24 лютого 2022 року ми випустили статтю про колишнього АТОвця з Полтави, який створив школу для українських військових. Звичайно, що ніхто не читав матеріал, оскільки того дня росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Минув рік нашої незламності. Редакція dev.ua пригадує історію Олександра Коби та розповідає, як хлопець сьогодні воює в лавах ЗСУ.
24 лютого 2022 року ми випустили статтю про колишнього АТОвця з Полтави, який створив школу для українських військових. Звичайно, що ніхто не читав матеріал, оскільки того дня росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Минув рік нашої незламності. Редакція dev.ua пригадує історію Олександра Коби та розповідає, як хлопець сьогодні воює в лавах ЗСУ.
Олександр Коба родом з Полтави, йому 31 рік. У шкільні роки він приєднався до громадських рухів Полтави, серед них був український патріотичний рух УНА-УНСО. За освітою хлопець — історик, який любить археологію, філософію та психоаналіз. Олександр мав власний громадський рух — «Злам стереотипів». Там займалися різними просвітницькими акціями: вуличні музеї, перфоманси, формації вуличного університету, кінопокази й дискусійні клуби.
Коли в Києві розпочалася «Революція Гідності», Олександр став одним з кураторів її полтавського осередку. Але коли вона закінчилася перемогою, то хлопець побачив, що ті вимоги «Майдану» за які він стояв, не були реалізовані. Зокрема, це стосується перезавантаження влади.
У 2014 році Олександр прийняв рішення їхати на війну на Сході. Хлопець приєднався до полку «Дніпро–1». Якийсь час був у штурмовій групі. Потім тримав лінію фронту в с. Піски, де був кулеметником. Звільнився зі служби у 2016 році.
Після звільнення з лав ЗСУ, хлопець приєднався до проєкту з підтримки ветеранів. Однією з речей, яка допомогла нашому герою подолати власний стан психологічного занепаду після участі в бойових діях, стало малювання. Олександр і сьогодні пише картини, перебуваючи в лавах ЗСУ.
До війни Олександр заробляв кошти у власній кузні. Але після повернення зі Сходу, вже не мав достатньо здоров’я, щоб працювати в кузні багато годин.
З 2018-го року він став айтішником. У тому ж році виявилося, що побратим нашого співрозмовника з полку «Дніпро–1» також пішов шляхом розробника.
«Ми подивилися на ветеранські бізнеси й подумали, що якщо вийшло з піцою, то чому не вийде з розробкою? Назвали наш проєкт IT BRO — „Brothers in IT“ — браття по зброї, браття по IT».
IT BRO створений в першу чергу для того, щоб ветерани війни спробували, що таке розробка. Курси організовані, зокрема, завдяки грантовій системі. Їх головна мета — створити комфортне, безпечне і максимально наближене до реальних умов місце з отримання знань.
Сьогодні хлопець усіляко допомагає Україні. Олександр воює в складі окремо зведеної роти ПРТЦК і СП «Одін». Як людина, яка усвідомила російську навалу 9 років тому, військовий справедливо незадоволений судовою тяганиною щодо вбивць «Небесної Сотні».
«Ми не можемо називати ті події „Революцією Гідності“, допоки в нас не вистачить гідності, покарати всіх винних у розстрілах. Це наша спільна справа», — пише Олександр.
Хлопець хоче, щоб Україна остаточно відійшла від радянської ідеології у питаннях науки, армії, законів і бізнесу. А також нагадує, що російська культура причетна до вбивства українців. Точно так само, як і проросійські політики причетні до того, що відбувається в Україні останні 9 років.
Періодично Олександр збирає донати для ЗСУ. У 2021 IT BRO отримало нагороду «Творці змін» від Bendukidze Free Market Center. Проєкт визнали творцем змін у категорії соціальних проєктів в напряму підтримки ветеранів та армії.
«Сьогодні ви можете забрати цю відзнаку для себе, щоб вона надихала вас лупати скелі змін і підтримати ЗСУ. Бо щоб і далі підтримувати армію, я виставляю цю дуже важливу для мене нагороду на аукціон до 28 лютого, зі стартовою ціною 20 210 гривень. Це зможе покрити недостачі запчастин і витратні матеріали на крила, які зараз в роботі», — написав військовий в Facebook.
Ставку можна робити в коментарях під постом, щоб писати Олександру в приват. Хлопець пише, що не дивлячись на те, що нагорода важлива для нього, але їхня конвертація у потенційні збережені життя куди важливіша.
Навіть під час війни Олександр, як і багато українців, знаходить місце для жартів.
«На презентації нового Apple заслухав доповідь скільки дронів в одну сторону для росіян можна зібрати за 1 айфон», — написав він у Telegram у середині лютого.
А ще хлопець встигає писати картини, відправляти їх на виставки-аукціони до Шотландії, а виручені кошти вкладати у виробництво дронів, які несуть смерть росіянам.
Олександр залишається реалістом. І вважає, що війна проти росії — це довга війна, яка не завершиться навіть після нашої перемоги. Ми не маємо грати в коротку навіть після звільнення Криму. Тому що росія нікуди не зникне з карти. І лише усвідомлення війни кожним українцем та налаштованість на постійні активні дії щодо боротьби з рф зможуть допомогти Україні рухатися вперед.
Отключить проверкуПремиальные предложения
Отключить проверкуПремиальные предложения
Отключить проверкуПремиальные предложения
Отключить проверкуПремиальные предложения
