💳 Потрібна європейська картка з лімітом 50к євро? Встановлюй Trustee Plus 👉

Освіта не може чекати: як savED i EPAM разом створили підземну школу

У звіті Світового банку, оприлюдненому 2024 року, підрахували, що нинішні українські діти в майбутньому недоотримають понад $5,5 млрд доходу протягом трудового життя через наявні освітні втрати. Першопричини можна побачити на власні очі: в Україні налічуються тисячі знищених або пошкоджених війною шкіл. Понад 400 000 дітей змушені навчатися дистанційно через відсутність обладнаних укриттів у навчальних закладах. 

«Швидка освітня допомога» — фраза, якою у благодійному фонді savED називають гнучкі рішення, що допоможуть дітям повернутися до повноцінного навчання вже зараз, не чекаючи завершення війни чи настання масштабної відбудови. За понад два роки свого існування фонд у співпраці з партнерами допоміг 60 000 дітей у постраждалих громадах України. Як бізнес може ефективно брати в цьому участь та буквально інвестувати в майбутнє покоління, що за десяток років перетвориться в нових спеціалістів у компаніях? Розповідаємо на прикладі історії створення освітнього простору на Харківщині від savED та ЕРАМ Україна. 

Залишити коментар
Освіта не може чекати: як savED i EPAM разом створили підземну школу

У звіті Світового банку, оприлюдненому 2024 року, підрахували, що нинішні українські діти в майбутньому недоотримають понад $5,5 млрд доходу протягом трудового життя через наявні освітні втрати. Першопричини можна побачити на власні очі: в Україні налічуються тисячі знищених або пошкоджених війною шкіл. Понад 400 000 дітей змушені навчатися дистанційно через відсутність обладнаних укриттів у навчальних закладах. 

«Швидка освітня допомога» — фраза, якою у благодійному фонді savED називають гнучкі рішення, що допоможуть дітям повернутися до повноцінного навчання вже зараз, не чекаючи завершення війни чи настання масштабної відбудови. За понад два роки свого існування фонд у співпраці з партнерами допоміг 60 000 дітей у постраждалих громадах України. Як бізнес може ефективно брати в цьому участь та буквально інвестувати в майбутнє покоління, що за десяток років перетвориться в нових спеціалістів у компаніях? Розповідаємо на прикладі історії створення освітнього простору на Харківщині від savED та ЕРАМ Україна. 

Крок 1. ІТ-бізнес і шкільна освіта: де стався метч? 

Фонд savED впроваджує соціальні проєкти для дітей, як-от завдяки програмі для підлітків з малих громад UActive, так і втілює освітні й інфраструктурні рішення. Комплекс двох останніх — це облаштування укриттів, освітніх центрів «Вуликів», відновлення постраждалих приміщень шкіл, облаштування модульних тимчасових освітніх просторів, а також впровадження програм кетчапів з подолання освітніх втрат у громадах. Географія проєктів простяглася від Чернігівської та Київської областей до прифронтових Миколаївщини, Дніпропетровщини, Харківщини і Запоріжжя. «Наші партнери, зокрема ІТ-бізнес, долучаються до освітніх рішень в різний спосіб: закуповують шкільне приладдя і павербанки, обладнання та меблі у класи, створюють з нами DIY-лабораторії для дітей або відразу беруться за найбільші інфраструктурні проєкти. Результатами пишаємося не лише ми: торік два наших партнери були відзначені ІТ-преміями на ринку за ціннісні освітні ініціативи», — розповідає очільниця відділу партнерств та комунікацій фонду savED Олександра Шевченко.

Почати підтримувати освіту можна і з волонтерства. Так у проєктах savED вперше взяла участь компанія EPAM Україна. У 2022 році команда з нуля створила сайт для фонду, з яким savED досі продовжує залучати кошти на освітню допомогу в громадах. 

«Дизайнери, інженери, архітектори рішень та інші фахівці створили фандрайзингову платформу. Продукт був побудований повністю під потреби фонду, без використання жодних готових шаблонів, розгорнутий у хмарному середовищі AWS», — пригадує Євген Гріцков, керівник офісів ЕРАМ на сході України

Згодом EPAM Україна захотіли продовжити «освітній двіж» — так називають ініціативи у savED. Компанія підтримала облаштування меблями і технікою шести освітніх центрів «Вуликів» у Кривому Розі Дніпропетровської області. А у 2024 році savED та ЕРАМ Україна стартували перший спільний інфраструктурний проєкт: реновацію укриття в опорному ліцеї Печенізької громади на Харківщині. Ціллю ініціативи стало фактичне створення підземної школи.  

«Ми цінуємо спільне бачення, яке є у ЕРАМ і savED, щодо підходів до роботи і синергії державного, громадського сектору і бізнесу заради спільної мети і оптимізації ресурсів. Для нас важливо надати дітям безпечні простори для зустрічей офлайн, взаємодії, спілкування, навчання і розвитку. Адже освіта дітей не може чекати, доки закінчиться війна. Втрачені миті дитинства і спілкування з однолітками не повернути назад», — каже Євген Гріцков. 

Команда savED та EPAM з представниками Печенізької громади (Фото надано пресслужбою)

Крок 2. Співпраця з прифронтовою громадою

До повномасштабного вторгнення у Печенізькій громаді на Харківщині було 4 заклади загальної середньої освіти. У 2022-му році Печеніги опинилися на лінії вогню, селище потерпало від наслідків бойових дій: опорний ліцей був уражений обстрілами, однак вцілів. Кілька сусідніх сіл перебували в окупації до вересня 2022-го, дві тамтешні школи були знищені. Спершу через умови пандемії, а тепер і війни місцеві діти 4 роки поспіль навчаються онлайн. 

«Найважче молодшим класам. У цих дітей ніколи не було справжніх уроків у школі. Почати їхню соціалізацію та якісні перші кроки в навчанні ми можемо лише за наявності офлайн-простору», — розповідає директорка Печенізького ліцею Оксана Помиляйко.

Діти на уроці в підземному просторі в Печенігах (Фото надано пресслужбою)

Восени 2023 року фонд savED створив в укритті Печенізького ліцею освітній центр «Вулик», який став першим безпечним осередком проведення гуртків та позакласних занять для учнів у громаді. Втім, місця у просторі вистачало лише для двох-трьох десятків місцевих дітей. Натомість, усього в постраждалій від війни громаді продовжують навчатися понад 700 школярів. Тож, для повноцінних уроків, зокрема і з сучасними ґаджетами та обладнанням, потрібен був більший простір, і знову під землею.  

«Підземний простір — це єдине оптимальне рішення для відновлення доступу до освіти на Харківщині, як і в решті прифронтових регіонів. Напружена безпекова ситуація не дає змоги повноцінно поновити офлайн-навчання. Облаштування укриттів, фактично шкіл під землею, є важливим пріоритетом роботи фонду наразі і в подальшому», — розповідає співзасновниця savED Анна Пуцова

Історія Печенізької громади та її учнів надихнула ЕРАМ взяти участь у проєкті savED і долучитися до створення школи під землею. Попри досвід в підтримці облаштування укриттів у вищих навчальних закладах Харкова, шкільний простір у Печенігах став першим в своєму роді благодійним проєктом для компанії. Системна підтримка освіти, якою опікується ЕРАМ, дає бренду широкий вплив, який виходить за межі ІТ-ринку, каже Євген Гріцков: «Я переконаний, що в таких просторах будуть збиратися, навчатися, спілкуватися майбутні українські письменники, науковці, інженери. Саме тому ми розглядаємо такі проєкти як важливий внесок у майбутнє України». 

Крок 3. Від ідеї до фінішної прямої — кілька місяців

З вересня 2024 року в укритті Печенізького ліцею буквально загуділа робота. Доки у «Вулику» продовжувалися заняття дітей, в іншій частині підземного простору розпочався ремонт — вартістю понад 3,4 млн гривень. Старе радянське приміщення повністю переобладнали з новими комунікаціями: встановили нову електричну мережу та системи вентиляції, водопостачання, водовідведення та опалення. До фіналізації проєкту в частині меблювання долучилися партнери з некомерційної міжнародної організації GlobalGiving. Вже у грудні 2024-го під землею з’явилися 5 повноцінних класів, оснащених технікою, дидактикою і міні-бібліотекою. Одна з кімнат призначена для проведення арт-терапії з дітьми. 

Підвал у Печенігах «до» та готовий підземний освітній простір (Фото надано пресслужбою)

«В питаннях облаштування безпечного простору для надолуження освітніх втрат ЕРАМ в більшості покладався на експертизу savED. Водночас для нас принциповою була наявність у осередку якісного інтернету і технічної бази. Доступ до глобальної мережі і сучасна техніка дозволяють значно покращити якість STEM-освіти», — розповідає Євген Гріцков з ЕРАМ Україна. 

Керівник команди тестувальників ЕРАМ Україна Равіль Янбеков проводить лекцію про ІТ учням в Печенігах (Фото надано пресслужбою)

Забезпечення шкільного простору сучасними девайсами, розповідає очільниця відділу партнерств та комунікацій Олександра Шевченко, це вже must have у роботі фонду savED, зокрема зі спонсорами, що представляють технологічні сфери. «Два місяці тому ми з іншими нашими партнерами встановили кілька iMac в укритті селища Центральне на Миколаївщині, і комп’ютерний клас був ніби сенсацією для цієї підземної школи. Це було „вау“ і для дітей, і для дорослих, які на подібне навіть не очікували у колишньому радянському підвалі. А насправді комп’ютери і хороший проєктор —  базові необхідні речі в класі сьогодні», — пригадує Олександра. 

Новий підземний освітній простір у Печенігах від savED та EPAM  (Фото надано пресслужбою)

Крок 4. Результат і масштабування

22 січня 2025 року у підземні класи в Печенігах вперше прийшли діти. Одразу і молодші, і старші школярі завітали на перші заняття та майстер-класи. Відтепер простір для навчання зможуть відвідувати учні не лише з Печенігів, а і з довколишніх сіл. У окремі дні тут планують проводити активності і для малечі дошкільного віку. 

«Історія співпраці з бізнесом, зокрема з ІТ-сфери, у роботі savED демонструє, як можна комплексно підтримувати громади та освіту в них гнучкими і комплексними рішеннями. За три місяці нам вдалося створити простір, де одночасно зможуть навчатися 150 дітей, а якщо у кілька змін — то ще більше. І з ними продовжать працювати не лише учителі, а і тьютори нашого фонду для подолання освітніх втрат», — розповідає співзасновниця savED Анна Пуцова. 

Анна Пуцова, співзасновниця фонду savED (Фото надано пресслужбою)

Створення підземних освітніх просторів у співпраці з бізнесом у savED називають одним з найбільш ефективних рішень для прифронтових громад. Завдяки швидкості та якості таких проєктів вдається ефективно повернути школярам можливість офлайн-занять. Також партнерства з технокомпаніями у фонді застосовують і для ініціатив зі змісту освіти, тобто навчальних програм та активностей на обладнаних локаціях. У 2025 році благодійники хочуть розвивати можливості STEM-освіти у прифронтових громадах, зокрема і завдяки створенню DIY-лабораторій. Це інноваційні простори для розвитку творчості, зміцнення навичок у сфері STEM та допомоги молоді в реалізації їхнього потенціалу у науці і розробці власних дослідницьких проєктів. Із цим напрямом охоче працює і соціально відповідальний бізнес, кажуть у ЕРАМ Україна. Компанія зацікавлена у розвитку цифрової грамотності, підсиленні ІТ-галузі і компенсації освітніх втрат на деокупованих і прифронтових територіях України. 

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Підключай Megogo зі знижками за акційними тарифами.

від 99 гривень на місяць

Читайте також
«У США тестувальник може отримувати $100 000 і навіть $500 000 на рік». Історія релокейту дніпровської IT-родини, де чоловік працює в EPAM, а дружина влаштувалася в Tesla
«У США тестувальник може отримувати $100 000 і навіть $500 000 на рік». Історія релокейту дніпровської IT-родини, де чоловік працює в EPAM, а дружина влаштувалася в Tesla
«У США тестувальник може отримувати $100 000 і навіть $500 000 на рік». Історія релокейту дніпровської IT-родини, де чоловік працює в EPAM, а дружина влаштувалася в Tesla
Марк і Вікторія Терещенки — IT-подружжя. Він працює на позиції Lead Test Automation Engineer у компанії EPAM, вона — Software QA Engineer у Tesla. У серпні 2021 року пара разом з 1-річним сином здійснила релокейт до США за L візою. Ми зв’язалися з українською родиною та поговорили про труднощі переїзду, зарплату в Америці та специфіку роботи в компанії Ілона Маска.
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни. 
1 коментар
Доходи зросли, а прибутки зменшились. EPAM оприлюднила квартальну фінансову звітність
Доходи зросли, а прибутки зменшились. EPAM оприлюднила квартальну фінансову звітність
Доходи зросли, а прибутки зменшились. EPAM оприлюднила квартальну фінансову звітність
Волонтери з EPAM створили онлайн-платформу, яка допомогла з посівною кампанією в Україні
Волонтери з EPAM створили онлайн-платформу, яка допомогла з посівною кампанією в Україні
Волонтери з EPAM створили онлайн-платформу, яка допомогла з посівною кампанією в Україні

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.