Військовослужбовець Дмитро Алабугін під одним із дописів ветерана, який шукає роботу в IT, написав, що вивчив тестування на нулі. dev.ua розпитав чоловіка про його життєвий шлях та потяг до IT. Виявилося, що дописувач — колишній моряк, який вважає, що IT усі віки покірні. Ось його історія.
Військовослужбовець Дмитро Алабугін під одним із дописів ветерана, який шукає роботу в IT, написав, що вивчив тестування на нулі. dev.ua розпитав чоловіка про його життєвий шлях та потяг до IT. Виявилося, що дописувач — колишній моряк, який вважає, що IT усі віки покірні. Ось його історія.
Дмитрові 43. У цивільному житті до війни він був моряком, і російське вторгнення застало чоловіка у плаванні за контрактом. «Я довго думав, чи переривати контракт, тому що моя сім’я все ще була в Одесі й нікуди не збиралася виїжджати. Утім, зрештою обрав родину і, розірвавши контракт, повернувся додому», ― розповідає військовослужбовець.
Тим часом поки чоловік добирався на батьківщину, родина Дмитра вже релокувалась у західну частину України. «Вилітаю з Антверпена до Бухареста, звідти ― на автобусі до Кишинева, а звідти ― на маршрутці до Одеси», ― описує свій довгий шлях додому Дмитро.
10 березня Дмитро приїхав до Одеси, 11 ― ходив дізнаватися, як можна влаштуватися до територіальної оборони. «Військового досвіду я не мав, не служив. Та вже 12 березня мене прийняли до 126 бригади ТрО Одеси.
З серпня 2022 року підрозділ колишнього моряка перебуває в безпосередній близькості до супротивника. «Загалом це від 3 до 10 км до росіян. Спочатку були в Миколаївський області, допомагали звільняти Снігурівку, зараз вже рік перебуваємо на херсонському напрямку», ― розповідає Дмитро.
Військовослужбовець зізнається, що загалом не планував свічнутися в ІТ у 43. Та одного разу чоловіка підбурила дружина. «Каже: а давай ти спробуєш себе в IT, будеш працювати віддалено, завжди будеш вдома. Звісно, вона втомилася постійно чекати мене з рейсів», ― розповідає колишній моряк, який перебував в рейсах по 5–6 місяців, на кілька місяців повертався додому, а потім ― знову у рейс.
Дмитро став задумуватися, як би реалізувати задум коханої дружини. «Почав шукати, з чого б почати свій старт, дивився різні вебінари, і зрештою зупинився на тестуванні», ― каже чоловік.
Дмитро привіз у частину з дому свій ноутбук, записався на курси в GoIT, і чекав початку занять. А коли курс розпочався, Дмитро засумнівався у власних силах. «Коли я почав читати конспекти з лекцій, я все думав, як я це осягну. Спочатку було мало що зрозуміло ― якісь програми, якісь тести… Але згодом все стало набагато ясніше, і я зрозумів, що насправді нічого складнішого нема. Трошки мене помучав Git та Postman, але це питання часу ― треба було набити руку», ― розповідає майже айтівець.
Утім, перебуваючи на передовій, Дмитро стикнувся із ще одним викликом: чоловікові не завжди вистачало часу на вивчення матеріалу.
«Будучи на службі, я не завжди потрапляв на онлайн-заняття, тому дивився в записі. Якщо щось було незрозуміло з уроку, шукав відповіді на YouTube. Так і робив домашні завдання», ― каже колишній підкорювач морів.
Чоловік розповідає, що вчився, проживаючи із побратимами у напівзруйнованій хаті без світла та води. «У нас був Starlink, який ми оплачували самі. Для того, щоб запустити starlink чи підзарядити свої гаджети ми запускали генератор. Не завжди вдавалося спокійно продивитися лекцію чи виконати практику, тому що десь щось прилітало, і треба було ховатися у безпечне місце», ― розповідає Дмитро.
У процесі вивчення курсу військовослужбовець отримав можливість звільнитися зі служби. «Я думав: якраз закінчу курси, знайду роботу і буду працювати вдома, бо ж за кордон не випускають», ― ділиться Дмитро. Але не так все склалося, як гадалося. Чоловік вирішив залишитися у війську і продовжити захищати Україну.
Утім, своєї айтішної мети Дмитро не залишив. Він самостійно опанував основи Python, щоб мати більше шансів працевлаштуватися після демобілізації. зараз, зізнається чоловік, часу на заняття все менше ― робота військовим забирає майже усю добу.
Утім, чоловік мріє, що після закінчення війни застосує навички проходження співбесіди, які опанував завдяки курсам, і отримає бажаний офер.
«Мені подобається військова тематика. Я думаю, що коли це все закінчиться, колишні військові будуть дуже затребувані в IT-сфері, тому що будуть розвиватися нові військові компанії, будуть заходити іноземні виробники зброї та техніки. А це, своєю чергою, — нові робочі місця, зокрема і для айтівців», ― розповідає Дмитро.
Утім, зараз роботу чоловік не шукає ― чекає можливості звільнення з війська, щоби повноцінно зайнятися питанням пошуку роботи. «Я періодично дивлюся вакансії на Djinni, наприклад, у LinkedIn. Чисто щоб розуміти, що зараз коїться в цій сфері. Звісно, якщо все ж таки звільнюся, то буду шукати роботу і працювати QA», ― каже Дмитро.
