Реклама партнера — Название партнёра
UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉

«Перемога здорового глузду над безпорадністю»: як компанії відреагували на черговий крок Ради до оподаткування доходів із цифрових платформ

Вчора Верховна Рада зробила ще один крок на шляху до впровадження податків на доходи з онлайн-платформ, підтримавши у першому читанні так званий законопроєкт «податок на OLX». Він стосується сервісів, на кшталт Airbnb, Glovo, Uklon, Bolt, Uber та інші платформи з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту.

Залишити коментар
«Перемога здорового глузду над безпорадністю»: як компанії відреагували на черговий крок Ради до оподаткування доходів із цифрових платформ
Вчора Верховна Рада зробила ще один крок на шляху до впровадження податків на доходи з онлайн-платформ, підтримавши у першому читанні так званий законопроєкт «податок на OLX». Він стосується сервісів, на кшталт Airbnb, Glovo, Uklon, Bolt, Uber та інші платформи з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту.

8 квітня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 15111-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів». 

Ця версія закону була доопрацьована народними депутатами. Згідно з документом, під контроль підпадають оренда майна, надання послуг та продаж товарів через онлайн-платформи. Водночас норми не поширюються на продаж вживаних товарів, а сам механізм не передбачає відкриття спецрахунків чи доступу до банківської таємниці.

Що змінює закон

Один із авторів законопроєкту № 15111-д — народний депутат та голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев — пояснив, що може змінитися з 2027 року в разі його остаточного ухвалення.

  • Сьогодні в Україні діє 23% податку з першої гривні доходу.
  • Згідно із законопроєктом, доходи від продажу товарів на суму до 2000 євро не будуть оподатковуватися. Якщо дохід перевищує цю межу, ставка податку становитиме 5%. 

«Законопроєкт № 15111-д — це не лише про податки. Це про детінізацію онлайн-доходів, створення зрозумілих правил для платформ і користувачів, та інтеграцію України в глобальну цифрову економіку», — зауважив Гетманцев.

Що думають компанії, яких стосується закон

Оскільки дія закону поширюється на тих, хто реалізує товари, здає в оренду майно або надає послуги через онлайн-платформи, нові правила торкнуться всіх ключових гравців ринку цифрових послуг, зокрема OLX, Prom, Rozetka, Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber тощо.

Оператор платформи бере на себе роль податкового агента — сам утримує та перераховує податки за користувача. Це звільняє останнього від необхідності відкривати спецрахунки чи подавати декларації, оскільки ДПС проводить розрахунки на підставі даних, отриманих від платформ.

Оператори платформ мають зареєструватися в ДПС до 2027 року та щороку подавати звіти про доходи користувачів (перша звітність очікується у 2028 році за підсумками 2027-го).

Uklon вітає прийняття у першому читанні законопроєкту про впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Це — правове поле для гіг-економіки, яка в Україні понад десять років існує де-факто, але досі без чіткого правового статусу.

До цього ми йшли півтора року, працюючи у складі робочої групи в парламенті. І сьогодні раді бачити перший результат.

В країнах Європи механізми оподаткування платформної зайнятості вже давно стали нормою і, як правило, вони складніші, ніж те, що пропонує Україна. Законопроєкт дає просте рішення: застосування пільгової ставки 5% для оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, при цьому всі питання адміністрування беруть на себе платформи. Водіям, кур’єрам, фрилансерам нічого не потрібно робити самостійно.

Що це змінює на практиці:

  • державний бюджет отримує реальні надходження для обороноздатності та відбудови;
  • сотні тисяч людей — прозорий статус, соціальний захист, нові можливості;
  • ринок — зрозумілі правила гри.

Варто також нагадати: прийняття цього закону є однією з умов підтримки з боку МВФ та вступу до ЄС та ОЕСР. Це не дрібниця. Сподіваємось, що законодавці не зволікатимуть, і вже на початку 2027 року закон набере чинності. 

Сьогодні Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт про цифрові платформи № 15111. Той самий, що пройшов крізь безліч номерів, редакцій та ітерацій. Той самий, над яким ми в Glovo разом з іншими гравцями галузі працювали останні 5 років.

Для мене це перемога здорового глузду над безпорадністю.

Навіть у складних реаліях ми як суспільство здатні знаходити спільну мову, досягати балансу та рухатися вперед. Держава може не лише реагувати на обставини, а й створювати правила гри, що сприяють зростанню.

Сьогодні я особисто відчуваю, що ми стали на крок ближче до нормальності.

Нарешті величезний прогрес!

15111д — прийнято за основу у 1 читанні!

Законопроєкт про доходи, отримані через цифрові платформи, рухається!

Працюємо над правками до 2 читання! 

Потрійний удар по економіці від Верховної Ради.

Перший удар по бізнесу — закон про продовження 5% військового збору на три роки після війни, аргументований потребою у фінансуванні відновлення. Але відновлення країни та економіки — це не збільшення податків, а їх зменшення. Це створення найкращих умов для бізнесу, адже економіку розвивають не чиновники, а підприємці. Тож депутати фактично відтермінували відновлення економіки ще на три роки.

Другий удар — ухвалений закон, так званий «Податок на OLX», який зачепить кілька мільйонів активних українців, що намагаються самостійно забезпечити себе необхідними ресурсами. Це люди, які не просять нічого від держави, а працюють кур’єрами, таксистами, торгують між собою та надають один одному послуги.

Це відчутно вдарить по їхніх гаманцях, а отже — по всій економіці. А ще призведе до зростання кількості перевірок, штрафів, судових спорів, корупції та тіньових схем.

Третій удар — законопроєкт із планами про оподаткування міжнародних посилок, який вже може бити по мільйонах українських споживачів, знизити їхню купівельну спроможність, погіршити добробут, посилити корупцію та тінізацію, а також може призвести до колапсу митних процедур.

Я не можу зрозуміти логіку цих дій, адже очікувані додаткові доходи бюджету від цих нововведень на рівні 1% можна було отримати іншими, менш токсичними засобами…

Що далі

Наразі законопроєкт готують до другого читання. До цього етапу документ пройде додаткове доопрацювання.

Читайте також
Які візи за кордоном можуть оформити цифрові кочівники: великий гайд по Digital Nomad у 30+ країнах світу
Які візи за кордоном можуть оформити цифрові кочівники: великий гайд по Digital Nomad у 30+ країнах світу
Які візи за кордоном можуть оформити цифрові кочівники: великий гайд по Digital Nomad у 30+ країнах світу
Адвокат, старший партнер Адвокатського об’єднання OfficiumLaw, Костянтин Буяло, написав докладну статтю про те, де айтішники можуть отримати Digital Nomand — візу для фрилансерів та робітників, які працюють віддалено, що надає її власнику право на проживання у певній країні протягом тривалого періоду. Розповідаємо найважливіше зі статті Костянтина на DOU.
2 коментарі
Усе по 10%: в Офісі президента розробляють нову податкову модель
Усе по 10%: в Офісі президента розробляють нову податкову модель
Усе по 10%: в Офісі президента розробляють нову податкову модель
Венесуела-стайл: CEO Ajax Systems Олександр Конотопський розгромив ідею ввести 10%-й податок на валюту для імпортерів
Венесуела-стайл: CEO Ajax Systems Олександр Конотопський розгромив ідею ввести 10%-й податок на валюту для імпортерів
Венесуела-стайл: CEO Ajax Systems Олександр Конотопський розгромив ідею ввести 10%-й податок на валюту для імпортерів
Які податки платять за кордоном айтішники з України, змінюючи податкове резидентство. Приклади Польщі, Швеції, Литви та Хорватії
Які податки платять за кордоном айтішники з України, змінюючи податкове резидентство. Приклади Польщі, Швеції, Литви та Хорватії
Які податки платять за кордоном айтішники з України, змінюючи податкове резидентство. Приклади Польщі, Швеції, Литви та Хорватії
Після закінчення 6 місяців безвізового перебування в Європі релоковані IT-спеціалісти, які здебільшого не оформляли посвідку на проживання в іншій країні, або ж навіть із нею, мають змінити податкове резидентство та платити податки в країні перебування (тільки Польща зробила виняток для України за бажанням). Звісно, компанії, що мають офіси за кордоном, оформлюють працівників у свої підрозділи там. А інші? Ми запитали про це айтішників. Кілька IT-спеціалістів розповіли, які податки платять у різних країнах. 

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.