💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Марія БровінськаУвійти в ІТ
27 серпня 2024, 09:00
2024-08-27
«Єдине, що не варто робити на співбесідах, — це запитувати ветерана про війну та можливість повторної мобілізації». Історія 24-річного медика-добровольця, який, повернувшись з фронту, опанував Fullstaсk і швидко знайшов роботу
24-річний Орест Бурмей із Прикарпаття попри молодий вік вже встиг побувати на фронті, добровільно мобілізувавшись на початку 2022 року, ще бувши студентом останнього курсу. Утім, служба не завадила хлопцеві закінчити Національний медуніверситет ім. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа» і здобути кваліфікацію лікаря.
Нині ж Орест — айтівець. Після повернення з війни він вирішив докорінно змінити своє життя й увійти в IT. І в хлопця це вийшло. Нині він Fullstack розробник, якому вдалося знайти роботу за два місяці. Подавши 50 відгуків на вакансії, хлопець отримав аж 4 оффери. Орест поділився з dev.ua своєю історією трансформації. Далі — його пряма мова.
Медицину я обрав здебільшого завдяки братові, який теж навчався в медичному на момент мого вступу. До мобілізації я працював у Центрі дитячої кардіохірургії та кардіології у відділенні вроджених та набутих вад серця підлітків та дорослих. Власне, одне з наших відділень було зруйноване внаслідок обстрілу Охматдиту.
Як студент я неодноразово чергував на швидкій медичній допомозі та асистував на операціях у різних лікарнях, щоб подивитися на спеціальність з максимальної кількості сторін та знайти себе в цьому.
Після завершення університету і звільнення з ЗСУ мені запропонували інтернатуру в Центрі кардіології та кардіохірургії, що прирівнюється до виграшу в лотерею для студента-медика, бо це шалений досвід, практика, знання, вміння та можливості. Тому особисто я вважаю, що досягнув хороших результатів.
Однак, я стикався і з негативними аспектами: корупція, панібратство, широке використання недоказової медицини, консервативність старших лікарів щодо методів лікування, малі зарплати. Можна продовжувати дуже довго цей список, але я все одно зовсім не шкодую про ті часи й буду далі любити медицину.
Медик-доброволець
У перші дні повномасштабного вторгнення ми разом із батьком, братом та дядьком добровільно мобілізувалися. Батальйон, у якому я служив, був новоствореним, і нам довелося організовувати медичну службу з нуля. Супровід документації, створення резерву ліків та забезпечення тактичною медициною всього особового складу, розробка програм навчання та власне проведення цих занять — з усім цим мав можливість попрацювати, як ТВО начмеда та санітар-інструктор на Харківському та Запорізькому напрямках.
Моє звільнення сталося не за власним бажанням, а через сімейні обставини в березні 2023 року. Батько підірвався на протипіхотній міні, я і проводив його евакуацію. Певний час мама з братом мали можливість доглядати за ним, але в один момент питання стало дуже гострим, тож я був змушений також покинути службу.
Адаптація до цивільного життя
Після звільнення я сконцентрувався на допомозі батькові та його протезуванні. Я дуже вдячний своїй сім'ї, дівчині та друзям за підтримку, адже завдяки їм я практично не відчув труднощів з адаптацією до цивільного життя. Я це зрозумів тільки набагато пізніше.
Вікна без світломаскування і сонце, яке може тебе будити кожного ранку. Відчуття безпеки та відсутність адреналіну, адреналінова залежність — дуже складна штука.
Подобалось, що мирне життя продовжує існувати, діти сміються, сімʼї гуляють, нація збережена.
Перехід в ІТ
Мій вибір ІТ-сфери не був випадковим. Ще під час навчання в медичному університеті я зацікавився фронтенд-розробкою завдяки знайомому. На літніх канікулах, у перервах між роботою, вивчав html та css. Любов до цього збереглася через роки зі мною, і я вирішив продовжити розвивати те, що раніше вже пробував.
Всі обмеження залежать від твого бажання розвиватись та від навичок. Тут амбіції тебе самі несуть вгору, і ніяка бюрократія цього не зупиняє.
При переході з іншої сфери найважче зробити перший крок. Дуже багато роздумів, чи насправді я цього хочу, зважування всіх за і проти.
Навчання
Вже після зробленого першого кроку я відклав всі сумніви й просто продовжував розвиватись. Мінімум 8 годин навчання щодня — це дуже тяжка робота над собою, своїм менеджментом часу. Вдячний сім'ї та дівчині, якби не вони — цього б всього не було.
Процес навчання надає тобі можливість не тільки вивчати матеріал, а ще й навчитись шукати поза курсом, не звикати до того, що в тебе завжди все буде готовим, це дуже наближено до того, що чекає на роботі.
Але організовано вивчати все це й одразу практикувати в code editor допомогла платформа Mate. Дуже топ мати все в одному місці й для навчання, й потім для трекінгу відгуків на вакансії.
Крім того, ментори, коучі, координатори завжди підтримували, цікавились, як мої справи, чи потрібна допомога. Це дуже цінно, адже коли ти біжиш у такому темпі, важливо, щоб хтось був поруч, навіть якщо із нагадуванням виконати щоденну таску.
50 відгуків і 4 офери
Процес пошуку роботи тривав приблизно два місяці за підтримки координаторів академії. Я активно подавався на вакансії ще до завершення курсу й відправив приблизно 50 заявок, які сконвертувалися в 4 офери. Фінальний, який зрештою прийняв, я отримав буквально за два дні до закінчення навчання.
Мій військовий досвід зазвичай викликав або нейтральну, або позитивну реакцію від роботодавців.
Це питання дуже і дуже болюче, адже я доброволець, я йшов свідомо на це, і бачити, як хтось цього боїться чи просто зупинить процес найму, якщо ти відповіси «так, планую, якщо потрібно буде знову» — сумна історія.
Перші дні роботи були схожі на перші кроки у вивченні JavaScript: нічого не зрозуміло, але треба щось робити й швидко. Очікування певною мірою виправдались. Я радий, що можу писати код і отримувати практичний досвід, що є для мене найважливішим на даному етапі кар'єри. Тому я відкритий до можливостей, які допоможуть і далі максимально зростати в професії.
Моє головне бажання — розвиватися в напрямі Fullstack і, можливо, колись обʼєднати свій набутий досвід у медицині та розробці в межах HealthTech. У нас точно є запит на застосунки, які посприяють взаємодії клієнтів та медзакладів, системно допоможуть із документообігом, збереженням історії хвороб, виписок.
«Я не шукав роботу, мене звабили. Team Lead мене змусили стати». Історія Senior AQA, який увійшов в IT у 39 років, і вже 10 років про це не жалкує
Діма Наумов — Senior AQA в Capgemini Engineering. 10 років він працює тестувальником, і готовий ламати всі можливі стереотипи про вхід в IT. Діма став айтішником у 39 років, залишивши успішну кар'єру в фінансовому світі та продажах.
Свою історію чоловік розповів dev.ua.
«Треба вірити в себе та йти (чи хоча би лежати) в бік своєї мети». Історія бухгалтерки, яка стала розробницею та виросла до Team Lead і ментора
Немає більш слушного часу для змін, аніж сьогодні. Шлях до професії мрії може бути ретельно спланованим зі шкільної парти або тернистим і сповненим пригод. Своїм досвідом переходу з позиції бухгалтера в ІТ-компанії до frontend-розробниці на проєкті в ній же ділиться Наталія Сингаєвська, Frontend Engineer у Levi9. Вона знайшла своє призначення та за чотири роки зросла зі стажистки до Team Lead на проєкті в Лондоні.
112 відгуків на вакансії, $100 за тестове та робота мрії. Історія моделі з Луцька, яка об'їздила півсвіту, через пандемію змінила плани й тепер навчає IT інших
Надя Адамович — у минулому успішна модель. Та через пандемію зірвався контракт на роботу до Китаю, тому Надія змушена була працювати таргетологом, сушисткою, а згодом вирішила піти в IT. Нині дівчина — UI/UX Designer, заочно навчається на факультеті міжнародно-економічних відносин у Луцькому політехнічному інституті та працює ментором у Mate academy. Розповідаємо її історію, що надихає.
Від перекладача у шлюбній агенції та біч-боя до strong junior джавіста. Історія айтішника, який пройшов 12 співбесід і зміг увійти в IT під час війни
Практикувати англійську в шлюбній агенції та бігати гарячим піском як біч-бой довелося 22-річному студенту Одеської політехніки перед тим, як здійснити свою мрію й отримати роботу в IT. Історія Миколи Воронова чергового разу доводить, що досягти бажаного можливо навіть у найскладніші часи. Попри війну та невизначеність, йому вдалося отримати довгоочікувану роботу. І от він уже п’ять місяців як айтівець. Щоправда, за словами хлопця, він не отримував відмов і самостійно обирав свого роботодавця, здолавши 12 співбесід. Розповідаємо історію Миколи.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі