Видання The Hill опублікувало колонку, у якій розмірковує, як сучасні технології дають змогу країнам вирішувати питання національної безпеки без значного ризику спровокувати справжнє військове вторгнення.
Особлива увага приділяється штучному інтелекту та зростанню його важливості у сфері кібервійни. Ми вибрали з цього матеріалу найцікавіше.
Видання The Hill опублікувало колонку, у якій розмірковує, як сучасні технології дають змогу країнам вирішувати питання національної безпеки без значного ризику спровокувати справжнє військове вторгнення.
Особлива увага приділяється штучному інтелекту та зростанню його важливості у сфері кібервійни. Ми вибрали з цього матеріалу найцікавіше.
У березні цього року відбулася кібератака на маленьку фабрику в Японії, яка виробляла підсклянники для Toyota Motor Company. В результаті Toyota була змушена зупинити роботу 28 виробничих ліній, що призвело до економічних збитків майже на 400 мільйонів доларів. Є думки, що ця кібератака була помстою росіян за допомогу, яку Японія надала Україні. Якщо ці припущення є правдивими, то росіяни вибрали ціль з мінімальним захистом і максимальними збитками, не ризикуючи при цьому розпочати «гарячу» війну.
Інший подібний приклад, що наводить The Hill, атака на Colonial Pipeline, яка зачепила не лише велику корпорацію, а й звичайних громадян. Тоді були перекриті трубопроводи, що постачали 45% палива на східне узбережжя. Коли на заправках скінчилося пальне, почалася паніка, накопичення запасів і стрімке підвищення цін. Ця атака могла бути по справжньому руйнівною, якби одночасно з нею були атаковані нафтопереробні заводи та морське судноплавство; тоді б ціни на газ могли зрости у сотню разів. А якби така атака відбулася за кілька днів до виборів, наслідки годі й уявити.
Приклади вище доводять, що кібератаки можуть бути не лише засобом поцупити гроші з банківської картки, а й загрозливим інструментом помсти, економічної дестабілізації та політичним важелем.
Хакери відносно легко можуть завдати величезних збитків корпораціям, які покладаються на налагоджену логістику, розриваючи їхні ланцюжки постачань. Їхні атаки можуть дестабілізувати велику частину населення, що матиме значний вплив напередодні виборів.
Ключові моменти, які роблять таку ситуацію можливою:
У маневровій війні найціннішою є та бойова одиниця, яка вміє швидко приймати та втілювати правильні рішення. І комп’ютери справляються з цим незрівнянно краще за людей.
ШІ можуть проводити кібератаки й приймати в 100 000 разів більше рішень на хвилину ніж людина-оператор, діючи за алгоритмом «спостерігай, орієнтуйся, вирішуй, дій» (OODA).
Програма на основі АІ вже може зламувати організації за 4 хвилини, і за прогнозами, скоро це вікно стиснеться до 60 секунд. Це не лишає шансів людям вчасно відреагувати та відбити загрозу. А отже, скоро кібервійни будуть вестися на швидкостях, доступних лише машинам, алгоритми проти алгоритмів.
На думку автора, організації, які хочуть бути готовими до нових викликів, мають почати думати нормами воєнного часу у галузі кібербезпеки. Мислення звичайними категоріями не дає можливості своєчасно покращувати захист від швидких кібератак, які постійно вдосконалюються.
Натомість готовність до протистояння спонукає до постійного пошуку вразливостей та слабких місць у своїй обороні та докладати зусиль для їхнього усунення.
