Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Hot! dev.media шукає менеджера з продажу спецпроєктів

«Основ’яненко – це за*бісь, чому ми про це не говоримо?» Як айтішниця львівської Impressit перекладає книги, веде літературний подкаст та закохує в свою пристрасть інших

Ольга Кендзіор — Content Manager львівської IT-компанії Impressit. Справжня пристрасть дівчини поза роботою — література. Вона перекладає книги з англійської, а з квітня веде подкаст «я включив не той подкаст», в якому разом з друзями розбирає неочевидну класичну та сучасну українську прозу. Ми зв’язалися з Ольгою та поговорили про читання під час війни, заробіток на подкастах та різницю між російською та українською літературою.

Залишити коментар
«Основ’яненко – це за*бісь, чому ми про це не говоримо?» Як айтішниця львівської Impressit перекладає книги, веде літературний подкаст та закохує в свою пристрасть інших

Ольга Кендзіор — Content Manager львівської IT-компанії Impressit. Справжня пристрасть дівчини поза роботою — література. Вона перекладає книги з англійської, а з квітня веде подкаст «я включив не той подкаст», в якому разом з друзями розбирає неочевидну класичну та сучасну українську прозу. Ми зв’язалися з Ольгою та поговорили про читання під час війни, заробіток на подкастах та різницю між російською та українською літературою.

Робота з текстами

В липні був рік, як Ольга працює в Impressit, в якій загалом нараховується близько 50 спеціалістів. «У нас з колегами чимало спільних інтересів, є певна спорідненість духу», — розповідає айтішниця. Робота дівчини пов’язана з наповненням сайту та соціальних мереж. Також вона керує райтерами, редагуючи їхні тексти. 

Фото — Ольга Кендзіор

На мене вийшов маркетолог компанії Дмитро, ми раніше співпрацювали на фрілансі. Я підтягнула навички по роботі з Google-пошуком і таким чином почала займатися контентом.

Фото — Impressit

Ольга навчалася за спеціальністю «видавнича справа та редагування» в Українській академії друкарства, тому робота з текстами для неї — це не щось нове. Її друзі — засновники українського видавництва Pabulum, для якого дівчина зробила переклад та редактуру ряду книг.

Така справа більше для душі, великих грошей в сфері книг не заробиш. Але мені було цікаво себе спробувати в цьому напрямку. З останнього — переклала з англійської книжку «Лікарю, я помираю?».

Це нон-фікшн література про різні симптоми в людини і те, чим вони можуть бути викликані. Ольга вільно спілкується англійською та планує якось знову засісти за вивчення французької. «По-перше я лінива, а далі можна нічого не казати», — жартує дівчина.

я включив не той подкаст

В 2019-му році Ольга на спільних тусовках познайомилася з Андрієм Іващуком — співведучим по «я включив не той подкаст». «Спочатку у мене був „бітчфейс“ і в нього „бітчфейс“, обоє думали, що не подобаємося один одному», — згадує перше знайомство героїня.

Одного разу вони поїхали спільною компанією на Закарпаття. На сумісних посиденьках стало зрозуміло, що Андрію також подобаються книги. Після 24 лютого Ольга переїхала жити до батьків, звільнивши квартиру для харків’ян-переселенців. В районі її дитинства проживає більшість знайомих. І якось під час однієї із зустрічей Андрій у захваті розповідав про класику української літератури.

«Я прочитав Основ’яненка, та це за*бісь, чому ми про це не говоримо?». Я сказала, що йому потрібно робити подкаст. Він погодився і відповів, що зі мною разом, хоча я себе не мала на увазі.

Фото — Ольга Кендзіор і Андрій Іващук

У Ольги і Андрія є спільний друг Антон Ткачук, який професійно займається зведенням звуку. Він і став звукорежисером та продюсером подкасту, запросивши пару ведучих до себе додому, де має професійну апаратуру. 

Записуємося в Антона на кухні, з сигареткою (посміхається). Вікно не можна відкривати, тому що це створює сторонній шум.

Спочатку Ольга і Андрій дуже нервувалися щодо запису і кожні 5 хвилин робили перерву. Одна справа говорити про літературу в пабі, зовсім інша — систематизувати це так, щоб зрозуміли інші люди, ділиться думками дівчина.

Фото — я включив не той подкаст

Ми щоразу готуємося: читаємо книжку і робимо нотатки. Але зараз вже більше розуміємо один одного і в який напрямок йде розмова.

«Незважаючи на те, що записи проходять вже набагато легше, ми розуміємо, що є куди рости і як покращуватись. Періодично слухаю саму себе і думаю: «Не дай Бог ще раз скажеш слово «фантастично» або «неймовірно» (сміється)», — каже героїня.

Заробіток на подкастах

Ольга і Андрій надають перевагу різній літературі. Дівчина — більше сучасній прозі, починаючи з XX століття, хлопець — класичним творам та поезії. Кожний обирає по книжці для обговорення, обоє її читають і вже в подкасті дискутують про твір. 

Якихось заборон щодо вибору літератури немає, але намагаються обирати щось неочевидне. Наприклад, в Івана Франка це не буде «Фарбований лис» чи «Каменярі», оскільки їх і так всі знають. Наша героїня додає, що також їй подобається обговорювати жінок-письменниць. 

Фото — Ольга Кендзіор і Андрій Іващук

Дівчина впевнена, що на подкастах в Україні можливо заробляти. Такими способами як інтеграція реклами, патреон, продаж мерча, тощо. Але каже, що зараз її совість не дозволяє просити у людей донати. Троє друзів мають full-time роботи, грошей від яких вистачає на життя. 

Антон — наш продюсер і рушій, він бачить історію з Patreon в майбутньому. Можливо ми до цього повернемося, роблячи додатковий і поглиблений матеріал для наших патронів.

Дівчина каже, що наразі у неї немає мети жити від коштів з подкасту. Але розвивати свою аудіопрограму цікаво. 

Спочатку автори завантажили випуски на SoundCloud та YouTube. Отримавши перший позитивний фідбек у вигляді прослуховувань, «залили» свій контент на інші стрімінги. Найбільше прослуховувань на Apple Podcast та SoundCloud, розповіла наша героїня. Загалом на всіх платформах близько 500 відтворень кожного випуску. 

Гоголь Vs Булгаков 

В українському культурному полі сьогодні гостро точиться дискусія щодо того, до якої культури — української чи російської — відносити таких письменників як Микола Гоголь та Михайло Булгаков. Перший — половину життя творив в Петербурзі і писав про росію, другий — жив певний час в Москві та входив до Союзу письменників СРСР. 

На думку Ольги, Гоголь — це точно про українську культуру. Вона пояснює, що його роман «Мертві душі» — це жорстка сатира на життя в росії. А дещо гіперболізовані «Вечори на хуторі…» все ж написані з любов’ю до українців.

Читаєш «Мертві душі» і тобі бридко від тих чиновників, про яких він говорить. Всі ці «носи», Акакій Акакійович і так далі.

Дещо інша ситуація з Булгаковим, каже Ольга. Не дивлячись на те, що він писав цікаві твори, все ж Україну він, судячи з висловлювань, зневажав. При цьому сам народився в Києві.

Думаю, що зараз він би кричав соловйовське: «Київ за 3 дні». Можливо не так радикально, та все ж. Я читала «Майстер і Маргарита», «Собаче серце», це хороші твори, але є «але».

В той час як Гоголь — це умовний Макс Барських, вважає Ольга. Він, скоріше б за все, працював у росії до 24 лютого, але потім би прийняв український бік і вибачився за свою попередню позицію. 

Ольга розповідає, що перші місяці війни не мала бажання читати. Але вважає, що читання — це те, що може дати натхнення і надію. Та іноді відволікти від стрічки новин. 

Так, війна нікуди не піде, але це важливо для власного здоров’я. Хлопці і дівчата за це і воюють, щоб коли вони повернулися, то тут були здорові ми, а не купка невротиків, яких потрібно лікувати.

Кого почитати

З останнього, що на дівчину справило враження в літературі — твір німецького автора Вінфріда Зебальда «On the Natural History of Destruction». Це цикл лекцій про почуття провини німців під час Другої світової та відчуття провини «вцілілих» у євреїв, які вижили після нацистських концтаборів. 

Загалом Ольга орієнтується на те, щоб читати в рік 50 книг. Але поки що її максимум — 41. В середньому виходить читати 25-40 книг за рік. 

Я люблю великі книжки. Коли бачу книгу на 800 сторінок, мені це дуже подобається. Буває, що 2-га ночі, а я не можу відірватися від читання.

Зазвичай наша героїня віддає перевагу зарубіжній літературі. Але рідко оминає те, що на слуху в українській літспільноті, оскільки хоче бути в курсі того, куди рухається наша література.

У мене є друзі і вони всі різні. Сама я доволі інтроверт і з книжками мені цікавіше, ніж з людьми. Я не «душа компанії», а та людина, яка стоїть в кутку з келихом і чекає, коли вже все закінчиться (сміється).

Наостанок Ольга пояснює головну відмінність між українською та російською літературою. «Російська література завжди містить колонізаторський наратив: починаючи від Пушкіна і закінчуючи Солженіциним».

Російська література — це агітка, а не те, що має залишатися у віках.

Щодо української літератури,  існує стереотип, що це література болю. Частково це правда. Хоча в ній є і легкі твори, які не стосуються важкої долі українського народу. Але «українськість», дух та настрої людей можна зчитати навіть у них.

«Наша література — це література боротьби, яка показує за що ми боремося. Вона не пригнічує інші народи і не видає себе кращою за інших».

«Для старту потрібен 1 млн гривень». Інтервю зі співзасновницею першого в Україні видавництва виключно електронних книжок
«Для старту потрібен 1 млн гривень». Інтерв’ю зі співзасновницею першого в Україні видавництва виключно електронних книжок
По темi
«Для старту потрібен 1 млн гривень». Інтерв’ю зі співзасновницею першого в Україні видавництва виключно електронних книжок
Прощавай класико. Київське видавництво друкує книги блогерів їх купують в 15 разів більше ніж інших авторів
Прощавай, класико. Київське видавництво друкує книги блогерів, їх купують в 15 разів більше, ніж інших авторів
По темi
Прощавай, класико. Київське видавництво друкує книги блогерів, їх купують в 15 разів більше, ніж інших авторів
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Айтішник розробив та створив болід власноруч.

Дивіться на каналі dev.ua тест-драйв спорткара.

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
У Twitter з'явилися подкасти. Їх об'єднали у меню з аудіокімнатами
У Twitter з'явилися подкасти. Їх об'єднали у меню з аудіокімнатами
У Twitter з'явилися подкасти. Їх об'єднали у меню з аудіокімнатами
У YouTube тепер будуть сторінки для подкастів. Це загроза для Apple та Spotify?
У YouTube тепер будуть сторінки для подкастів. Це загроза для Apple та Spotify?
У YouTube тепер будуть сторінки для подкастів. Це загроза для Apple та Spotify?
Spotify (нарешті!) запустив подкасти в Україні. Кого з наших варто послухати
Spotify (нарешті!) запустив подкасти в Україні. Кого з наших варто послухати
Spotify (нарешті!) запустив подкасти в Україні. Кого з наших варто послухати
Музичний стрімінг-сервіс Spotify запустив в Україні подкасти. Ми вирішили скласти дуже суб'єктивний список, кого з українських подкастерів варто послухати. Тематика різна: від технологій та історії до геймдеву, філософії, сексу. Серед критеріїв відбору — актуальність, неочевидна тематика та нестандартна манера ведення програми. Якщо якийсь з ваших улюблених подкастів не потрапив до цього списку, це не значить, що він поганий і не заслуговує уваги. Тому напишіть нам про нього у коментярах в соцмережах. Слава Україні!
1 коментар
Повна payola. В США за участь в подкасті гість платить від $20 000 до $50 000
Повна payola. В США за участь в подкасті гість платить від $20 000 до $50 000
Повна payola. В США за участь в подкасті гість платить від $20 000 до $50 000

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.