У 2026 році 22% українців використовують штучний інтелект для отримання новин. Це стільки ж, скільки звертаються безпосередньо до новинних сайтів та онлайн-медіа. Водночас головним каналом споживання інформації залишаються соцмережі: ними користуються 87% опитаних, а Telegram — найпопулярніша платформа.
У 2026 році 22% українців використовують штучний інтелект для отримання новин. Це стільки ж, скільки звертаються безпосередньо до новинних сайтів та онлайн-медіа. Водночас головним каналом споживання інформації залишаються соцмережі: ними користуються 87% опитаних, а Telegram — найпопулярніша платформа.
Про це свідчать результати дослідження ГО «Інтерньюз-Україна», презентовані 4 листопада.
За даними дослідження, 94% респондентів отримують новини через соцмережі та месенджери. Найчастіше вони стежать за Telegram-каналами — їх назвали 82% опитаних. Далі йдуть YouTube-канали (55%) та сторінки у Facebook (40%).
Штучний інтелект як канал отримання новин уже зрівнявся за популярністю з новинними сайтами й онлайн-медіа — до нього звертаються 22% респондентів. Водночас за онлайн-медіа стежать 60% опитаних, зокрема через сторінки редакцій у соцмережах (29%) та YouTube (26%).
Соцмережі загалом використовують 87% опитаних. За рік частка тих, хто отримує новини виключно через них, зросла з 37% до 54%.
Інші канали втрачають аудиторію. Телебачення та онлайн-медіа як джерело новин використовують по 22% респондентів — на 11 і 9 відсоткових пунктів менше, ніж торік. Радіо слухають 9% опитаних проти 13% у 2025 році, друковані видання читають 3% проти 4%.
Загалом 73% респондентів споживають новини лише онлайн і не дивляться телебачення. Поєднують телебачення з інтернетом 17% — торік таких було 28%.
Серед окремих джерел новин найчастіше називали мережу регіональних Telegram-каналів «Труха» — її обирають 19% споживачів новин. Далі йдуть телеканал «1+1» (9%), Сергій Стерненко (7%) та «Суспільне» (6%).
На вибір джерела новин найбільше впливають швидкість публікації та зручність формату. Оперативність назвали важливим критерієм 39% опитаних, зручний формат — 36%. Ще 30% звертають увагу на зрозумілість викладу та цікавість тем.
Достовірність інформації як критерій вибору джерела назвали лише 24% респондентів.
Більшість українців не шукають новини цілеспрямовано, а переглядають повідомлення в каналах і спільнотах, на які підписані (60%), або у стрічці соцмереж (50%).
Найпопулярнішими форматами залишаються короткі текстові новини — їх щодня читають 58% опитаних. Короткі вертикальні відео переглядають 44%, візуальні матеріали — 42%. Водночас довгі тексти також мають аудиторію: 44% читають їх щодня, а 71% — щонайменше раз на тиждень.
Попри те, що 85% опитаних знають про існування фейків в інтернеті, а 74% із них вважають, що можуть самостійно їх розпізнавати, практичний тест показав інший результат. Усі три новини правильно оцінили лише 10% респондентів.
Дослідники також перевірили, наскільки українці знайомі з маніпулятивними наративами. Найчастіше опитані зустрічали твердження про те, що в Україні готуються до зниження мобілізаційного віку: про нього чули 64% респондентів, а 56% із тих, хто стикався з ним, вважали його правдивим.
Також поширеними були наративи «Мігранти заберуть роботу в українців» (62%) та «Лише влада хоче продовження війни» (57%). Майже третина людей, які зустрічали такі твердження, поширювала їх — найчастіше в особистому спілкуванні.
Telegram залишається найпоширенішою соцмережею серед опитаних — ним користуються 78%. Водночас за рік зросла аудиторія YouTube (з 43% до 60%), Instagram (з 38% до 44%) та TikTok (з 30% до 39%).
Натомість частка користувачів Viber скоротилася з 65% до 51%, Facebook — з 53% до 46%.
69% респондентів вважають, що держава не повинна обмежувати доступ до соцмереж. Торік таку позицію поділяли 64%. Якщо обмеження все ж запровадять, 55% опитаних шукатимуть інші джерела інформації, 28% користуватимуться VPN, а 26% стежитимуть за тими самими блогерами та каналами на інших платформах.
Дослідження провела компанія InMind на замовлення ГО «Інтерньюз-Україна». У липні–серпні 2026 року опитали 2520 респондентів у містах України з населенням понад 50 000 осіб. Заявлена похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 1,95%. Також провели сім фокус-групових дискусій із жителями Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Харкова, Полтави, Хмельницького та Вінниці.
