Український інженер Дмитро Кошовий із ніком devellloper запитав у Twitter-ком’юніті, що вони купили собі на першу айтішну зарплату.
Український інженер Дмитро Кошовий із ніком devellloper запитав у Twitter-ком’юніті, що вони купили собі на першу айтішну зарплату.
«Що ви купили з першої своєї зарплатні? Я взяв собі кошмарний принтер Lexmark і батькам DVD-програвач. На тому моя перша зарплатня завершилась. Десь хвилин на 30 вистачило. Поки отримав, поки добіг до магазину. А місця цієї роботи вже нема на карті, бо його зруйнували ракети», — розповів він свою історію.
У коментарях користувачі стали ділитися своїми покупками, а пізніше тему продовжили й на форумі DOU.
dev.ua обрав найцікавіші відповіді.
Живі книжки з програмування, усі зарплати витрачав на них в перші роки, коли відкрив для себе книжковий базар на Петрівці у 2004–2007 роках. Це як потрапити на фабрику цукерок Санти. Для мене це було диво, бо в Миколаєві такого не було.
Набір ножів для кухні, мені здається, батьки досі ними користуються.
Купив собі топову відеокарту на 70% зарплати у вересні 2013-го, яку думав продати через рік, коли вона нова коштувала х3 в грн.
Цифрову камеру Olympus C-120. У ті часи ця камера була справжнім дивом.
З першої зп програміста купив зимовий одяг, як зараз пам`ятаю, ідеш вулицею, а тобі тепло. Кайф.
У 2002 році зробив на замовлення гівносайт на php і купив Siemens c45 телефон — першу мобілку в житті.
УПогасив кредитку monobank.
Купив перший власний велосипед, про що мріяв буквально все життя (на той момент) і настільки захопився катанням у вільний від роботи час, що за рік скинув 30 кіло (92 —> 62). Дуже багато приємних спогадів із тим велосипедом пов’язані у тому числі й із багатоденними велопоходами півднем України. Сподіваюся колись знову проїхатися по тих місцям, коли там буде безпечно.
Колонки SVEN BF-11. Працюють уже 17 років.
Годинник Atlantic Seahunter, 150 баксів, 2005 рік. Досі ношу.
З’їхала від батьків в орендовану квартиру
Перша зарплата була в далекому 2008 році — $5, оскільки почав працювати в кінці місяця, досі маю ті $5.
Біг-тейсті меню (до цього ніколи не куштував біг-тейсті), винайняв дешеву квартиру в академмістечку за 15 хвилин від метро. Решту вислав мамі, щоб вона віддала борги.
Я тоді отримав 8000 гривень, половина грошей ішла на проїзди до роботи. А за те, що залишилось, купив шикарну настільну гру «Цитаделі». Коштувала кожної своєї гривні! Якщо вам не вистачає майндгейму в житті, то обов’язково спробуйте. Гра нескладна, а задоволення прірва.
У 2009 році купив телефон sony ericsson за шалені гроші — 3700 грн при зарплаті 900 грн, довелось ще позичити бабла в корєша. Типу вже смартфон…на сімбіані…P1i із сенсорним екраном і стилусом. Тоді це здавалося чимось нереально крутим. До речі, досі цей телефон є, навіть умикаю періодично погратися в гру. Але відношу цю покупку до найбезглуздіших своїх витрат грошей.
Дав батькам, бо почався коронавірус, у них були проблеми з грошима.
Злітав на вихідні лоукостом із дівчиною в Дюссельдорф, там квитки по 9.99 євро були. Хотів давно, але в батьків на таке просити гроші якось було соромно.
Купив навушники Sennheiser PX 100 у 2011 році. Ця ж модель на мені навіть і в момент написання цього коментаря. Перший екземпляр моделі порвали луганські беркути, як пакували, другий — колишня дружина в угарному гніві. Третій пережив кілька етапів життя в різних країнах і ряд буремних змін у моєму особистому й соціальному житті, включаючи дощі, бурю, а також мороз, і все це без перепайки штекера. Я це до чого: зламати цю модель можуть тільки по-справжньому лихі стихії. Досі лишається топовим гаджетом, безкомпромісним співвідношенням ціни, якості й ергономіки.
Отримав $100, паперову купюру в конверті. Витратив на оплату боргу «Укртелеком», щоб мати й далі інтернет по 2 коп. за хвилину після опівночі. Це було дуже давно.
Це було трохи більше ніж пів року тому: перед тим ходив до стоматолога, то купив собі й дівчині електричні зубні щітки. А решту відклав на оплату навчання в УКУ.
