Обсяг криптоекономіки України сягнув $128,3 млрд: країна стала другою у Східній Європі — дослідження Chainalysis
З липня 2025-го до червня 2026 року включно на українські криптогаманці з-за кордону надійшло $12 млрд у стейблкоїнах. Із цієї суми $2,41 млрд припало на дрібні перекази до $10 000 кожен.
З липня 2025-го до червня 2026 року включно на українські криптогаманці з-за кордону надійшло $12 млрд у стейблкоїнах. Із цієї суми $2,41 млрд припало на дрібні перекази до $10 000 кожен.
Про це повідомив народний депутат та голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев із посиланням на дані аналітичної компанії Chainalysis.
За словами нардепа, аналітики проаналізували транзакції з 21 країни, і для 16 із них Україна виявилася основним напрямком таких переказів за обсягом. Дослідження також показало пряму залежність: із держав, де проживає більше українців, в Україну зазвичай надходять більші суми.
Загальний обсяг української криптоекономіки за вказаний рік у Chainalysis оцінили у $128,3 млрд — це другий показник у Східній Європі. При цьому, як зазначив політик, на тлі загального зниження криптоактивності в регіоні на 7,9%, показники в Україні фактично втрималися на попередньому рівні, продемонструвавши зростання на 0,2%.
«У цьому контексті важливого значення набуває наш законопроєкт № 10225-д про віртуальні активи, який якраз і спрямований на те, аби захистити людину, яка довіряє свої активи криптоплатформі. Тому пропонуємо, щоб платформа, яка бере активи клієнтів на зберігання, тримала їх окремо від власних. Комітет вже рекомендував Верховній Раді ухвалити цей документ у другому читанні та в цілому. Тепер очікуємо винесення документу на розгляд у сесійній залі», — наголосив Данило Гетманцев.
Контекст
Нагадаємо, що 4 листопада Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні доопрацьований законопроєкт № 10225-д про регулювання обороту віртуальних активів. Це рішення підтримали 20 членів комітету.
Робота над документом тривала три роки й супроводжувалася численними суперечками в межах робочих груп. У результаті обсяг чистого тексту законопроєкту склав 264 сторінки, а порівняльної таблиці до нього — 1301 сторінку.
Що передбачає законопроєкт № 10225-д
Терміни та регулятори: нові правила на ринку віртуальних активів мають запрацювати з 1 липня 2027 року. Наглядові функції розподілять між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Національним банком України (НБУ відповідатиме за сферу електронних грошей і валютний контроль).
Оподаткування: операції з криптовалютою звільнятимуться від ПДВ. Податок стягуватиметься лише з інвестиційного прибутку (різниці між ціною купівлі та продажу, як на ринку цінних паперів). Обмін однієї криптовалюти на іншу та прибуток у межах однієї мінімальної зарплати не оподатковуватимуться.
Пільговий період: для активів, придбаних раніше, діятиме перехідний період до кінця 2028 року зі зниженою ставкою ПДФО — 5%.
Вимоги до ринку та захист клієнтів: запроваджується обов’язкова авторизація криптобірж, кастодіанів та інших постачальників послуг, посилюється фінмоніторинг (AML) та встановлюються стандарти захисту споживачів. Зокрема, компанії зобов’яжуть розмежовувати власні кошти та активи клієнтів, що має підвищити прозорість і довіру до сектору.
Позиція НБУ: три головні ризики
Попри підтримку профільного комітету, Національний банк України виступив проти ухвалення законопроєкту в поточній редакції. Регулятор виділив три ключові загрози:
Неконтрольований обіг іноземних токенів. Документ дозволяє вихід на український ринок іноземних токенів, які за своєю суттю нагадують електронні гроші, але не мають належного нагляду у країнах випуску. НБУ наполягає на праві оцінювати та обмежувати такі активи нарівні з українськими.
Нерівні умови та прогалини в нагляді. Спрощений підхід до іноземних віртуальних активів створює ризики регуляторного арбітражу: компанії зможуть обходити жорсткіші вимоги, встановлені для українських аналогів, виводячи частину операцій з-під контролю держави.
Корупційні ризики та монополізація. Фінальна версія тексту дозволяє НКЦПФР самостійно визначати кількість операторів торговельних майданчиків на перші п’ять років роботи ринку. У Нацбанку зазначають, що це суперечить попереднім домовленостям (які передбачали допуск лише трьох компаній на старті через прозорий конкурс) і відкриває простір для корупції.
У пресслужбі Нацбанку підкреслили, що розвиток криптоіндустрії не має загрожувати монетарному суверенітету та стабільності гривні. Регулятор заявив, що доклав значних зусиль для пошуку компромісу, проте ігнорування його принципових зауважень унеможливлює підтримку законопроєкту № 10225-д у нинішньому вигляді.
Не тільки Metro та S.T.A.L.K.E.R. 31 українська гра до 31-річчя Незалежності України
31 рік незалежності України — це ще й 31 рік самостійності та нової епохи всієї української творчості. Стосується це й відеоігор. Адже за три десятки років українці встигли створити різні ігри на будь-який смак.
Тож на честь Дня Незалежності ми вирішили згадати 31 гру від українських розробників. І нехай без очевидних Metro та S.T.A.L.K.E.R. не обійшлося, одними ними справа не обмежується. Є тут і призабуті шутери із зовсім іншого часу, і перспективні сучасні проєкти, і вкрай незвичайні інді.
Багато місцевих відеоігор ви можете придбати на фестивалі українських ігор у Steam, тож якщо щось зацікавило — не забудьте перевірити.
Криптозима в дії, або трильйони доларів на вітер. 7 висновків про те, що відбувається на крипторинку
Криптозима змусила колись квітучі фірми оголошувати про банкрутство, а інвесторів нервово розпродавати криптоактиви. Forbes розібрав, які наслідки можуть мати такі розпродажі, вартістю в трильйони доларів. Публікуємо сім найцікавіших висновків.