Arrows Capital та інших інвесторів, серед яких Dragonfly Capital, a16z, Mechanism Capital та інші, склали $150 млн.
Залучені кошти витратять на розвиток екосистеми проєктів Near Protocol, популяризацію ідеї Web 3.0 і збільшать регіональні хаби.
NEAR Protocol — це децентралізована обчислювальна платформа, запущена в 2018 році, в технології блокчейн для створення децентралізованих сервісів dApps. Ось його історія.
Іллі Полосухіну 31 рік. Він виріс у Харкові. Навчався в Харківському політехнічному інституті. З першого курсу на пів ставки працював в американській компанії — Salford System. У 2012 році він перебрався в Штати на постійне місце проживання, оселившись в Сан-Дієго.
У 2014-му Ілля переїхав до Кремнієвої долини, де було набагато більше можливостей для розвитку. Він попросив друга, який проходив в Google інтернатуру, закинути його резюме в компанію. А ще один його товариш працював у Facebook. Він те ж саме зробив.
У підсумку Іллю запросили на співбесіди відразу в обидві компанії. Він їх пройшов. І потім обирав. Вирішив піти в Google, бо мета продукту Facebook — «забирати час у людей».
Так харків’янин почав працювати в головному офіс Google, де став Engineer Manager. Керував командою з 10 дослідників. Їх проєктом була відкрита програмна бібліотека для машинного навчання — TensorFlow.
Після роботи в Google Ілля захотів створити щось своє і при цьому продовжити працювати над NLP (Natural Language Programming). Це напрямок AI, присвячений тому, як комп’ютери аналізують природні (людські) мови.
Перша ініціатива, в якій хлопець вирішив взяти участь, — NEAR.AI. цей проєкт, повинен був навчити машини кодити. У харків’янина в цій справі з’явився партнер — Алекс Скиданов, уродженець Іжевська (Удмуртія, Росія).
З Алексом Ілля познайомився під час навчання в акселераторі Y Combinator. Він теж програміст високого рівня, має хороший послужний список. Все почалося з того, що хлопець брав участь у Міжнародній олімпіаді з програмування (ICPC). Це допомогло йому потрапити на роботу в Microsoft у 2009 році. Потім Алекс приєднався до MemSQL у 2011 році як інженер № 1, де працював п’ять років як архітектор та директор з розробки.
У Алекса та Іллі була спільна мрія — будувати сингулярність. Щоб AI зміг написати програму краще людини. Вони вирішили спробувати.
Але коли хлопці почали будувати свій бізнес, зрозуміли, що потрібно платити людям — в Китаї, Кубі, Росії — за роботу. І гроші було важко розсилати до різних країн.
Тоді Ілля подумав, як би на блокчейні зробити якесь рішення, щоб розподіляти фінансові ресурси. Але технологія, що існувала у 2018 році, не відповідала очікуванням команди.
Так з’явилося нове власне рішення — NEAR.Protocol.
NEAR за задумом хлопців мав перетворитися в опенсорс-інструмент, який піде за Bitcoin і Etherium. І буде централізованим рішенням зі значно більшими можливостями.
Розробники Алекс Скиданов і Ілля Полосухін придумали протокол у 2017 році в Сан-Франциско. Протокол Near має власний службовий токен NEAR. 22 квітня 2020 року компанія випустила перший 1 млрд токенів NEAR. Після залучення останнього раунду інвестицій капіталізація проєкту становить $11 млрд.
Раніше проєкт залучив $70 млн від різних інвесторів масштабу Andreessen Horowitz, і у вузьких колах встиг завоювати статус «вбивці Ethereum».
У листопаді на Web Summit 2021 Ілля постарався пояснити, чому за його проєктом велике майбутнє.
Він попросив публіку подумати про те, що в смартфоні кожного завантажені різні додатки, вони належать різним бізнесам. У кожного з них є своя система правил, обмежень і дозволів, що не робить сервіс повністю відкритим для всіх. Але ідея майбутнього Near.Protocol: свій додаток може створити хто завгодно — навіть два панки в гаражі.
«Якби ідейні люди різних професій могли б створювати протягом короткого часу програмне забезпечення під себе, і воно могло б швидко еволюціонувати, — це принесло б у світ дивовижні речі. Тому що у кожного є неоціненний досвід у своїй сфері — біологія, журналістика, музика», — розповідав журналісту DOU про свій задум Ілля ще на ранній стадії проєкту.
Додатки, які створюються на базі NEAR, — децентралізовані. І для користувача це означає — стати повноцінним господарем своїх даних.
«Коли Ви користуєтеся Facebook (або meta), всі ваші дані належать Facebook, всі ваші взаємозв’язки належать Facebook, і коли ви переходите з однієї програми в іншу, вам доведеться відтворити все це — ваші соціальні записи», — підкреслював Ілля на Web Summit.
Але якби дані — все відео, записи — належали користувачеві, він би просто міг їх «брати з собою» у свою цифрову подорож.
Ілля каже, що на NEAR.Protocol вже з’являються додатки, які дозволяють це робити. Наприклад, є стартап на зразок Instagram-YouMinter. Він дозволяє перетворювати свої селфі, та й в принципі інші знімки, у NFT і ділитися ними в додатках на Android та iOS.
Для творців контенту така система означатиме, що вони вже не потраплять під бан Марка Цукерберга, а для програмістів (розробників нових сервісів) — що вони не залежатимуть від інструментів заритих бізнесів.
Мета на найближчі п’ять років — зібрати в такій екосистемі мільярд користувачів.
Зараз в екосистемі NEAR понад 1 млн користувачі вже проводить близько 40 млн транзакцій. Більше ніж 1000 людей на місяць вже працюють над понад 200 децентралізованими проєктами.
Near створив спеціальний фонд, щоб підтримувати стартапи на своїй платформі. $45 млн вже роздали. А всього компанія збирається роздати $800 млн творцям децентралізованих додатків майбутнього.
Ілля зараз не живе постійно у Каліфорнії. Він багато їздить світом. Журналіст dev.ua зустрів Іллю на відкритті нового венчурного фонду в Києві й поставив кілька запитань про те, як Ілля будує конкурента таким централізованим системам як Facebook і Google.
Ми вже мільйонів 40 роздали. Можна подивитися по нашому Твіттеру. Є гранти, які конкретно NEAR Foundation роздає — проєктам, продуктам в Україні й по всьому світу.
Плюс ми дали 350 млн продуктової лабораторії Proximity, яка роздає вже далі проєктам теж в екосистемі. Плюс ми видаємо гроші іншим фондам: MetaWeb Venture Capital зараз запустився. Openweb collective і ще кільком фондам, які запускаються. Частина їх капіталу — це гроші NEAR Foundation. І також вони залучають капітали інших осіб та інституцій.
Частина капіталу — яка була створена при створенні NEAR протоколу, через NEAR токен, — вона пішла в роздачу для ком’юніті.
Зараз купа додатків доступна. Defi (Decentralized Finance Platforms), NFT-проєкти, соціальні мережі запускаються тощо. Велика екосистема.
У нас додатків 200 в цілому, і додатків 20 — з активними користувачами зараз.
Ось Aurora — це додаток на NEAR протоколі. Вона вже сама по собі юнікорн. Запустилася в липні, а свій токен випустили місяць тому. Інший додаток — Flux, теж юнікорн, і в них теж є токен. Але це старий проєкт, вони з нами працюють два роки.
Є дві реальності. Одна — де ми всі контролюємося Facebook, ми всі сидимо у віртуальній реальності, і вони нам дають все, що ми хочемо бачити. Є інша реальність, в якій світ побудований на відкритих технологіях. Web 3.0 або опен-веб, як ми називаємо його. Це ідея опен-сорса (відкритого коду). Є так звані відкриті сервіси — це побудова на блокчейні додатків, які дозволяють використовувати один одного без якихось вимог і з можливістю гарантії, що цей додаток зникне.
В екосистемі зараз є фінансові програми, які контролюють мільярди доларів, при цьому вони з серії «побудовані двома хлопцями з гаража». Такого ніколи уявити собі не можна було, що фінтех можуть будувати десятки людей, і на них ще зверху інші будуватимуть свої додатки. А тут у нас є гарантії криптографічні, економічні, на яких все це будується.
І з цього ми ростимо світ, який в цілому відкритий, composable.
І головне, що ти як користувач володієш своїми даними, своїми активами, ти можеш брати участь в governance-управлінні, прийнятті рішень, прийнятті протоколів.
Ну, в певному сенсі, так. Я б сказав, вся блокчейн-екосистема, не тільки NEAR, конкурує з таким ринком. Як бачимо, Facebook намагається наздогнати, намагалися робити Лібру. Не вийшло, тепер намагаються перейменуватися. Але вся команда з Лібри пішла, і вони створили свій проєкт і працюють над оупен-девом. Хороші інженери, але можливостей саме в Facebook, тому що він — централізована система, немає.
Я працював у Google, і ідея полягає в тому, щоб взяти багато принципів Google, але зробити їх відкритими.
У Google є своя нейронка. Технологія, за якою GPT-3 побудована, — я працював над цією статтею ще в Google. Тобто вони побудували GPT-3 три роки тому, вони працюють за тією статтею, що ми друкували в Google у 2016 році.
GPT-3 вже зверху побудована. Тому, природно, у Google є ці технології, все це є всередині. Коли ти використовуєш Google search, Google translate — там це все використовується.
Це один і той же стек. Вони просто натреновані різними даними під різні завдання.
Те, що я бачу — ті речі, які люди роблять, — вони рухаються вгору. Замість того, аби писати копірайт на все, ти будеш задавати ідею. І воно (AI) буде генерувати копірайт, ти будеш редагувати. Замість того, щоб писати код — що ми якраз робили до блокчейну, тренували ці моделі для генерації коду. І, в принципі, були цікаві результати, але як стартап це не можна було зробити. Потім цей код редагуєш. І ідея була така, щоб натренувати так, щоб розробник в якихось місцях вже не потрібен був. Просто робота розробника буде рухатися вгору — він писатиме архітектуру, дизайн.
Поріг входу швидше роздвоюється. Буде легше, тому що можна буде багато чого зробити з серії існуючих шматків і просто їх зв’язавши. І буде високий лоу левел входу, щоб цю всю систему писати. Це вже буде складніше, тому що потрібно знати набагато більше. Це як зараз робити embedded — там потрібні фахівці. А щоб писати вебдодатки — це завдання набагато простіше.
Поріг буде все нижчим, але паралельно все буде й ускладнюватися. В інших сферах теж — маркетингу, журналістиці. Але це моя думка.
