Українські айтівці запустили сервіс devtalk.io, де кожен бажаючий айтівець може написати відгук про свого роботодавця, зберігши анонімність та не витарчаючи час на реєстрацію.
Українські айтівці запустили сервіс devtalk.io, де кожен бажаючий айтівець може написати відгук про свого роботодавця, зберігши анонімність та не витарчаючи час на реєстрацію.
«Пам’ятаєте сервіс замечательное.it (йдеться про ресурс ebanoe.it — ред.)? Колись можна було просто написати історію про компанію — без акаунтів, без верифікацій. Єдина „фішка“ — відправляти треба було через пошту, тому всі створювали ліві емейли, щоб адміністрація не задеанонила. Потім сервіс прикрили. І тепер, по суті, ніде нормально не залишити відгук.
На DOU треба логінитись через LinkedIn і підтверджувати, що ти реально працював у компанії — а це вже зовсім не про анонімність. Тому ми зробили свій варіант, тільки простіше: без пошти, без реєстрацій, з категоріями, рейтингами і справжньою анонімністю», — написав в LinkedIn Principal Software Engineer Станіс Н.
Розробники називають ресурс місцем, де говорять правду про роботу.
«Читайте анонімні історії про безглузді співбесіди, абсурдні звільнення та сумнівні HR-практики. Дізнайтеся реальну атмосферу в компанії, перш ніж надсилати туди резюме. Наша місія — зробити ринок праці прозорим. Вивчайте рейтинг компаній, заснований на досвіді таких же шукачів і співробітників, як ви», — йдеться в описі проєкту.
При цьому розробники зазначають, що адміністрація сайту не несе відповідальності за достовірність відгуків користувачі
Наразі відгуки залишили вже про понад 30 компаній. Втім, ставлення до сервісу у користувачів неоднозначне.
В коментарях до допису автора проєкту айтівці просять видалити з переліку мов російську, а також сумніваються в об'єктивності і достовірності наведений на платформі тверджень, оскільки залишати відгуки може будь-хто і абсолютно ніяк не верифікуючись.
Також користувачі нагадали, чому закрився згаданий автором ресурс з анонімними відгуками. «В часі війни читач спитав адміністратора, чи не пора нарешті перевести сайт на українську мову. Адміністратор відповів, що це не має сенсу, бо більшість статей надсилають руською і ненавидіти руську — це наче ненавидіти Python. Через це можна нівелювати „іскрамьотний юмар“, яким кишить ресурс. Зрештою один з читачів „поклав ресурс“ і щоденно оплачував цей перфоменс, не шкодуючи коштів. Це власне було підтверджено адміном. Щодо якості сайту вона була критично сумнівна Я HR, тому сайт був в мене „на олівці“ 24/7, і якщо його постійно моніторити, то можна було помітити, що якість контенту зашкварно падала з кожним місяцем, навіть не роком. Це був сайт суб’єктивних оцінок ображених людей. Нічого нового, цікавого чи корисного. Просто приходили поматюкатись і розказати, як їх образив PM/лід/СЕО. Zк підлітки, чесне слово», — зазначила в коментарі HR Оксана Опришко.
